Оксид міді Ця сторінка містить список хімічних сполук що мають однакову назву Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посил

Ця сторінка містить список хімічних сполук, що мають однакову назву.
Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, то можете повернутися і виправити його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Оксид міді може означати:

оксид міді(I), Cu₂O
оксид міді(II), CuO
оксид міді(III), Cu₂O₃

Характеристика ряду Редагувати

Окси́ди мі́ді, окси́ди Ку́пруму — бінарні сполуки Купруму та Оксигену. За звичайних умов ці сполуки є твердими, кристалічними речовинами червоного або чорного кольорів.

З оксидів міді CuO є найрозповсюдженішим у природі (у складі таких мінералів, як азурит, хризокола, малахіт) та знаходить широке використання. Дещо менше значення має Cu₂O (він зустрічається у вигляді мінералу куприту). І найменш поширеним представником, з огляду на його малостійкість, є оксид міді(III), який не зустрічається у вільному стані — його синтезують окисненням гідроксиду міді(II) Cu(OH)₂. Cu₂O₃ досі залишається маловивченою сполукою.

Нижче наведено порівняння деяких фізико-хімічних властивостей оксидів міді.

Параметр	Cu₂O	CuO	Cu₂O₃

Молярна маса, г/моль	143,091	79,745	175,09
Густина, г/см³	6,0	6,31
Температура плавлення, °C	1235	1446	400 (розкл.)
Температура кипіння, °C	1800 (розкл.)	прибл. 2000

Джерела Редагувати

CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5.
Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с.