Ні́на Рі́ччі (фр. Nina Ricci, нар. 14 січня 1883, Турин, Італія — пом. 30 листопада 1970, Париж, Франція) — відома французька модельєр-дизайнерка італійського походження. Справжнє ім'я Марі Аделаїда Ньєлі (Maria Adelaide Nielle). Засновниця власного успішного бренду «Nina Ricci».
| Ніна Річчі | |
|---|---|
| Nina Ricci | |
| Ім'я при народженні | Марі Аделанд Ньєлі |
| Народилася | 14 січня 1883 Турин, Італія |
| Померла | 30 листопада 1970 (87 років) Париж, Франція |
| Поховання | Куранс |
| Громадянство | Франція |
| Національність | італійка |
| Місце проживання | Париж, Франція |
| Діяльність | модельєр-дизайнер |
| Галузь | модний дизайн |
| Знання мов | французька |
| Наступник | Роберт Річчі |
| У шлюбі з | Луїджі Річчі |
| Діти | Роберт Річчі |
| Нагороди | |
| Сайт | ninaricci.com |
|
Біографія Редагувати
Початок кар'єри Редагувати
Марі Аделанд Ньєлі народилася в місті Турин в Італії в 1883 році в родині шевця. Невдовзі разом з сім'єю її батько вирішує переїхати в Монте-Карло в пошуках багатих клієнтів. Лазурний берег вважався головним місцем відпочинку світських дам. У 1895 році батько помер, і сім'я опинилася в скрутному матеріальному становищі. З 13 років дівчина почала вчитися на кравця і одночасно працювати разом з матір'ю в галантерейному магазині. У сім'ї дівчину частіше називали Ніна. Через деякий час вона змінює місце роботи — Ніна влаштовується на роботу в дім моди. Вона прасувала речі, пришивала до них ґудзики. Завдяки своїм старанням вона пройшла кар'єрний шлях від молодшої до старшої модистки. Ніна отримала звання першої модистки, коли їй було всього 18 років. А ще через деякий час дівчина сама змогла найняти кравців, які вже шили одяг за її власними ескізами. Одного дня на автобусній зупинці дівчину побачив квіткар Луї Річчі (Luis Ricci). У 1904 році вона вийшла за нього заміж і стала Марією Річчі. У них народився син Роберт, однак їхній шлюб не тривав довго, сімейне життя не склалося і пара незабаром розлучилася. Але Ніна побажала залишити прізвище чоловіка, а дівоче ім'я назавжди залишити в минулому. Сьогодні вже майже ніхто не знає справжнього імені Ніни Річчі.
Робота в «Раффін» Редагувати
Тепер Ніна мусила працювати ще більше, адже у неї на руках залишилася маленька дитина, яку вона хотіла забезпечити усім найкращим. У 1908 році Ніна влаштувалась на роботу в дім моди «Раффін» дизайнером. Сина Ніна виховувала одна. Ця жінка не знала втоми, і поступово піднімалася вище і вище по кар'єрних сходах. Її ім'я стає відомим всьому Парижу. Минає 10 років, і Ніна стає співвласницею компанії. Вона отримала все, чого хотіла, і чого добивалася протягом тривалого часу. Тепер мадам Ніна Річчі стала багатою дамою, вона їздить на білому розкішному кадилаку і постійно носить перлові намиста. Їх Ніна не знімає ніколи, навіть вночі. Згодом дім «Раффін» закривають через фінансові труднощі, але Річчі це не турбує, оскільки їй на той вже 49 років, і вона заробила на спокійну забезпечену старість. Жінка виростила сина, була всім задоволена, і мріяла тепер тільки про спокій.
Заснування і успіх дому Nina Ricci Редагувати
У 1932 році у 50-річному віці Ніна Річчі, піддавшись на умовляння улюбленого сина, відкрила власний дім моди в Парижі на вулиці Капуцинів, 20. Перші ж покази принесли сімейному дуету вдачу. Тепер крім багатства Ніна отримала ще й всесвітню популярність. Син займався бізнесом і фінансами. Роберт брав активну участь в роботі компанії. Він був по-справжньому талановитим бізнесменом, завдяки йому фірма Nina Ricci захопила ринки 130 країн по всьому світу. Мати і син стали власниками цілої модної імперії. Успіх пояснювався тим, що Ніна чудово знала потреби і примхи буржуазії, представники якої були основними клієнтами дому Nina Ricci. Ці люди бажали отримати якість і елегантність за прийнятною ціною. Перші колекції Nina Ricci підкорили всіх поєднанням вишуканого стилю і практичності. Ніна Річчі продавала свої вироби в 3 рази дешевше, ніж Ланвін і Пуаро. Nina Ricci входить в число провідних виробників одягу у Франції в розпал світової фінансової кризи. У 1930-ті роки будинок моди Nina Ricci стрімко розвивався і займав 11 поверхів в трьох будинках, включаючи відділ аксесуарів та виробів зі шкіри. Роберт Річчі успадкував від матері художній талант, поєднавши його з власним комерційним талантом. Бажаючи розширити популярність компанії та збільшити її прибутки, він приходить до рішення, що прийшов час створити перші жіночі парфуми від Nina Ricci. Роберт найняв парфумерів, і, в результаті довгої роботи, в 1946 році з'явилися перші парфуми — Coeur Joie. Дизайн флакона розробив Марк Лалік (Mark Lalik) — шкільний друг Роберта. Новостворені парфуми мали приголомшливий успіх. Це надихнуло власників компанії на створення ще одного аромату, яким стали парфуми L'Air du Temps. Ці парфуми знайшли популярність не тільки у Франції, але й далеко за її межами. Існує легенда, що ці парфуми Роберт присвятив коханій дівчині, і створював їх з особливою ніжністю, тому аромат досі не втрачає своєї популярності. Марк Лалік знову виступив розробником дизайну флакона. Ковпачок прикрашений парою голубів — символом любові та миру, а скло — рельєфними квітами, які створив художник Крістіан Берар (Christian Bérard).
Дім Nina Ricci після смерті Ніни Редагувати
Працівники компанії називали мадам Ніну «королевою». Ніна Річі померла 30 листопада (на її могилі вказано 29 листопада) 1970 року, їй було 87 років. Похована в Парижі. Роберт продовжував керувати компанією до самої смерті в 1988 році. Після нього справу продовжив Жиль Фуш (Gille Fuche) — пасинок Ніни. Розробку колекцій в свої руки взяв бельгійський дизайнер Жюль-Франсуа Крае (Jules-François Crahay). У 1979 році майстерня Ніни Річчі переїжджає на нове місце, тепер вона розташовується на вулиці Монтань, яка Знаходилась в одному з найпрестижніших кварталів міста. Офіс компанії займав цілих 5 поверхів, на яких вмістилися кілька студій, майстерень, бутиків і демонстраційних залів. Звідси здійснюється керівництво всією діяльністю модної імперії Nina Ricci, яка займається виробництвом одягу, шкіряних виробів, аксесуарів, годинників, ювелірної продукції тощо.
Стиль Nina Ricci Редагувати
Свого часу Ніна Річчі одягала половину Парижа і була справжнім символом французького шику в жіночному його втіленні. Головним секретом дизайнера був крій. Вона створювала одяг прямо на манекенницях. Класичний костюм, варіації на тему «маленька» чорна сукня, сукня-піджак — ось основа її перших колекцій. Річчі робила наголос на класику і не помилялася. Ідеальний крій, досконалість виконання, якісна обробка та помірні ціни незмінно залучали покупців. Як правило, основні асоціації з ім'ям Ніни Річчі: бездоганний силует, абсолютна жіночність, якість, елегантність і свіжість ідеї, яку критики потім відзначать як непереможну життєрадісність. А ще вона на власному прикладі демонструвала, як повинна виглядати справжня жінка. Щоранку, рівно о пів на восьму, її відвідував перукар, і вже через годину в прекрасному капелюшку і елегантному класичному костюмі вона сідала в свій білий кадилак.
| Бути елегантною завжди — це так просто! |
— говорила мадам Річчі. І їй вірили. Адже бути елегантною в одязі від Nina Ricci було нескладно. Жінка-модельєр з найпростіших речей з легкістю створювала шедеври моди. Звичайну блузку за допомогою декору вона перетворювала на витвір мистецтва. Банти, красиві ґудзики, стрічки присутні у багатьох виробах від Річчі. Сама Ніна повністю дотримувалася стилю, створеного її фірмою. Вона завжди виглядала елегантно. Оточуючих незмінно приваблювала в ній краса, манери, чарівність, а також її спокій, впевненість в собі і почуття власної гідності. Стиль Ніни Річчі завжди був стриманим, навіть трохи суворим, при цьому романтичним і жіночним.
Посилання Редагувати
- https://actu.fr/insolite/toussaint-quelles-sont-les-celebrites-enterrees-en-essonne_46091418.html
- ↑ Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Nina Ricci, Couturiere, Is Dead at 87. The New York Times (амер.). 30 листопада 1970. ISSN 0362-4331. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Ричи, Нина. Энциклопедия моды[недоступне посилання] (рос.)
- Nina Ricci. Luxussachen.com (en-GB). Процитовано 10 січня 2022.
- Нина Риччи Nina Ricci. persones.ru [ 1 серпня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Нина Риччи (Nina Ricci). Народный биографический справочник [ 15 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)