Олександрівка (Уманський район)

Олекса́ндрівка — село в Україні, у Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Молочна (притока Росі) за 12 км на північний захід від міста Жашків. Населення становить 801 особа,

село Олександрівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Громада	Жашківська міська громада
Облікова картка	Олександрівка
Основні дані
Засноване	До 1932
Населення	801
Поштовий індекс	19212
Телефонний код	+380 4747
Географічні дані
Географічні координати	49°17′45″ пн. ш. 29°58′54″ сх. д. / 49.29583° пн. ш. 29.98167° сх. д. / 49.29583; 29.98167Координати: 49°17′45″ пн. ш. 29°58′54″ сх. д. / 49.29583° пн. ш. 29.98167° сх. д. / 49.29583; 29.98167
Середня висота над рівнем моря	199 м
Відстань до обласного центру	205 км
Найближча залізнична станція	Жашків
Відстань до залізничної станції	11,5 км
Місцева влада
Адреса ради	19212, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Олександрівка вул. Колгоспна
Сільський голова	Піддубняк Ірина Анатоліївна
Карта
Олександрівка
Олександрівка
Мапа
Олександрівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Олександрівка.

Історія

Недалеко від Широкого шляху в напрямку Кривчунки, де бере початок річка Молочна, є урочище Сотнисько. Старожили ще пам'ятають там земляні вали та рови. Там жив сотник Білоцерківського полку Олександр разом зі своєю сотнею. Очевидно, це урочище було укріпленням XVII століття, за яким несла службу сотня Олександра. А поселення вздовж берегів річки Молочна одержало назву Олександрівка.

Жашківський базар славився торгівлею кіньми. Особливо цей промисел припав до душі циганам, які часто викрадали коней і тут же на базарі продавали. Щоб уникнути «циганської пригоди», сотник Олександр таємно утримував своїх коней у сусідньому поселенні Тайниця.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932-1933 та 1946–1947 роках.

160 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 108 з них загинули, 81 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі споруджено обеліск Слави.

23 серпня 1960 року Олександрівська сільська рада Київської області передана до складу Черкаської області.

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Україна», за яким було закріплено 2042,1 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1858,4 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали млин, пилорама, майстерня з ремонту техніки.

Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 8 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт з пологовим відділенням, дитячі ясла, магазин.

У 1989 році село газифіковано. Кількість дворів — 297.

3 червня 2018 року у Олександрівці освячено новозбудований храм УПЦ КП (ПЦУ) на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

Місцеві роди

Михалевські герба Корчак.

Відомі люди

• Загородній Олександр Володимирович (* 1990) — український військовик, учасник російсько-української війни.

Галерея

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Джерела

Посилання

1. Погода в Україні
2. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 31 — с. 505.
3. http://who-is-who.com.ua^{[недоступне посилання з липня 2019]}
4. . Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018. 

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Чернецький Є. Михалевські герба Корчак з Вовковинець та Олександрівки: легітимаційні документи (1733—1842 рр.). — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2015. — 184 с. (укр.)