Новосадська угода (сербохорв. Novosadski dogovor, Новосадски договор) — документ, укладений 25-ма сербськими, хорватськими і боснійськими письменниками, мовознавцями та інтелектуалами для створення державного стандарту сербохорватської мови, а також для підкреслення єдності в етнічно і мовно розділеній Югославії.
Роботу над угодою ініціювала редакційна колегія журналу Сербської культурної організації Letopis Matice srpske. Переговори відбувалися з 8 по 10 грудня 1954 в Новому Саду, Воєводина. Основним питанням було використання сербського (східного) та хорватського (західного) варіантів сербохорватської мови.
У підсумку було підписано документ, що містив десять висновків про спільну мову і що був зосереджений на подібності між діалектами та передусім стосувалася примирення різних діалектів задля федералізованої Югославії. В угоді було вказано, що групи лінгвістів та інтелектуалів як зі східносербського, так і з західнохорватського варіантів працюватимуть разом над створенням єдиного словника та термінології.
Див. такоє Редагувати
- Віденська літературна угода
- Порівняння стандартних боснійської, сербської, хорватської та чорногорської мов
- Суперечки щодо етнічної та мовної ідентичности в Чорногорії
- Чехословацька мова[en]
- Декларація про спільну мову[en]
- Декларація про назву і статус хорватської літературної мови[en]
- Плюрицентрична мова
- Політичні погляди на македонську мову
Посилання Редагувати
- У Вікіджерелах є Novosadski dogovor
- Greenberg, Robert David (2004). Language and identity in the Balkans. Oxford University Press. с. 29–32. ISBN 0-19-925815-5.
- Bellamy, Alex J. (2003). The formation of Croatian national identity. Manchester University Press. с. 138–140. ISBN 0-7190-6502-X.
- Language, Nationalism and Serbian Politics, By Robert Greenberg, East Europe Studies, Report No. 182 Woodrow Wilson International Center for Scholars, 7 July 2011
- Eastern Europe in the Twentieth Century – And After by R. J. Crampton, Routledge, 1994, ISBN 0415053463