Новонаводни́цька вулиця — зникла вулиця Києва, існувала в Печерському районі Києва, місцевості Звіринець, Наводничі. Пролягала від вулиці Січневого повстання (нині — Лаврська вулиця; безпосередньо не сполучалася) до Наводницької площі.
| Новонаводницька вулиця Київ | |
|---|---|
| Колишня Новонаводницька вулиця, нині заключна частина Лаврської вулиці | |
| Місцевість | Звіринець, Наводничі |
| Район | Печерський |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | близько 700 м |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Історія ред.
Виникла у 1-й чверті ХХ століття під такою ж назвою (від місцевості Наводничі, Наводницького мосту), показана, зокрема, на карті міста 1918 року. Простягалася до валу Київської фортеці. Прохід до вулиці Січневого повстання здійснювався через Московську браму. На межі 1970—80-х років у зв'язку із облаштуванням Печерського парку та будівництвом комплексу Музею історії України у Другій світовій війні у валу було з обох боків від брами було «прорізано» два проїзди — пішохідний та автомобільний, що з'єднав вулиці Січневого повстання та Новонаводницьку. 1981 року вулицю було приєднано до вулиці Січневого повстання.
Як згадка про приєднану вулицю залишився Новонаводницький провулок, що існує дотепер.
Об'єкти ред.
У приватному будинку № 8а мешкав видатний український скульптор і художник Іван Гончар. З 1959 року у будинку-майстерні розміщувалася колекція І. Гончара з української етнографії — перший приватний музей в УРСР, який став «культовим» місцем серед українських шістдесятників. З 1970 року, через тиск органів радянської влади, фактично не функціонував. У 1993 році на основі колекції був створений музей, що розмістився в будинку на вулиці Лаврській, 19.
Примітки ред.
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 27 квітня 1981 року № 682 «Про впорядкування найменувань вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2353. Арк. 257–260. [Архівовано з першоджерела 18 жовтня 2013.]
- Життєпис. Музей Івана Гончара. Процитовано 2 серпня 2022.
Джерела ред.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 118.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 173.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 347. — ISBN 5-88500-070-0.
| Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |