Ондржей Філіп Квітайнер (чеськ. Ondřej Filip Quitainer 30 листопада 1679, Фрідлант, Німеччина — 2 червня 1729, Чехія у складі Монархії Габсбургів) — чеський скульптор і рязьбяр зламу 17-18 ст., німець за походженням. Справжнє ім'я Андреас Квітайнер.
| Ондржей Філіп Квітайнер | |
| чеськ. Ondřej Filip Quitainer | |
| Ім'я при народженні | Андреас Квітайнер |
|---|---|
| Народився | 30 листопада 1679 Фрідтант, Німеччина |
| Помер | 8 березня 1729 (49 років) Прага, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія |
| Жанр | скульптура декоративна, релігійна, меморіальна |
| Навчання | у батька |
| Напрямок | бароко |
| Роки творчості | 1710 -1730 |
| Вплив | австрійські барокові скульптори |
| Працював у містах | Прага, |
| Основні роботи | скульптура декоративна, релігійна, меморіальна |
Життєпис Редагувати
Збережено мало відомостей про ранні роки майбутнього скульптора. Він німець за походженням і його справжнє ім'я Андреас Квітайнер. В історію чеського мистецтва він увійшов під слов'нською назвою його імені як Ондржей Філіп Квітайнер.
Хлопця хрестили у Фрідланті. Його батько був різьбяр на ім'я Йоган Валентин Квітайнер. У документах, знайдених у місті Прага, Ондржей Філіп згаданий вперше у 1694 році. Під час перебування і праці у Празі він пошлюбився з місцевою пані, звістка про вінчання скульптора датована 7 листопада 1700 року, тобто йому було на той час 21-22 роки.
Дослідники вважають, що скульптор не мав значних замов і його фінансовий стан оцінюють як доволі скромний. Так, він був вимушений наймати квартиру, де мешкав роками. Неможливість заробляти достатньо примушувала митця братися за замови попри Прагу. Так, у період 1709-1715 рр. він працював у Німеччині у місті Людвігсбург (нині земля Баден-Вюртемберг). У Прагу він звернувся після праці у місті Людвігсбург, де його майстерність зросла і його авторитет як митця збільшився.
Квітайнер і Брокоф Редагувати
Залишається невирішеним питання про учнівство празького скульптора Фердинанда Брокофа (1688-1731). Брокоф сам походив з родини чеських скульпторів, але на ранньому етапі працював у провінційній стилістиці. Перебування у Празі вплинуло на художню свідомість провінційного скульптора, позаяк стиль бароко плідно розвинувся у місті і тут можна було побачити цілу галерею першовартісних творів австрійських і німецьких майстрів (барокові вівтарі, надгробки, садово-паркова скульптура).
Пряме учнівство Фердинанда Брокофа в Ондржея Квітайнера не доведено, хоча твори Брокофа являють паралельні пошуки й деяку близькість стилістики.
Твори скульптора Редагувати
До найранніх творів митця відносять релігійну скульптуру у Прибрамі (Свята Гора). Для храму були створені фігура св. Йоакима та погруддя, що являли біблійних родичів Богородиці. Але вони грубуваті і не явили кращих сторін обдарування скульптора.
У місті Людвігсбурн були створені декоративні скульптури Атласа та сфінксів. У містечку Дольни Брежани він створив розп'ятого Христа та Марію Магдалину.
Серед збкережених творв митця, що дійшли до початку 21 ст. — декоративні твори у Чернінському палаці. Відповідальним явищем у творчому житті митця була і праця над скульпторним декором у Лореті, значному церковному центрі міста Прага.
Син і помічник Редагувати
Ондржей Філіп мав сина, що теж став скульптором. Ян Антонін Квітайнер (1709-1765) працював разом із батьком і був його учнем і помічником.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
Джерела Редагувати
- Johann Gottfried DLABACŽ: Allgemeines historisches Künstlerlexikon für Böhmen und zum Theil auch für Mähren und Schlesien, erster Band, Prag 1815, s. 517-518.
- Oldřich J. Blažíček a kol., Dějiny českého výtvarného umění II (od počátků renesance do závěru baroka). Praha 1989.
- Nová encyklopedie českého výtvarného umění, díl 2, N – Ž., editor Anděla Horová. Praha 1995.
- Prokop H. Toman, Nový slovník československých výtvarných umělců. reprint Praha 1995.
- Jiří Kaše, Předdvoří a balustráda pražské Lorety, in: Památky a příroda, 1986, strany 207-213
- Václav Vančura, Quittainerové, in Umění
- Jan Diviš, Pražská Loreta. Praha 1964.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2013.
- The Fine Art Archive — 2003.