Василь Федорович Овчи́нников (нар. 25 грудня 1907, Кам'янське — пом. 5 квітня 1978, Київ) — український радянський живописець і графік; член Спілки радянських художників України з 1938 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1969 року. Чоловік художниці театру Раїси Марголіної, батько графіка Олени Овчинникової.
| Овчинников Василь Федорович | |
|---|---|
| | |
| Народження | 12 (25) грудня 1907 Кам'янське, Романківська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 5 квітня 1978 (70 років) |
| Київ, Українська РСР, СРСР | |
| Країна | Російська імперія УНР СРСР |
| Навчання | Київський інститут пролетарської мистецької культури (1932) |
| Діяльність | художник, графік |
| Напрямок | живопис і графіка |
| Вчитель | Пальмов Віктор Никандрович, Богомазов Олександр Костянтинович, Рокицький Микола Андрійович і Голуб'ятников Павло Костянтинович |
| Працівник | Дніпровський металургійний комбінат і Музей Ханенків |
| Член | Національна спілка художників України |
| У шлюбі з | Марголіна Раїса Гаврилівна |
| Діти | Овчинникова Олена Василівна |
| Нагороди | |
| |
Біографія ред.
Народився12 [25] грудня 1907 року в селі Кам'янському (тепер місто Дніпропетровської області, Україна). Упродовж 1923—1928 років працював у мартенівському цеху на Дніпровському металургійному заводі. 1924 року вступив до комсомолу і протягом трьох років очолював комсомольську організацію мартенівського цеху. Член ВКП(б) з 1928 року. У 1928—1932 роках навчався у Київському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Віктор Пальмов, Олександр Богомазов, Микола Рокицький, Павло Голуб'ятников.
Протягом 1936—1978 років (з перервою) був директором Київського музею східного і західного мистецтва. Улітку 1941 року, з початком німецько-радянської війни, організував евакуацію найціннішої частини музей. зібрання до Уфи. Протягом 1941—1948 рококів служив в Червоній/Радянській армії. Під час війни працював в агітпоїздах, малював плакати. Нагороджений медалями «За оборону Сталінграда» і «За перемогу над Німеччиною».
Жив в Києві, в будинку на вулиці Червоноармійській № 12а, квартира № 5. Помер в Києві 5 квітня 1978 року.
Творчість ред.
Працював в галузі монументального і станкового живопису, графіки. Серед робіт:
- «Шахтарі» (1930);
- «Кохання» (1931);
- «Молодий Донбас» (1936);
- «Сестра-партизанка» (1937);
- «Тарас Шевченко серед друзів» (1939);
- «Дорога приречених»(1947);
- «Прощай, село» (1947);
- «Бабин Яр» (1947, триптих; Національний художній музей України);
- «Наші солдати» (1949; Дніпровський художній музей);
- «Зимова казка» (1965);
- серії:
- «Героїчний Сталінград» (1943, гуаш);
- «Окупанти в Києві (Бабин яр)» (1946—1974);
- «Материнство» (1950—1970);
- «У Карпатах» (1956);
- «Між двома війнами» (1962—1965);
- «Космос» (1962—1977);
- серія пастелей «З іскри — полум'я» (1950—1957; Музей історії міста Кам'янського);
- «Ніч перед повстанням 1905 року»;
- серія «Велика Вітчизняна війна» (1944—1945, літографія).
- «Солдат» (1947).
В кінці 1960-х років розпочав роботу над мозаїками («Київські каштани», «Данко», «Українська Мадонна», «Портрет дочки», «Журавель» та інші) у дворі Музею східного і західного мистецтва на вулиці Терещенківській № 15—17.
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1930 року, всесоюзних з 1938 року, персональні пройшли в Києві, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Запоріжжі у 1959—1962 роках.
Крім вище згаданих, роботи художника зберігаються у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків та Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України у Києві, Вінницькому та Одеському художніх музеях.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- Спогади про навчання у Київському художньому інституті (публікація документа Олени Кашуби-Вольвач). Василь Овчинніков. / Сучасне мистецтво. — 2010. — Випуск 7. — С. 271—291.
- ↑ Василь Овчинников / Бібліотека українського мистецтва.
- Овчинников Василий Федорович / Память народа. (рос.)
Література ред.
- Овчинников Василь Федорович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 334—335.;
- Овчинников Василь Федорович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 165.
- Овчинников Василь Федорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Овчинников Василь Федорович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 429. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Н. М. Буланова. Овчинников Василь Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.