www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нікколо III д Есте У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Нікколо д Есте італ Niccolò III d Este 9 листопа

Нікколо III д'Есте

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нікколо д'Есте.

Нікколо III д'Есте (італ. Niccolò III d'Este; 9 листопада 1383 — 26 грудня 1441) — маркіз феррарський (1393—1441), сеньйор Парми (1409—1420). Представник італійського Естенського дому. Мав прізвисько «Півень Феррари» (за численних коханок та позашлюбних дітей) — у народі була поширена приказка: по обидва боки По всі вони діти Нікколо. Підтримкою діячів культури та мистецтв заклав основи початку так званного Золотого віку Есте. Похований у Феррарському монастирі Тіла Господнього.

Нікколо III д'Есте
італ. Niccolò III d’Este
30 липня 1393 — 26 грудня 1441
Попередник: Альберто д'Есте
Наступник: Леонелло д'Есте
 
Народження: 9 листопада 1383(1383-11-09) або 1393
Феррара, Італія
Смерть: 26 грудня 1441(1441-12-26) або 1441
Мілан, Італія
Поховання: Монастир Тіла Господнього
Рід: Естенський дім
Батько: Alberto d'Ested
Мати: Isotta Albaresanid
Шлюб: Парізіна Малатеста (1418—1425)
Діти: Ерколе I д'Есте, Джіневра д'Есте, Леонелло д'Есте, Уго д'Есте, Sigismondo d'Ested, Meliaduse d'Ested, Борсо д'Есте, Leonello d'Este, Podestà di Ferrarad, Borso d'Este, Duca di Ferrarad, Bianca d'Ested, Margherita d'Ested, Margherita d'Ested і Isotta d'Ested
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Походив з династії Есте. Позашлюбний син Альберто д'Есте, маркіза Феррари, та Ісотти Альбаресані. Народився 1383 року у Феррарі. 1393 року його батьки побралися, тоді ж Нікколо був взаконений батьком , що підтвердила папська булла. Того ж року після смерті батька Нікколо став новим маркізом. Через його малолітство владу перебрала регентська рада на чолі із Асторре І Манфреді, яку підтримували Венеція, Флоренція та Болонья. У 1395 році владу спробував захопити Аццо, нащадок Обіццо II д'Есте. Втім у битві при Портомаджоре війська регентської ради завдали тому поразки. Самого претендента було схоплено і згодом ув'язнено, командувачем силами Ради Регентства, таким чином усунувши загрозу правлінню Нікколо. У 1397 році Нікколо III одружився на представниці династії Каррара, правителів Падуї. Невдовзі перебрав правління Феррарою на себе.

У 1403 році він приєднався до ліги, створеної проти Джованні Марії Вісконті, герцога Міланського. Папа римський Боніфацій IX призначив Есте генерал-капітаном папської армії. В подальшому вправно маневрував між Венецією, Міланом, Папським престолом і Священною Римською імперією. У 1405 році маркіз Феррари передав Венеції родинні землі поблизу Есте. 1409 року підступно вбив Оттобуоне Терці, сеньйора Парми, після чого захопив Пармську сеньйорію.

У 1413 році здійснив прощу до Палестини. 1416 року під час епідемії чуми помирає його дружина. У 1418 році вдруге оженився. 13 листопада 1420 року, побоюючись успіхів війська Філіппо Марія Вісконті, герцога Міланського, поступився йому Пармою, але закріпив за собою Реджо, яким раніше також володів Оттобуоне Терці. В результаті його держава значно розширилася. Активно сприяв розвитку торгівлі та ремесел, покращенню та розширенню землеробства, розпочав масштабні будівельні проєкти, зводячи численні палаци та церкви.

У 1425 році Нікколо III стратив свою дружину Паризіну та свого позашлюбного сина Уго за звинуваченням у подружній зраді, а також видав указ про те, що всі жінки в його володіннях, визнані винними в перелюбі, повинні бути засуджені на смерть. Він був змушений скасувати цей наказ, коли було визначено, що ця дія призведе до зменшення населення Феррари. Того року він знову став капітан-генералом антиміланської ліги. У 1429 році його позашлюбного сина назвали спадкоємцем маркізата. Того ж року оженився на представниці роду Алерамічі

1438 року зміг домогтися, що Феррара стала місцем проведення вселенського собору католицької церкви, що суттєво підвищило роль самого маркіза та його володінь. Невдовзі взаконив свого позашлюбного сина Леонелло (оголошений спадкоємцем), що підтвердив своєю буллою папа римський Євгеній IV. Потім влаштував шлюб Леонелло з представницею роду Гонзага, сеньйорів Мантуї, а натомість отримав скорочення боргу Феррари. Помер в Мілані 1441 року.

Меценат Редагувати

У 1402 році відновив діяльність Феррарського університету, повернувши йому престиж і покликавши відомих викладачів та науковців як П'єтро д'Анкарано, Антоніо да Будріо та Джованні да Імола. Запрошував до свого двору митців та художників, перетворюючи Феррару на важливий культурний центр Італії. У 1410 році фехтувальник Фіоре деі Лібері присвятив йому свій трактат «Фіоре ді Баталья».

Також активно збирав предмети мистецтва, художні цінності, першим став влаштовувати громадські святкування за власний рахунок.

Сім'я Редагувати

  • 1-а дружина — Джільола, донька Франческо II да Каррари, сеньйора Падуї

дітей не було

  • 2-а дружина: Парізіна Малатеста (1404—1425), донька чезенського сеньйора Андреа Малатести.
    • Джіневра д'Есте (1419—1440) ∞ Сигізмундо Пандольфо Малатеста, сеньйор рімінський.
    • Луція (1419—1437), дружина Карло Гонзаго, сеньора Саббіонети
    • Альберто Карло (1421)
  • 3-а дружина — Ріккарда, донька Томаса III Алерамічі, маркіза Салуццо
    • Ерколе I д'Есте (1431—1505), герцог феррарський, моденський і реджоський (1471—1505).
    • Сигізмондо д'Есте (1433—1507), сеньйор Сан-МАріно-ін-Ріо
    • Позашлюбні діти
  • 1-а коханка — Стелла де Толомей (?—1419), донька Джованні де Толомея.
    • Уго д'Есте (1405—1425)
    • Леонелло д'Есте (1407—1450), маркіз феррарський, моденський і реджоський (1441—1450).
    • Борсо д'Есте (1413—1471), маркіз феррарський (1450—1471), моденський і реджоський (1450—1452); герцог моденський і реджоський (1452—1471); герцог феррарський (1471).
    • Орсіна, дружина Альдобрандіно Рангоні
  • 2-а коханка — Катерина Альбаресанті

Діти:

  • Меліадуза (1406—1452), абат Помпози
  • 3-а коханка — Філіпа де Тавола

Діти:

  • Альберто (1415—1502).
  • Ізотта (1425—1456), дружина: 1) Оддантоніо да Монтефельтро, герцога Урбіно; 2) Степана III Франкопана, князя Крка, Сеня і Модруша
  • Джуроне (д/н—1484), абат Нонантоли
  • 4-а коханка — Анна да Роберті

Діти:

  • Альберто (1425)
  • Рінальдо (бл. 1435—1535), сеньйор Остеллато
  • Б'янка Марія (1440—1506), дружина Галеотто I Піко, сеньора делла Мірандола

Діти від невідомих коханок

  • Маргарита д'Есте (1411—1452), дружина: 1) Галеотто Роберто Малатеста; 2) Галасіо II Піо, сеньойра Мірандола

:

  • Беатріче (1427—1497), дружина: 1) Нікколо I ді Корреджо; 2) Тристана Сфорца
  • Камілла, дружина Родольфо IV да Варано, сеньйора Камеріно
  • Бальдасаре д' Есте , художник

Примітки Редагувати

  1. ↑ http://mizar.unive.it/poetiditalia/public/indici/autori/idautori/87
  2. ↑ Sapere.it — De Agostini Editore, 2001.
    d:Track:Q63346450d:Track:Q2521786
  3. opac.vatlib.it
    d:Track:Q84353965
  4. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

Бібліографія Редагувати

Джерела Редагувати

  • Chronicon Estense // Muratori, L. A. Rerum Italicarum Scriptores. XV. Mediolani, 1729, col. 531.
  • Gatari-B. Gatari, G. Cronaca carrarese // Muratori, L. A. Rerum Italicarum Scriptores., 2 ed., XVII, 1

Монографії. Статті Редагувати

  • Chiappini, L. Gli Estensi. Varese, 1967, pp. 76, 82-102.
  • Dean, T. Land and power in late medieval Ferrara. The rule of the Este. 1350-1450. Cambridge, 1988.
  • Del Piazzo, M. Ilcarteggio "Medici-Este" dal sec. XV al 1531. Regesti delle lettere conservate negli Archivi di Stato di Firenze e Modena, // Quaderni della Rassegna degli Archivi di Stato, XXXIV (1964), pp. 101 s.
  • Gundersheimer, W. L. Ferrara. The style of a Renaissance despotism. Princeton, 1973.
  • Lombardi, T. Gli Estensi ed il monastero dei Corpus Domini di Ferrara. Ferrara, 1980, pp. 4-13, 62.
  • Mallett, M. Signori e mercenari. La guerra nell'Italia del Rinascimento. Bologna, 1983, p. 74.
  • Marini, L. Lo Stato estense // Storia d'Italia (UTET), XVII, Torino 1979, pp. 9 ss.
  • Marini, L. Per una storia dello Stato estense // Dal Quattrocento all'ultimo Cinquecento, Bologna 1973, p. 22.
  • Tabanellì, M. La Romagna degli Estensi. Faenza, 1976.
  • Valenti, F. I Consigli di governo presso gli Estensi dalle origini alla devoluzione di Ferrara // Studi in onore di R. Filangieri, II, Napoli 1959, pp. 21 s.
  • Valeri, N. L'Italia nell'età dei principati. Milano, 1969.
  • Vasina, A. La Romagna estense. Genesi e sviluppo dal Medioevo all'età moderna // Studi romagnoli, XXI (1970), p. 65.

Довідники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нікколо III д'Есте

  • Cawley, Charles. Modena, Ferrara. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nikkolo d Este Nikkolo III d Este ital Niccolo III d Este 9 listopada 1383 26 grudnya 1441 markiz ferrarskij 1393 1441 senjor Parmi 1409 1420 Predstavnik italijskogo Estenskogo domu Mav prizvisko Piven Ferrari za chislennih kohanok ta pozashlyubnih ditej u narodi bula poshirena prikazka po obidva boki Po vsi voni diti Nikkolo Pidtrimkoyu diyachiv kulturi ta mistectv zaklav osnovi pochatku tak zvannogo Zolotogo viku Este Pohovanij u Ferrarskomu monastiri Tila Gospodnogo Nikkolo III d Este ital Niccolo III d EsteMarkiz Ferrarskij30 lipnya 1393 26 grudnya 1441Poperednik Alberto d EsteNastupnik Leonello d Este Narodzhennya 9 listopada 1383 1383 11 09 abo 1393 1 2 Ferrara ItaliyaSmert 26 grudnya 1441 1441 12 26 abo 1441 1 2 3 Milan ItaliyaPohovannya Monastir Tila GospodnogoRid Estenskij dimBatko Alberto d EstedMati Isotta AlbaresanidShlyub Parizina Malatesta 1418 1425 Diti Erkole I d Este Dzhinevra d Este Leonello d Este Ugo d Este Sigismondo d Ested Meliaduse d Ested Borso d Este Leonello d Este Podesta di Ferrarad 4 Borso d Este Duca di Ferrarad 4 Bianca d Ested Margherita d Ested 5 Margherita d Ested i Isotta d Ested 5 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Mecenat 3 Sim ya 4 Primitki 5 Bibliografiya 5 1 Dzherela 5 2 Monografiyi Statti 5 3 Dovidniki 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiPohodiv z dinastiyi Este Pozashlyubnij sin Alberto d Este markiza Ferrari ta Isotti Albaresani Narodivsya 1383 roku u Ferrari 1393 roku jogo batki pobralisya todi zh Nikkolo buv vzakonenij batkom sho pidtverdila papska bulla Togo zh roku pislya smerti batka Nikkolo stav novim markizom Cherez jogo malolitstvo vladu perebrala regentska rada na choli iz Astorre I Manfredi yaku pidtrimuvali Veneciya Florenciya ta Bolonya U 1395 roci vladu sprobuvav zahopiti Acco nashadok Obicco II d Este Vtim u bitvi pri Portomadzhore vijska regentskoyi radi zavdali tomu porazki Samogo pretendenta bulo shopleno i zgodom uv yazneno komanduvachem silami Radi Regentstva takim chinom usunuvshi zagrozu pravlinnyu Nikkolo U 1397 roci Nikkolo III odruzhivsya na predstavnici dinastiyi Karrara praviteliv Paduyi Nevdovzi perebrav pravlinnya Ferraroyu na sebe U 1403 roci vin priyednavsya do ligi stvorenoyi proti Dzhovanni Mariyi Viskonti gercoga Milanskogo Papa rimskij Bonifacij IX priznachiv Este general kapitanom papskoyi armiyi V podalshomu vpravno manevruvav mizh Veneciyeyu Milanom Papskim prestolom i Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu U 1405 roci markiz Ferrari peredav Veneciyi rodinni zemli poblizu Este 1409 roku pidstupno vbiv Ottobuone Terci senjora Parmi pislya chogo zahopiv Parmsku senjoriyu U 1413 roci zdijsniv proshu do Palestini 1416 roku pid chas epidemiyi chumi pomiraye jogo druzhina U 1418 roci vdruge ozhenivsya 13 listopada 1420 roku poboyuyuchis uspihiv vijska Filippo Mariya Viskonti gercoga Milanskogo postupivsya jomu Parmoyu ale zakripiv za soboyu Redzho yakim ranishe takozh volodiv Ottobuone Terci V rezultati jogo derzhava znachno rozshirilasya Aktivno spriyav rozvitku torgivli ta remesel pokrashennyu ta rozshirennyu zemlerobstva rozpochav masshtabni budivelni proyekti zvodyachi chislenni palaci ta cerkvi U 1425 roci Nikkolo III strativ svoyu druzhinu Parizinu ta svogo pozashlyubnogo sina Ugo za zvinuvachennyam u podruzhnij zradi a takozh vidav ukaz pro te sho vsi zhinki v jogo volodinnyah viznani vinnimi v perelyubi povinni buti zasudzheni na smert Vin buv zmushenij skasuvati cej nakaz koli bulo viznacheno sho cya diya prizvede do zmenshennya naselennya Ferrari Togo roku vin znovu stav kapitan generalom antimilanskoyi ligi U 1429 roci jogo pozashlyubnogo sina nazvali spadkoyemcem markizata Togo zh roku ozhenivsya na predstavnici rodu Aleramichi1438 roku zmig domogtisya sho Ferrara stala miscem provedennya vselenskogo soboru katolickoyi cerkvi sho suttyevo pidvishilo rol samogo markiza ta jogo volodin Nevdovzi vzakoniv svogo pozashlyubnogo sina Leonello ogoloshenij spadkoyemcem sho pidtverdiv svoyeyu bulloyu papa rimskij Yevgenij IV Potim vlashtuvav shlyub Leonello z predstavniceyu rodu Gonzaga senjoriv Mantuyi a natomist otrimav skorochennya borgu Ferrari Pomer v Milani 1441 roku Mecenat RedaguvatiU 1402 roci vidnoviv diyalnist Ferrarskogo universitetu povernuvshi jomu prestizh i poklikavshi vidomih vikladachiv ta naukovciv yak P yetro d Ankarano Antonio da Budrio ta Dzhovanni da Imola Zaproshuvav do svogo dvoru mitciv ta hudozhnikiv peretvoryuyuchi Ferraru na vazhlivij kulturnij centr Italiyi U 1410 roci fehtuvalnik Fiore dei Liberi prisvyativ jomu svij traktat Fiore di Batalya Takozh aktivno zbirav predmeti mistectva hudozhni cinnosti pershim stav vlashtovuvati gromadski svyatkuvannya za vlasnij rahunok Sim ya RedaguvatiDokladnishe Estenskij dim1 a druzhina Dzhilola donka Franchesko II da Karrari senjora Paduyiditej ne bulo 2 a druzhina Parizina Malatesta 1404 1425 donka chezenskogo senjora Andrea Malatesti Dzhinevra d Este 1419 1440 Sigizmundo Pandolfo Malatesta senjor riminskij Luciya 1419 1437 druzhina Karlo Gonzago senora Sabbioneti Alberto Karlo 1421 3 a druzhina Rikkarda donka Tomasa III Aleramichi markiza Salucco Erkole I d Este 1431 1505 gercog ferrarskij modenskij i redzhoskij 1471 1505 Sigizmondo d Este 1433 1507 senjor San MArino in Rio Pozashlyubni diti1 a kohanka Stella de Tolomej 1419 donka Dzhovanni de Tolomeya Ugo d Este 1405 1425 Leonello d Este 1407 1450 markiz ferrarskij modenskij i redzhoskij 1441 1450 Borso d Este 1413 1471 markiz ferrarskij 1450 1471 modenskij i redzhoskij 1450 1452 gercog modenskij i redzhoskij 1452 1471 gercog ferrarskij 1471 Orsina druzhina Aldobrandino Rangoni2 a kohanka Katerina AlbaresantiDiti Meliaduza 1406 1452 abat Pompozi3 a kohanka Filipa de TavolaDiti Alberto 1415 1502 Izotta 1425 1456 druzhina 1 Oddantonio da Montefeltro gercoga Urbino 2 Stepana III Frankopana knyazya Krka Senya i Modrusha Dzhurone d n 1484 abat Nonantoli4 a kohanka Anna da RobertiDiti Alberto 1425 Rinaldo bl 1435 1535 senjor Ostellato B yanka Mariya 1440 1506 druzhina Galeotto I Piko senora della MirandolaDiti vid nevidomih kohanok Margarita d Este 1411 1452 druzhina 1 Galeotto Roberto Malatesta 2 Galasio II Pio senojra Mirandola Beatriche 1427 1497 druzhina 1 Nikkolo I di Korredzho 2 Tristana Sforca Kamilla druzhina Rodolfo IV da Varano senjora Kamerino Baldasare d Este hudozhnikPrimitki Redaguvati a b http mizar unive it poetiditalia public indici autori idautori 87 a b Sapere it De Agostini Editore 2001 d Track Q63346450d Track Q2521786 opac vatlib it d Track Q84353965 a b Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 a b Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326Bibliografiya RedaguvatiDzherela Redaguvati Chronicon Estense Muratori L A Rerum Italicarum Scriptores XV Mediolani 1729 col 531 Gatari B Gatari G Cronaca carrarese Muratori L A Rerum Italicarum Scriptores 2 ed XVII 1Monografiyi Statti Redaguvati Chiappini L Gli Estensi Varese 1967 pp 76 82 102 Dean T Land and power in late medieval Ferrara The rule of the Este 1350 1450 Cambridge 1988 Del Piazzo M Ilcarteggio Medici Este dal sec XV al 1531 Regesti delle lettere conservate negli Archivi di Stato di Firenze e Modena Quaderni della Rassegna degli Archivi di Stato XXXIV 1964 pp 101 s Gundersheimer W L Ferrara The style of a Renaissance despotism Princeton 1973 Lombardi T Gli Estensi ed il monastero dei Corpus Domini di Ferrara Ferrara 1980 pp 4 13 62 Mallett M Signori e mercenari La guerra nell Italia del Rinascimento Bologna 1983 p 74 Marini L Lo Stato estense Storia d Italia UTET XVII Torino 1979 pp 9 ss Marini L Per una storia dello Stato estense Dal Quattrocento all ultimo Cinquecento Bologna 1973 p 22 Tabanelli M La Romagna degli Estensi Faenza 1976 Valenti F I Consigli di governo presso gli Estensi dalle origini alla devoluzione di Ferrara Studi in onore di R Filangieri II Napoli 1959 pp 21 s Valeri N L Italia nell eta dei principati Milano 1969 Vasina A La Romagna estense Genesi e sviluppo dal Medioevo all eta moderna Studi romagnoli XXI 1970 p 65 Dovidniki Redaguvati Ippolito Antonio Menniti di Este Niccolo III d Dizionario Biografico degli Italiani vol 43 1993 pp 396 403 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nikkolo III d Este Cawley Charles Modena Ferrara Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nikkolo III d 27Este amp oldid 40145085