Нікі де Сен Фаль (фр. Niki de Saint Phalle, 29 жовтня 1930, Нейї-сюр-Сен — 21 травня 2002, Сан-Дієго) — французько-американська скульпторка, художниця, перформерка та модель.
Нікі де Сен Фаль | |
---|---|
фр. Niki de Saint Phalle | |
| |
При народженні | фр. Catherine Marie-Agnès Fal de Saint-Phalle |
Народження | 29 жовтня 1930[…] Неї-сюр-Сен[…] |
Смерть | 21 травня 2002[…] (71 рік) |
Ла-Хоя, Сан-Дієґо, Каліфорнія, США (емфізема легень) | |
Країна | Франція Швейцарія США |
Жанр | фігуративізм і публічне мистецтво |
Навчання | Brearley Schoold |
Діяльність | модель, художниця, візуальна мисткиня, скульпторка, ілюстраторка, дизайнерка прикрас, conceptual artist, аквареліст, художник інсталяцій, перформерка, сценографка, кінематографістка, художниця-граверка, архітектурний кресляр, графікеса, мисткиня |
Напрямок | живопис, скульптура і ювелірний виріб |
Роки творчості | з з 1951 |
Член | Новий реалізм |
Твори | Le Cyclopd, nanasd, the Golemd, Giardino dei Tarocchid, Stravinsky Fountaind і Sun Godd |
Батько | André, Comte de Saint Phalled |
Мати | Jeanne Jacqueline Marguerite Harperd |
У шлюбі з | Harry Mathewsd і Jean Tinguelyd |
Діти | Laura Duke Condominasd |
Нагороди | |
Сайт | nikidesaintphalle.org |
| |
Нікі де Сен Фаль у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народилася 1930 року у містечку Нейї-сюр-Сен, Франція, але зростала у Нью-Йорку. Займатися живописом почала 1948 року, через 4 роки переїхала до Європи, де жила у Ніцці, Парижі, на Майорці.
Вперше дістала міжнародне визнання 1961 року як член впливової мистецької групи «Нові Реалісти».
Найбільш відома масштабними, підкреслено сексуальними жіночими фігурами під назвою «Нани» (від фр. Nana — сленг: «жінка», пор. однойменний роман Еміля Золя) у музеях та містах усього світу. Авторка великих композицій «Фонтан Стравінського» у Парижі (1983), «Садок Таро» у Тоскані (створений цілком за кошти де Сен Фаль та відкритий 1998: після 24 років діяльності), «Чарівне коло королеви Каліфії» у Каліфорнії (1998—2002), «Грот» у Гановерському королівському саду (2003).
До 1994 року Нікі де Сен Фаль жила неподалік Парижа, але через погіршення здоров'я перебралася до міста Ла Хойя у Каліфорнії.
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Niki de Saint-Phalle
- ↑ Niki de Saint Phalle — 2008.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11879406X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12095568h
- RKDartists
- http://nikidesaintphalle.org/niki-de-saint-phalle/biography/#1995-2002
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ SIKART — 2006.
- ↑ https://artfacts.net/artist/niki-de-saint-phalle/6027
- https://hedendaagsesieraden.nl/2021/08/16/sven-boltenstern/
- http://stuartcollection.ucsd.edu/artist/de-saint-phalle.html
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Doornbusch E. Niki de Saint Phalle // hedendaagsesieraden.nl — 2018.
Бібліографія Редагувати
- Niki de Saint Phalle, Rétrospective, Musée d'art moderne de la Ville de Paris, 1993 ;
- Niki de Saint Phalle, de Peter Schamoni, Documentaire-Portrait de l'artiste Niki de Saint Phalle, 1995 ;
- Niki de Saint Phalle, Catalogue raisonné, éditions Acatos, Lausanne, 2001 ;
- Niki de Saint Phalle, La Donation, Musée d'Art moderne et d'Art contemporain, Nice, 2002.
- Niki de Saint-Phalle et le jardin des tarots, Paris, Éditions Fernand Hazan, 2010
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Niki de Saint Phalle |