www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нектарка капська Самець капської нектаркиОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріо

Нектарка капська

?
Нектарка капська

Самець капської нектарки
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Капська нектарка (Anthobaphes)
Cabanis, 1850
Вид: Нектарка капська
Біноміальна назва
Anthobaphes violacea
(Linnaeus, 1766)
Синоніми
Certhia violacea Linnaeus, 1766
Nectarinia violacea (Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище: Anthobaphes violacea
Віківиди: Anthobaphes violacea
ITIS: 916396
МСОП: 22717695
NCBI: 1492857

Некта́рка капська (Anthobaphes violacea) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Ендемік Південно-Африканської Республіки. Це єдиний представник монотипового роду Капська нектарка (Anthobaphes).

Опис ред.

Самиця капської нектарки
Капські нектарки
Самець капської нектарки

Довжина птаха становить 16,5 см, з яких на хвіст припадає 8,1 см. Довжина крила становить 5,7 см. У самців голова, горло і спина яскраво-зелені, з синьо-зеленими і пурпуровими металевими відблисками. Верхня частина тіла оливково-зелена. Верхня частина грудей фіолетова, металево-блискуча, нижня частина грудей яскраво-оранжева, на животі забарвлення стає світло-оранжевим і жовтим. Хвіст чорнуватий, з видовжинеми центральними стерновими перами. У самиць верхня частина тіла оливково-зеленувато-сіра, нижня частина тіла оливково-жовтувата, живіт свілий. Крила і хвіст чорнуваті. Дзьоб чорний, довгий і вигнутий. У самців він довший, ніж у самиць. Очі темно-карі, лапи чорні. Молоді птахи подібні до самиць.

Таксономія ред.

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис капської нектарки до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком із Мису Доброї Надії. Він використав французьку назву Le petit grimpereau a longue queue du Cap de Bonne Espérance та латинську назву Certhia Longicauda Minor Capitis Bonae Spei. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів була капська нектарка, для якої Лінней придумав біномінальну назву Certhia violacea. У 1850 році німецький орнітолог Жан Луї Кабаніс виділив капську нектарку до монотипового роду Anthobaphes.

Поширення і екологія ред.

Капські нектарки поширені на південному заході Південно-Африканської Республіки. Вони живуть у фінбоші (чагарникових заростях) і на пустищах. Віддають перевагу заростям еріки і протеї. Живляться нектаром, комахами і павуками. Вони є важливими запилювачами деяких видів рослин. Сезон розмноження триває з лютого по листопад, з піком в квітні-травні. Гніздо овальне з бічним входом. в кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 13-16 днів, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 14–22 дні після вилуплення, однак залишаються поблизу гнізда ще 5-15 днів.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Anthobaphes violacea. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 грудня 2021. 
  4. Sinclair, Ian; Hockey, Phil; Tarboton, Warwick; Ryan, Peter (2011). Sasol Birds of Southern Africa: The Region's Most Comprehensively Illustrated Guide. Struik. 
  5. Edgar Leopold Layard & Richard Bowdler Sharpe: The Birds of South Africa. 1875–1884, s. 309. 
  6. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (fr, la). Volume 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 649–651, Plate 33 fig 6. 
  7. ↑ Allen, J.A. (1910). . Bulletin of the American Museum of Natural History 28: 317–335. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 26 грудня 2021. 
  8. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Volume 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 188. 
  9. Cabanis, Jean; Heine, Ferdinand (1850). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (de, la). Volume 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 103. 
  10. Chan, Chi-hang; Vuuren, Bettine Jansen van; Cherry, Michael I. (1 квітня 2011). Fynbos fires may contribute to the maintenance of high genetic diversity in orange-breasted sunbirds (Anthobaphes violacea) : research article. South African Journal of Wildlife Research (англ.) 41 (1). ISSN 2410-7220. 
  11. Lauron, Elvin J.; Loiseau, Claire; Bowie, Rauri C. K.; Spicer, Greg S.; Smit, Thomas B.; Melo, Martim; Sehgal, Ravinder N. M. (2014). . Parasitology 142 (5): 635–647. ISSN 0031-1820. PMID 25352083. doi:10.1017/s0031182014001681. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 26 грудня 2021. 
  12. Broekhuysen, G. J. (1963). The breeding biology of the orange-breasted sunbird Anthobaphes violacea (Linnaeus). Ostrich (англ.) 34 (4): 187–234. ISSN 0030-6525. doi:10.1080/00306525.1963.9633478. 
  13. Zoeller, K. C.; Steenhuisen, S.-L.; Johnson, S. D.; Midgley, J. J. (15 березня 2016). New evidence for mammal pollination of Protea species (Proteaceae) based on remote-camera analysis. Australian Journal of Botany (англ.) 64 (1): 1. ISSN 1444-9862. doi:10.1071/BT15111. 
  14. Turner, R.C.; Midgley, J.J. (2016). Sunbird-pollination in the geoflorous species Hyobanche sanguinea (Orobanchaceae) and Lachenalia luteola (Hyacinthaceae). South African Journal of Botany 102: 186–189. ISSN 0254-6299. doi:10.1016/j.sajb.2015.07.004. 
  15. Geerts, S. (8 червня 2016). Can short-billed nectar thieving sunbirds replace long-billed sunbird pollinators in transformed landscapes?. Plant Biology (англ.) 18 (6): 1048–1052. ISSN 1435-8603. PMID 27219484. doi:10.1111/plb.12474. 
  16. Coetzee, A.; Seymour, C.L.; Spottiswoode, C.N. (2018). Investigating the origins of flower colour polymorphisms in sunbird-pollinated Erica (Ericaceae). South African Journal of Botany 115: 282–283. ISSN 0254-6299. doi:10.1016/j.sajb.2018.02.029. 
  17. Johnson, Christopher Michael; He, Tianhua; Pauw, Anton (15 травня 2014). Floral divergence in closely related Leucospermum tottum (Proteaceae) varieties pollinated by birds and long-proboscid flies. Evolutionary Ecology (англ.) 28 (5): 849–868. ISSN 0269-7653. doi:10.1007/s10682-014-9712-0. 

Посилання ред.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nektarka kapskaSamec kapskoyi nektarkiOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Nektarkovi Nectariniidae Rid Kapska nektarka Anthobaphes Cabanis 1850Vid Nektarka kapskaBinomialna nazvaAnthobaphes violacea Linnaeus 1766 SinonimiCerthia violacea Linnaeus 1766Nectarinia violacea Linnaeus 1766 PosilannyaVikishovishe Anthobaphes violaceaVikividi Anthobaphes violaceaITIS 916396MSOP 22717695NCBI 1492857Nekta rka kapska 2 Anthobaphes violacea vid gorobcepodibnih ptahiv rodini nektarkovih Nectariniidae 3 Endemik Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Kapska nektarka Anthobaphes Zmist 1 Opis 2 Taksonomiya 3 Poshirennya i ekologiya 4 Primitki 5 PosilannyaOpis red nbsp Samicya kapskoyi nektarki nbsp Kapski nektarki nbsp Samec kapskoyi nektarkiDovzhina ptaha stanovit 16 5 sm z yakih na hvist pripadaye 8 1 sm Dovzhina krila stanovit 5 7 sm U samciv golova gorlo i spina yaskravo zeleni z sino zelenimi i purpurovimi metalevimi vidbliskami Verhnya chastina tila olivkovo zelena Verhnya chastina grudej fioletova metalevo bliskucha nizhnya chastina grudej yaskravo oranzheva na zhivoti zabarvlennya staye svitlo oranzhevim i zhovtim Hvist chornuvatij z vidovzhinemi centralnimi sternovimi perami U samic verhnya chastina tila olivkovo zelenuvato sira nizhnya chastina tila olivkovo zhovtuvata zhivit svilij Krila i hvist chornuvati Dzob chornij dovgij i vignutij U samciv vin dovshij nizh u samic Ochi temno kari lapi chorni Molodi ptahi podibni do samic 4 5 Taksonomiya red V 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis kapskoyi nektarki do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom iz Misu Dobroyi Nadiyi Vin vikoristav francuzku nazvu Le petit grimpereau a longue queue du Cap de Bonne Esperance ta latinsku nazvu Certhia Longicauda Minor Capitis Bonae Spei 6 Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi 7 Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom 7 Odnim z cih vidiv bula kapska nektarka dlya yakoyi Linnej pridumav binominalnu nazvu Certhia violacea 8 U 1850 roci nimeckij ornitolog Zhan Luyi Kabanis vidiliv kapsku nektarku do monotipovogo rodu Anthobaphes 9 Poshirennya i ekologiya red Kapski nektarki poshireni na pivdennomu zahodi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Voni zhivut u finboshi chagarnikovih zarostyah i na pustishah 10 11 Viddayut perevagu zarostyam eriki i proteyi Zhivlyatsya nektarom komahami i pavukami 12 13 14 15 Voni ye vazhlivimi zapilyuvachami deyakih vidiv roslin 16 17 Sezon rozmnozhennya trivaye z lyutogo po listopad z pikom v kvitni travni Gnizdo ovalne z bichnim vhodom v kladci 2 yajcya Inkubacijnij period trivaye 13 16 dniv nasidzhuye lishe samicya Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 14 22 dni pislya viluplennya odnak zalishayutsya poblizu gnizda she 5 15 dniv Primitki red BirdLife International 2016 Anthobaphes violacea Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2021 Dippers leafbirds flowerpeckers sunbirds World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Procitovano 26 grudnya 2021 Sinclair Ian Hockey Phil Tarboton Warwick Ryan Peter 2011 Sasol Birds of Southern Africa The Region s Most Comprehensively Illustrated Guide Struik Edgar Leopold Layard amp Richard Bowdler Sharpe The Birds of South Africa 1875 1884 s 309 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode contenant la division des oiseaux en ordres sections genres especes amp leurs varietes fr la Volume 3 Paris Jean Baptiste Bauche s 649 651 Plate 33 fig 6 a b Allen J A 1910 Collation of Brisson s genera of birds with those of Linnaeus Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 Arhiv originalu za 19 veresnya 2012 Procitovano 26 grudnya 2021 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis lat Volume 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 188 Cabanis Jean Heine Ferdinand 1850 Museum Heineanum Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine auf Gut St Burchard vor Halberstadt de la Volume 1 Halberstadt R Frantz s 103 Chan Chi hang Vuuren Bettine Jansen van Cherry Michael I 1 kvitnya 2011 Fynbos fires may contribute to the maintenance of high genetic diversity in orange breasted sunbirds Anthobaphes violacea research article South African Journal of Wildlife Research angl 41 1 ISSN 2410 7220 Lauron Elvin J Loiseau Claire Bowie Rauri C K Spicer Greg S Smit Thomas B Melo Martim Sehgal Ravinder N M 2014 Coevolutionary patterns and diversification of avian malaria parasites in African sunbirds Family Nectariniidae Parasitology 142 5 635 647 ISSN 0031 1820 PMID 25352083 doi 10 1017 s0031182014001681 Arhiv originalu za 6 serpnya 2018 Procitovano 26 grudnya 2021 Broekhuysen G J 1963 The breeding biology of the orange breasted sunbird Anthobaphes violacea Linnaeus Ostrich angl 34 4 187 234 ISSN 0030 6525 doi 10 1080 00306525 1963 9633478 Zoeller K C Steenhuisen S L Johnson S D Midgley J J 15 bereznya 2016 New evidence for mammal pollination of Protea species Proteaceae based on remote camera analysis Australian Journal of Botany angl 64 1 1 ISSN 1444 9862 doi 10 1071 BT15111 Turner R C Midgley J J 2016 Sunbird pollination in the geoflorous species Hyobanche sanguinea Orobanchaceae and Lachenalia luteola Hyacinthaceae South African Journal of Botany 102 186 189 ISSN 0254 6299 doi 10 1016 j sajb 2015 07 004 Geerts S 8 chervnya 2016 Can short billed nectar thieving sunbirds replace long billed sunbird pollinators in transformed landscapes Plant Biology angl 18 6 1048 1052 ISSN 1435 8603 PMID 27219484 doi 10 1111 plb 12474 Coetzee A Seymour C L Spottiswoode C N 2018 Investigating the origins of flower colour polymorphisms in sunbird pollinated Erica Ericaceae South African Journal of Botany 115 282 283 ISSN 0254 6299 doi 10 1016 j sajb 2018 02 029 Johnson Christopher Michael He Tianhua Pauw Anton 15 travnya 2014 Floral divergence in closely related Leucospermum tottum Proteaceae varieties pollinated by birds and long proboscid flies Evolutionary Ecology angl 28 5 849 868 ISSN 0269 7653 doi 10 1007 s10682 014 9712 0 Posilannya red Orange breasted sunbird Species text in The Atlas of Southern African Birds nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nektarka kapska amp oldid 39628099