Григорій Купріянович Омельчук (нар.1 (25) січня 1920, Мала Боровиця — пом.3 березня 1983) — Герой Радянського Союзу, командир батальйону, 1317-го стрілецького полку, капітан.
| Григорій Купріянович Омельчук | |
|---|---|
| | |
| Народження | 25 січня 1920 Мала Боровиця, Хмельницька область, УРСР |
| Смерть | 3 березня 1983 (63 роки) Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР |
| Національність | українець |
| Країна | СРСР |
| Рід військ | піхота |
| Роки служби | 1938—1960 |
| Звання | Підполковник |
| Командування | 202-га стрілецька дивізія, 27-га армія, 2-й Український фронт |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Біографія ред.
Народився у селі Мала Боровиця, Плужненської волості, Острозького повіту, Волинської губернії (нині — Білогірський район, Хмельницької області, Україна).
В армії з 1938 року. Закінчив Київське піхотне училище. З першого дня війни в боях — на Західному, Центральному, 2-му Українському фронтах.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за вмілу організацію форсування Південного Бугу, Дністра і Прута, і за виявлену при цьому мужність командиру батальйону, 1317-го стрілецького полку, 202-ї стрілецької дивізії, 27-ї армії, капітану Омельчуку Григорію Купріяновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Після війни продовжував службу в армії. У 1954 році закінчив курси «Постріл». З 1960 підполковник Омельчук — в запасі. Жив в Івано-Франківську. Помер 3 березня 1983 року.
Нагороди ред.
Григорій Купріянович був нагороджений медаллю «Золота Зірка», орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, орденом Червоної Зірки, медалями.
Примітки ред.
- Омельчук Григорій Купріянович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Посилання ред.
- Білогір'я у часі і просторі [ 27 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Омельчук Григорій Купріянович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 26 серпня 2014.