www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сокуров Олександр Миколайович Олександр Миколайович Сокуров рос Александр Николаевич Сокуров 14 червня 1951 19510614 сел

Сокуров Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Сокуров (рос. Александр Николаевич Сокуров; 14 червня 1951(19510614), село Подорвіха, Іркутська область, Російська РФСР) — радянський і російський режисер документального та ігрового кіно, сценарист, оператор. Заслужений діяч мистецтв РФ (1997). Народний артист Росії (2004).

Олександр Миколайович Сокуров
рос. Сокуров Александр Николаевич
Дата народження 14 червня 1951(1951-06-14) (72 роки)
Місце народження село Подорвіха, Іркутська область, РРФСР
Національність черкес
Громадянство  СРСР →  Росія
Професія кінорежисер, сценарист, оператор
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки активності 1975 — до тепер
Член у Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd
IMDb ID 0812546
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Народний артист Росії
Офіційний сайт
Висловлювання у Вікіцитатах
Сокуров Олександр Миколайович у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Олександр Сокуров народився 14 червня 1951 року в селі Подорвіха Іркутської області РРФСР в родині військовослужбовця. За походженням — черкес, нащадок стародавнього кабардинського роду. Велика частина його дитинства пройшла в Туркменістані; переїжджав з батьками з місця на місце. Вчитися в школі почав в Польщі, закінчив у Туркменістані.

У 1974 році закінчив історичний факультет Горьківського державного університету. Під час навчання в університеті в 1969–1975 роках працював в Редакції художнього мовлення на Горьківському телебаченні помічником, а потім асистентом режисера. У віці 19 років він як режисер випустив свої перші телевізійні програми, а за всі роки роботи на Горьківському телебаченні ним були створені кілька телевізійних фільмів і ряд телевізійних програм прямого ефіру.

У 1979 році закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня документального кіно Олександра Згуріді). Під час навчання у ВДІКу за відмінне навчання отримував стипендію імені С. Ейзенштейна.

У 1979 році, здавши іспити екстерном, на рік раніше терміну був змушений закінчити навчання у ВДІКу через гострий конфлікт з адміністрацією інституту і керівництвом Держкіно: його студентські кінематографічні роботи категорично не приймалися, його звинувачували в формалізмі і в антирадянських настроях. Перша художня картина «Самотній голос людини», за мотивами повісті російського письменника Андрія Платонова, пізніше отримала низку фестивальних нагород, не була зарахована керівництвом інституту як дипломна робота.

У 1980 році за рекомендацією Андрія Тарковського був зарахований режисером-постановником в штат кіностудії «Ленфільм», де працював над своїми першими ігровими картинами. Паралельно з цим співпрацював з Ленінградською студією документальних фільмів, де зняті в різний час всі його документальні кінокартини.

Вже перші фільми, зроблені ним у Ленінграді, викликали негативну реакцію у партійного керівництва міста та в Держкіно. Протягом тривалого часу жоден з його фільмів не був дозволений радянською цензурою до показу.

Тільки в кінці 1980-х років ряд знятих раніше ігрових і документальних фільмів вийшли в прокат і представляли російське кіно на багатьох міжнародних кінофестивалях. У 1980-1990-і роки режисер інтенсивно працював, знімаючи ігрові та документальні картини, часто кілька фільмів на рік.

У той же час він брав участь у роботі благодійних програм для молоді на радіо, займався з групою молодих початківців режисерів при кіностудії «Ленфільм».

З 1998 року був головою художньої ради кіностудії «Ленфільм».

У 1998–1999 роках вів на телебаченні в Санкт-Петербурзі цикл передач «Острів Сокурова», в яких порушувалися питання про місце кінематографу в сучасній культурі.

З середини 1990-х років режисер зі своїми колегами почав освоєння відео технології, яке продовжується досі. Групою Сокурова знято ряд документальних відеофільмів. Декілька з них зроблено в Японії за замовленням японських ТБ каналів.

На основі знімальної групи Сокурова на «Ленфільмі» створена студія «Берег».

Творчий доробок Редагувати

Автор понад 40 художніх і документальних фільмів. Він зняв документальні фільми «Марія», «Соната для Гітлера», «Дмитро Шостакович. Альтова соната», «І нічого більше», «Жертва вечірня», «Терпіння, Труд», «Елегія», «Московська елегія», «Петербурзька елегія», «Радянська елегія», «До подій у Закавказзі», «Проста елегія», «Приклад інтонації», «Елегія з Росії», «Духовні голоси», «Східна елегія», «Бесіди із Солженіциним», «Петербурзький щоденник. Моцарт. Реквієм», «Елегія життя. Ростропович. Вишневська» та інші.

Є режисером таких художніх фільмів, як «Самотній голос людини» (1978), «Ампір» (1986), «Скорботна бездушність» (1986), «Дні затемнення» (1988), «Спаси і збережи» (1989), «Коло друге» (1990), «Камінь» (1992), «Тихі сторінки» (1993), «Мати і син» (1997), «Молох» (1998), «Телець» (2000), «Батько і син» (2003), «Російський ковчег» (2002), «Сонце» (2005), «Олександра» (2007), «Фауст» (2011), «Франкофонія» (2015) та інших.

У фільмах «Телець» і «Сонце» виступив і як оператор-постановник, а у фільмах «Ти повинен жити» і «Російський ковчег» знявся як актор.

Був режисером озвучування у фільмі Федеріко Фелліні «І корабель пливе...», режисером-постановником вистави «Гамлет» (на основі опери Амбруаза Тома) в Московському театрі «Нова опера» (1999), вистави «Не владні ми в долі своїй» в «Театрі „Школа драматичного мистецтва“» (2004), опери «Борис Годунов» Модеста Мусоргського у Большому театрі (2007).

У 2010 році відкрив творчу майстерню в місті Нальчику на факультеті мистецтв та засобів масової інформації Кабардино-Балкарського державного університету для молоді Північного Кавказу. Він набрав курс студентів за спеціальністю «Режисура кіно і телебачення».

Громадська діяльність Редагувати

Член Ради зі збереження культурної спадщини Санкт-Петербурга при уряді міста.

У лютому 2008 році передбачив ймовірну війну Росії з Україною та конфлікт з Казахстаном.

У березні 2014 року митець виступив із заявою, в якій доводить, що застосування військової сили проти українців буде мати незворотні наслідки для самої Росії. Також він закликав росіян поважати бажання українців жити окремою державою:

«Ми не один народ з українцями, ми різні. У нас внутрішньо різні культури. Не дарма українці завжди хотіли жити окремою державою. Так, ми близькі, у нас є багато схожого, але це не означає, що ми один народ. Це зовсім не так. Ми різні, і нам цю різницю потрібно поважати і цінувати.».

У грудні 2016 року режисер Сокуров на зустрічі з Путіним вступив з ним у відкриту полеміку щодо необхідності вирішення проблеми звільнення ув'язненого в РФ українця Олега Сенцова.

Відзнаки і нагороди Редагувати

  • Заслужений діяч мистецтв Росії (1997)
  • народний артист Росії (2004)
  • Лауреат Державної премії Росії (1996, 2001)
  • Учасник і лауреат багатьох міжнародних фестивалів.
  • У різних країнах світу майже щорічно проходять ретроспективи його фільмів, він володар найпрестижніших нагород: призу ФІПРЕССІ (Міжнародної асоціації кінокритиків), премії імені Тарковського (1988), премії Ватикану «Третє тисячоліття» (1988), премії «Золотий Овен» (1996, 1999, 2001), премії «Ніка» (2001), премії «ТЕФІ» (2007) та інших.
  • У 1995 році за рішенням Європейської кіноакадемії ім'я Олександра Сокурова включено в число ста найкращих режисерів світового кіно всіх часів.
  • У липні 2011 був удостоєний призу «Талант без кордонів» Другого міжнародного фестивалю молодого європейського кіно VOICES (Vologda Independent Cinema from European Screens).

Примітки Редагувати

  1. Александр Сокуров (26 листопада 2014). "Будущее России тревожно — тяжёлая война с Украиной и страшный конфликт с Казахстаном", - в 2008 году российский режиссёр предсказал сегодняшние события. ВИДЕО. (рос.). Censor.net. Процитовано 20 лютого 2016. 
  2. Александр Сокуров (8 березня 2014). Мы не один народ с украинцами, мы разные (рос.). КіноСоюз. Процитовано 20 лютого 2016. 
  3. Режисер Сокуров вступив в полеміку з Путіним на підтримку ув'язненого українця Олега Сенцова

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сокуров Олександр Миколайович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сокуров Олександр Миколайович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksandr Mikolajovich Sokurov ros Aleksandr Nikolaevich Sokurov 14 chervnya 1951 19510614 selo Podorviha Irkutska oblast Rosijska RFSR radyanskij i rosijskij rezhiser dokumentalnogo ta igrovogo kino scenarist operator Zasluzhenij diyach mistectv RF 1997 Narodnij artist Rosiyi 2004 Oleksandr Mikolajovich Sokurovros Sokurov Aleksandr NikolaevichData narodzhennya 14 chervnya 1951 1951 06 14 72 roki Misce narodzhennya selo Podorviha Irkutska oblast RRFSRNacionalnist cherkesGromadyanstvo SRSR RosiyaProfesiya kinorezhiser scenarist operatorAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiRoki aktivnosti 1975 do teperChlen u Rada pri Prezidenti RF z rozvitku gromadyanskogo suspilstva i prav lyudinidIMDb ID 0812546Nagorodi ta premiyiOrden Mistectv ta literaturiNarodnij artist RosiyiOficijnij sajtVislovlyuvannya u Vikicitatah Sokurov Oleksandr Mikolajovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchij dorobok 3 Gromadska diyalnist 4 Vidznaki i nagorodi 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiOleksandr Sokurov narodivsya 14 chervnya 1951 roku v seli Podorviha Irkutskoyi oblasti RRFSR v rodini vijskovosluzhbovcya Za pohodzhennyam cherkes nashadok starodavnogo kabardinskogo rodu Velika chastina jogo ditinstva projshla v Turkmenistani pereyizhdzhav z batkami z miscya na misce Vchitisya v shkoli pochav v Polshi zakinchiv u Turkmenistani U 1974 roci zakinchiv istorichnij fakultet Gorkivskogo derzhavnogo universitetu Pid chas navchannya v universiteti v 1969 1975 rokah pracyuvav v Redakciyi hudozhnogo movlennya na Gorkivskomu telebachenni pomichnikom a potim asistentom rezhisera U vici 19 rokiv vin yak rezhiser vipustiv svoyi pershi televizijni programi a za vsi roki roboti na Gorkivskomu telebachenni nim buli stvoreni kilka televizijnih filmiv i ryad televizijnih program pryamogo efiru U 1979 roci zakinchiv rezhiserskij fakultet VDIKu majsternya dokumentalnogo kino Oleksandra Zguridi Pid chas navchannya u VDIKu za vidminne navchannya otrimuvav stipendiyu imeni S Ejzenshtejna U 1979 roci zdavshi ispiti eksternom na rik ranishe terminu buv zmushenij zakinchiti navchannya u VDIKu cherez gostrij konflikt z administraciyeyu institutu i kerivnictvom Derzhkino jogo studentski kinematografichni roboti kategorichno ne prijmalisya jogo zvinuvachuvali v formalizmi i v antiradyanskih nastroyah Persha hudozhnya kartina Samotnij golos lyudini za motivami povisti rosijskogo pismennika Andriya Platonova piznishe otrimala nizku festivalnih nagorod ne bula zarahovana kerivnictvom institutu yak diplomna robota U 1980 roci za rekomendaciyeyu Andriya Tarkovskogo buv zarahovanij rezhiserom postanovnikom v shtat kinostudiyi Lenfilm de pracyuvav nad svoyimi pershimi igrovimi kartinami Paralelno z cim spivpracyuvav z Leningradskoyu studiyeyu dokumentalnih filmiv de znyati v riznij chas vsi jogo dokumentalni kinokartini Vzhe pershi filmi zrobleni nim u Leningradi viklikali negativnu reakciyu u partijnogo kerivnictva mista ta v Derzhkino Protyagom trivalogo chasu zhoden z jogo filmiv ne buv dozvolenij radyanskoyu cenzuroyu do pokazu Tilki v kinci 1980 h rokiv ryad znyatih ranishe igrovih i dokumentalnih filmiv vijshli v prokat i predstavlyali rosijske kino na bagatoh mizhnarodnih kinofestivalyah U 1980 1990 i roki rezhiser intensivno pracyuvav znimayuchi igrovi ta dokumentalni kartini chasto kilka filmiv na rik U toj zhe chas vin brav uchast u roboti blagodijnih program dlya molodi na radio zajmavsya z grupoyu molodih pochatkivciv rezhiseriv pri kinostudiyi Lenfilm Z 1998 roku buv golovoyu hudozhnoyi radi kinostudiyi Lenfilm U 1998 1999 rokah viv na telebachenni v Sankt Peterburzi cikl peredach Ostriv Sokurova v yakih porushuvalisya pitannya pro misce kinematografu v suchasnij kulturi Z seredini 1990 h rokiv rezhiser zi svoyimi kolegami pochav osvoyennya video tehnologiyi yake prodovzhuyetsya dosi Grupoyu Sokurova znyato ryad dokumentalnih videofilmiv Dekilka z nih zrobleno v Yaponiyi za zamovlennyam yaponskih TB kanaliv Na osnovi znimalnoyi grupi Sokurova na Lenfilmi stvorena studiya Bereg Tvorchij dorobok RedaguvatiAvtor ponad 40 hudozhnih i dokumentalnih filmiv Vin znyav dokumentalni filmi Mariya Sonata dlya Gitlera Dmitro Shostakovich Altova sonata I nichogo bilshe Zhertva vechirnya Terpinnya Trud Elegiya Moskovska elegiya Peterburzka elegiya Radyanska elegiya Do podij u Zakavkazzi Prosta elegiya Priklad intonaciyi Elegiya z Rosiyi Duhovni golosi Shidna elegiya Besidi iz Solzhenicinim Peterburzkij shodennik Mocart Rekviyem Elegiya zhittya Rostropovich Vishnevska ta inshi Ye rezhiserom takih hudozhnih filmiv yak Samotnij golos lyudini 1978 Ampir 1986 Skorbotna bezdushnist 1986 Dni zatemnennya 1988 Spasi i zberezhi 1989 Kolo druge 1990 Kamin 1992 Tihi storinki 1993 Mati i sin 1997 Moloh 1998 Telec 2000 Batko i sin 2003 Rosijskij kovcheg 2002 Sonce 2005 Oleksandra 2007 Faust 2011 Frankofoniya 2015 ta inshih U filmah Telec i Sonce vistupiv i yak operator postanovnik a u filmah Ti povinen zhiti i Rosijskij kovcheg znyavsya yak aktor Buv rezhiserom ozvuchuvannya u filmi Federiko Fellini I korabel plive rezhiserom postanovnikom vistavi Gamlet na osnovi operi Ambruaza Toma v Moskovskomu teatri Nova opera 1999 vistavi Ne vladni mi v doli svoyij v Teatri Shkola dramatichnogo mistectva 2004 operi Boris Godunov Modesta Musorgskogo u Bolshomu teatri 2007 U 2010 roci vidkriv tvorchu majsternyu v misti Nalchiku na fakulteti mistectv ta zasobiv masovoyi informaciyi Kabardino Balkarskogo derzhavnogo universitetu dlya molodi Pivnichnogo Kavkazu Vin nabrav kurs studentiv za specialnistyu Rezhisura kino i telebachennya Gromadska diyalnist RedaguvatiChlen Radi zi zberezhennya kulturnoyi spadshini Sankt Peterburga pri uryadi mista U lyutomu 2008 roci peredbachiv jmovirnu vijnu Rosiyi z Ukrayinoyu ta konflikt z Kazahstanom 1 U berezni 2014 roku mitec vistupiv iz zayavoyu v yakij dovodit sho zastosuvannya vijskovoyi sili proti ukrayinciv bude mati nezvorotni naslidki dlya samoyi Rosiyi Takozh vin zaklikav rosiyan povazhati bazhannya ukrayinciv zhiti okremoyu derzhavoyu Mi ne odin narod z ukrayincyami mi rizni U nas vnutrishno rizni kulturi Ne darma ukrayinci zavzhdi hotili zhiti okremoyu derzhavoyu Tak mi blizki u nas ye bagato shozhogo ale ce ne oznachaye sho mi odin narod Ce zovsim ne tak Mi rizni i nam cyu riznicyu potribno povazhati i cinuvati 2 U grudni 2016 roku rezhiser Sokurov na zustrichi z Putinim vstupiv z nim u vidkritu polemiku shodo neobhidnosti virishennya problemi zvilnennya uv yaznenogo v RF ukrayincya Olega Sencova 3 Vidznaki i nagorodi RedaguvatiZasluzhenij diyach mistectv Rosiyi 1997 narodnij artist Rosiyi 2004 Laureat Derzhavnoyi premiyi Rosiyi 1996 2001 Uchasnik i laureat bagatoh mizhnarodnih festivaliv U riznih krayinah svitu majzhe shorichno prohodyat retrospektivi jogo filmiv vin volodar najprestizhnishih nagorod prizu FIPRESSI Mizhnarodnoyi asociaciyi kinokritikiv premiyi imeni Tarkovskogo 1988 premiyi Vatikanu Tretye tisyacholittya 1988 premiyi Zolotij Oven 1996 1999 2001 premiyi Nika 2001 premiyi TEFI 2007 ta inshih U 1995 roci za rishennyam Yevropejskoyi kinoakademiyi im ya Oleksandra Sokurova vklyucheno v chislo sta najkrashih rezhiseriv svitovogo kino vsih chasiv U lipni 2011 buv udostoyenij prizu Talant bez kordoniv Drugogo mizhnarodnogo festivalyu molodogo yevropejskogo kino VOICES Vologda Independent Cinema from European Screens Primitki Redaguvati Aleksandr Sokurov 26 listopada 2014 Budushee Rossii trevozhno tyazhyolaya vojna s Ukrainoj i strashnyj konflikt s Kazahstanom v 2008 godu rossijskij rezhissyor predskazal segodnyashnie sobytiya VIDEO ros Censor net Procitovano 20 lyutogo 2016 Aleksandr Sokurov 8 bereznya 2014 My ne odin narod s ukraincami my raznye ros KinoSoyuz Procitovano 20 lyutogo 2016 Rezhiser Sokurov vstupiv v polemiku z Putinim na pidtrimku uv yaznenogo ukrayincya Olega SencovaDzherela RedaguvatiAleksandr Nikolaevich Sokurov Biograficheskaya spravkaPosilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Sokurov Oleksandr MikolajovichVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sokurov Oleksandr MikolajovichOficialnyj sajt Aleksandra Sokurova Biografiya Aleksandra Nikolaevicha Sokurova na ego oficialnom sajte Aleksandr Sokurov na sajti IMDb angl Odinokij golos cheloveka Intervyu s Aleksandrom Sokurovym na vokrug tv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Statti pro Oleksandra Sokurova na sajti zhurnalu Seans ros Aleksandr Nikolaevich Sokurov Otkrytoe pismo rezhissera Aleksandra Sokurova prezidentu Vladimiru Putinu Snob ru 20 25 10 02 14 Filmografiya na kino teatr ru ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sokurov Oleksandr Mikolajovich amp oldid 40702087