Нео-Фруріо (грец. Νέο Φρούριο, італ. Neo Fryrio — «нова фортеця») — фортеця розташована в грецькому місті Керкірі (Корфу) на однойменному острові. Спорудження почалося в 1577 р. венеційцями. Фортецю надалі добудовували французи й англійці. Нео-Фруріо розташована поруч з портом. Ця фортеця значно менша, ніж інша фортеця в Корфу, Палео-Фруріо, і має два рівні. Нижній рівень був призначений для захисту порту, верхній — для захисту міста. Укріплення фортеці включали 700 одиниць артилерії, дальність яких забезпечувала враження цілей аж до узбережжя Албанії.
| Нео-Фруріо | |
|---|---|
|
| |
| 39°37′29″ пн. ш. 19°54′53″ сх. д. / 39.62494210002777351° пн. ш. 19.91491210002777734° сх. д.Координати: 39°37′29″ пн. ш. 19°54′53″ сх. д. / 39.62494210002777351° пн. ш. 19.91491210002777734° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Розташування | Municipality of Central Corfu and Diapontia Islandsd |
| Тип | фортеця |
| Дата заснування | 1572 |
| Початок будівництва | 1577 |
| Побудовано | 1645 |
| Нео-Фруріо Нео-Фруріо (Греція) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія фортеці Редагувати
Нео-Фруріо має кілька назв. Іноді її називають фортецею Св. Марка або Морською фортецею. Вона була побудована в період з 1577 до 1645 рр. на пагорбі Св. Марка на кошти венеційців, але внутрішні будівлі фортеці були завершені французами і англійцями.
Передумови будівництва Редагувати
Великий напад османських військ на острів в 1537 році, який пізніше отримав назву Перша облога Корфу, показав, що місто потребує нових укріплень. Стара фортеця (Палео-Фруріо), що дісталася венеційцям в спадок від Візантійської імперії, довела під час облоги свою неприступність, але виявилася занадто мала, щоб вмістити всіх охочих. У 1571 році, під час чергового нападу османів на Керкіру, знову багато жителів передмістя загинули або були захоплені в турецьке рабство. Крім того, щоб уникнути надлишку людей в фортеці, венеційці іноді навмисно не пускали за фортечні стіни так званих «некорисних» людей – старих і малолітніх дітей. Через ці події міська рада Корфу направила до Венеційської республіки своїх представників з проханням убезпечити городян і зміцнити міські райони, які лежать поза стінами Старої фортеці.
Будівництво Редагувати
У 1570-х роках венеційці приступили до будівництва укріплень, які призначалися для захисту частини міста в районі старого порту. Для цього їм довелося зруйнувати кілька сотень будинків в передмісті Сан-Рокко, щоб звільнити місце і добути будівельний матеріал для нових укріплень і стін. Після завершення оборонних споруд в 1577 році почалося будівництво Нової фортеці, архітектором якої був Ферранте Вітеллі. Молодий військовий інженер і архітектор, який встиг проявити себе на службі герцога Савойського як суперінтендант кількох фортець північної Італії, спроєктував дворівневу бастіонну фортецю з розгалуженою мережею галерей, сходів і приміщень з арковими стелями.
Нео-Фруріо складається з двох великих однакових бастіонів. Простір фортеці поділено на три частини, а фаси бастіонів звернені як у бік острова, так і в бік міста. Два ряди стін (одна стіна з зубцями по краю, а інша у вигляді складних сферичних ніш), з'єднуються між собою складною системою проходів і коридорів. На стінах бастіонів є зображення левів з венеційськими написами. Безводний оборонний рів, що захищає фортецю зі східного боку, є результатом змішання оборонних архітектур XVII століття.
Фортечна стіна, яка охоплювала територію Нової фортеці, тривала далі по берегу і тягнулася до укріплень Старої фортеці. Коменданта Нової фортеці, який змінювався на своїй посаді кожні 2 роки, призначав венеційський сенат. Показово, що одним з пунктів присяги була заборона на спілкування між комендантами Старої і Нової фортеці, щоб виключити можливість взаємної змови проти Венеційської республіки. На території фортеці житлові будинки не будувалися, за винятком будинків для коменданта, вищих офіцерських чинів і деяких знатних родин. В середині 17 століття в Новій фортеці тривали роботи з удосконалення оборонних укріплень, в цей період фортеця отримала додатковий захист у вигляді глибокого і широкого сухого рову.
Військове застосування Редагувати
18 столітті Новій фортеці довелося взяти участь відразу в двох військових подіях, що мали велике значення для Корфу. У 1716 році під час Другої облоги Корфу Нео-Фруріо кілька тижнів стримувала натиск османського війська. 18 серпня після численних атак туркам вдалося захопити контрескарп Нової фортеці, але на допомогу обложеним наспів фельдмаршал фон дер Шуленбург з основними силами Старої фортеці. Раптовий напад зі спини і з флангу викликав в рядах турків паніку і вони відступили до табору і своїх кораблів. На наступну добу найсильніший шторм розметав наметовий табір і зірвав з якорів частину османського флоту, а коли на горизонті з'явилася іспанська ескадра, яка поспішала на допомогу в Корфу, османському війську довелося спішно ретируватися, кинувши спорядження і озброєння.
У 1799 році біля стін Нової фортеці розігрався бій російсько-турецької ескадри під командуванням адмірала Ушакова проти французьких військ, які на той момент були господарями острова. У період правління на острові британців, які змінили французів після завершення Наполеонівських воєн, в Новій фортеці проводився ряд перебудов, але на загальному архітектурному вигляді фортеці це не позначилося. У 1864 році, коли Корфу від Британського протекторату перейшов до складу об'єднаної Греції, за умовами переходу були зруйновано або пошкоджено багато військових об'єктів острова. Нова фортеця також в цей період позбулася укріплень з боку моря, з території прибрали артилерійські гармати і зруйнували плац-форми для розміщення гармат. Згодом у демілітаризованій фортеці помістили міську школу поліції.
На початку 20 століття році Нова фортеця опинилася в центрі протистояння між Великою Британією та Албанією, яке увійшли в історію як Інцидент у протоці Корфу.
Докладніше: Інцидент у протоці Корфу
Дипломатична та військова криза, що вибухнула між Грецією і Італією після вбивства італійського генерала Енріко Телліні, призвела до того, що 31 серпня 1923 року ескадра ВМС Італії обстріляла Нову і Стару фортеці Корфу. Хоча на той момент ніякої військової загрози фортеці не несли і були притулком для грецьких біженців від геноциду періоду грецько-турецької війни (1919-22). В кінці Другої світової війни фортеця також отримала руйнування в ході нальотів авіації Люфтваффе. У повоєнні роки Нова фортеця була відновлена, але довгі роки була закритим для туристів об'єктом, оскільки на її території розміщувалася база ВМФ Греції.
Фортеця тепер Редагувати
У будівлях англійського походження містяться офісні приміщення морської станції.
Аркові галереї, тунелі та проходи Нової фортеці в 1981 році використали як декорації у зніманнях фільму «Тільки для твоїх очей» - частини "бондіани". У наші дні на території фортеці нерідко проводяться музичні та театральні фестивалі, концерти та інші культурні заходи. З 2010 року велика частина фортеці відкрита для відвідування і тільки на верхньому рівні цегляні будівлі, побудовані в період британського правління, все ще залишаються власністю оборонного відомства.
Потрапити у фортецю можна через ворота з боку міста, неподалік від ринку. Над воротами красується старовинний барельєф із зображенням символу Венеційської республіки, крилатого лева Святого Марка. До слова, зображення цього лева можна зустріти і в інших місцях на стінах фортеці. Із західного боку фортеці, від овочевого ринку до нового порту, розташований сухий рів, облицьований каменем. Один з бастіонів Нової фортеці називається Бастіон Семи вітрів, на його вершині завжди дмуть свіжі вітри. Неподалік від підніжжя цього бастіону розташована будівля англійських казарм, у якому зараз розташовані художні виставки та експозиції музею кераміки.
Нова фортеця Корфу відкрита для відвідувань з 9 до 15:30. У високий туристичний сезон години роботи фортеці можуть бути продовжені до 19:00.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
Примітки Редагувати
- Fernand Braudel (1995). The Mediterranean and the Mediterranean World in the Age of Philip II. University of California Press. pp. 126–129. ISBN 978-0-520-20308-2.
- ↑ Нова фортеця Корфу. castles.today.
- ↑ Історія Нової фортеці в Корфу. castles.today.