Неспра́вність або неспра́вний стан — стан об'єкта, за яким він нездатний виконувати хоч би одну із заданих функцій об'єкта.
Основні визначення Редагувати
Справність (справний стан) — стан об'єкта, за яким він здатний виконувати всі задані функції об'єкта.
Непрацездатний стан — стан об'єкта, за яким він нездатний виконувати хоч би одну із потрібних функцій
Працездатний стан — стан об'єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції
Загальні поняття Редагувати
У несправний стан об'єкт переходить внаслідок відмови або пошкодження.
Відмова — подія, яка полягає у втраті об'єктом здатності виконувати потрібну функцію, тобто в порушенні працездатного стану об'єкта.
Відмова приводить об'єкт у непрацездатний стан, так як при цьому принаймні один з основних параметрів не відповідає технічним умовам, що складені для об'єкта.
Пошкодження — подія, яка полягає в порушенні справного стану об'єкта, коли зберігається його працездатність.
Пошкодження може і не приводити до втрати працездатного стану, якщо внаслідок пошкодження об'єкт перестає відповідати технічним умовам тільки за додатковими параметрами.
Приклади Редагувати
Приклад несправного, але працездатного пристрою — радіоприймач, основні параметри якого перебувають у заданих межах, а засоби підсвічування шкали не працюють; той же радіоприймач виявиться непрацездатним при виході з ладу блоку живлення чи каскаду підсилення сигналу.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення.
- ДСТУ 2668-94 Безвідмовність, обслуговування та готовність. Терміни та визначення.
Джерела Редагувати
Неисправность // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)