| Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2023) |
На́хсько-дагеста́нські мови — сім'я мов, зосереджена переважно на сході Північного Кавказу (нині Росія), а також в Азербайджані, Грузії, Туреччині, Йорданії та в деяких інших країнах Близького Сходу. Загальна кількість мовців сягає близько 2,4 млн.
| Нахсько-дагестанські мови | |
|---|---|
| Поширені: | Дагестан Чечня Інгушетія |
| Класифікація: | Північнокавказькі мови Нахсько-дагестанські мови |
| Групи: | Лезгинські мови[en] |
| ISO 639-2 and 639-5: | cau |
| Ареал поширення Нахсько-дагестанських мов |
У лінгвістиці також уживаний термін «дагестанські мови», що охоплює майже всі гілки нахсько-дагестанської сім'ї, за винятком нахської групи.
Характерні риси:
- синтаксис — ергативна конструкція речення;
- морфологія — складна система відмінків, іменні класи;
- фонетика — наявність латеральних, увулярних, абруптивних та інших приголосних.
Класифікація ред.
Нахська група ред.
- Вайнахська підгрупа
- Бацбійська підгрупа
Андо-аваро-цезька група ред.
- Андійська підгрупа
- Аварська підгрупа
- Цезька підгрупа (Додойська)
Даргинська група ред.
- Північно-західна підгрупа
- Акушинська мова
- Гапшимінсько-Бутринська мова
- Даргинська мова
- Кадарська мова
- Мугінська мова
- Муірінська мова
- Мюрего-Губденська мова
- Урахінська мова
- Цудахарська мова
- Мегебська підгрупа
- Мегебська мова
- Південно-західна підгрупа
- Амухсько-Худуцька мова
- Кункінська мова
- Санжі Іцаринська мова
- Сірхінська мова
- Чиразька підгрупа
- Хайдацька підгрупа
- Верхньохайдацька мова
- Нижньохайдацька мова
- Кубачі-Аштинська підгрупа
- Кубачинська мова
- Аштинська мова
- Лакська мова
Лезгинська група ред.
- Східна підгрупа
- Західна підгрупа
- Південна підгрупа
- Арчинська підгрупа
- Удінська підгрупа
Гіпотези про спорідненість з іншими сім'ями ред.
А. К. Глейє висловив здогадки про те, що племена, споріднені абхазо-черкеським, в давнину жили й південніше, аж до самої Месопотамії. Щоб довести це, він звертається до досемітської мітаннійської мови та порівнює її лексику та граматику з лексикою та граматикою абхазо-черкеських мов, роблячи висновок, що мітаннійська мова посідає середнє місце між абхазо-черкеськими та нахсько-дагестанськими мовами.
1995 року С. А. Старостін висунув гіпотезу про віддалену спорідненість хуритської мови з сучасними північнокавказькими мовами. Виявлення нових текстів на хуритській мові, а також розвиток північнокавказького порівняльно-історичного мовознавства нині зробили цю гіпотезу менш популярною. В 100-словному списку базової лексики майже не знаходяться збіги між засвідченою хуритською та північнокавказькою прамовами. Лінгвістичний аналіз показує, що хуритська мова бутувала паралельно пранахській мові увесь час своєї фіксації.