Ніколь Брадтке англ Nicole Bradtke до шлюбу Провіс англ Provis 22 вересня 1969 Мельбурн австралійська професійна тенісис

На відміну від багатьох австралійських тенісистів, Ніколь Брадтке успішно виступала на ґрунтових кортах. Вона пояснює цей факт тим, що в Мельбурні в дитинстві грала на штучному покритті, що нагадує ґрунтове, і навчилася правильно пересуватися.

Життєпис Редагувати

Ніколь Провіс народилася в Мельбурні в 1969 році. Від 1994 року одружена з колишнім професійним баскетболістом Марком Брадтке, народила двох синів — Остіна та Дженсена. Сестра Наташа —у шлюбі з тенісистом Тоддом Вудбріджем.

Ігрова кар'єра Ніколь Брадтке завершилася на початку 1997 року. Після цього вона працює тренеркою і спортивною коментаторкою. Серед тенісисток, яких тренувала Брадтке, — бронзова медалістка Афінської Олімпіади Алісія Молік і Саманта Стосур. Вона також тренує збірну Австралії^[en] на Кубку Федерації і володіє разом з чоловіком спортивним клубом у Мельбурні.

Ігрова кар'єра Редагувати

1985—1988 Редагувати

Ніколь Провіс почала грати в теніс у сім років. Свої перші матчі в професійних турнірах вона провела в 1985 році, протягом сезону кілька разів побувавши в півфіналах турнірів ITF. Завершила сезон виходом у друге коло Відкритого чемпіонату Австралії після перемоги над суперницею з першої сотні; у другому колі, однак, її розгромила Мартіна Навратілова — на той момент перша ракетка світу. 1986 року Провіс стала фіналісткою Відкритого чемпіонату Франції серед дівчат, а наприкінці сезону завоювала в Сіднеї свій перший титул на турнірі ITF і там само вперше вийшла у фінал парного турніру.

У 1987 році Провіс стала переможницею Відкритого чемпіонату Австралії в парному розряді серед дівчат, а влітку несподівано вийшла в парі з Дарреном Кехіллом до фіналу Вімблдонського турніру в змішаному розряді. На шляху до фіналу несіяні австралійці перемогли спочатку десяту, а потім 13-ту пару турніру, але в підсумку поступилися титулом також несіяній парі з Великої Британії. На перший титул в турнірі Жіночої тенісної асоціації (WTA) Провіс довелося чекати ще майже рік: це сталося лише у травні 1988 року в Страсбурзі, де вона стала чемпіонкою в парі з Манон Боллеграф. Невдовзі після цього на Відкритому чемпіонаті Франції вона зробила справжню сенсацію, вийшовши в півфінал і в одиночному, і в жіночому парному розряді. Займаючи 53-тю сходинку в рейтингу, вона перемогла двох посіяних суперниць і програла у півфіналі 13-й ракетці світу Наташі Звєрєвій (причому могла виграти в третьому сеті, але не реалізувала матч-бол на подачі Звєрєвої). У парному розряді вони з Елною Рейнах з ПАР також обіграли дві посіяні пари, а в півфіналі поступилися другій парі турніру Клаудії Коде-Кільш і Гелені Суковій. Наприкінці року Провіс вперше виступила за збірну Австралії^[en] на Кубку Федерації, перемігши особистих суперниць з Ізраїлю та Італії^[en] і програвши Сільвії Ганіці з ФРН^[en].

1989—1992 Редагувати

1989 року Провіс, посіяна під 16-м номером, програла в 1/8 фіналу Відкритого чемпіонату Австралії свіжоспеченій володарці Великого шолома Штеффі Граф, а пізніше дійшла з Рейнах до півфіналу турніру жіночих пар на Вімблдоні. Не будучи посіяними, вони перемогли на своєму шляху четверту і п'яту пари турніру; у чвертьфіналі Провіс взяла реванш у Граф, що виступала в парі з Габріелою Сабатіні, але в півфіналі на її шляху вдруге поспіль стала Звєрєва, цього разу з Ларисою Савченко. Після Вімблдону до кінця року Провіс і Рейнах зіграли ще тільки на двох турнірах, але при цьому перемогли в Альбукерке (США) і вийшли в півфінал Відкритого чемпіонату США, знову перемігши дві посіяні пари, зокрема Звєрєву і Савченко. У 1990 році Провіс успішно підтвердила належність до світової тенісної еліти в парному розряді. Спочатку вони з Рейнах виграли турнір WTA I категорії у Берліні (після перемог над обома першими посіяними парами) та турнір у Страсбурзі. Після цього на Відкритому чемпіонаті Франції Провіс дійшла з Рейнах до четвертого за кар'єру півфіналу турніру Великого шолома в жіночих парах, програвши лише першій парі турніру (Сукова—Новотна), а зі співвітчизником Рейнах Дані Віссером — до другого за кар'єру фіналу в міксті; австралійці були посіяні другими і програли у фіналі четвертій парі — Аранчі Санчес і Хорхе Лосано. Додавши до інших успіхів вихід у чвертьфінал Відкритого чемпіонату США, Провіс і Рейнах забезпечили собі місце в підсумковому турнірі WTA-туру, але там у першому ж колі програли майбутнім переможницям турніру Кеті Джордан і Елізабет Смайлі.

1991 рік, на відміну від попередніх, не був відзначений для Провіс значними успіхами на турнірах Великого шолома: найкращим її результатом став вихід у чвертьфінал Відкритого чемпіонату США в міксті з Тоддом Вудбріджем. Однак у турнірах нижчого рангу вона виступала вдало, за травень і початок червня чотири рази потрапивши до фіналів у парному розряді. На двох турнірах I категорії, Відкритому чемпіонаті Італії і Відкритому чемпіонаті Німеччини, вони з Рейнах програли у фіналі, а два наступних турнірах, у Женеві і Бірмінгемі, Провіс виграла в парі з досвідченою Елізабет Смайлі. В одиночному розряді її двічі за сезон зупиняли перші ракетки світу — спочатку Граф на Відкритому чемпіонаті Австралії, а потім Моніка Селеш на Відкритому чемпіонаті Італії, — але наприкінці сезону їй вдалося взяти гору над восьмою ракеткою світу Кончитою Мартінес у Нашвіллі. У листопаді Ніколь другий рік поспіль взяла участь у підсумковому турнірі сезону, цього разу разом зі Смайлі, але, як і за рік тому, вибула з боротьби вже в першому колі.

На 1992 рік припадає низка найвищих досягнень у кар'єрі Провіс. На початку січня в Брисбені вона вперше виграла турнір WTA в одиночному розряді, а наприкінці місяця в парі з Марком Вудфордом перемогла на Відкритому чемпіонаті Австралії в міксті. У фіналі посіяні третіми Вудфорд і Провіс перемогли першу пару турніру Тодда Вудбріджа і Аранчу Санчес. У лютому в парі з Лорі Макніл Ніколь виграла турнір в Оклахома-Сіті, а з Джо Дьюрі дійшла до півфіналу супертурніру в Індіан-Веллсі, піднявшись станом на квітень до 11-го місця в рейтингу WTA серед тенісисток, які виступають у парному розряді. У липні на Кубку Федерації Провіс фактично самотужки вивела збірну Австралії в півфінал, здобувши по дві перемоги в матчах з командами Болгарії та Чехословаччини^[en] і взявши вирішальне очко в поєдинку зі збірною Австрії. У цьому ж місяці на Олімпіаді в Барселоні Провіс, яка виступала в парі з Рейчел Макквіллан, перемогла у чвертьфіналі посіяних третіми Яну Новотну і Андрею Стрнадову, забезпечивши Австралії медалі жіночого парного турніру, оскільки матч за третє місце не проводився. У півфіналі австралійки програли посіяним першими Мартінес і Санчес і в підсумку здобули «бронзу». Через місяць на Відкритому чемпіонаті США Провіс і Вудфорд завоювали другий за сезон титул на турнірі Великого шолома в міксті; цього разу вони були посіяні шостими і перемогли у півфіналі та фіналі, відповідно, сьому і п'яту пари.

1993—1997 Редагувати

У першій половині 1993 року Провіс досягла деяких успіхів в одиночному розряді: на Відкритому чемпіонаті Австралії вона дійшла до 1/8 фіналу після перемоги над Макніл, 12-ю ракеткою турніру. В Оклахома-сіті вона перемогла двох посіяних суперниць, у тому числі знову Макніл, посіяну під першим номером, і вийшла в півфінал. Вона дійшла до півфіналу також в Токіо (перемігши Пем Шрайвер), а в Куала-Лумпурі завоювала свій другий титул WTA в одиночному розряді. Після виходу у фінал одиночного турніру в Люцерні вона піднялася на 25-ту сходинку в одиночному рейтингу WTA. У липні зі збірною дісталась фіналу Кубка Федерації, вигравши свої зустрічі з чотирма суперницями поспіль, включаючи перемогу в першому колі над першою ракеткою світу Штеффі Граф. Але в фіналі австралійки не змогли протистояти команді Іспанії^[ru], програвши з сухим рахунком. Невдовзі після цього, однак, Ніколь закінчила сезон — останнім турніром року став для неї Відкритий чемпіонат США, а в 1994 році виступала рідко, взявши участь лише в дев'яти турнірах, в парному розряді дійшовши до чвертьфіналу на Відкритих чемпіонатах Франції і США, а в одиночному розряді не показавши хорошої гри і втративши місце в першій сотні рейтингу. В цей рік Провіс одружилася з баскетболістом Марком Брадтке (в майбутньому гравцем НБА).

1995 року Провіс-Брадтке, яка виступала під прізвищем чоловіка, відновила активні виступи. Вже на початку лютого в Окленді вона виграла свій третій турнір WTA в одиночному розряді, перегравши по ходу чотирьох посіяних суперниць, в тому числі 16-ту ракетку світу Жулі Алар. У травні в Берліні перемогла Габріелу Сабатіні, на той момент сьому в світі, і повернулася в Топ-50 світового рейтингу, а в червні вийшла у фінал парного турніру в Бірмінгемі, а потім у четверте коло одиночного турніру на Вімблдоні. У 1996 році втретє за кар'єру виграла парний турнір у Страсбурзі. На Олімпіаді в Атланті Брадтке, однак, не вдалося повторити успіх чотирирічної давнини, і вона програла у першому ж колі як в одиночному розряді, так і в парі з Ренне Стаббс. На початку 1997 року, зазнавши травми плеча, яка означала операцію і шестимісячну перерву у виступах, вона вирішила завершити ігрову кар'єру в неповні 28 років.

На початку XXI століття Ніколь Брадтке виступає в змаганнях ветеранів; зокрема, у своїй віковій категорії дійшла до фіналу Відкритого чемпіонату Австралії 2004 у змішаному парному розряді.

Участь у фіналах турнірів Великого шолома за кар'єру (4) Редагувати

Змішаний парний розряд (4) Редагувати

Перемоги (2) Редагувати

Рік	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники у фіналі	Рахунок у фіналі
1992	Відкритий чемпіонат Австралії	Хард	Марк Вудфорд	Аранча Санчес Вікаріо Тодд Вудбрідж	6-3, 4-6, [11-9]
1992	Відкритий чемпіонат США	Хард	Марк Вудфорд	Гелена Сукова Тому Нейссен	4-6, 6-3, 6-3

Поразки (2) Редагувати

Рік	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники у фіналі	Рахунок у фіналі
1987	Вімблдонський турнір	Трава	Даррен Кехілл	Джо Дьюрі Джеремі Бейтс	7-6¹⁰, 6-3
1990	Відкритий чемпіонат Франції	Ґрунт	Дані Віссер	Аранча Санчес Вікаріо Хорхе Лосано	7-6⁵, 7-6⁸

Участь у фіналах турнірів WTA (17) Редагувати

Пояснення до таблиць
Великий шолом (0)
Фінал WTA (0)
I категорія (0+3)
II категорія (0)
III категорія (1+2)
IV категорія (3+6)
V категорія (0+2)

Одиночний розряд (4) Редагувати

Перемоги (3) Редагувати

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперниця у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	30 гру 1991	Брисбен, Австралія	Хард	Рейчел Макквіллан	6-3, 6-2
2.	19 кві 1993	Куала-Лумпур, Малайзія	Хард	Енн Гроссман	6-3, 6-2
3.	30 січня 1995	Окленд, Нова Зеландія	Хард	Джинджер Хельгесон-Нільсен	3-6, 6-2, 6-1

Поразка (1) Редагувати

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперниця у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	17 травня 1993	Люцерн, Швейцарія	Ґрунт	Ліндсі Девенпорт	1-6, 6-4, 2-6

Парний розряд (13) Редагувати

Перемоги (9) Редагувати

№	Дата	Турнір	Покриття	Партнерка	Суперниці у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	16 тра 1988	Страсбург, Франція	Ґрунт	Манон Боллеграф	Дженні Бірн Дженін Томпсон	6-3, 6-2
2.	14 сер 1989	Альбукерке, Нью-Мексико, США	Хард	Елна Рейнах	Раффаелла Реджі Аранча Санчес Вікаріо	4-6, 6-4, 6-2
3.	14 тра 1990	Берлін, Німеччина	Ґрунт	Елна Рейнах	Гана Мандлікова Яна Новотна	6-2, 6-1
4.	21 тра 1990	Страсбург (2)	Ґрунт	Елна Рейнах	Кеті Джордан Елізабет Смайлі	6-1, 6-4
5.	20 тра 1991	Женева, Швейцарія	Ґрунт	Елізабет Смайлі	Каті Каверзасіо Мануела Малєєва-Франьєр	6-1, 6-2
6.	10 чер 1991	Бірмінгем, Велика Британія	Трава	Елізабет Смайлі	Сенді Коллінз Елна Рейнах	6-1, 6-2
7.	17 лют 1992	Оклахома-Сіті, США	Хард (i)	Лорі Макніл	Катріна Адамс Манон Боллеграф	3-6, 6-4, 7-6⁶
8.	11 січ 1993	Мельбурн, Австралія	Хард	Наталі Тозья	Каммі Мак-Грегор Шон Стаффорд	1-6, 6-3, 6-3
9.	20 тра 1996	Страсбург (3)	Ґрунт	Басукі Яюк	Тамі Вітлінгер-Джонс Меріенн Вердел-Вітмеєр	5-7, 6-4, 6-4

Поразки (4) Редагувати

№	Дата	Турнір	Покриття	Партнерка	Суперниці у фіналі	Рахунок у фіналі
1.	6 тра 1991	Відкритий чемпіонат Італії, Рим	Ґрунт	Елна Рейнах	Дженніфер Капріаті Моніка Селеш	5-7, 2-6
2.	13 тра 1991	Берлін, Німеччина	Ґрунт	Елна Рейнах	Наташа Звєрєва Лариса Савченко	3-6, 3-6
3.	30 гру 1991	Брисбен, Австралія	Хард	Манон Боллеграф	Яна Новотна Лариса Савченко	4-6, 3-6
4.	12 чер 1995	Бірмінгем, Велика Британія	Трава	Крістін Радфорд	Манон Боллеграф Ренне Стаббс	6-3, 4-6, 4-6

Участь у фіналах Кубка Федерації (0+1) Редагувати

Рік	Місце	Команда	Суперниці у фіналі	Рахунок у фіналі
1993	Франкфурт-на-Майні, Німеччина	Австралія Ніколь Провіс, Джаггард-Лей, Елізабет Смайлі, Ренне Стаббс	Іспанія Кончіта Мартінес, Аранча Санчес-Вікаріо	0-3

Примітки Редагувати

↑ Sports-Reference.com
d:Track:Q18002875
↑ Catching Up With... Nicole Bradtke. WTA. 26 травня 2010. Процитовано 8 грудня 2011.
↑ Ніколь Брадтке (Провіс) (недоступне посилання с 09-09-2013 (1041 день) — історія, копія) на сайті Федерації тенісу Австралії (англ.).
Malone, Paul (25 січня 2007). Stosur signs Nicole Bradtke. Herald Sun. Процитовано 8 грудня 2011.
Сайт клуба Moorabbin Indoor Sports [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання Редагувати

Ніколь Брадтке (Провіс) [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Федерації тенісу Австралії (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q39835986_citetype_Q29043181_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q18002875">[http://www.sports-reference.com/olympics/athletes/pr/nicole-provis-bradtke-1.html_Sports-Reference.com]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q18002875]]</div>-1] Sports-Reference.com
d:Track:Q18002875

[WTA-2] Catching Up With... Nicole Bradtke. WTA. 26 травня 2010. Процитовано 8 грудня 2011.

[Australia-3] Ніколь Брадтке (Провіс) (недоступне посилання с 09-09-2013 (1041 день) — історія, копія) на сайті Федерації тенісу Австралії (англ.).

[4] Malone, Paul (25 січня 2007). Stosur signs Nicole Bradtke. Herald Sun. Процитовано 8 грудня 2011.

[5] Сайт клуба Moorabbin Indoor Sports [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)