www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олексіївка Дністровський район Олексі ївка колишнє Мендикауци село у Сокирянській міській громаді Дністровського району

Олексіївка (Дністровський район)

Олексі́ївка (колишнє Мендикауци) — село у Сокирянській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України. Населення — 1 142 особи.

село Олексіївка
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Громада Сокирянська міська громада
Код КАТОТТГ UA73040170190029710
Основні дані
Населення 1142
Поштовий індекс 60223
Телефонний код +380 3739
Географічні дані
Географічні координати 48°24′35″ пн. ш. 27°15′37″ сх. д. / 48.40972° пн. ш. 27.26028° сх. д. / 48.40972; 27.26028Координати: 48°24′35″ пн. ш. 27°15′37″ сх. д. / 48.40972° пн. ш. 27.26028° сх. д. / 48.40972; 27.26028
Середня висота
над рівнем моря 		249 м
Місцева влада
Адреса ради 60223, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, с. Олексіївка
Карта
Олексіївка
Олексіївка
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Олексіївка.

На північний захід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Сторічний дуб».

Історія ред.

Перша згадка про село — 1533 рік. До 1944 — Мендикауци.

Село Олексіївка розташоване за 16 км на захід від райцентру, за 12 км від найближчої залізничної станції. Територія сільської ради межує з селами Молдови: Клокушна, Ходереуци, Корестоуци, Булбоака та селами нашого району Гвіздівці, Романківці, Вашківці. Населення села Олексіївка- 1092 чол., Новоолексіївка −395 чол.

В письмових джерелах село Олексіївка вперше згадується у 1533 році під назвою «Мендикауци». Мендикауци засновані євреєм Мендиком. Село було розташоване над панським ставом, у бік Ратушанського лісу. Місце може й було зручним для Мендика, бо знаходилось далеко від битих шляхів. Рідко хто сюди заглядав, ховався від напасті подалі. Те місце урочище ми тепер називаємо «Селище». Було у підприємливого торгівця Мендика де сховати своє добро. І за часів турків те загублене серед лісів « Селище» своїм розташуванням захищало його мешканців від багатьох бід. Але після 1812 року, коли Бессарабія за мирним договором відійшла від Туреччини до Росії, пожвавилися економічні, насамперед, торговельні зв'язки краю з іншими регіонами імперії.

Для закріплення території за Росією всіляко заохочувались переселення на Бессарабію, поближче до кордонів з внутрішніми областями України. Землі виділялися для переселенців за помірно низькими цінами, надавалися великі пільги. За нових умов старе « Селище» вже не було зручним, тому почалося заселення на новому місці, де розташоване село Олексіївка, поближче до шляху. Сюди переселилися люди з Подністров'я. Рік 1909 — це рік заснування села Новоолексіївка. Раніше називалося Напів — Мендиківці. Першими жителями села були сім'ї Гуменчука та Шамбрановича. Дана земля належала поміщику Каземіру, який проживав у Вашківцях. Саме найцінніше для людини- це її здоров'я. Перший лікар, який обслуговував жителів сіл — Завадський В. І., який проживав в селі Напів — Мендиківці, прийом хворих здійснював в своєму будинку. Жителі користувалтся послугами лікаря Трахтембройта, який проживав в Бричанах а також хворих обслуговував лікар з Сокирян.

Після війни в 1946 році в селах Олексіївка та Новоолексіївка було відкрито два медпункти. В селі Олексіївка прийом здійснював фельдшер Санюк, а в селі Новоолексіївці Рибак М. С. Медпункти знаходилися в старих приміщеннях. В даний час на території сільської ради розміщені та функціонують два фельдшерсько- акушерські пункти, які укомплектовані кадрами згідно зі штатним розписом, БК с. Олексіївка, клубс. Новоолексіївка, дві загальноосвітні школи с. Олексіївка та Новоолексіївка, ДУ, два відділення зв'язку с. Олексіївка та с. Новоолексіївка, дві бібліотеки с. Олексіївка та с. Новоолексіївка.

Провідною галуззю с. Олексіївка та с. Новоолексіївка є заняття підсобним господарством. На території сіл Олексіївка та Новоолексіївка діють культосвітні заклади. В будинку культури створено народний фольклорний ансамбль " Господарочка ", який із своїми виступами неодноразово займав призові місця в районі та області. В селі Новоолексіївка відновлено ансамбль "Джерело ". Проводяться масові заходи, тематичні вечори (до дня 8 Березня, Дня захисника Вітчизни та інші), конкурси, дискотеки. Жителі нашого села не тільки полюбляють співати, але й залюбки захоплюються народним мистецтвом, у них золоті руки. Вони вміють в'язати, вишивати, виготовляти декоративні вироби з соломи. Неодноразово бралися виставки в район жителів села таких як Скальська М. П., Єрейчук Л. С. та багато інших. На даний час село газифіковане. На сільському стадіоні в селі неодноразово проходять змагання між командами нашого села та сусідніми селами.

Особистості ред.

  • Жук Георгій Федорович (* 15 лютого 1935) — заслужений енергетик України (1990). Закінчив Кам'янець-Подільський індустріальний технікум. Працював начальником енергозбуту Сокирянського району електромереж, з 1972 до 1996 рік. Обирався членом Сокирянського райкому Компартії України, депутатом Сокирянської районної ради. Нагороджений: почесною грамотою Сокирянського райкому і райвиконкому, грамотою Чернівецької обласної Ради депутатів трудящих, медаллю «За трудову доблесть».
  • Мірза Олександр Іванович (*11. 01. 1944, с. Олексіївка Сокирянського району -+ 16. 06. 2013, Київ) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (2002). Закінчив Київський медичний інститут (1970). Працював лікарем; з 1975 р.– в апараті Міністерства охорони здоров’я України; з 1985 р. викладав у Київському медінституті. У 1993–1994 рр. – директор Українського науково-дослідного інституту народної нетрадиційної медицини (Київ); з 1995 р. – у Київському медичному університеті Української асоціації народної медицини: завідувач кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії і декан стоматологічного факультету. Юхим Гусар.
  • Плечинта Іоанн Стефанович (1839–1903) – народився 9 березня 1839 року в селі Мендиківці Хотинського повіту, у сім’ї священика Стефана Ієремійовича Плечинти (1802–1891) та Софронії (1809 р.н.). Закінчив Кишинівську духовну семінарію, за 2 розрядом. 29 вересня 1865 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Антонієм (О.А. Шокотов) висвячений на священика до Катериниської церкви села Котюжани Хотинського повіту. 21 березня 1869 року переведений до Іоанно-Богословської церкви села Клокушна, того ж повіту[46].

6 лютого 1875 року призначений бібліотекарем 5-го благочинницького округу Хотинського повіту. 26 березня 1875 року затверджений помічником благочинного в тому ж окрузі – на 2-е триріччя. У 1887 році затверджений на посаді законовчителя Клокушнянської церковно-приходської школи[47]. 4 серпня 1872 року «за старанну і справну пастирську службу» нагороджений набедреником. У березні 1879 року одержав благословення Святішого Синоду. 25 лютого 1885 року нагороджений синодальної фіолетовою скуфією. Рано овдовів. Дітей не мав. Помер 30 листопада 1903 року. Похований на приходському кладовищі.

  • Польова Лідія Георгіївна (*1 квітня 1941) — український журналіст, публіцист, редактор, Член Національної спілки журналістів України.
  • Рибак Микола Степанович (*11 листопада 1922) — учасник НРВ 1941–1945 рр., заслужений працівник торгівлі України (1981).
  • Савицький Микола Степанович (* 17 грудня 1934 року, с. Медиківкці, нині Олексіївка Сокирянського району) — заслужений меліоратор України (1977). Працював у Чернівцях у пересувній механізованій колоні — 76 (ПМК-76). Обирався депутатом Чернівецької міської ради 2-х скликань. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1966) та орденом Леніна (1976).
  • Шербул Іван Петрович (*1 січня 1949) — актор, композиторі співак. Артист Луганського обласного українського музично-драматичного театру. Заслужений артист України (2000).

Джерела ред.

  1. Жук Георгій Федорович // Чорний О. Місто, де сходить сонце / Олександр Чорний.- Чернівці: Прут, 2010. — С. 57. — ISBN 978-966-560-522-5.
  • Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область. — Київ: Головна редакція Української Радянської енциклопедії АН УРСР, 1969. — С. 544.
  • Гусар Ю. Сокиряни: путівник українською і російською мовами; резюме — румунською мовою / Юхим Гусар. — Ужгород: Карпати, 1986. — 95 с.: іл.
  • Гусар Ю. Дністровий зорепад: штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» /Юхим Гусар. — Чернівці: Місто, 2010. — С. 36-37, 39, 76, 109–111.
  • Новицький З. У круговерті років: З прожитого і пережитого [є про с. Олексіївку, її людей] / Зіновій Новицький. — Чернівці: ТОВ «ДрукАрт», 2011. — 96 с. ISBN 978-966-2021-47-9.
  • Світять «Дністрові зорі» / упорядник В. І. Гафінчук.- Чернівці: Букрек, 2009. — 288 с., іл. ISBN 978-966-399-230-3.
  • Чорний О., Мандзяк О. Сокирянська бистрина / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. — Чернівці: Прут, 2011. С. 53-55 (Пам'ятає Олексіївка весну). — ISBN 978-966-560-539-3.

Посилання ред.


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksi yivka kolishnye Mendikauci selo u Sokiryanskij miskij gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Naselennya 1 142 osobi selo OleksiyivkaKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Dnistrovskij rajonGromada Sokiryanska miska gromadaKod KATOTTG UA73040170190029710Osnovni daniNaselennya 1142Poshtovij indeks 60223Telefonnij kod 380 3739Geografichni daniGeografichni koordinati 48 24 35 pn sh 27 15 37 sh d 48 40972 pn sh 27 26028 sh d 48 40972 27 26028 Koordinati 48 24 35 pn sh 27 15 37 sh d 48 40972 pn sh 27 26028 sh d 48 40972 27 26028Serednya visotanad rivnem morya 249 mMisceva vladaAdresa radi 60223 Chernivecka obl Sokiryanskij r n s OleksiyivkaKartaOleksiyivkaOleksiyivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Oleksiyivka Na pivnichnij zahid vid sela roztashovana botanichna pam yatka prirodi Storichnij dub Zmist 1 Istoriya 2 Osobistosti 3 Dzherela 4 PosilannyaIstoriya red Persha zgadka pro selo 1533 rik Do 1944 Mendikauci Selo Oleksiyivka roztashovane za 16 km na zahid vid rajcentru za 12 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Teritoriya silskoyi radi mezhuye z selami Moldovi Klokushna Hodereuci Korestouci Bulboaka ta selami nashogo rajonu Gvizdivci Romankivci Vashkivci Naselennya sela Oleksiyivka 1092 chol Novooleksiyivka 395 chol V pismovih dzherelah selo Oleksiyivka vpershe zgaduyetsya u 1533 roci pid nazvoyu Mendikauci Mendikauci zasnovani yevreyem Mendikom Selo bulo roztashovane nad panskim stavom u bik Ratushanskogo lisu Misce mozhe j bulo zruchnim dlya Mendika bo znahodilos daleko vid bitih shlyahiv Ridko hto syudi zaglyadav hovavsya vid napasti podali Te misce urochishe mi teper nazivayemo Selishe Bulo u pidpriyemlivogo torgivcya Mendika de shovati svoye dobro I za chasiv turkiv te zagublene sered lisiv Selishe svoyim roztashuvannyam zahishalo jogo meshkanciv vid bagatoh bid Ale pislya 1812 roku koli Bessarabiya za mirnim dogovorom vidijshla vid Turechchini do Rosiyi pozhvavilisya ekonomichni nasampered torgovelni zv yazki krayu z inshimi regionami imperiyi Dlya zakriplennya teritoriyi za Rosiyeyu vsilyako zaohochuvalis pereselennya na Bessarabiyu poblizhche do kordoniv z vnutrishnimi oblastyami Ukrayini Zemli vidilyalisya dlya pereselenciv za pomirno nizkimi cinami nadavalisya veliki pilgi Za novih umov stare Selishe vzhe ne bulo zruchnim tomu pochalosya zaselennya na novomu misci de roztashovane selo Oleksiyivka poblizhche do shlyahu Syudi pereselilisya lyudi z Podnistrov ya Rik 1909 ce rik zasnuvannya sela Novooleksiyivka Ranishe nazivalosya Napiv Mendikivci Pershimi zhitelyami sela buli sim yi Gumenchuka ta Shambranovicha Dana zemlya nalezhala pomishiku Kazemiru yakij prozhivav u Vashkivcyah Same najcinnishe dlya lyudini ce yiyi zdorov ya Pershij likar yakij obslugovuvav zhiteliv sil Zavadskij V I yakij prozhivav v seli Napiv Mendikivci prijom hvorih zdijsnyuvav v svoyemu budinku Zhiteli koristuvaltsya poslugami likarya Trahtembrojta yakij prozhivav v Brichanah a takozh hvorih obslugovuvav likar z Sokiryan Pislya vijni v 1946 roci v selah Oleksiyivka ta Novooleksiyivka bulo vidkrito dva medpunkti V seli Oleksiyivka prijom zdijsnyuvav feldsher Sanyuk a v seli Novooleksiyivci Ribak M S Medpunkti znahodilisya v starih primishennyah V danij chas na teritoriyi silskoyi radi rozmisheni ta funkcionuyut dva feldshersko akusherski punkti yaki ukomplektovani kadrami zgidno zi shtatnim rozpisom BK s Oleksiyivka klubs Novooleksiyivka dvi zagalnoosvitni shkoli s Oleksiyivka ta Novooleksiyivka DU dva viddilennya zv yazku s Oleksiyivka ta s Novooleksiyivka dvi biblioteki s Oleksiyivka ta s Novooleksiyivka Providnoyu galuzzyu s Oleksiyivka ta s Novooleksiyivka ye zanyattya pidsobnim gospodarstvom Na teritoriyi sil Oleksiyivka ta Novooleksiyivka diyut kultosvitni zakladi V budinku kulturi stvoreno narodnij folklornij ansambl Gospodarochka yakij iz svoyimi vistupami neodnorazovo zajmav prizovi miscya v rajoni ta oblasti V seli Novooleksiyivka vidnovleno ansambl Dzherelo Provodyatsya masovi zahodi tematichni vechori do dnya 8 Bereznya Dnya zahisnika Vitchizni ta inshi konkursi diskoteki Zhiteli nashogo sela ne tilki polyublyayut spivati ale j zalyubki zahoplyuyutsya narodnim mistectvom u nih zoloti ruki Voni vmiyut v yazati vishivati vigotovlyati dekorativni virobi z solomi Neodnorazovo bralisya vistavki v rajon zhiteliv sela takih yak Skalska M P Yerejchuk L S ta bagato inshih Na danij chas selo gazifikovane Na silskomu stadioni v seli neodnorazovo prohodyat zmagannya mizh komandami nashogo sela ta susidnimi selami Osobistosti red Dogotar Oleksandr Mikolajovich 1 serpnya 1926 29 veresnya 1994 m Chernivci Pochesnij gromadyanin m Chernivci Zhuk Georgij Fedorovich 15 lyutogo 1935 zasluzhenij energetik Ukrayini 1990 Zakinchiv Kam yanec Podilskij industrialnij tehnikum Pracyuvav nachalnikom energozbutu Sokiryanskogo rajonu elektromerezh z 1972 do 1996 rik Obiravsya chlenom Sokiryanskogo rajkomu Kompartiyi Ukrayini deputatom Sokiryanskoyi rajonnoyi radi Nagorodzhenij pochesnoyu gramotoyu Sokiryanskogo rajkomu i rajvikonkomu gramotoyu Cherniveckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih medallyu Za trudovu doblest 1 Mirza Oleksandr Ivanovich 11 01 1944 s Oleksiyivka Sokiryanskogo rajonu 16 06 2013 Kiyiv likar stomatolog Doktor medichnih nauk 2002 Zakinchiv Kiyivskij medichnij institut 1970 Pracyuvav likarem z 1975 r v aparati Ministerstva ohoroni zdorov ya Ukrayini z 1985 r vikladav u Kiyivskomu medinstituti U 1993 1994 rr direktor Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu narodnoyi netradicijnoyi medicini Kiyiv z 1995 r u Kiyivskomu medichnomu universiteti Ukrayinskoyi asociaciyi narodnoyi medicini zaviduvach kafedri ortopedichnoyi stomatologiyi ta ortodontiyi i dekan stomatologichnogo fakultetu Yuhim Gusar Plechinta Ioann Stefanovich 1839 1903 narodivsya 9 bereznya 1839 roku v seli Mendikivci Hotinskogo povitu u sim yi svyashenika Stefana Iyeremijovicha Plechinti 1802 1891 ta Sofroniyi 1809 r n Zakinchiv Kishinivsku duhovnu seminariyu za 2 rozryadom 29 veresnya 1865 roku arhiyepiskopom Kishinivskim i Hotinskim Antoniyem O A Shokotov visvyachenij na svyashenika do Kateriniskoyi cerkvi sela Kotyuzhani Hotinskogo povitu 21 bereznya 1869 roku perevedenij do Ioanno Bogoslovskoyi cerkvi sela Klokushna togo zh povitu 46 6 lyutogo 1875 roku priznachenij bibliotekarem 5 go blagochinnickogo okrugu Hotinskogo povitu 26 bereznya 1875 roku zatverdzhenij pomichnikom blagochinnogo v tomu zh okruzi na 2 e tririchchya U 1887 roci zatverdzhenij na posadi zakonovchitelya Klokushnyanskoyi cerkovno prihodskoyi shkoli 47 4 serpnya 1872 roku za starannu i spravnu pastirsku sluzhbu nagorodzhenij nabedrenikom U berezni 1879 roku oderzhav blagoslovennya Svyatishogo Sinodu 25 lyutogo 1885 roku nagorodzhenij sinodalnoyi fioletovoyu skufiyeyu Rano ovdoviv Ditej ne mav Pomer 30 listopada 1903 roku Pohovanij na prihodskomu kladovishi Polova Lidiya Georgiyivna 1 kvitnya 1941 ukrayinskij zhurnalist publicist redaktor Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Ribak Mikola Stepanovich 11 listopada 1922 uchasnik NRV 1941 1945 rr zasluzhenij pracivnik torgivli Ukrayini 1981 Savickij Mikola Stepanovich 17 grudnya 1934 roku s Medikivkci nini Oleksiyivka Sokiryanskogo rajonu zasluzhenij meliorator Ukrayini 1977 Pracyuvav u Chernivcyah u peresuvnij mehanizovanij koloni 76 PMK 76 Obiravsya deputatom Cherniveckoyi miskoyi radi 2 h sklikan Nagorodzhenij medallyu Za trudovu doblest 1966 ta ordenom Lenina 1976 Sherbul Ivan Petrovich 1 sichnya 1949 aktor kompozitori spivak Artist Luganskogo oblasnogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru Zasluzhenij artist Ukrayini 2000 nbsp Cerkva Sv Arh Mihajla 1906 s OleksiyivkaDzherela red Zhuk Georgij Fedorovich Chornij O Misto de shodit sonce Oleksandr Chornij Chernivci Prut 2010 S 57 ISBN 978 966 560 522 5 Istoriya mist i sil URSR Chernivecka oblast Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi enciklopediyi AN URSR 1969 S 544 Gusar Yu Sokiryani putivnik ukrayinskoyu i rosijskoyu movami rezyume rumunskoyu movoyu Yuhim Gusar Uzhgorod Karpati 1986 95 s il Gusar Yu Dnistrovij zorepad shtrihi do enciklopedichnogo slovnika dovidnika Literaturno mistecka Sokiryanshina Yuhim Gusar Chernivci Misto 2010 S 36 37 39 76 109 111 Novickij Z U krugoverti rokiv Z prozhitogo i perezhitogo ye pro s Oleksiyivku yiyi lyudej Zinovij Novickij Chernivci TOV DrukArt 2011 96 s ISBN 978 966 2021 47 9 Svityat Dnistrovi zori uporyadnik V I Gafinchuk Chernivci Bukrek 2009 288 s il ISBN 978 966 399 230 3 Chornij O Mandzyak O Sokiryanska bistrina Oleksandr Chornij Oleksij Mandzyak Chernivci Prut 2011 S 53 55 Pam yataye Oleksiyivka vesnu ISBN 978 966 560 539 3 Posilannya red Pogoda v seli nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oleksiyivka Dnistrovskij rajon amp oldid 40254936