Новобогда́нівка — село у Новобогданівській сільській громаді Мелітопольського району Запорізької області. Населення — 3656 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новобогданівська сільська рада.
| село Новобогданівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район | Мелітопольський район |
| Громада | Новобогданівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1864 |
| Населення | 3656 |
| Площа | 3,7 км² |
| Густота населення | 988,110 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 72330 |
| Телефонний код | +380 6192 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°04′46″ пн. ш. 35°19′36″ сх. д. / 47.07944° пн. ш. 35.32667° сх. д.Координати: 47°04′46″ пн. ш. 35°19′36″ сх. д. / 47.07944° пн. ш. 35.32667° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 72330, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Новобогданівка, вул. Шевченка, 90 |
| Карта | |
Новобогданівка | |
Новобогданівка | |
| Мапа | |
| Новобогданівка у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Село Новобогданівка розташоване на відстані 3 км від сіл Миколаївка (Михайлівський район) і Привільне, за 25 км від районного центру. Через село проходять автомобільні дороги М18 (E105), Т 0401 та залізниця, станція Федорівка.
Історія Редагувати
Біля села Троїцького розкопано 10 курганів, у яких виявлено 89 поховань, у тому числі поховання доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.), скіфських та сарматських часів (IV та II століття до н. е.), а також поховання кочовиків (X—XII століття н. е.)
Село було засноване в 1862 році вихідцями з Полтавської та Чернігівської губерній.
В 1872 році почалося будівництво залізниці через Новобогданівку, і 28 червня 1874 року ділянка Запоріжжя — Мелітополь вступила в експлуатацію.
У 1906 році у Новобогданівці була побудована перша церква й освячена у свято Різдва Пресвятої Богородиці.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років в Новобогданівці померло щонайменше 232 людей.
В роки застою у Новобогданівці розташовувалася центральна садиба колгоспу «Авангард». Колгосп обробляв 8324 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 6130 га орної землі, і спеціалізувався на вирощуванні нетелів. Підсобними підприємствами колгоспу були консервний цех з переробки овочів і фруктів, вальцовий млин, олійниця, пилорама.
До кінця 1990-х років колгосп «Авангард» став банкрутом. В 2000 році він був перетворений в акціонерне товариство «Авангард — 2000». Тоді ж почалася розпаювання колгоспної землі. В 2002 році акціонерне товариство «Авангард — 2000» припинило своє існування.
17 березня 2015 року у селі невідомими патріотами було повалено пам'ятник Леніну.
Військова база Редагувати
Новобогданівка відома вибухами боєприпасів на військовому складі, розташованому за два кілометри від села. Поблизу, у межі досяжності при вибухах — нафтобаза, магістральний газопровід Запоріжжя — Мелітополь, Придніпровська ділянка Південної залізниці й автотраса Харків—Сімферополь. На 2004 рік зберігалося майже 92 тонни боєприпасів, на осінь 2005 було понад 60 тис. одиниць реактивних снарядів.
Військова база була заснована у 1955 році. На базі, крім радянської зброї, також зберігалася угорська і німецька зброя. За словами Євгена Марчука, найновішим боєприпасам, що зберігаються на цій базі, 25 років, є й боєприпаси 1914, 1937, 1920-х років. Згідно з інформацією пресслужби Міноборони, на базі зберігалося на 800 вагонів з боєприпасами більше, ніж це передбачено нормативними документами.
У листі глава Адміністрації Президента Віктор Медведчук від 9 березня 2004 року інформував Президента Леоніда Кучму, «…що розташовану в безпосередній близькості від Новобогданівської нафтобази 275-ту артилерійську базу боєприпасів перевантажено. На ній продовжується надмірне накопичення боєприпасів, дві третини яких зберігаються просто неба. Не обваловано 40 відкритих майданчиків. Сигналізацією, виведеною у вартове приміщення, забезпечено менше як половину сховищ. Потребують заміни 40 % дротяної огорожі і 1500 залізобетонних стовпів».
6 травня 2004 року на складі 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів стався спалах, у результаті якого на складі почали вибухати артснаряди й інші боєприпаси. За офіційними даними, у результаті надзвичайної події 5 осіб загинуло і 4 постраждали, 81 особу було госпіталізовано. Повністю пожежу вдалося згасити лише до 19 травня 2004 року.
8 травня Богданівку відвідав Віктор Янукович. Він підкреслив, що «фахівці з Росії є досвідченими, володіють технологіями прогнозування вибухів. Ми дуже вдячні за своєчасну допомогу. Ми вкотре відчули допомогу російського народу» і заявив, що «уряд робить усе, щоб ситуація не повторилась».
У сільські ради населених пунктів, у секторі відповідальності МНС надійшло 224 заявки громадян про вилучення вибухонебезпечних предметів. В період з 9 по 21 травня повністю очищено від вибухонебезпечних предметів сім населених пунктів: Першостепанівка, Мар'янівка, Привільне, Терпіння, Троїцьке, Спаське, Новобогданівка.
З метою запобігання травмуванню та загибелі дітей представники МНС провели інструктажі з 9000 жителів, у тому числі з учнями 49 загальноосвітніх шкіл Мелітопольського, Михайлівського, Веселівського, Токмацького районів щодо заходів безпеки при виявленні вибухонебезпечних предметів.
22 сім'ї залишились без оселі. З ураженої зони було відселено 6963 жителі з 15 сіл у 10-кілометровій зоні. За попередніми даними, збитки від вибуху на складі боєприпасів під Мелітополем становлять 3,752 млрд грн.
Площа ураження становила 314 км², у тому числі 4 кілометри газопроводу Запоріжжя — Мелітополь.
8 травня Президентом України Леонідом Кучмою було підписано Розпорядження «Про перевірку умов збереження зброї, боєприпасів та вибухових речовин у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах». Віктора Януковича було призначено главою спеціальної комісії, яка мала на меті визначити причини кризової ситуації. Того ж дня український прем'єр взявся до справи, було проведено засідання, результати якого залишилися невідомими.
23 липня 2005 року ситуація повторилася, але з менш масштабними наслідками: пожежу з подальшою детонацією артснарядів на території 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів вдалося локалізувати за 4,5 години: за даними Запорізького теруправління МНС, вибухи снарядів, що почалися о 16:20, припинилися лише о 20:54. В результаті надзвичайної події 69-річна мешканка Новобогданівки одержала осколкові поранення і була госпіталізована до центральної лікарні Мелітопольського району. Ще одна мешканка Новобогданівки, що знаходилася на момент початку вибухів у місцевій лікарні, померла під час транспортування до іншої лікувальної установи. Зазнали порань понад четверо саперів.
27 липня 2005 року село відвідала делегація на чолі з Секретарем Ради національної безпеки та оборони України Петром Порошенком.
Із 8 вересня по 10 жовтня 2005 очищено 34 697 м², знешкоджено 24 990 кг пороху, 3440 кг пороху з гільз, вилучено 10 795 вибухонебезпечних предметів.
19 серпня 2006 року о 14:15 знову стався серйозний вибух. Горіло близько трьох гектарів території складу. Евакуйовано 1,5 тис. місцевих жителів, 4 тис. осіб поміщено в укриття. Задіяно 428 людей і 96 одиниць техніки. Одержали поранення 4 осіб.
За оцінкою експертів НАТО, процес розмінування може тривати до 10 років, за підрахунками вітчизняних фахівців — 3-4 роки. Також різняться оцінки щодо обсягів фінансування робіт, зокрема закордонні фахівці вважають, що це потребує 100 млн євро, а вітчизняні — менше 140 млн гривень.
Запевнення офіційних осіб про причини вибухів зводяться до людського фактору — кинута цигарка у 2004 році, розпилювання снаряда військовими у 2005.
Економіка Редагувати
- ДП «Федорівське хлібоприймальне підприємство»
- ДП ПМС-136 «Придніпровської залізниці»
- ДП Станція Федорівка «Придніпровської залізниці»
- ДП ЕЧК (тягова електропідстанція) «Придніпровської залізниці»
- ДП ДРП-24 (автодорожнє ремонтне підприємство)
- ДП Мелітопольська нафтобаза ВАТ «Запоріжнафтопродукт»
- ВАТ «Запоріжобленерго», електропідстанція
- Газорозподільна станція ТОВ «Мелітопольгаз»
Об'єкти соціальної сфери Редагувати
- Школа
- Дитячий садочок
- Клуб
- Будинок культури
- Дільнична лікарня і поліклініка
- Храм Різдва Божої Матері. Був побудований в 1906 році. У 1930-ті роки з храму були зняті купол і хрест, а в його приміщенні влаштований клуб. У 2000-і роки велася реставрація храму, і 8 жовтня 2012 року на храмі був встановлений хрест. Храм підпорядкований Запорізькій єпархії Української православної церкви Московського патріархату.
Пам'ятки Редагувати
- У 2009 році в селі було відкрито пам'ятник трьом саперам, які загинули при ліквідації надзвичайної ситуації на складі боєприпасів.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ «Новобогданівка зазначила 150-річчя»[недоступне посилання з квітня 2019], стаття в газеті «Новий день».
- . Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 10 листопада 2015.
- Новобогданівка, Мелітопольський район, Запорізька область. Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду (укр.). Процитовано 18 серпня 2022.
- Сайт Новобогдаговской школи
- «Новобогданівці відзначили день свого села, а в Астраханці і Вільному — дні визволення від фашистських загарбників», стаття в «Мелітопольські відомості».
- Лікарні Запорізької області на сайті Неболей.zp.ua.
- «Відновлення храму добігає кінця»[недоступне посилання з квітня 2019], стаття в газеті «Новий день».
- 5573 Мелітопольське районне благочиння [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Запорізької і Мелітопольської єпархії Української православної церкви.
- «Три хоробрих серця, три бійці…», стаття в «Мелітопольських відомостях».
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новобогданівка (Мелітопольський район) |