www.wikidata.uk-ua.nina.az

Негровець Не гровець угорська назва Felsőkalocsa словацька Negrovec село в Закарпатській області Хустському районі Колоч

Негровець

Не́гровець (угорська назва — Felsőkalocsa, словацька — Negrovec) — село в Закарпатській області, Хустському районі Колочавської сільської громади. Розташоване за 20 км від Міжгір'я, над селом підноситься гора Неґровець (1707,3 м). Населення: 2231 осіб.

село Негровець
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Колочавська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21120170050027376
Основні дані
Засноване 1463
Перша згадка 1463 (560 років)
Населення 2231
Площа 0,624 км²
Густота населення 3575,32 осіб/км²
Поштовий індекс 90042
Телефонний код +380 3146
Географічні дані
Географічні координати 48°27′42″ пн. ш. 23°38′26″ сх. д. / 48.46167° пн. ш. 23.64056° сх. д. / 48.46167; 23.64056Координати: 48°27′42″ пн. ш. 23°38′26″ сх. д. / 48.46167° пн. ш. 23.64056° сх. д. / 48.46167; 23.64056
Середня висота
над рівнем моря 		654 м
Водойми р. Теребля
Місцева влада
Адреса ради 90043, Закарпатська обл., Хустський район, с. Колочава, вул. Шевченка, 78
Карта
Негровець
Негровець
Мапа

 Негровець у Вікісховищі

Географія ред.

Через село тече річка Негровець, яка впадає у Тереблю.

Село Негровець, яке розташоване в межах Національного природного парку «Синевир», має багато цікавих туристичних об'єктів, одним з яких є гора Косий Верх.

Стенди біля болота Глуханя

Біля села розташований гідрологічно-ботанічний заказник — Болото Глуханя. Глуханя — найбільше сфагнове оліготрофне болото в Ґорґанах, яке має науково— пізнавальне та водорегулююче значення. На болоті ростуть 15 видів рідкісних і зникаючих рослин, такі як: журавлина звичайна, шейхцерія болотна, плаунець торфовий і комахоїдна росичка круглолиста.

Туризм ред.

У селі є облаштований туристичний маршрут «Глуханя — Косий Верх». Маршрут розроблений Національним природним парком «Синевир» та розташований на території Негровецького природоохоронного науково-дослідного відділення. На шляху туристичної стежки можна побачити краєвиди сіл Синевир і Негровець, гори Кам'янка, Пішконя і Негровець. Протяжність туристичного маршруту «Глуханя — Косий Верх» становить 5 км і пролягає на висоті від 603 до 956 м над рівнем моря. На початку шляху на спеціальних стендах можна ознайомитись з флорою болота Глуханя.

Історія ред.

Перша згадка про село — 1463 рік. Колишня назва — Верхня Колочава. У 1657 році село було знищене польськими військами.

Релігійні споруди ред.

У селі Негровець, що дістало назву від однієї з найвищих вершин у Західних Ґорґанах — гори Негровець, є два храми: Горішній — Миколая та Долішній — Михайла, обидва XVIII ст.

Церква святого Миколая ред.

Церква святого Миколая

Церква Миколая повторює тип храму Колодного, але, очевидно, була пізніше перероблена; у неї з'явились трикутний фронтон на західному фасаді та не властивий архітектурі дещо сухого рисунка верх у стилі віденського бароко. В споруді немає цільності композиції, єдиного ладу пропорцій. Це пояснюється тим, що верх переробляв не тесля, обізнаний з дерев'яним будівництвом, а міський майстер, який звик мати справу з формами кам'яних будівель.

Несподівано для місцевих церков вирішено головний фасад: західний схил даху не виноситься похилою площиною над бабинцем, а утворює вертикальний трикутний фронт. Можливо це свідчення переробок. На вежі написано дату – 1843. У 1893 р. цісар Австро – Угорщини дарував 100 форинтів на ремонт церкви і фари. Ґанок на різблених стовпчиках терпер закрито скляною верандою. Дахи й опасання покрито цинковою бляхою. Карнизи дахів декоровано насічкою. Насічка декорує також весь переметр широкої колоди південного зрубу нави. Старий іконостас замінено новим. Біля церкви стоїть дерев’яна, майстерно зроблена, двоярусна дзвіниця під чотирисхилим шатром, що несе 4 дзвони.

Церква св. арх. Михайла (1995 рік) ред.

Нову муровану базилічну церкву збудовано греко-католицькою громадою, а стару залишено православним.

Храм постав заслугою будівельників на чолі з Іваном Суботою та Михайлом Рущаком та активістів громади — Юрія Рущака, Василя Рущака, Юрія Росохи. Кошти надходили із сусідніх сіл та із сіл Львівщини та Івано-Франківщини, а матеріали забезпечили місцеві підприємства.

Михайлівська церква 1760 р. (дерев.) і дзвіниця 1760 р. ред.

Церква Св. Архангела Михайла, XVIII ст., 1818 р.

Церква Михайла (один з найкращих зразків храмів з баштами) повторює за композицією новоселицьку, з тією тільки різницею, що у неї перехід від гранчастої башти до шпиля зроблений за допомогою невисокої чотиригранної пірамідальної покрівлі. Крім того, башта відсунута глибше, бо перед бабинцем є доволі глибокий ґанок з відкритою аркадою-обходом над ним. Нижній масив слабо розчленований опасанням, що обходить навколо храму, зливаючись з покрівлею апсиди. Пропорції досить широкого в основі шпиля добре в'яжуться з кремезною баштою. Обрисований твердою рукою мужній її силует енергійно виростає з високого пагорба. У храмі впадає в око не тільки першокласний іконостас, але й багато інших старіших ікон. Майстер добре розрахував оптичне сприймання декоративного монументального живопису.

Присілки ред.

Потік ред.

Обєднане з селом Негровець рішенням облвиконкому Закарпатської області №517 від 26.12.1966.

Перша згадка про поселення з'являється у XVII ст.

Люди спочатку оселились в урочище Потік, що й стало початком села Негровець.

Храм Св. Архангела Михаїла збудували із смереки в XVIII сторіччі в урочищі Потік у бойківському стилі, з трьома верхами.

Імшадь ред.

Згадки: 1745 — Imsád (Mikovinyi), 1780-1 — Imsád, Imsádi (MTH. 34), 1789 — Emsady, Emsadij (uo.), 1804 — Emsad (Korabinszky), 1808 — Imsád, Imsad (Lipszky: Rep. 284), 1828 — Imsád (Nagy 196), 1838 — Imsád (Schem. 62), 1851 — Imsád (Fényes 2: 134), 1892 — Kalocsa-Imsád (Imsadj) (Hnt.), 1898 — KalocsaImsád (Hnt.), 1911 — Imšad, Verchnjaja Koločava (uo.), 1930 — Imšady (uo. 72).

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2195 осіб, з яких 1055 чоловіків та 1140 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2231 особа.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,46 %
російська 0,54 %

Постаті ред.

  • Пойда Василь Васильович (1983—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
  • Росоха Василь Юрійович (1992—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
  • Клевець Мирон Юрійович (1 квітня 1938 — 15 травня 2015) — фізіолог, доктор біологічних наук (1993), заслужений професор Львівського націона́льного університе́ту і́мені Іва́на Франка́ (2004), завідувач кафедри фізіології людини і тварин (1991—2010), член Українського фізіологічного та Українського біофізичного товариства, редакційної колегій «ВЛУ. Серія біологія» та «Наук. віснику Волинського ун-ту», автор більш як 230 наукових праць, керівник 6 кандидатських та 4 докторських дисертацій;
  • Ярема Микола Юрійович — Герой України, старший лейтенант, командир протитанкового взводу 128-ої ОГШБ. Відзначився у ході російсько-української війни, загинув під Бахмутом.

Галерея ред.


Примітки ред.

  1. Бібліотека села Негровець[недоступне посилання]
  2. Церква св.Миколи (верхня). "Прадідівська слава" (укр.). Процитовано 23 квітня 2023. 
  3. Церква св.Михаїла (нижня). "Прадідівська слава" (укр.). Процитовано 23 квітня 2023. 
  4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  7. . Архів оригіналу за 18 березня 2018. 
  8. bbodnar813 (25 грудня 2022). У гарячій точці загинув командир протитанкового взводу із Закарпаття (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 25 грудня 2022. 

Джерела та посилання ред.

Негровець
у сестринських Вікіпроєктах
Теми у Вікіджерелах?
Проєкт «Населені пункти України»
Негровець у Вікісховищі?


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne grovec ugorska nazva Felsokalocsa slovacka Negrovec selo v Zakarpatskij oblasti Hustskomu rajoni Kolochavskoyi silskoyi gromadi Roztashovane za 20 km vid Mizhgir ya nad selom pidnositsya gora Negrovec 1707 3 m Naselennya 2231 osib selo NegrovecKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Hustskij rajonGromada Kolochavska silska gromadaKod KATOTTG UA21120170050027376Osnovni daniZasnovane 1463Persha zgadka 1463 560 rokiv 1 Naselennya 2231Plosha 0 624 km Gustota naselennya 3575 32 osib km Poshtovij indeks 90042Telefonnij kod 380 3146Geografichni daniGeografichni koordinati 48 27 42 pn sh 23 38 26 sh d 48 46167 pn sh 23 64056 sh d 48 46167 23 64056 Koordinati 48 27 42 pn sh 23 38 26 sh d 48 46167 pn sh 23 64056 sh d 48 46167 23 64056Serednya visotanad rivnem morya 654 mVodojmi r TereblyaMisceva vladaAdresa radi 90043 Zakarpatska obl Hustskij rajon s Kolochava vul Shevchenka 78KartaNegrovecNegrovecMapa Negrovec u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 1 1 Turizm 2 Istoriya 3 Religijni sporudi 3 1 Cerkva svyatogo Mikolaya 3 2 Cerkva sv arh Mihajla 1995 rik 3 3 Mihajlivska cerkva 1760 r derev i dzvinicya 1760 r 4 Prisilki 4 1 Potik 4 2 Imshad 5 Naselennya 5 1 Mova 6 Postati 7 Galereya 8 Primitki 9 Dzherela ta posilannyaGeografiya red Cherez selo teche richka Negrovec yaka vpadaye u Tereblyu Selo Negrovec yake roztashovane v mezhah Nacionalnogo prirodnogo parku Sinevir maye bagato cikavih turistichnih ob yektiv odnim z yakih ye gora Kosij Verh nbsp Stendi bilya bolota GluhanyaBilya sela roztashovanij gidrologichno botanichnij zakaznik Boloto Gluhanya Gluhanya najbilshe sfagnove oligotrofne boloto v Gorganah yake maye naukovo piznavalne ta vodoregulyuyuche znachennya Na boloti rostut 15 vidiv ridkisnih i znikayuchih roslin taki yak zhuravlina zvichajna shejhceriya bolotna plaunec torfovij i komahoyidna rosichka kruglolista Turizm red U seli ye oblashtovanij turistichnij marshrut Gluhanya Kosij Verh Marshrut rozroblenij Nacionalnim prirodnim parkom Sinevir ta roztashovanij na teritoriyi Negroveckogo prirodoohoronnogo naukovo doslidnogo viddilennya Na shlyahu turistichnoyi stezhki mozhna pobachiti krayevidi sil Sinevir i Negrovec gori Kam yanka Pishkonya i Negrovec Protyazhnist turistichnogo marshrutu Gluhanya Kosij Verh stanovit 5 km i prolyagaye na visoti vid 603 do 956 m nad rivnem morya Na pochatku shlyahu na specialnih stendah mozhna oznajomitis z floroyu bolota Gluhanya Istoriya red Persha zgadka pro selo 1463 rik Kolishnya nazva Verhnya Kolochava U 1657 roci selo bulo znishene polskimi vijskami Religijni sporudi red U seli Negrovec sho distalo nazvu vid odniyeyi z najvishih vershin u Zahidnih Gorganah gori Negrovec ye dva hrami Gorishnij Mikolaya ta Dolishnij Mihajla obidva XVIII st Cerkva svyatogo Mikolaya red nbsp Cerkva svyatogo MikolayaCerkva Mikolaya povtoryuye tip hramu Kolodnogo ale ochevidno bula piznishe pereroblena u neyi z yavilis trikutnij fronton na zahidnomu fasadi ta ne vlastivij arhitekturi desho suhogo risunka verh u stili videnskogo baroko V sporudi nemaye cilnosti kompoziciyi yedinogo ladu proporcij Ce poyasnyuyetsya tim sho verh pereroblyav ne teslya obiznanij z derev yanim budivnictvom a miskij majster yakij zvik mati spravu z formami kam yanih budivel Nespodivano dlya miscevih cerkov virisheno golovnij fasad zahidnij shil dahu ne vinositsya pohiloyu ploshinoyu nad babincem a utvoryuye vertikalnij trikutnij front Mozhlivo ce svidchennya pererobok Na vezhi napisano datu 1843 U 1893 r cisar Avstro Ugorshini daruvav 100 forintiv na remont cerkvi i fari Ganok na rizblenih stovpchikah terper zakrito sklyanoyu verandoyu Dahi j opasannya pokrito cinkovoyu blyahoyu Karnizi dahiv dekorovano nasichkoyu Nasichka dekoruye takozh ves peremetr shirokoyi kolodi pivdennogo zrubu navi Starij ikonostas zamineno novim Bilya cerkvi stoyit derev yana majsterno zroblena dvoyarusna dzvinicya pid chotirishilim shatrom sho nese 4 dzvoni 2 Cerkva sv arh Mihajla 1995 rik red Novu murovanu bazilichnu cerkvu zbudovano greko katolickoyu gromadoyu a staru zalisheno pravoslavnim Hram postav zaslugoyu budivelnikiv na choli z Ivanom Subotoyu ta Mihajlom Rushakom ta aktivistiv gromadi Yuriya Rushaka Vasilya Rushaka Yuriya Rosohi Koshti nadhodili iz susidnih sil ta iz sil Lvivshini ta Ivano Frankivshini a materiali zabezpechili miscevi pidpriyemstva Mihajlivska cerkva 1760 r derev i dzvinicya 1760 r red nbsp Cerkva Sv Arhangela Mihajla XVIII st 1818 r Cerkva Mihajla odin z najkrashih zrazkiv hramiv z bashtami povtoryuye za kompoziciyeyu novoselicku z tiyeyu tilki rizniceyu sho u neyi perehid vid granchastoyi bashti do shpilya zroblenij za dopomogoyu nevisokoyi chotirigrannoyi piramidalnoyi pokrivli Krim togo bashta vidsunuta glibshe bo pered babincem ye dovoli glibokij ganok z vidkritoyu arkadoyu obhodom nad nim Nizhnij masiv slabo rozchlenovanij opasannyam sho obhodit navkolo hramu zlivayuchis z pokrivleyu apsidi Proporciyi dosit shirokogo v osnovi shpilya dobre v yazhutsya z kremeznoyu bashtoyu Obrisovanij tverdoyu rukoyu muzhnij yiyi siluet energijno virostaye z visokogo pagorba U hrami vpadaye v oko ne tilki pershoklasnij ikonostas ale j bagato inshih starishih ikon Majster dobre rozrahuvav optichne sprijmannya dekorativnogo monumentalnogo zhivopisu 3 Prisilki red Potik red Obyednane z selom Negrovec rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 517 vid 26 12 1966 Persha zgadka pro poselennya z yavlyayetsya u XVII st Lyudi spochatku oselilis v urochishe Potik sho j stalo pochatkom sela Negrovec Hram Sv Arhangela Mihayila zbuduvali iz smereki v XVIII storichchi v urochishi Potik u bojkivskomu stili z troma verhami Imshad red Zgadki 1745 Imsad Mikovinyi 1780 1 Imsad Imsadi MTH 34 1789 Emsady Emsadij uo 1804 Emsad Korabinszky 1808 Imsad Imsad Lipszky Rep 284 1828 Imsad Nagy 196 1838 Imsad Schem 62 1851 Imsad Fenyes 2 134 1892 Kalocsa Imsad Imsadj Hnt 1898 KalocsaImsad Hnt 1911 Imsad Verchnjaja Kolocava uo 1930 Imsady uo 72 Naselennya red Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2195 osib z yakih 1055 cholovikiv ta 1140 zhinok 4 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 2231 osoba 5 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 6 Mova Vidsotokukrayinska 99 46 rosijska 0 54 Postati red Pojda Vasil Vasilovich 1983 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Rosoha Vasil Yurijovich 1992 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Klevec Miron Yurijovich 7 1 kvitnya 1938 15 travnya 2015 fiziolog doktor biologichnih nauk 1993 zasluzhenij profesor Lvivskogo naciona lnogo universite tu i meni Iva na Franka 2004 zaviduvach kafedri fiziologiyi lyudini i tvarin 1991 2010 chlen Ukrayinskogo fiziologichnogo ta Ukrayinskogo biofizichnogo tovaristva redakcijnoyi kolegij VLU Seriya biologiya ta Nauk visniku Volinskogo un tu avtor bilsh yak 230 naukovih prac kerivnik 6 kandidatskih ta 4 doktorskih disertacij Yarema Mikola Yurijovich Geroj Ukrayini starshij lejtenant komandir protitankovogo vzvodu 128 oyi OGShB Vidznachivsya u hodi rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv pid Bahmutom 8 Galereya red nbsp nbsp nbsp Primitki red Biblioteka sela Negrovec nedostupne posilannya Cerkva sv Mikoli verhnya Pradidivska slava ukr Procitovano 23 kvitnya 2023 Cerkva sv Mihayila nizhnya Pradidivska slava ukr Procitovano 23 kvitnya 2023 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Zasluzheni profesori Lvivskogo naciona lnogo universite tu i meni Iva na Franka Klevec Miron Yurijovich Arhiv originalu za 18 bereznya 2018 bbodnar813 25 grudnya 2022 U garyachij tochci zaginuv komandir protitankovogo vzvodu iz Zakarpattya FOTO Zakarpatskij DIALOG ukr Procitovano 25 grudnya 2022 Dzherela ta posilannya red Negrovecu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Proyekt Naseleni punkti Ukrayini nbsp Negrovec u Vikishovishi M Sirohman P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 http www castles com ua felsoalocsa html Arhivovano 14 sichnya 2021 u Wayback Machine Cerkva Sv Arhangela Mihajla XVIII st 1818 Arhivovano 13 sichnya 2021 u Wayback Machine Pogoda Arhivovano 6 listopada 2016 u Wayback Machine Karta http gska2 rada gov ua pls z7502 A005 rdat1 28 05 2007 amp rf7571 11295 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 http www woodenchurches com ua ukr mizh negrov htm nedostupne posilannya z kvitnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Negrovec amp oldid 40257969