Нафта окиснена (рос. нефть окисленная; англ. oxidated oil; нім. oxidiertes Erdöl n) – нафта, яка зазнала гіпергенних змін під дією процесів випаровування, фотохімічної полімеризації, окиснення, зокрема бактеріального в аеробних і анаеробних умовах.
Н.о. залежно від масштабів, характеру окиснювальних процесів і типу вихідної нафти має велику густину (від 960 до 1050 кг/м3), низький вміст бензинів (до 3-10%), високий відсоток смолисто-асфальтенових компонентів (понад 20%).
Найсильніші зміни відбуваються при виході нафти на земну поверхню (сучасну або древню). При цьому нафта втрачає легкі фракції і осмолюється, збільшується її густина, підвищується в’язкість, зростає кількість асфальтово-смолистих компонентів і кислот. Важкі О.н. використовуються для отримання високов’язких продуктів – гудрону, техн. бітуму і ін.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.