www.wikidata.uk-ua.nina.az

Обонезька п ятина об у значенні навколо і Онежжя від назви Онезького озера тобто Обонежжя буквально означає місцевість н

Обонезька п'ятина

Обонезька п'ятина («об», у значенні «навколо», і «Онежжя», від назви Онезького озера, тобто Обонежжя буквально означає «місцевість навколо Онезького озера») — північно-східна п'ятина Новгородської землі в XV-XVIII століттях.

Обонезька пятина Новгородської землі, XVI століття

Перший частково збережений до нашого часу опис п'ятини знаходиться в писцевій книзі 7004 (1495/96) листи Юрія Костянтиновича Сабурова.

З XVI століття ділилася на Заонезьку (навколо Онезького озера) та Нагірну (річкою Мсте) половини. Заонезька половина складалася з 45 цвинтарів, Нагірна - з 36 цвинтарів. Про розміри п'ятини можна судити, наприклад, з того, що Дерев'яницький цвинтар Обонежської п'ятини знаходився за дві версти від Новгорода (біля Дерев'яницького монастиря), а цвинтар Спаський тієї ж п'ятини — в 700 верстах, на Виго-озері, біля Білого моря.

Географія Редагувати

Як і більшість п'ятин, Обонезька починалася з Новгорода і її землі охоплювали східний берег Волхова аж до південно-східного берега Ладозького озера (схід Ленінградської області), потім Обонезька пятина охоплювала береги Онезького озера (сучасна Карелія) і поширювалася на північ до Студеного моря (захід Архангельської області). З південного сходу і півдня межа п'ятини йшла до річки Мде, що впадає в річку Мсту, по річках Мде і Мсті до гирла і озером Ільмень до початку річки Волхов.

Територія п'ятини ділилася на дві половини: Заонезька та Нагірна.

Історія Редагувати

У XIV столітті центром південного Обонежья стає Тихвін, тоді як північним форпостом цього краю стає Соловецький монастир.

У 1565, коли цар Іван Грозний розділив Російську державу на опричнину та земщину, п'ятина увійшла до складу останньої.

У 1773 землі Обонежської п'ятини увійшли до складу Олонецької провінції, яка з 1801 набуває статусу губернії.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Э. С. Смирнова. Живопись Обонежья. оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019. 
  2. Сторожев В. Н. Земщина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література Редагувати

Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Obonezka p yatina ob u znachenni navkolo i Onezhzhya vid nazvi Onezkogo ozera tobto Obonezhzhya bukvalno oznachaye miscevist navkolo Onezkogo ozera pivnichno shidna p yatina Novgorodskoyi zemli v XV XVIII stolittyah Obonezka pyatina Novgorodskoyi zemli XVI stolittyaPershij chastkovo zberezhenij do nashogo chasu opis p yatini znahoditsya v piscevij knizi 7004 1495 96 listi Yuriya Kostyantinovicha Saburova Z XVI stolittya dililasya na Zaonezku navkolo Onezkogo ozera ta Nagirnu richkoyu Mste polovini Zaonezka polovina skladalasya z 45 cvintariv Nagirna z 36 cvintariv Pro rozmiri p yatini mozhna suditi napriklad z togo sho Derev yanickij cvintar Obonezhskoyi p yatini znahodivsya za dvi versti vid Novgoroda bilya Derev yanickogo monastirya a cvintar Spaskij tiyeyi zh p yatini v 700 verstah na Vigo ozeri bilya Bilogo morya Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaGeografiya RedaguvatiYak i bilshist p yatin Obonezka pochinalasya z Novgoroda i yiyi zemli ohoplyuvali shidnij bereg Volhova azh do pivdenno shidnogo berega Ladozkogo ozera shid Leningradskoyi oblasti potim Obonezka pyatina ohoplyuvala beregi Onezkogo ozera suchasna Kareliya i poshiryuvalasya na pivnich do Studenogo morya zahid Arhangelskoyi oblasti Z pivdennogo shodu i pivdnya mezha p yatini jshla do richki Mde sho vpadaye v richku Mstu po richkah Mde i Msti do girla i ozerom Ilmen do pochatku richki Volhov Teritoriya p yatini dililasya na dvi polovini Zaonezka ta Nagirna Istoriya RedaguvatiU XIV stolitti centrom pivdennogo Obonezhya staye Tihvin todi yak pivnichnim forpostom cogo krayu staye Soloveckij monastir 1 U 1565 koli car Ivan Groznij rozdiliv Rosijsku derzhavu na oprichninu ta zemshinu p yatina uvijshla do skladu ostannoyi 2 U 1773 zemli Obonezhskoyi p yatini uvijshli do skladu Oloneckoyi provinciyi yaka z 1801 nabuvaye statusu guberniyi Div takozh RedaguvatiOlonecka guberniyaPrimitki Redaguvati E S Smirnova Zhivopis Obonezhya Arhiv originalu za 17 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 Storozhev V N Zemshina Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Literatura RedaguvatiNevolin Do A Pro p yati i cvintari novgorodskih u XVI stolitti z dodatkom karti Sankt Peterburg Tip imperatorskoyi Akademiyi Nauk 1853 Petrov K M Ukladachi piscovih knig obonezkij p yatini Olonecki gubernski vidomosti 1867 12 Pismovi knigi Novgorodskoyi zemli T 1 Uporyadnik Baranov K St M Drevnoshovishe Arheografichnij centr 1999 Posilannya RedaguvatiNovgorodska zemlya v XII pochatku XIII stolittya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obonezka p 27yatina amp oldid 40624181