Микола Борисович Нікола́єв (7 лютого 1925, — 2 лютого 2012, (Буди)) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1965 року.
Ніколаєв Микола Борисович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 7 лютого 1925 Баранівка, (Шишацький район), (Полтавська округа), Полтавська губернія, Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | 2 лютого 2012 (86 років) | |||
(Буди) | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Навчання | (Миргородський керамічний технікум) (1950) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | (Панащатенко Валентина Степанівна) | |||
Працівник | (Будянський фаянсовий завод) | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
|
Біографія
Народився 7 лютого 1925 року в селі Баранівці (нині Миргородський район Полтавської області, Україна). У 1948—1950 роках навчався у (Миргородському керамічному технікумі), де його викладачами були М. Мірошниченко, Г. Павелко, (Валентина Панащатенко).
Упродовж 1950—1993 років працював на (Будянському фаянсовому заводі), де з 1967 року обіймав посаду старшого художника. Під керівництвом В. Калуцького та Єлизавети Кондратенко створював виробничі зразки-еталони, рисунок під друк для масового виробництва; розробляв прості, лаконічні, утилітарні форми побутового й декоративного посуду, пластику малих форм. Мешкав у (смт Будах) в будинку на вулиці Комуністичнвій, № 17. Помер в Будах 2 лютого 2012 року.
Творчість
Працював у галузі декоративного мистецтва. Створював кавові та чайні сервізи, (чорнильні), туалетні набори, (вази), (тарелі) та інше. Серед робіт:
- настінні тарелі «Іван Мічурін» (1951), «Тарас Шевченко» (1951; 1961), «Квітка» (1970-ті), «Русалка лісова», «Водяник» (обидві — 1971);
- вази «Ювілею Великого Кобзаря» (1963, у співавторстві з (Борисом Пянидою) та ), «Його слово, його слава не вмре, не загине» (1964, у співавторстві з Борисом Пянидою та (Іваном Сенем));
- (триптих) з (шамотних) настінних плит «Врага не буде, супостата…», «А буде син, і буде мати…», «І будуть люде на землі…» (1964, у співавторстві з Борисом Пянидою);
- сільнички «Баба Параска», «Баба Палажка» (обидві — 1968, у співавторстві), «Стецько» (1985);
- статуетка «Молодиця з макітрою» (1972, у співавторстві);
- набори для посуду «Салтівський» (1972, у співавторстві), «Герань лугова» (1983);
- комплекти мисок «Лісова сюїта» (1980-ті);
- набір для напоїв «Виноград» (1987; 1991, у співавторстві);
- «Число», «Ковчег», «Три фігури» (усі — 1996), «Гра», «Представлення» (обидва — 1997).
Брав участь у республіканських (виставках) з 1961 року, зарубіжних — з 1958 року, зокрема його твори ексонувалися у Ляйпцизі, Монреалі, Торонто, Загребі, Дамаску, (Марселі), Познані, Чикаго, Ріо-де-Жанейро.
Деякі твори майстра зберігаються у (Національному музеї українського народного декоративного мистецтва) у Києві, Полтавських (краєзнавчому) і (художньому) музеях, (Сумському) і (Харківському) художніх музеях, (Шевченківському національному заповіднику) в Каневі, (Диканському історико-краєзнавчому музеї).
Література
- Ніколаєв Микола Борисович // (Українські радянські художники) : довідник. — Київ : (Мистецтво), 1972. — С. 326—327.;
- Ніколаєв Микола Борисович // (Шевченківський словник). Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977., С. 49;
- (Марина Юр). Ніколаєв Микола Борисович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 561.;
- (В. В. Мизгіна), (В. М. Ханко). Ніколаєв Микола Борисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: (І. М. Дзюба) [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет