Новоста́в — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Вілія, у центрі району.
село Новостав | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Громада | Шумська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1513 |
Населення | 598 |
Територія | 2.478 км² |
Поштовий індекс | 47133 |
Телефонний код | +380 3558 |
Катойконіми | сухоставці |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°03′34″ пн. ш. 26°02′10″ сх. д. / 50.05944° пн. ш. 26.03611° сх. д.Координати: 50°03′34″ пн. ш. 26°02′10″ сх. д. / 50.05944° пн. ш. 26.03611° сх. д. |
Водойми | р. Вілія |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 |
Карта | |
Новостав | |
Новостав | |
Мапа | |
Новостав у Вікісховищі |
Населення — 598 осіб (2018).
Історія ред.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та мезоліту.
Перша писемна згадка — 1513 року як власність литовського боярина Богуша Михайла Боговитиновича.
Назва села походить старої назви «Новий Став», оскільки при в'їзді у село розташований великий став. Пізніше перенайменували у скорочений варіант — Новостав.
1786 рок побудували дерев'яну церкву, але вона згоріла у 1862 році. У 1865 році парафіяни села власним коштом збудували нову церкву з дерева, яка, ймовірно, дуже подібна до знищеної церкви. Церква була філіальною, приписана до парафіяльної церкви у селі Шумбар.
1947 року у селі створився колгосп, почалася механізація села.
1947 року у селі створена хата-читальня, а 1951 року бібліотека стала приклубною.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.
Церква святого Архистратига Михаїла ред.
У селі є дерев'яна церква святого Архистратига Михаїла 1865 року, пам'ятка архітектури місцевого значення.
У 2014 році, після Революції Гідності, більшість парафіян у ході опитування висловилась за перехід до Київського патріархату. Так із 382 дорослих парафіян — 325 осіб висловились за перехід у юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату
6 червня 2014 року статут місцевої громади УПЦ МП перереєстрований і за змінами її перетворили на громаду УПЦ КП. Тоді за церкву святого Михаїла на парафії виник конфлікт між прихильниками Київського та Московського патріархатів.
10 липня прихильники УПЦ (МП) у селі Новостав звернулись до Тернопільського обласного адміністративного суду з позовом проти ОДА та реєстраційної служби. Проте суд незадовольнив їхні вимоги.
15 березня 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов громади УПЦ МП, відновивши її статус юридичної особи.
Транспорт ред.
Через село проходить автошлях Р26.
Соціальна сфера ред.
Діють З0Ш І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад. На території села є став.
Примітки ред.
- Oskar Halecki. Bohowitynowicz Bohusz Michał h. Korczak (Pelikan?) (†1530) / Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1936. — T. ІІ/1, zeszyt 1. — S. 226–227. (пол.)
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Міжправославний конфлікт у Новоставі: дві громади не можуть дійти до порозуміння, тому богослужать на дворі.
- Гошій, І. «Не хочемо належати до російської церкви!» / Іванка Гошій // Нова Тернопільська газета. — 2014. — № 27 (9–15 лип.). — С. 3.
- Постанова від 15 березня 2016 року [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Львівський апеляційний адміністративний суд.
Література ред.
- Бесараб М., Сирота Л. Новостав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 643. — ISBN 966-528-199-2.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |