Нубійці (нуба — самоназва; араб. نوبي нуубі) — група близькоспоріднених народів, що проживають у історичній області Нубія на сході Африки.
| Нубійці Nuba | |
|---|---|
| | |
| Кількість | бл. 2,2 млн чол. |
| Ареал | Судан Єгипет |
| Близькі до: | нілоти, кушити |
| Мова | нубійська |
| Релігія | мусульмани-суніти |
Територія проживання і чисельність Редагувати
Нубійці мешкають на півдні Єгипту та на півночі Судану (історична область Нубія).
Загальна чисельність — 2,2 млн чоловік, із них у Судані — майже 1,9 млн чоловік.
Мова і релігія Редагувати
Нубійська мова належить до східно-суданської підгрупи шарі-нільської групи ніло-сахарської мовної родини. Писемність на основі арабської абетки. Повсюдно поширена арабська мова.
Віруючі нубійці — мусульмани-суніти, зовсім незначна частка — християни-копти.
Історія Редагувати
Нубійці мають давню і дуже багату історію. Її етапи добре представлено у Нубійському музеї в місті Асуані (Єгипет).
Отже, перші державні утворення нубійців датуються 3 тисячоліттям до н. е. — царство Куш; Мероїтське царство (1-е тис. до н. е.).
За Середньовіччя на території Нубії існували держави Аксум (ІІ — ХІ століття), Мукурра (VI—VII століття), Алоа (VI—XV століття) та Сеннар (XVI—XIX століття).
Зараз нубійці відчувають дуже сильний тиск з боку арабів, відповідно єгипетських та суданських.
Господарство Редагувати
Основні традиційні заняття — рільне поливне землеробство (зернові, баштанні, садові та овочеві культури, фінікова та масляна пальми), скотарство, птахівництво (голуби, кури, гуси).
Розвинуті ремесла — чинбарство, ювелірне, гончарство тощо.
Сьогодні нубійці задіяні в промисловості; часто — заробітчани.
Джерела і посилання Редагувати
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988 // Стаття «Нубийцы» (рос.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- (англ.)