www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нко письмо Нко система письма і шрифт розроблений в 1949 році гвінейським письменником Соломаною Канте для мов манде в З

Нко (письмо)

Нко — система письма і шрифт, розроблений в 1949 році гвінейським письменником Соломаною Канте для мов манде в Західній Африці, а також назва літературної мови, що використовує це письмо. N'Ko на всіх мовах манде означає «я говорю».

Нко
Дата створення / заснування 1949
Відомий під іменем N’Ko, n’ko і NKo
Творець Соломана Канте
Мова твору або назви N'Kod, мандінка, Манінка, бамбара, Дьюла і Korod
Напрямок письма справа налівоd
Діапазон Unicode U+07C0-07FF
 Нко у Вікісховищі
Нко
Офіційний статус
Коди мови

Письмо має чимало рис арабської абетки, особливо напрямок письма (справа наліво) і з'єднання букв. На письмі обов'язково позначаються тони і голосні.

Історія Редагувати

Соломана Канте створив писемність нко у відповідь на поширену в той час переконання, що народи Африки є нецивілізованими через відсутність власних систем письма. Нко вперше стала використовуватися в Канкані (Гвінея) для мови Манінка, і поширилося на всі райони Західної Африки, що говорять на мовах манде. 14 квітня відзначається «День алфавіту Нко», так як вважається, що 14 квітня 1949 року була завершена розробка писемності.

Введення алфавіту нко викликало рух з поширення грамотності на цьому алфавіті серед розмовляючих на манді як в англомовній, так і франкомовної частини Західної Африки. Писемність нко стала дієвим інструментом у формуванні культурної ідентичності Манінка в Гвінеї, і посилила ідентичність Манінка в інших частинах Західної Африки.

Сучасне використання Редагувати

Станом на 2005 рік писемність нко використовується головним чином в Гвінеї і Кот-д'Івуарі (відповідно, для мов Манінка і Дьюла), а також громадою в Малі (для мови бамбара). Письмом нко написані переклади Корану, різноманітні підручники (в тому числі з фізики та географії), поезія і філософські роботи, описи традиційної медицини, словники. Видаються кілька місцевих газет. У цих публікаціях використовується літературна мова — койне, що поєднує елементи основних мов манде, однак має сильні риси Манінка.

Для всіх мов манде в тій чи іншій мірі застосовується розширений латинський алфавіт — як з історичних міркувань, так і тому, що він застосовується різними урядами для офіційної транскрипції мов манде. У деяких випадках, наприклад, як у бамбара в Малі, пропаганда писемності нко привела до досить високого рівня грамотності на ній. У Гамбії і Сенегалі для мови мандінка широко використовується арабська транскрипція.

Алфавіт Редагувати

Нко пишеться справа наліво, літери з'єднуються між собою.

Голосні Редагувати

ɔ o u ɛ i e a
ߐ ߏ ߎ ߍ ߌ ߋ ߊ

Приголосні Редагувати

ra da cha ja ta pa ba
ߙ ߘ ߗ ߖ ߕ ߔ ߓ
ma la ka fa gba sa rra
ߡ ߟ ߞ ߝ ߜ ߛ ߚ
n ' ya wa ha na nya
ߒ ߦ ߥ ߤ ߣ ߢ

Нко та комп'ютеризація Редагувати

Зростаюче застосування комп'ютерів викликало необхідність розробки способів комп'ютеризації нко. З 1990 року були зроблені спроби розробити шрифти, а потім навіть вебвміст шляхом адаптації вже існуючого програмного забезпечення і шрифтів. Викладачем Каїрського університету Баба Мамаду Діані був розроблений до-віндовсівського текстовий процесор «Koma Kuda». Однак недолік сумісності програм заважав комп'ютеризації нко.

ЮНЕСКО підтримало пропозицію кодування нко в системі Юнікод. У 2004 році робочою групою ISO WG2 був схвалений проект, представлений трьома викладачами нко (Баба Мамаду Діані, Мамаду Думбуя і Карамо Каба Джамме) спільно з Майклом Еверсон . У 2006 році був схвалений варіант нко для Unicode 5.0 — для цієї системи письма відведений діапазон кодів U + 07C0 … U + 07FF.

Pango 1.18+ і GNOME 2.20+ мають вбудовану підтримку писемності нко.

Літературна мова Редагувати

Існує стандартна форма декількох мов манде, що використовує писемність нко. Це літературна мова, заснована на «компромісному діалекті», на якому спілкуються між собою носії різних мов манде. Вони переходять зі свого діалекту на діалект, званий «нко». Нко також називається Кангбе («чиста мова»).

Наприклад, слово «ім'я» в баманан буде toko, а в Манінка — toh. У письмовій формі нко кожен напише його tô, хоча скаже по-різному.

Примітки Редагувати

  1. ↑ https://www.unicode.org/iso15924/iso15924-codes.html
  2. http://www.unicode.org/versions/Unicode13.0.0/ch19.pdf
  3. https://www.unicode.org/charts/PDF/U07C0.pdf
  4. https://www.unicode.org/versions/Unicode13.0.0/ch19.pdf

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nko sistema pisma i shrift rozroblenij v 1949 roci gvinejskim pismennikom Solomanoyu Kante dlya mov mande v Zahidnij Africi a takozh nazva literaturnoyi movi sho vikoristovuye ce pismo N Ko na vsih movah mande oznachaye ya govoryu NkoData stvorennya zasnuvannya1949Vidomij pid imenemN Ko 1 n ko 1 i NKo 1 TvorecSolomana KanteMova tvoru abo nazviN Kod mandinka Maninka bambara Dyula i KorodNapryamok pismasprava nalivod 2 Diapazon UnicodeU 07C0 07FF 3 4 Nko u VikishovishiNkoOficijnij statusKodi movi Pismo maye chimalo ris arabskoyi abetki osoblivo napryamok pisma sprava nalivo i z yednannya bukv Na pismi obov yazkovo poznachayutsya toni i golosni Zmist 1 Istoriya 2 Suchasne vikoristannya 3 Alfavit 3 1 Golosni 3 2 Prigolosni 4 Nko ta komp yuterizaciya 5 Literaturna mova 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiSolomana Kante stvoriv pisemnist nko u vidpovid na poshirenu v toj chas perekonannya sho narodi Afriki ye necivilizovanimi cherez vidsutnist vlasnih sistem pisma Nko vpershe stala vikoristovuvatisya v Kankani Gvineya dlya movi Maninka i poshirilosya na vsi rajoni Zahidnoyi Afriki sho govoryat na movah mande 14 kvitnya vidznachayetsya Den alfavitu Nko tak yak vvazhayetsya sho 14 kvitnya 1949 roku bula zavershena rozrobka pisemnosti Vvedennya alfavitu nko viklikalo ruh z poshirennya gramotnosti na comu alfaviti sered rozmovlyayuchih na mandi yak v anglomovnij tak i frankomovnoyi chastini Zahidnoyi Afriki Pisemnist nko stala diyevim instrumentom u formuvanni kulturnoyi identichnosti Maninka v Gvineyi i posilila identichnist Maninka v inshih chastinah Zahidnoyi Afriki Suchasne vikoristannya RedaguvatiStanom na 2005 rik pisemnist nko vikoristovuyetsya golovnim chinom v Gvineyi i Kot d Ivuari vidpovidno dlya mov Maninka i Dyula a takozh gromadoyu v Mali dlya movi bambara Pismom nko napisani perekladi Koranu riznomanitni pidruchniki v tomu chisli z fiziki ta geografiyi poeziya i filosofski roboti opisi tradicijnoyi medicini slovniki Vidayutsya kilka miscevih gazet U cih publikaciyah vikoristovuyetsya literaturna mova kojne sho poyednuye elementi osnovnih mov mande odnak maye silni risi Maninka Dlya vsih mov mande v tij chi inshij miri zastosovuyetsya rozshirenij latinskij alfavit yak z istorichnih mirkuvan tak i tomu sho vin zastosovuyetsya riznimi uryadami dlya oficijnoyi transkripciyi mov mande U deyakih vipadkah napriklad yak u bambara v Mali propaganda pisemnosti nko privela do dosit visokogo rivnya gramotnosti na nij U Gambiyi i Senegali dlya movi mandinka shiroko vikoristovuyetsya arabska transkripciya Alfavit RedaguvatiNko pishetsya sprava nalivo literi z yednuyutsya mizh soboyu Golosni Redaguvati ɔ o u ɛ i e aߐ ߏ ߎ ߍ ߌ ߋ ߊ nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Prigolosni Redaguvati ra da cha ja ta pa baߙ ߘ ߗ ߖ ߕ ߔ ߓ nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp ma la ka fa gba sa rraߡ ߟ ߞ ߝ ߜ ߛ ߚ nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp n ya wa ha na nyaߒ ߦ ߥ ߤ ߣ ߢ nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Nko ta komp yuterizaciya RedaguvatiZrostayuche zastosuvannya komp yuteriv viklikalo neobhidnist rozrobki sposobiv komp yuterizaciyi nko Z 1990 roku buli zrobleni sprobi rozrobiti shrifti a potim navit vebvmist shlyahom adaptaciyi vzhe isnuyuchogo programnogo zabezpechennya i shriftiv Vikladachem Kayirskogo universitetu Baba Mamadu Diani buv rozroblenij do vindovsivskogo tekstovij procesor Koma Kuda Odnak nedolik sumisnosti program zavazhav komp yuterizaciyi nko YuNESKO pidtrimalo propoziciyu koduvannya nko v sistemi Yunikod U 2004 roci robochoyu grupoyu ISO WG2 buv shvalenij proekt predstavlenij troma vikladachami nko Baba Mamadu Diani Mamadu Dumbuya i Karamo Kaba Dzhamme spilno z Majklom Everson U 2006 roci buv shvalenij variant nko dlya Unicode 5 0 dlya ciyeyi sistemi pisma vidvedenij diapazon kodiv U 07C0 U 07FF Pango 1 18 i GNOME 2 20 mayut vbudovanu pidtrimku pisemnosti nko Literaturna mova RedaguvatiIsnuye standartna forma dekilkoh mov mande sho vikoristovuye pisemnist nko Ce literaturna mova zasnovana na kompromisnomu dialekti na yakomu spilkuyutsya mizh soboyu nosiyi riznih mov mande Voni perehodyat zi svogo dialektu na dialekt zvanij nko Nko takozh nazivayetsya Kangbe chista mova Napriklad slovo im ya v bamanan bude toko a v Maninka toh U pismovij formi nko kozhen napishe jogo to hocha skazhe po riznomu Primitki Redaguvati a b v https www unicode org iso15924 iso15924 codes html http www unicode org versions Unicode13 0 0 ch19 pdf https www unicode org charts PDF U07C0 pdf https www unicode org versions Unicode13 0 0 ch19 pdfPosilannya RedaguvatiN Ko Institute Arhivovano 12 lyutogo 2021 u Wayback Machine Kanjamadi Arhivovano 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine Informaciya pro vikoristannya pisemnosti nko Arhivovano 5 listopada 2020 u Wayback Machine Nko na sajti Omniglot Arhivovano 5 serpnya 2017 u Wayback Machine Kerivnictvo po pisemnosti Nko Informaciya pro movi mande Vvedennya v nko Arhivovano 5 listopada 2020 u Wayback Machine Casablanca Statement perekladene i zapisane na nko Arhivovano 25 chervnya 2007 u Wayback Machine PanAfriL10n na nko Arhivovano 16 travnya 2013 u Wayback Machine Vivchennya mov mande Arhivovano 22 grudnya 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nko pismo amp oldid 37916711