Село виникло на колишньому запорозькому зимівнику наприкінці XVIII століття, після ліквідації царським урядом Запорозької Січі. Тут поселилася група запорозьких козаків. До 1812 року також мав назву Лугові (Луковські) хутори.
1812 року Лугові (Луговські) хутори перейменовано на Олександрополь на честь російського імператора Олександра І.
На території Олександрополя за часів УРСР знаходилася центральна садиба колгоспу імені Богдана Хмельницького, за яким закріплено 8024 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 7419 га орних земель. Розвинені рільництво і м'ясо-молочне тваринництво.
У 1918 році в Олександрополі був організований повстансько-партизанський загін у кількості 100 осіб, що боровся проти австро-німецьких військ. Очолили його брати Тимофій і Михайло Ільченко. Загін нападав на ворожі гарнізони і обози.
У 1929 році в Олександрополі організований колгосп «Нова сім'я». У 1938 році він був перейменований у «Комуніст». У 1939—1940 роках колгосп й Олександропольске МТС створене у 1932 році, були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
У роки Другої світової війни в селі діяла підпільна патріотична група на чолі з головою колгоспу О. К. Холодним. Група мала радіоприймач, поширювала зведення Радінформбюро, проводила агітаційно-масову роботу серед населення. У вересні 1941 року гітлерівці вистежили підпільників, заарештували і розстріляли їх разом з сім'ями.
1989 року за переписом тут мешкало приблизно 940 осіб. Відповідно з переписом населення 2001 року — 910 осіб.
Олександропільська школа була заснована у 1893 році. Спочатку це була трьохкласна церковно-приходська школа, збудована земством і розташовувалась у трьох корпусах. За тривалий час існування вона зазнавала декілька реорганізацій та реформ.
У 1930-х роках реорганізована у семирічку, а по закінченню німецько-радянської війни — у середню (перший випуск десятикласників був у 1954 році). У 1974 році були добудовані корпуси та плац біля школи. У 1980 році збудована їдальня. У 1992 році побудована нова двоповерхова будівля школи. В старому приміщенні навчаються учні молодших класів та розміщений дитячий дошкільний навчальний заклад.
Школа завжди була осередком освіти, культури та духовності в селі. Вчителі у різні часи проводили велику просвітницьку роботу серед населення, несли свої знання і культуру селянам, виховували високу моральність, утверджували в дітях гуманні початки міжлюдських стосунків.
Історія не зберегла імен тих перших вчителів, які працювали в земській школі, згодом — у Луговській (Олександропільській) трудовій школі (1923), у ШКМ (школі колгоспної молоді (ШМК, 1936). До революції в селі було два вчителя із середньою освітою, а 1937 року — 12 вчителів із середньою освітою, 3 — з вищою освітою. Директором школи семирічки був Квасоля Архип Данилович.
З початку німецько-радянської війни, жителі села — випускники школи та вчителі пішли на фронт захищати свою Батьківщину.
У селі Олександропіль Солонянський райком партії залишив підривну групу на чолі з головою колгоспу Холодним Анатолієм Кіндратовичем. До її складу входили молодий директор школи Желудько Михайло Андрійович, хімік за фахом, його дружина Желудько Ганна Корніївна, завуч школи, Усатий Андрій Устимович, інші вчителі школи.
У вересні 1941 року цю групу було викрито. Керівника групи Холодного А. К., директора школи Желудька М. А, завуча Усатого А. У. разом із сім'ями розстріляли за селом. А вчителів Канівця М. Ф. та Сідягу П. С. нацисти довго катували і вивезли в невідомому напрямку.
У післявоєнний період школа прийняла голих і холодних дітей, і вчителі зігріли їх своїм теплом, віддали їм не тільки свої знання, а й частину свого серця. Односельці згадують плеяду директорів Олександропільської середньої школи:
Дудко Наталія Євдокимівна;
Сиволоб Василь Микитович;
Онуфрієнко Ілля Іларіонович;
Кувалдін Іван Семенович;
Гаркуша Віктор Іванович;
Плохий Іван Якович;
Макрович Григорій Васильович;
Скаленко Григорій Несторович;
Гончаров Гаврило Леонтійович;
Земська управа (вгорі) 1909 р. Фото внизу - добудовано три класи, з'єднано два корпуси, побудовані у 1898 та 1936 рр.Захарченко Володимир Іванович.
У 1970-ті роки розширений основний корпус, добудовано дві класні кімнати, заасфальтовано шкільне подвір'я.
У 1993 році завершено будівництво нового двоповерхового корпусу школи. Школа газифікована. У старому приміщенні навчаються учні початкових класів, містяться шкільні майстерні, бібліотека та дитячий дошкільний навчальний заклад. У школі навчаються діти з села Олександрополя та навколишніх сіл: Петриківка, Тихе, Пропашне, Войкове. Підвіз учнів до школи здійснюється шкільним автобусом.
У школі є 14 навчальних кабінетів, функціонує комп'ютерний клас, у якому налічується 10 комп'ютерів, один вчительський, сервер, два комп'ютера адміністративного користування, які об'єднані у локальну мережу.
В школі працюють 7 гуртків, у яких зайнято 105 учнів.
1893 рік залишається пам'ятним для Олександрополя — саме цей рік став початком освіти селянських дітей в селі. До цього діти здобували освіту в селі Томаківка. Тоді на околиці села Олександропіль стояла дяківська хата (збудована, як і церква, 1856 року), яка і відкрила двері для навчання в церковно-приходській школі. Згодом, у 1898 році земство (місцева влада) вирішило збудувати в селі школу.
Земська управа (1909), передана під школу (1923), з 1993 року - зерносховищеОлександропольська загальноосвітня школаКомп'ютерний клас
Школу будувала земська управа, а допомагали жителі села. Багато з цих підсобників під час будівництва школи оволоділи професіями будівельників, столярів, мулярів, які потім стали передаватися в сім'ях з покоління в покоління. Це невеличке приміщення стало осередком культури, духовності. Вчителі в різний час проводили велику просвітительську роботу серед населення, несли свої знання і культуру селянам. Головне кредо в їхній роботі-давати міцні, ґрунтовні знання з різних предметів, виховувати високу моральність, утверджувати в дітях гуманні міжлюдські стосунки. Минуло зовсім мало часу, і стіни цієї школи стали тісним для такої кількості учнів, та ще й реформа в освіті. Тому приміщення місцевої влади (земська управа), збудоване у 1909 році, було передане під школу у 1923 році. Так почала діяти Луговська (Олександропільська) трудова школа 1-го ступеня. У 1923 році Олександропільська і Петриківська трудові школи першого ступеня налічували 10 груп, де навчалося 161 учнів, з них 65 дівчаток. У цьому закладі навчалися діти не лише з села Олександропіль, а й з інших навколишніх сіл. З чотирирічної школи випускалися цілком підготовлені, освічені учні, які протягом навчання в закладі оволодівали глибокими знаннями основ наук. Учням в школі видавали підручники на початку навчального року, а наприкінці — їх повертали. Книги для школярів були святинею, їх свято берегли. У 1923 році створена група культармійців по ліквідації неписьменності (лікнеп). Ініціаторами створення були Федоренко А. М. та Квач К. І. Багато роботи виконали вчителі місцевої школи та члени правління ССТ (сільського споживчого товариства), створеного в 1921 році, по збору пожертвувань серед населення на побудову пам'ятника Кобзареві (Дудка Т. І., Демченко І. К., Сідяга П. С., Годько К. В. тощо). Весною 1926 року пам'ятник Тарасові Шевченку встановлено на території школи. У 1936 році, коли головою місцевого колгоспу імені газети «Комуніст» був Дегтярьов Костянтин Дорофійович, поряд з першим найстарішим корпусом було побудовано ще один корпус. Так почала працювати ШКМ (школа колгоспної молоді), школа — семирічка. Суттєву допомогу в обладнанні приміщень та благоустрою території закладу надали батьки, учні та педагогічний колектив. Адміністрація школи, вчителі та технічний персонал доклали чимало зусиль, щоб створити умови для здійснення навчально-виховного процесу. До революції в селі було два вчителі із середньою освітою. У 1937 році із середньою освітою — 12, з вищою — 3 вчителя. З початку німецько-радянської війни, жителі села — вчителі та випускники школи пішли на фронт захищати свою Батьківщину. У селі Олександропіль Солонянський райком партії залишив підривну групу на чолі з головою колгоспу Холодним Андрієм Кіндратовичем для боротьби з нацистськими окупантами. Ця група, у яку входили і вчителі, організувала саботаж, вела пропагандистську роботу, поширювала зведення Радінформбюро про становище на фронтах, вселяла у людей віру в неминучу поразку нацистської Німеччини. У вересні 1941 року цю групу було викрито, найактивніших її членів розстріляно. Завуча школи, вчителя української мови та літератури Усатого Андрія Устимовича нацисти заставили викопати собі яму і потім над нею його розстріляли. Частина учасників підривної групи разом з багатьма іншими жителями була вивезена до Німеччини на роботу, а вчителів Канівця М. Ф. та Сідагу П. С. нацисти тривалий час катували і вивезли у невідомому напрямку. У приміщенні школи під час війни було розташовано німецький госпіталь. Під час війни, на пустирищі, (згарище церкви), посаджено парк, куди від школи перенесено пам'ятник Тарасові Шевченку. Цей парк був призначений для поховання померлих німецьких солдат. З 1943 року в приміщенні школи розташовувався радянський госпіталь. Після війни школа прийняла до себе знедолених, голих і голодних дітей, вчителі зігрівали їх своїм теплом, ласкою, віддавали їм не тільки свої знання, а й частину свого серця. З 1952 року — це школа -десятирічка. Перший післявоєнний, вже десятирічний випуск (2 класи) відбувся у 1954 році. Хорошими людьми стали ці випускники, вони часто збираються на зустріч з школою, однокласниками, вчителями. По всіх куточках колишнього Союзу розкидані випускники школи. На різних ділянках вони трудяться і в районі. Розпочався приріст населення, тому виникла необхідність у добудові приміщення. Під час добудови було використано кошти бюджету колгоспу імені Богдана Хмельницького, головою якого був Скрипник Микола Сергійович. Шефи, адміністрація, батьки, педагогічний та учнівський колективи школи доклали всіх зусиль, щоб з 1 вересня 1975 року ввести в експлуатацію добудову трьох класів — з'єднання першого, побудованого в 1898 р. та третього, побудованого в 1936 р. корпусів. За рішенням зборів від 6 лютого 1991 року, весною 1991 року розпочалося будівництво двоповерхової школи. 10 січня 1993 року в селі Олександропіль відбулося грандіозне свято-відкриття двоповерхової школи, яка потопає в зелені, квітах та дитячих посмішках. Це свято збігається з 100-річчям освіти в селі. З 1999/2000 навчального року у будівлі Олександропільської середньої школи діє школа-сад.
Археологіяред.
У 1856 році, поблизу села, розкопано великий курган Довга могила з кам'яною гробницею епохи пізньої бронзи (кінець II — початок I тисячоліття до Р. Х.).
У 1852—1856 роках досліджувався курган Лугова могила (поширеніша назва серед археологів та офіційної літератури — Олександропільський курган) із похованням скіфського царя (III століття до Р. Х.). Тут виявлені золоті і срібні високохудожні прикраси, парадна зброя, рідкісне зображення шанованої скіфами змієногою богині, дочки Борисфену (Дніпра). У кургані знайдено останки поховання рабів, а також коней у дорогоцінної збруї з срібними і бронзовими прикрасами. Цим було покладено початок вивченню скіфських старожитностей краю.
Інфраструктураред.
У середній школі села 13 учителів навчають 253 учні. Є будинок культури з залом на 360 місць, дві бібліотеки, книжковий фонд яких становить 12 тис. примірників. Є дільнична лікарня на 50 ліжок, аптека. Медичну допомогу населенню надають 18 осіб, у тому числі три лікарі. Відкрито дитячий комбінат на 50 місць. Працюють шість магазинів, комбінат побутового обслуговування, поштове відділення, АТС.
Пам'яткиред.
На території Олександрополя споруджені пам'ятники воїнам-визволителям та воїнам-односельцям, полеглим смертю хоробрих у роки Другої світової війни. У центрі села споруджено обеліск на честь Героя Радянського Союзу В. Ф. Тюріна, який загинув при звільненні населеного пункту від гітлерівських загарбників. Іменем героя названа одна з вулиць села.
В Олександрополі закладено парк, у центрі якого височіє пам'ятник Т. Г. Шевченка.
В селі розташована Каплиця Святого великомученика Димитрія Солунського ПЦУ.
Олександро́піль // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.799-800
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oleksandropil Oleksandro pil selo v Ukrayini u Novopokrovskij selishnij gromadi Dniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Naselennya skladaye blizko 800 osib selo OleksandropilCerkva v OleksandropoliCerkva v OleksandropoliKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Dniprovskij rajonGromada Novopokrovska selishna gromadaOblikova kartka Oleksandropil Osnovni daniNaselennya 800 osibPoshtovij indeks 52423Telefonnij kod 380 5669Geografichni daniGeografichni koordinati 48 00 48 pn sh 34 26 26 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 129 mVodojmi Balka ShirokaVidstan dooblasnogo centru 82 kmVidstan dorajonnogo centru 82 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya NezabudineVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 12 kmMisceva vladaAdresa radi 52423 Dnipropetrovska obl Dniprovskij r n s Oleksandropil vul Gagarina 74Silskij golova Murkovich Lyudmila IvanivnaKartaOleksandropilOleksandropilMapa Oleksandropil u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Istoriya osviti v seli 5 Arheologiya 6 Infrastruktura 7 Pam yatki 8 Osobistist 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaGeografiya red Selo Oleksandropil roztashovane za 82 km vid oblasnogo centru za 5 km vid livogo berega richki Komishuvata Sura za 1 km vid sela Petrikivka za 16 km vid administrativnogo centru gromadi i za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Nezabudine na liniyi Apostolove Nizhnodniprovsk Vuzol U seli bere pochatok Balka Shiroka z zagatoyu Istoriya red Selo viniklo na kolishnomu zaporozkomu zimivniku naprikinci XVIII stolittya pislya likvidaciyi carskim uryadom Zaporozkoyi Sichi Tut poselilasya grupa zaporozkih kozakiv Do 1812 roku takozh mav nazvu Lugovi Lukovski hutori 1812 roku Lugovi Lugovski hutori perejmenovano na Oleksandropol na chest rosijskogo imperatora Oleksandra I Na teritoriyi Oleksandropolya za chasiv URSR znahodilasya centralna sadiba kolgospu imeni Bogdana Hmelnickogo za yakim zakripleno 8024 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 7419 ga ornih zemel Rozvineni rilnictvo i m yaso molochne tvarinnictvo U 1918 roci v Oleksandropoli buv organizovanij povstansko partizanskij zagin u kilkosti 100 osib sho borovsya proti avstro nimeckih vijsk Ocholili jogo brati Timofij i Mihajlo Ilchenko Zagin napadav na vorozhi garnizoni i obozi U 1929 roci v Oleksandropoli organizovanij kolgosp Nova sim ya U 1938 roci vin buv perejmenovanij u Komunist U 1939 1940 rokah kolgosp j Oleksandropolske MTS stvorene u 1932 roci buli uchasnikami Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki U roki Drugoyi svitovoyi vijni v seli diyala pidpilna patriotichna grupa na choli z golovoyu kolgospu O K Holodnim Grupa mala radioprijmach poshiryuvala zvedennya Radinformbyuro provodila agitacijno masovu robotu sered naselennya U veresni 1941 roku gitlerivci vistezhili pidpilnikiv zaareshtuvali i rozstrilyali yih razom z sim yami 1989 roku za perepisom tut meshkalo priblizno 940 osib Vidpovidno z perepisom naselennya 2001 roku 910 osib Do 2020 roku administrativnij centr Oleksandropilskoyi silskoyi radi do yakoyi buli pidporyadkovani naseleni punkti Butovichivka Vilenka Garkushine Dolinske Krinichki Mihajlivka Novoandriyivka Petrikivka j Tihe 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 709 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Dnipropetrovskoyi oblasti Oleksandropilska silska rada ob yednana z Novopokrovskoyu selishnoyu gromadoyu 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Solonyanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Dniprovskogo rajonu 1 Naselennya red Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 2 Mova Vidsotokukrayinska 97 7 rosijska 1 5 inshi ne viznachilisya 0 8 Istoriya osviti v seli red Oleksandropilska shkola bula zasnovana u 1893 roci Spochatku ce bula trohklasna cerkovno prihodska shkola zbudovana zemstvom i roztashovuvalas u troh korpusah Za trivalij chas isnuvannya vona zaznavala dekilka reorganizacij ta reform U 1930 h rokah reorganizovana u semirichku a po zakinchennyu nimecko radyanskoyi vijni u serednyu pershij vipusk desyatiklasnikiv buv u 1954 roci U 1974 roci buli dobudovani korpusi ta plac bilya shkoli U 1980 roci zbudovana yidalnya U 1992 roci pobudovana nova dvopoverhova budivlya shkoli V staromu primishenni navchayutsya uchni molodshih klasiv ta rozmishenij dityachij doshkilnij navchalnij zaklad Shkola zavzhdi bula oseredkom osviti kulturi ta duhovnosti v seli Vchiteli u rizni chasi provodili veliku prosvitnicku robotu sered naselennya nesli svoyi znannya i kulturu selyanam vihovuvali visoku moralnist utverdzhuvali v dityah gumanni pochatki mizhlyudskih stosunkiv Istoriya ne zberegla imen tih pershih vchiteliv yaki pracyuvali v zemskij shkoli zgodom u Lugovskij Oleksandropilskij trudovij shkoli 1923 u ShKM shkoli kolgospnoyi molodi ShMK 1936 Do revolyuciyi v seli bulo dva vchitelya iz serednoyu osvitoyu a 1937 roku 12 vchiteliv iz serednoyu osvitoyu 3 z vishoyu osvitoyu Direktorom shkoli semirichki buv Kvasolya Arhip Danilovich Z pochatku nimecko radyanskoyi vijni zhiteli sela vipuskniki shkoli ta vchiteli pishli na front zahishati svoyu Batkivshinu U seli Oleksandropil Solonyanskij rajkom partiyi zalishiv pidrivnu grupu na choli z golovoyu kolgospu Holodnim Anatoliyem Kindratovichem Do yiyi skladu vhodili molodij direktor shkoli Zheludko Mihajlo Andrijovich himik za fahom jogo druzhina Zheludko Ganna Korniyivna zavuch shkoli Usatij Andrij Ustimovich inshi vchiteli shkoli U veresni 1941 roku cyu grupu bulo vikrito Kerivnika grupi Holodnogo A K direktora shkoli Zheludka M A zavucha Usatogo A U razom iz sim yami rozstrilyali za selom A vchiteliv Kanivcya M F ta Sidyagu P S nacisti dovgo katuvali i vivezli v nevidomomu napryamku U pislyavoyennij period shkola prijnyala golih i holodnih ditej i vchiteli zigrili yih svoyim teplom viddali yim ne tilki svoyi znannya a j chastinu svogo sercya Odnoselci zgaduyut pleyadu direktoriv Oleksandropilskoyi serednoyi shkoli Dudko Nataliya Yevdokimivna Sivolob Vasil Mikitovich Onufriyenko Illya Ilarionovich Kuvaldin Ivan Semenovich Garkusha Viktor Ivanovich Plohij Ivan Yakovich Makrovich Grigorij Vasilovich Skalenko Grigorij Nestorovich Goncharov Gavrilo Leontijovich nbsp Zemska uprava vgori 1909 r Foto vnizu dobudovano tri klasi z yednano dva korpusi pobudovani u 1898 ta 1936 rr Zaharchenko Volodimir Ivanovich U 1970 ti roki rozshirenij osnovnij korpus dobudovano dvi klasni kimnati zaasfaltovano shkilne podvir ya U 1993 roci zaversheno budivnictvo novogo dvopoverhovogo korpusu shkoli Shkola gazifikovana U staromu primishenni navchayutsya uchni pochatkovih klasiv mistyatsya shkilni majsterni biblioteka ta dityachij doshkilnij navchalnij zaklad U shkoli navchayutsya diti z sela Oleksandropolya ta navkolishnih sil Petrikivka Tihe Propashne Vojkove Pidviz uchniv do shkoli zdijsnyuyetsya shkilnim avtobusom U shkoli ye 14 navchalnih kabinetiv funkcionuye komp yuternij klas u yakomu nalichuyetsya 10 komp yuteriv odin vchitelskij server dva komp yutera administrativnogo koristuvannya yaki ob yednani u lokalnu merezhu V shkoli pracyuyut 7 gurtkiv u yakih zajnyato 105 uchniv 1893 rik zalishayetsya pam yatnim dlya Oleksandropolya same cej rik stav pochatkom osviti selyanskih ditej v seli Do cogo diti zdobuvali osvitu v seli Tomakivka Todi na okolici sela Oleksandropil stoyala dyakivska hata zbudovana yak i cerkva 1856 roku yaka i vidkrila dveri dlya navchannya v cerkovno prihodskij shkoli Zgodom u 1898 roci zemstvo misceva vlada virishilo zbuduvati v seli shkolu nbsp Zemska uprava 1909 peredana pid shkolu 1923 z 1993 roku zernoshovishe nbsp Oleksandropolska zagalnoosvitnya shkola nbsp Komp yuternij klasShkolu buduvala zemska uprava a dopomagali zhiteli sela Bagato z cih pidsobnikiv pid chas budivnictva shkoli ovolodili profesiyami budivelnikiv stolyariv mulyariv yaki potim stali peredavatisya v sim yah z pokolinnya v pokolinnya Ce nevelichke primishennya stalo oseredkom kulturi duhovnosti Vchiteli v riznij chas provodili veliku prosvititelsku robotu sered naselennya nesli svoyi znannya i kulturu selyanam Golovne kredo v yihnij roboti davati micni gruntovni znannya z riznih predmetiv vihovuvati visoku moralnist utverdzhuvati v dityah gumanni mizhlyudski stosunki Minulo zovsim malo chasu i stini ciyeyi shkoli stali tisnim dlya takoyi kilkosti uchniv ta she j reforma v osviti Tomu primishennya miscevoyi vladi zemska uprava zbudovane u 1909 roci bulo peredane pid shkolu u 1923 roci Tak pochala diyati Lugovska Oleksandropilska trudova shkola 1 go stupenya U 1923 roci Oleksandropilska i Petrikivska trudovi shkoli pershogo stupenya nalichuvali 10 grup de navchalosya 161 uchniv z nih 65 divchatok U comu zakladi navchalisya diti ne lishe z sela Oleksandropil a j z inshih navkolishnih sil Z chotiririchnoyi shkoli vipuskalisya cilkom pidgotovleni osvicheni uchni yaki protyagom navchannya v zakladi ovolodivali glibokimi znannyami osnov nauk Uchnyam v shkoli vidavali pidruchniki na pochatku navchalnogo roku a naprikinci yih povertali Knigi dlya shkolyariv buli svyatineyu yih svyato beregli U 1923 roci stvorena grupa kultarmijciv po likvidaciyi nepismennosti liknep Iniciatorami stvorennya buli Fedorenko A M ta Kvach K I Bagato roboti vikonali vchiteli miscevoyi shkoli ta chleni pravlinnya SST silskogo spozhivchogo tovaristva stvorenogo v 1921 roci po zboru pozhertvuvan sered naselennya na pobudovu pam yatnika Kobzarevi Dudka T I Demchenko I K Sidyaga P S Godko K V tosho Vesnoyu 1926 roku pam yatnik Tarasovi Shevchenku vstanovleno na teritoriyi shkoli U 1936 roci koli golovoyu miscevogo kolgospu imeni gazeti Komunist buv Degtyarov Kostyantin Dorofijovich poryad z pershim najstarishim korpusom bulo pobudovano she odin korpus Tak pochala pracyuvati ShKM shkola kolgospnoyi molodi shkola semirichka Suttyevu dopomogu v obladnanni primishen ta blagoustroyu teritoriyi zakladu nadali batki uchni ta pedagogichnij kolektiv Administraciya shkoli vchiteli ta tehnichnij personal doklali chimalo zusil shob stvoriti umovi dlya zdijsnennya navchalno vihovnogo procesu Do revolyuciyi v seli bulo dva vchiteli iz serednoyu osvitoyu U 1937 roci iz serednoyu osvitoyu 12 z vishoyu 3 vchitelya Z pochatku nimecko radyanskoyi vijni zhiteli sela vchiteli ta vipuskniki shkoli pishli na front zahishati svoyu Batkivshinu U seli Oleksandropil Solonyanskij rajkom partiyi zalishiv pidrivnu grupu na choli z golovoyu kolgospu Holodnim Andriyem Kindratovichem dlya borotbi z nacistskimi okupantami Cya grupa u yaku vhodili i vchiteli organizuvala sabotazh vela propagandistsku robotu poshiryuvala zvedennya Radinformbyuro pro stanovishe na frontah vselyala u lyudej viru v neminuchu porazku nacistskoyi Nimechchini U veresni 1941 roku cyu grupu bulo vikrito najaktivnishih yiyi chleniv rozstrilyano Zavucha shkoli vchitelya ukrayinskoyi movi ta literaturi Usatogo Andriya Ustimovicha nacisti zastavili vikopati sobi yamu i potim nad neyu jogo rozstrilyali Chastina uchasnikiv pidrivnoyi grupi razom z bagatma inshimi zhitelyami bula vivezena do Nimechchini na robotu a vchiteliv Kanivcya M F ta Sidagu P S nacisti trivalij chas katuvali i vivezli u nevidomomu napryamku U primishenni shkoli pid chas vijni bulo roztashovano nimeckij gospital Pid chas vijni na pustirishi zgarishe cerkvi posadzheno park kudi vid shkoli pereneseno pam yatnik Tarasovi Shevchenku Cej park buv priznachenij dlya pohovannya pomerlih nimeckih soldat Z 1943 roku v primishenni shkoli roztashovuvavsya radyanskij gospital Pislya vijni shkola prijnyala do sebe znedolenih golih i golodnih ditej vchiteli zigrivali yih svoyim teplom laskoyu viddavali yim ne tilki svoyi znannya a j chastinu svogo sercya Z 1952 roku ce shkola desyatirichka Pershij pislyavoyennij vzhe desyatirichnij vipusk 2 klasi vidbuvsya u 1954 roci Horoshimi lyudmi stali ci vipuskniki voni chasto zbirayutsya na zustrich z shkoloyu odnoklasnikami vchitelyami Po vsih kutochkah kolishnogo Soyuzu rozkidani vipuskniki shkoli Na riznih dilyankah voni trudyatsya i v rajoni Rozpochavsya pririst naselennya tomu vinikla neobhidnist u dobudovi primishennya Pid chas dobudovi bulo vikoristano koshti byudzhetu kolgospu imeni Bogdana Hmelnickogo golovoyu yakogo buv Skripnik Mikola Sergijovich Shefi administraciya batki pedagogichnij ta uchnivskij kolektivi shkoli doklali vsih zusil shob z 1 veresnya 1975 roku vvesti v ekspluataciyu dobudovu troh klasiv z yednannya pershogo pobudovanogo v 1898 r ta tretogo pobudovanogo v 1936 r korpusiv Za rishennyam zboriv vid 6 lyutogo 1991 roku vesnoyu 1991 roku rozpochalosya budivnictvo dvopoverhovoyi shkoli 10 sichnya 1993 roku v seli Oleksandropil vidbulosya grandiozne svyato vidkrittya dvopoverhovoyi shkoli yaka potopaye v zeleni kvitah ta dityachih posmishkah Ce svyato zbigayetsya z 100 richchyam osviti v seli Z 1999 2000 navchalnogo roku u budivli Oleksandropilskoyi serednoyi shkoli diye shkola sad Arheologiya red U 1856 roci poblizu sela rozkopano velikij kurgan Dovga mogila z kam yanoyu grobniceyu epohi piznoyi bronzi kinec II pochatok I tisyacholittya do R H U 1852 1856 rokah doslidzhuvavsya kurgan Lugova mogila poshirenisha nazva sered arheologiv ta oficijnoyi literaturi Oleksandropilskij kurgan iz pohovannyam skifskogo carya III stolittya do R H Tut viyavleni zoloti i sribni visokohudozhni prikrasi paradna zbroya ridkisne zobrazhennya shanovanoyi skifami zmiyenogoyu bogini dochki Borisfenu Dnipra U kurgani znajdeno ostanki pohovannya rabiv a takozh konej u dorogocinnoyi zbruyi z sribnimi i bronzovimi prikrasami Cim bulo pokladeno pochatok vivchennyu skifskih starozhitnostej krayu Infrastruktura red U serednij shkoli sela 13 uchiteliv navchayut 253 uchni Ye budinok kulturi z zalom na 360 misc dvi biblioteki knizhkovij fond yakih stanovit 12 tis primirnikiv Ye dilnichna likarnya na 50 lizhok apteka Medichnu dopomogu naselennyu nadayut 18 osib u tomu chisli tri likari Vidkrito dityachij kombinat na 50 misc Pracyuyut shist magaziniv kombinat pobutovogo obslugovuvannya poshtove viddilennya ATS Pam yatki red Na teritoriyi Oleksandropolya sporudzheni pam yatniki voyinam vizvolitelyam ta voyinam odnoselcyam poleglim smertyu horobrih u roki Drugoyi svitovoyi vijni U centri sela sporudzheno obelisk na chest Geroya Radyanskogo Soyuzu V F Tyurina yakij zaginuv pri zvilnenni naselenogo punktu vid gitlerivskih zagarbnikiv Imenem geroya nazvana odna z vulic sela V Oleksandropoli zakladeno park u centri yakogo visochiye pam yatnik T G Shevchenka V seli roztashovana Kaplicya Svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo PCU Osobistist red Golovko Anatolij Oleksandrovich 1975 2015 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 3 Primitki red Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Golovko Anatolij OleksandrovichLiteratura red Oleksandro pil Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 799 800Posilannya red Pogoda v seli Oleksandropil Oficijnij sajt KZO Oleksandropilska ZSSh I III stupeniv DNZ Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oleksandropil Dniprovskij rajon amp oldid 40776636
