Дворецька Олександра Миколаївна

Олександра Дворецька (нар. 13 серпня 1990, Автономна Республіка Крим) — громадська діячка, правозахисниця, член правління Благодійного фонду Восток SOS.

Дворецька Олександра Миколаївна
Народилася	13 серпня 1990(1990-08-13) (33 роки) Ароматне, Білогірський район, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	правозахисниця, громадська діячка
Alma mater	ТНУ
Знання мов	українська і російська
У шлюбі з	Костянтин Реуцький
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Олександра Миколаївна Дворецька народилася в селі Ароматне Білогірського району Автономної Республіки Крим.

У 2002 році сім'я переїхала до міста Сімферополя. Олександра закінчила середню загальну школу №10 та у 2007 році вступила до Таврійського національного університету ім В.І.Вернадського на філософський факультет, здобула ступень магістра за напрямком "політологія".

Одружена з громадським діячем та правозахисником Рєуцьким Костянтином, має сина Нікіту (2015 р.н.)

Громадська діяльність

В студенські роки була співорганізаторкою Кіноклубу соціального та класичного кіно філософського факультету, членкинею незалежної студентської профспілки "Студентська дія". В 2010 році брала активну участь в організації протестів студентів проти платних послуг, введенних Постановою №796.

У 2010 році судилася з Сімферопольською міською радою проти введення "комендантської години" в нічний час для неповнолітніх. У 2011 році стала засновницею Кримського правозахисного центру "Дія"

У 2011 році подала позов на рішення Сімферопольської міської ради проти обмеження права на мирні зібрання. Після 6 місяців розгляду справи Залізничний районний суд міста Сімферополя задовольнив скаргу студентки Олександри Дворецької та скасував рішення міської ради.

В 2012 році заснувала Мережу правових приймалень Криму [ 22 вересня 2014 у Wayback Machine.], мережа надавала безплатні юридичні послуги для жителів Алушти, Джанкоя, Керчі, Сімферополя та Ялти до квітня 2014 року.

В 2013 році була представником позивача у справі примусу до участі у мирних зібраннях дітей (школярів) "Партією регіонів" у Луганську. Справу було втрачено в Донецькому апеляційному адміністративному суді влітку 2014 року через окупацію міста.

В 2013-2014 році була активною учасницею Євромайдану в Сімферополі, Луганську та Києві.

В лютому-березні 2014 році брала участь в акціях за Єдину Україну на території Автономної Республіки Крим, координувала волонтерів та журналістів під час початку збройної агресії Російської Федерації та окупації півострова. Була волонтером громадської ініціативи КримSOS.

Через погрози і переслідування в березні 2014 року покинула територію Автономної Республіки Крим . Продовжувала допомагати ініціативам по вивозу українських військових з Криму, а також переселенцям, які через погрози і переслідування покидали кримські міста.

В квітні 2014 року стала співзасновницею та координаторкою Благодійного фонду Восток-SOS.

В листопаді 2014 року журналом Фокус спільно з іншими волонтерами Олександру Дворецьку було включено до рейтингу ТОП-100 найвпливовіших жінок України на 1 місце.

Політична діяльність

В червні 2019 році Олександра Дворецька стала кандидаткою в народні депутати України до Верховної Ради України за списком політичної партії "Голос" за №29 у списку.

В серпні 2019 року Олександра Дворецька стала координаторкою Офісу з розробки гуманітарної політики України в напрямку гуманітарної та інформаційної політики на тимчасово окупованих територіях у Міністерстві культури, молоді та спорту України.

В жовтні 2019 року стала організаторкою Форуму Єдності у Маріуполі, участь у якому взяв Президент України Володимир Зеленській та ТОП-посадовці України.

В лютому 2020 року стала організаторкою Форуму Age of Crimea, присвяченого 6 річниці окупації Криму. В рамках форуму Президентом України було підписано Указ про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Нагороди

• Ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016)

Примітки

1. . Commons (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 12 лютого 2021. 
2. Суд отказался признавать незаконным комендантский час в Симферополе. Центр журналистских расследований (ru-RU). 16 травня 2011. Процитовано 12 лютого 2021. 
3. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАВОЗАХИСНИЙ ЦЕНТР ДІЯ. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 12 лютого 2021. 
4. Студентка из Симферополя выиграла суд против мэрии | Факты ICTV. ФАКТИ ICTV (ru-RU). 25 листопада 2011. Процитовано 12 лютого 2021. 
5. . Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2021. 
6. . Громадське радіо (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2021. 
7. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 12 лютого 2021. 
8. . Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 12 лютого 2021. 
9. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 12 лютого 2021. 
10. . ФОКУС (рос.). 14 листопада 2014. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2021. 
11. . Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 12 лютого 2021. 
12. . Крым.Реалии (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 12 лютого 2021. 
13. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2021. 
14. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 12 лютого 2021. 
15. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2021.