Новосільці (пол. Nowosielce) — лемківське село в Польщі, у гміні Заршин Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване в середньому Бескиді. Населення — 1293 особи (2011).
| Село Координати 49°34′ пн. ш. 22°04′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 22.067° сх. д.Координати: 49°34′ пн. ш. 22°04′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 22.067° сх. д.
Новосільці у Вікісховищі |
Географія ред.
Розташоване на державній дорозі № 28, у мальовничій долині річки Пельниця, за 3 км на південний схід від міста Заршин, за 11 км на захід від міста Сянок та за 52 км на південь від міста Ряшів.
Історія ред.
Село вперше згадується в 1390 р. В 1425 р. село переведене з руського права на волоське. В 1340-1772 рр. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).
У середині XIX ст. в селі розпочато видобуток нафти.
У 1885 р. після будівництва залізничної станції для відміни від подібних поселень до назви додано додаток «Ґнєвош» за прізвищем власника фільварку.
У 1886 р. в селі було 1199 мешканців (625 грекокатоликів, 403 римокатолики, 32 юдеї і 139 осіб невідомого віровизнання).
На початку ХХ сторіччя до Першої світової в селі функціонувало українське руханкове товариство Січ. У міжвоєнний час у селі діяла читальня «Просвіти». В 1939 році в селі проживало 1410 мешканців, з них 720 українців, 650 поляків (мова почасти українська) і 40 євреїв. Село входило до ґміни Заршин Сяніцького повіту Львівського воєводства.
Після війни корінне українське населення депортоване в 1944—1946 р. до СРСР та в ході операції «Вісла» 1947 року на понімецькі землі.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 622 | 131 | 426 | 65 |
| Жінки | 671 | 132 | 373 | 166 |
| Разом | 1293 | 263 | 799 | 231 |
Церква ред.
1895 року на зміну дерев’яній збудована мурована церква Пресвятої Богородиці всупереч активній протидії галицького намісника Казимира Бадені. Проект храму виконав відомий україснський архітектор Нагірний. Парафія при храмі належала з 1930 року до Буківського деканату), метричні книги велися з 1784 року. Церкву знищили у 1955 році, за комуністичної влади.
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новосільці (Сяноцький повіт)
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- author., Трильовський, Петро,. Гей, там на горі "Січ" іде! : пропам'ятна книга "Січей". OCLC 62592038.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- Nowosielce (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 271. (пол.)
| Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |