www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нут звичайний У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Нут значення 1 2 турецький горох 1 Cicer arietinum ро

Нут звичайний

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нут (значення).

Нут звичайний, турецький горох (Cicer arietinum) — рослина родини бобові, зернобобова культура.

Нут звичайний
Cicer arietinum L.
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Нут (Cicer)
Вид:
Нут звичайний (C. arietinum)
Біноміальна назва
Cicer arietinum
L., 1753
Cicer arietinum noir — Тулузький музей

Плоди (боби) нуту мають діаметр близько 0,5 — 1,5 см і є харчовим продуктом.

Біологічні характеристики Редагувати

Однорічна рослина. Стебло прямостояче, вкрите залозистими волосками, висота 20 — 70 см.

Листя непарноперисте.

Боби — короткі, надуті, в кожному по 1 — 3 насінини. Насіння за формою подібне до голови барана або сови, має горбкувато-шорстку поверхню. Колір — від жовтого до дуже темного. Маса 1000 зерен в залежності від сорту коливається від 150 до 300 г.

Рослина самозапильна, тому запилення найчастіше відбувається у фазі закритої квітки, але іноді можливе і перехресне запилення.

Біологічні особливості Редагувати

Період вегетації рослини — 90-110 днів у скороспілих, та 150—220 днів у пізньостиглих сортів.

Нут — культура теплолюбна. Проростання починається при температурі 3-5 °C, сходи можуть витримувати короткочасні заморозки, в період цвітіння-формування бобів оптимальною є температура 24-28 °C.

Захворювання Редагувати

При тривалій дощовій погоді затримується цвітіння та з'являються захворювання на аскохітоз (захворювання, що викликають гриби, що належать до роду аскохіта (Ascochyta)) та фузаріоз (захворювання, що викликають гриби, що належать до роду фузарій (Fusarium)).

Значення та використання Редагувати

Історія Редагувати

Нут вирощувався з древніх часів у Індії, Пакистані, Ефіопії та інших країнах. На територію Греції та Риму нут потрапив у бронзову добу. Стародавні римляни знали вже кілька сортів нуту. На початку IX століття нашої ери Карл Великий називає його повсюдною культурою.

Використання Редагувати

Нутове поле в Ізраїлі

В наш час нут вирощують та споживають головним чином в країнах західної та південної Азії (в Індії, Пакистані, Туреччинаі), північної Африки та північної Америки (в Мексиці). Із нього виготовляють закуски хумус і фалафель. Нут активно використовується у вегетаріанському і веганському кухарстві та у ведичній кулінарії. Нут також традиційно вживається в середземноморському регіоні.

Із нуту виготовляється нутове борошно, яке використовується в індійському кухарстві. А в італійському кухарстві, наприклад, воно використовується для приготування коржиків-фарінатів, хоча обсяги вирощування нуту в самій Італії незначні.

Для споживання в основному використовують білонасіннєві сорти нуту. Теплова обробка відбувається значно довше, ніж для сочевиці та гороху.

Солома та зелена маса іде на корм вівцям.

Харчова цінність Редагувати

Плоди нуту та насіння
Виробництво нуту по роках(FAOSTAT)
тис. тон.
Країна 1985 1995 2005
Індія 4 561 6 436 6 000
Пакистан 524 559 868
Туреччина 400 730 610
Іран 122 355 310
Мексика 139 167 240
М'янма 138 76 230
Австралія 36 287 189
Ефіопія 0 125 135
Канада 0 1 98
Сирія 50 54 55

Оптимальними для вирощування нуту є зони тропічного та субтропічного поясів з мінімальною кількістю річних опадів близько 400 мм. Вирощування нуту в помірному кліматі можливе, але урожайність значно нижча.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Cicer arietinum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  3. Нут // БСЭ

Література Редагувати

  • Ідентифікація ознак зернобобових культур (квасоля, нут, сочевиця) : Навчальний посібник / В. В. Кириченко, Л. Н. Кобизєва, В. П. Петренкова [та ін.]; за ред. акад. УААН В. В. Кириченка. — Харків : ІР ім. В. Я. Юр'єва УААН, 2009. – 117 с.
  • Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування : Монографія / О. В. Бушулян, В. І. Січкар. — Одеса, 2009. — 248 с.
  • Нут — перспективна зернобобова культура для Лісостепу України / С. М. Холод, С. Г. Холод, Ю. Г. Ілічов // Вісн. Полтав. держ. аграр. акад.. — 2013. — № 2. — С. 49–54. — Бібліогр.: 19 назв. (Читати он-лайн)

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nut znachennya Nut zvichajnij 1 2 tureckij goroh 1 Cicer arietinum roslina rodini bobovi zernobobova kultura Nut zvichajnijCicer arietinum L Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Rid Nut Cicer Vid Nut zvichajnij C arietinum Binomialna nazvaCicer arietinumL 1753Cicer arietinum noir Tuluzkij muzejPlodi bobi nutu mayut diametr blizko 0 5 1 5 sm i ye harchovim produktom Zmist 1 Biologichni harakteristiki 1 1 Biologichni osoblivosti 1 2 Zahvoryuvannya 2 Znachennya ta vikoristannya 2 1 Istoriya 2 2 Vikoristannya 2 3 Harchova cinnist 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiologichni harakteristiki Redaguvati nbsp Odnorichna roslina Steblo pryamostoyache vkrite zalozistimi voloskami visota 20 70 sm Listya neparnoperiste Bobi korotki naduti v kozhnomu po 1 3 nasinini Nasinnya za formoyu podibne do golovi barana abo sovi maye gorbkuvato shorstku poverhnyu Kolir vid zhovtogo do duzhe temnogo Masa 1000 zeren v zalezhnosti vid sortu kolivayetsya vid 150 do 300 g Roslina samozapilna tomu zapilennya najchastishe vidbuvayetsya u fazi zakritoyi kvitki ale inodi mozhlive i perehresne zapilennya Biologichni osoblivosti Redaguvati Period vegetaciyi roslini 90 110 dniv u skorospilih ta 150 220 dniv u piznostiglih sortiv Nut kultura teplolyubna Prorostannya pochinayetsya pri temperaturi 3 5 C shodi mozhut vitrimuvati korotkochasni zamorozki v period cvitinnya formuvannya bobiv optimalnoyu ye temperatura 24 28 C Zahvoryuvannya Redaguvati Pri trivalij doshovij pogodi zatrimuyetsya cvitinnya ta z yavlyayutsya zahvoryuvannya na askohitoz zahvoryuvannya sho viklikayut gribi sho nalezhat do rodu askohita Ascochyta ta fuzarioz zahvoryuvannya sho viklikayut gribi sho nalezhat do rodu fuzarij Fusarium Znachennya ta vikoristannya RedaguvatiIstoriya Redaguvati Nut viroshuvavsya z drevnih chasiv u Indiyi Pakistani Efiopiyi ta inshih krayinah 3 Na teritoriyu Greciyi ta Rimu nut potrapiv u bronzovu dobu Starodavni rimlyani znali vzhe kilka sortiv nutu Na pochatku IX stolittya nashoyi eri Karl Velikij nazivaye jogo povsyudnoyu kulturoyu Vikoristannya Redaguvati nbsp Nutove pole v IzrayiliV nash chas nut viroshuyut ta spozhivayut golovnim chinom v krayinah zahidnoyi ta pivdennoyi Aziyi v Indiyi Pakistani Turechchinai pivnichnoyi Afriki ta pivnichnoyi Ameriki v Meksici Iz nogo vigotovlyayut zakuski humus i falafel Nut aktivno vikoristovuyetsya u vegetarianskomu i veganskomu kuharstvi ta u vedichnij kulinariyi Nut takozh tradicijno vzhivayetsya v seredzemnomorskomu regioni Iz nutu vigotovlyayetsya nutove boroshno yake vikoristovuyetsya v indijskomu kuharstvi A v italijskomu kuharstvi napriklad vono vikoristovuyetsya dlya prigotuvannya korzhikiv farinativ hocha obsyagi viroshuvannya nutu v samij Italiyi neznachni Dlya spozhivannya v osnovnomu vikoristovuyut bilonasinnyevi sorti nutu Teplova obrobka vidbuvayetsya znachno dovshe nizh dlya sochevici ta gorohu Soloma ta zelena masa ide na korm vivcyam Harchova cinnist Redaguvati nbsp Plodi nutu ta nasinnyaVirobnictvo nutu po rokah FAOSTAT tis ton Krayina 1985 1995 2005Indiya 4 561 6 436 6 000Pakistan 524 559 868Turechchina 400 730 610Iran 122 355 310Meksika 139 167 240M yanma 138 76 230Avstraliya 36 287 189Efiopiya 0 125 135Kanada 0 1 98Siriya 50 54 55Optimalnimi dlya viroshuvannya nutu ye zoni tropichnogo ta subtropichnogo poyasiv z minimalnoyu kilkistyu richnih opadiv blizko 400 mm Viroshuvannya nutu v pomirnomu klimati mozhlive ale urozhajnist znachno nizhcha Primitki Redaguvati a b Cicer arietinum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 Nut BSELiteratura RedaguvatiIdentifikaciya oznak zernobobovih kultur kvasolya nut sochevicya Navchalnij posibnik V V Kirichenko L N Kobizyeva V P Petrenkova ta in za red akad UAAN V V Kirichenka Harkiv IR im V Ya Yur yeva UAAN 2009 117 s Nut genetika selekciya nasinnictvo tehnologiya viroshuvannya Monografiya O V Bushulyan V I Sichkar Odesa 2009 248 s Nut perspektivna zernobobova kultura dlya Lisostepu Ukrayini S M Holod S G Holod Yu G Ilichov Visn Poltav derzh agrar akad 2013 2 S 49 54 Bibliogr 19 nazv Chitati on lajn Posilannya RedaguvatiNut Agrarna enciklopediya Nut zvichajnij informaciya na sajti GRIN Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nut zvichajnij amp oldid 40122209