www.wikidata.uk-ua.nina.az

Никола Карев болг Никола Янакиев Карев і мак Никола Јанакиев Карев трансліт Nikola Janakiev Karev 23 листопада 1877 року

Никола Карев

Никола Карев ( болг. Никола Янакиев Карев і мак. Никола Јанакиев Карев, трансліт. Nikola Janakiev Karev; 23 листопада 1877 року — 27 квітня 1905 року) — македонський болгарський революціонер у керованій Османською імперією Македонії.

Никола Карев
Народився 23 листопада 1877(1877-11-23)
Крушево, Османська імперія
Помер 27 квітня 1905(1905-04-27) (27 років)
Rajčanid, Османська імперія
·загиблий у бою
Країна  Османська імперія
Діяльність педагог
Alma mater Bitolya Bulgarian High Schoold
Партія Bulgarian Social Democratic Workers' Party (Narrow Socialists)d, Внутрішня македонсько-одринська революційна організація і Bulgarian Workers' Social Democratic Partyd
Конфесія православ'я
Брати, сестри Georgi Karevd і Petar Karevd
Фрагмент фотографії випускників Болгарської гімназії в Бітолі 1900–1901 рр., серед яких був Никола Карев.
Панно з меморіалу у Крушево, на якому зображено пам’ятник Николі Кареву, відкритий 2 серпня 1953 року, і дві фотографії: з учителями та студентами Крушево, сфотографований у 1900 році в гаю Крушево
Прохання про помилування Тома Ніклева та Н. Карева до Османського уряду від червня 1904 р.; (болгарською мовою).
Автобіографія брата Николи Георгія Карева 1943 року, де він стверджує, що народився в болгарській родині

Біографія ред.

Никола Карев народився в Кіршова (нині Крушево ) і помер у селі Райчани, обидва сьогодні в Північній Македонії. Карев був місцевим лідером Внутрішньої Македонської Революційної Організації (ВМРО). Працював учителем у своїй рідній місцевості був членом Болгарської робітничої соціал-демократичної партії. Тепер його вважають героєм у Болгарії та Північній Македонії.

Перші роки ред.

Карєв завершив початкову освіту в болгарській школі в Крушево і в 1893 році переїхав до Софії, столиці Князівства Болгарія, де працював теслею у соціаліста Василя Главінова. Карев приєднався до соціалістичної групи, очолюваної Главіновим, і через нього познайомився з Дімітаром Благоєвим та іншими соціалістами і став членом Болгарської робітничої соціал-демократичної партії. У 1896 році брав участь у Македоно-Адріанопольській соціал-демократичній групі, створеній у складі Болгарської робітничої соціал-демократичної партії. У 1898 році Карєв повернувся до Османської Македонії і закінчив гімназію Болгарського екзархату в Бітолі. З 1900 року працював учителем у болгарських школах села Горно-Дівячі та рідного Крушево.

Політична та революційна діяльність ред.

Перша конференція македонських соціалістів відбулася 3 червня 1900 року поблизу Крушево. У цей період Карев приєднався до Внутрішньої македоно-адріанопольської революційної організації і став лідером регіонального збройного загону. Республіка Крушево, яка тривала лише десять днів, була знищена османськими військами після інтенсивних боїв. Після повстання Карев повернувся до Болгарії і став політичним активістом новоствореної марксистської Болгарської соціал-демократичної робітничої партії (вузьких соціалістів). У 1904 році Карев зробив легальну спробу повернутися до Македонії, скориставшись болгаро-османською угодою про амністію учасників Ілінденського повстання. Він надіслав до Стамбула кілька заяв про амністію. Заявки були отримані Османською комісією з амністії, але залишилися без відповіді.

Сім'я ред.

Два його брати Петар і Георгі також брали участь у ВМРО. Під час Другої світової війни Георгій був мером Крушево. Після 1944 року вони були ув'язнені як колабораціоністи болгарських фашистів у комуністичній Югославії, де обидва померли в таборі для інтернованих в 1950 і 1951 роках відповідно. Племінник Ніколи Михайло, син Георгія, також був ув'язнений за звинуваченням у «проти ідеї комуністичної Югославії».

Після Другої світової війни республіка Крушево була поглинена історичним наративом нової Соціалістичної Республіки Македонія. Після 1944 року ім'я Николи Карева було присутнє в гімні Соціалістичної Республіки Македонія і було видалене у 1953 році без пояснень комуністичним керівництвом на чолі з Лазарем Колішевським.

Пам'ять ред.

Останки Карева були поховані в Райчані, селі неподалік від місця його вбивства. У 1953 році, на 50-ту річницю Ілінденського повстання, їх перевезли до рідного міста Крушево. У 1990 році їх перенесли до сусіднього пам'ятника під назвою Македоніум.

У 2008 році в Скоп’є було встановлено великий бронзовий пам’ятник Николі Кареву, відлитий Фердінандо Марінеллі у Флоренції, Італія.

Література ред.

  1. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  2. Прошение от Томе Никлев и Никола Карев до Турското правителство за помилване и за разрешение да се завърнат в Крушово. ЦДА, ф. 176 к, оп. 1, а. е. 2024, л. 83. Оригинал. Ръкопис. Прошението е написано от Никола Карев. ...При това считаме за неизлишно да съобщим следните данни относително нашите личности: Томе Никлев, на възраст 48 години, бивш коджабашия на българската махала. Никола Карев, на възраст 28 години, бивш учител в града...
  3. The political and military leaders of the Slavs of Macedonia at the turn of the [20th.] century seem not to have heard the call for a separate Macedonian national identity; they continued to identify themselves in a national sense as Bulgarians rather than Macedonians.[...] (They) never seem to have doubted "the predominantly Bulgarian character of the population of Macedonia". "The Macedonian conflict: ethnic nationalism in a transnational world", Princeton University Press, Danforth, Loring M. 1997, ISBN 0691043566, p. 64.
  4. From 1900 to 1903, Karev was a teacher at the Bulgarian schools in the village of Gorno Divjaci and in his native Kruševo. Билярски, Цочо. „Никола Карев, Председателят на Крушовската република“, Сите Българи заедно. Jan 31, 2012.
  5. Bulgarians, inspired by the rise of nationalism, began to set up their own national churches and schools independently of the Patriarchate of Constantinople. In 1870 they were also allowed to establish an Exarchate, which, within the framework of the millet system, became more than a mere religious institution, coming to represent the Orthodox Bulgarians as a separate nation in the Ottoman Empire. As such, the Bulgarian Exarchate established a network of national schools where it took care of both religious and secular education of the Orthodox Bulgarians under its jurisdiction. For more see: Maria Schnitter, Daniela Kalkandjieva, Teaching Religion in Bulgarian Schools in Adam Seligman (ed.) Religious Education and the Challenge of Pluralism. New York: Oxford University Press, 2014, pp. 70-95.
  6. In Macedonia, the education race produced the Internal Macedonian Revolutionary Organization (IMRO), which organized and carried out the Ilinden Uprising of 1903. Most of IMRO’s founders and principal organizers were graduates of the Bulgarian Exarchate schools in Macedonia, who had become teachers and inspectors in the same system that had educated them. Frustrated with the pace of change, they organized and networked to develop their movement throughout the Bulgarian school system that employed them. The Exarchate schools were an ideal forum in which to propagate their cause, and the leading members were able to circulate to different posts, to spread the word, and to build up supplies and stores for the anticipated uprising. As it became more powerful, IMRO was able to impress upon the Exarchate its wishes for teacher and inspector appointments in Macedonia. For more see: Julian Brooks, The Education Race for Macedonia, 1878—1903 in The Journal of Modern Hellenism, Vol 31 (2015) pp. 23-58.
  7. Антони Гиза, Балканските държави и Македонския въпрос (превод от полски - Димитър Димитров, Македонски Научен Институт София, 2001) стр. 35.
  8. After 1945, in ex-Serbian Macedonia, the authorities rehabilitated the idea of a separate Macedonian language, identity and consciousness, sponsoring the creation of a separate Macedonian Church. At the same time, official history rehabilitated only certain VMRO-era revolutionaries, like Goce Delcev, Nikola Karev and Dame Gruev, who they deemed deserving because they were not associated with the idea of union of Macedonia with Bulgaria. Meanwhile, most emphasis was placed on celebrating the joint Yugoslav history of the World War II Communist struggle. Other VMRO figures, like Todor Aleksandrov or Ivan Mihajlov remained blacklisted owing to their strong pro-Bulgarian stands. Historians today agree that the truth was not so black-and-white. Per Prof. Todor Cepreganov: Almost all Macedonian revolutionaries from that era at some point of their life took pro-Bulgarian stands or pronounced themselves as Bulgarians – this is not disputed. See: Sinisa Jakov Marusic, New Statue Awakens Past Quarrels in Macedonia, in Balkan Transitional Justice - BIRN, July 13, 2012.
  9. Блаже Ристовски (уредник) „Рациновите македонски народно-ослободителни песни“, „Матица македонска“, Скопје, 1993, 40 стр.
  10. (мак.). Dnevnik. 29 квітня 2015. Архів оригіналу за March 4, 2016. 
  11. Ќе се издигне седумметарскиот споменик на Никола Карев (мак.). Skopje: Večer. 13 вересня 2011. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2012. 

Бібліографія ред.

  • Пандев, К. "Устави і правила на ВМОРО перед Ілінденско-Преображенското въстание", Історичний огляд, 1969, кн. І, стр. 68–80. (болг.)
  • Пандев, К. «Устави и правила на ВМОРО перед Илинденско-Преображенското въстание», Известия на Института за историю, т. 21, 1970, стор. 250–257. (болг.)
  • Битоски, Крсте, сп. "Makedonsko Vreme", Skopјe – март 1997, цитування: Цитування: Public Record Office – Foreign Office 78/4951 Turkey (Bolgaria), From Elliot, 1898, Ustav na TMORO . S. 1. опубліковано в Документах за боротьбу з македонським народом за самостійність і за національна держава, Скопје, Університет "Кирил і Методиј": Факультет філософсько-історичних наук, 1981, стор. 331 – 333. (мак.)
  • Х'ю Паутон Хто такі македонці?, C. Hurst & Co, 2000. стор. 53.ISBN 1-85065-534-0
  • Фікрет Аданір, Die Makedonische Frage: ihre entestehung und etwicklung bis 1908., Wiessbaden 1979, p. 112.
  • Дункан Перрі Політика терору: визвольні рухи Македонії, 1893–1903, Durham, Duke University Press, 1988. стор. 40–41, 210 п. 10.
  • Кіт Браун, Минуле під питанням: сучасна Македонія та невизначеність нації, Princeton University Press, 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nikola Karev bolg Nikola Yanakiev Karev i mak Nikola Јanakiev Karev translit Nikola Janakiev Karev 23 listopada 1877 roku 27 kvitnya 1905 roku makedonskij bolgarskij revolyucioner 2 u kerovanij Osmanskoyu imperiyeyu Makedoniyi 3 Nikola KarevNarodivsya 23 listopada 1877 1877 11 23 1 Krushevo Osmanska imperiyaPomer 27 kvitnya 1905 1905 04 27 1 27 rokiv Rajcanid Osmanska imperiya zagiblij u boyuKrayina Osmanska imperiyaDiyalnist pedagogAlma mater Bitolya Bulgarian High SchooldPartiya Bulgarian Social Democratic Workers Party Narrow Socialists d Vnutrishnya makedonsko odrinska revolyucijna organizaciya i Bulgarian Workers Social Democratic PartydKonfesiya pravoslav yaBrati sestri Georgi Karevd i Petar Karevd Mediafajli u VikishovishiFragment fotografiyi vipusknikiv Bolgarskoyi gimnaziyi v Bitoli 1900 1901 rr sered yakih buv Nikola Karev Panno z memorialu u Krushevo na yakomu zobrazheno pam yatnik Nikoli Karevu vidkritij 2 serpnya 1953 roku i dvi fotografiyi z uchitelyami ta studentami Krushevo sfotografovanij u 1900 roci v gayu KrushevoProhannya pro pomiluvannya Toma Nikleva ta N Kareva do Osmanskogo uryadu vid chervnya 1904 r bolgarskoyu movoyu Avtobiografiya brata Nikoli Georgiya Kareva 1943 roku de vin stverdzhuye sho narodivsya v bolgarskij rodini Zmist 1 Biografiya 1 1 Pershi roki 1 2 Politichna ta revolyucijna diyalnist 1 3 Sim ya 2 Pam yat 3 Literatura 4 BibliografiyaBiografiya red Nikola Karev narodivsya v Kirshova nini Krushevo i pomer u seli Rajchani obidva sogodni v Pivnichnij Makedoniyi Karev buv miscevim liderom Vnutrishnoyi Makedonskoyi Revolyucijnoyi Organizaciyi VMRO Pracyuvav uchitelem u svoyij ridnij miscevosti 4 5 6 buv chlenom Bolgarskoyi robitnichoyi social demokratichnoyi partiyi Teper jogo vvazhayut geroyem u Bolgariyi ta Pivnichnij Makedoniyi Pershi roki red Karyev zavershiv pochatkovu osvitu v bolgarskij shkoli v Krushevo i v 1893 roci pereyihav do Sofiyi stolici Knyazivstva Bolgariya de pracyuvav tesleyu u socialista Vasilya Glavinova Karev priyednavsya do socialistichnoyi grupi ocholyuvanoyi Glavinovim i cherez nogo poznajomivsya z Dimitarom Blagoyevim ta inshimi socialistami i stav chlenom Bolgarskoyi robitnichoyi social demokratichnoyi partiyi U 1896 roci brav uchast u Makedono Adrianopolskij social demokratichnij grupi stvorenij u skladi Bolgarskoyi robitnichoyi social demokratichnoyi partiyi U 1898 roci Karyev povernuvsya do Osmanskoyi Makedoniyi i zakinchiv gimnaziyu Bolgarskogo ekzarhatu v Bitoli Z 1900 roku pracyuvav uchitelem u bolgarskih shkolah sela Gorno Divyachi ta ridnogo Krushevo Politichna ta revolyucijna diyalnist red Persha konferenciya makedonskih socialistiv vidbulasya 3 chervnya 1900 roku poblizu Krushevo U cej period Karev priyednavsya do Vnutrishnoyi makedono adrianopolskoyi revolyucijnoyi organizaciyi i stav liderom regionalnogo zbrojnogo zagonu 7 Respublika Krushevo yaka trivala lishe desyat dniv bula znishena osmanskimi vijskami pislya intensivnih boyiv Pislya povstannya Karev povernuvsya do Bolgariyi i stav politichnim aktivistom novostvorenoyi marksistskoyi Bolgarskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi vuzkih socialistiv U 1904 roci Karev zrobiv legalnu sprobu povernutisya do Makedoniyi skoristavshis bolgaro osmanskoyu ugodoyu pro amnistiyu uchasnikiv Ilindenskogo povstannya Vin nadislav do Stambula kilka zayav pro amnistiyu Zayavki buli otrimani Osmanskoyu komisiyeyu z amnistiyi ale zalishilisya bez vidpovidi Sim ya red Dva jogo brati Petar i Georgi takozh brali uchast u VMRO Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Georgij buv merom Krushevo Pislya 1944 roku voni buli uv yazneni yak kolaboracionisti bolgarskih fashistiv u komunistichnij Yugoslaviyi de obidva pomerli v tabori dlya internovanih v 1950 i 1951 rokah vidpovidno Pleminnik Nikoli Mihajlo sin Georgiya takozh buv uv yaznenij za zvinuvachennyam u proti ideyi komunistichnoyi Yugoslaviyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni respublika Krushevo bula poglinena istorichnim narativom novoyi Socialistichnoyi Respubliki Makedoniya 8 Pislya 1944 roku im ya Nikoli Kareva bulo prisutnye v gimni Socialistichnoyi Respubliki Makedoniya i bulo vidalene u 1953 roci bez poyasnen 9 komunistichnim kerivnictvom na choli z Lazarem Kolishevskim Pam yat red Ostanki Kareva buli pohovani v Rajchani seli nepodalik vid miscya jogo vbivstva U 1953 roci na 50 tu richnicyu Ilindenskogo povstannya yih perevezli do ridnogo mista Krushevo 10 U 1990 roci yih perenesli do susidnogo pam yatnika pid nazvoyu Makedonium U 2008 roci v Skop ye bulo vstanovleno velikij bronzovij pam yatnik Nikoli Karevu vidlitij Ferdinando Marinelli u Florenciyi Italiya 11 Literatura red a b Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s ISBN 978 953 6036 31 8 d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Proshenie ot Tome Niklev i Nikola Karev do Turskoto pravitelstvo za pomilvane i za razreshenie da se zavrnat v Krushovo CDA f 176 k op 1 a e 2024 l 83 Original Rkopis Proshenieto e napisano ot Nikola Karev Pri tova schitame za neizlishno da sobshim slednite danni otnositelno nashite lichnosti Tome Niklev na vzrast 48 godini bivsh kodzhabashiya na blgarskata mahala Nikola Karev na vzrast 28 godini bivsh uchitel v grada The political and military leaders of the Slavs of Macedonia at the turn of the 20th century seem not to have heard the call for a separate Macedonian national identity they continued to identify themselves in a national sense as Bulgarians rather than Macedonians They never seem to have doubted the predominantly Bulgarian character of the population of Macedonia The Macedonian conflict ethnic nationalism in a transnational world Princeton University Press Danforth Loring M 1997 ISBN 0691043566 p 64 From 1900 to 1903 Karev was a teacher at the Bulgarian schools in the village of Gorno Divjaci and in his native Krusevo Bilyarski Cocho Nikola Karev Predsedatelyat na Krushovskata republika Site Blgari zaedno Jan 31 2012 Bulgarians inspired by the rise of nationalism began to set up their own national churches and schools independently of the Patriarchate of Constantinople In 1870 they were also allowed to establish an Exarchate which within the framework of the millet system became more than a mere religious institution coming to represent the Orthodox Bulgarians as a separate nation in the Ottoman Empire As such the Bulgarian Exarchate established a network of national schools where it took care of both religious and secular education of the Orthodox Bulgarians under its jurisdiction For more see Maria Schnitter Daniela Kalkandjieva Teaching Religion in Bulgarian Schools in Adam Seligman ed Religious Education and the Challenge of Pluralism New York Oxford University Press 2014 pp 70 95 In Macedonia the education race produced the Internal Macedonian Revolutionary Organization IMRO which organized and carried out the Ilinden Uprising of 1903 Most of IMRO s founders and principal organizers were graduates of the Bulgarian Exarchate schools in Macedonia who had become teachers and inspectors in the same system that had educated them Frustrated with the pace of change they organized and networked to develop their movement throughout the Bulgarian school system that employed them The Exarchate schools were an ideal forum in which to propagate their cause and the leading members were able to circulate to different posts to spread the word and to build up supplies and stores for the anticipated uprising As it became more powerful IMRO was able to impress upon the Exarchate its wishes for teacher and inspector appointments in Macedonia For more see Julian Brooks The Education Race for Macedonia 1878 1903 in The Journal of Modern Hellenism Vol 31 2015 pp 23 58 Antoni Giza Balkanskite drzhavi i Makedonskiya vpros prevod ot polski Dimitr Dimitrov Makedonski Nauchen Institut Sofiya 2001 str 35 After 1945 in ex Serbian Macedonia the authorities rehabilitated the idea of a separate Macedonian language identity and consciousness sponsoring the creation of a separate Macedonian Church At the same time official history rehabilitated only certain VMRO era revolutionaries like Goce Delcev Nikola Karev and Dame Gruev who they deemed deserving because they were not associated with the idea of union of Macedonia with Bulgaria Meanwhile most emphasis was placed on celebrating the joint Yugoslav history of the World War II Communist struggle Other VMRO figures like Todor Aleksandrov or Ivan Mihajlov remained blacklisted owing to their strong pro Bulgarian stands Historians today agree that the truth was not so black and white Per Prof Todor Cepreganov Almost all Macedonian revolutionaries from that era at some point of their life took pro Bulgarian stands or pronounced themselves as Bulgarians this is not disputed See Sinisa Jakov Marusic New Statue Awakens Past Quarrels in Macedonia in Balkan Transitional Justice BIRN July 13 2012 Blazhe Ristovski urednik Racinovite makedonski narodno osloboditelni pesni Matica makedonska Skopјe 1993 40 str Prvpat doaѓam na mestoto na pogibiјata na dedo mi Nikola Karev mak Dnevnik 29 kvitnya 2015 Arhiv originalu za March 4 2016 Ќe se izdigne sedummetarskiot spomenik na Nikola Karev mak Skopje Vecer 13 veresnya 2011 Arhiv originalu za 13 veresnya 2012 Procitovano 27 chervnya 2012 Bibliografiya red Pandev K Ustavi i pravila na VMORO pered Ilindensko Preobrazhenskoto vstanie Istorichnij oglyad 1969 kn I str 68 80 bolg Pandev K Ustavi i pravila na VMORO pered Ilindensko Preobrazhenskoto vstanie Izvestiya na Instituta za istoriyu t 21 1970 stor 250 257 bolg Bitoski Krste sp Makedonsko Vreme Skopјe mart 1997 cituvannya Cituvannya Public Record Office Foreign Office 78 4951 Turkey Bolgaria From Elliot 1898 Ustav na TMORO S 1 opublikovano v Dokumentah za borotbu z makedonskim narodom za samostijnist i za nacionalna derzhava Skopјe Universitet Kiril i Metodiј Fakultet filosofsko istorichnih nauk 1981 stor 331 333 mak H yu Pauton Hto taki makedonci C Hurst amp Co 2000 stor 53 ISBN 1 85065 534 0 Fikret Adanir Die Makedonische Frage ihre entestehung und etwicklung bis 1908 Wiessbaden 1979 p 112 Dunkan Perri Politika teroru vizvolni ruhi Makedoniyi 1893 1903 Durham Duke University Press 1988 stor 40 41 210 p 10 Kit Braun Minule pid pitannyam suchasna Makedoniya ta neviznachenist naciyi Princeton University Press 2003 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nikola Karev amp oldid 40629145