www.wikidata.uk-ua.nina.az

Науменко Юрій Андрійович Юрій Андрійович Науменко 5 березня 1919 року Ромни нині Сумська область Україна 6 жовтня 1999 р

Науменко Юрій Андрійович

Юрій Андрійович Науменко (5 березня 1919 року, Ромни, нині Сумська область, Україна — 6 жовтня 1999 року, Москва) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (8.11.1971), Герой Радянського Союзу.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Науменко.

Життєпис ред.

Народився 5 березня 1919 року в місті Ромни нині Сумської області (Україна). З 1921 року жив у селі Локня. У 1934 році закінчив 7 класів школи, в 1936 році — Роменський технікум механізації сільського господарства. У 1936—1937 роках працював техніком-нормувальником на металургійному заводі в місті Ворошиловськ (нині — місто Алчевськ Луганської області, Україна), в 1937—1939 роках — вантажником у Керченському морському порту, рахівником і головою місцевого профкому радгоспу в селі Багерово (нині селище Ленінського району, Крим).

Військова служба ред.

В армії з грудня 1939 року. У липні 1941 року закінчив Житомирське військове піхотне училище.

Учасник Німецько-радянської війни: в серпні 1941 року — командир роти 963-го стрілецького полку. Воював на Південному фронті. Брав участь в обороні Запоріжжя. 18 серпня 1941 року був поранений в голову і ногу, до вересня 1941 року перебував у госпіталі в місті Новочеркаську (Ростовська область).

На початку вересня 1941 року направлений у відділ кадрів Північно-Кавказького військового округу, де був призначений на посаду помічника начальника штабу 1151-го стрілецького полку, що формувався в Ставрополі.

Знову на фронті з жовтня 1941 року на посадах помічника начальника і начальника штабу 1151-го (з травня 1943 — 289-го гвардійського) стрілецького полку. 6 жовтня 1943 року після загибелі в бою командира полку був призначений на посаду командира 289-го гвардійського стрілецького полку. Воював на Південному, Донському, Воронезькому, Степовому, 2-му і 1-му Українських фронтах. Брав участь у Ростовській оборонної та наступальної операції, Барвінкове-Лозівської операції, Харківському битві, Сталінградській і Курській битвах, Бєлгородсько-Харківської операції, визволенні Лівобережної України, Кіровоградської, Умансько-Ботошанську, Львівсько-Сандомирської, Сандомирско-Сілезької та Берлінській операціях. Всього за час війни був тричі поранений.

Особливо відзначився у Берлінській операції. Полк під його командуванням 16 квітня 1945 року форсував річку Нейсе (Ниса-Лужіцка), прорвавши оборону противника північніше міста Бад-Мускау, і першим в дивізії форсував Шпрее і вийшов до Ельбі в районі Торгау. В боях воїнами полку було знищено 22 ворожих танки, 12 штурмових та 20 польових гармат, 14 бронетранспортерів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за успішне командування полком і особисту мужність і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії підполковнику Юрію Андрійовичу Науменко присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

У травні 1945 року був першим комендантом міста Дрезден (Німеччина). До 1946 року продовжував командувати стрілецьким полком (у Центральній групі військ, Австрія). У 1949 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Знову командував стрілецьким полком. У травні-листопаді 1956 — заступник командира стрілецької дивізії, в 1956—1960 — командир механізованої дивізії (в Прибалтійському військовому окрузі). В 1962 році закінчив Військову академію Генштабу.

У 1962—1964 — заступник начальника Управління бойової підготовки Південної групи військ (Угорщина), в 1964—1965 — командир корпусу (в Прикарпатському військовому окрузі), у 1965—1968 — заступник командувача Ленінградським військовим округом з бойової підготовки. У червні 1968 — жовтні 1971 командував армією (в Прибалтійському військовому окрузі).

З жовтня 1971 року по червень 1975 року командував військами Приволзького військового округу. У травні 1975 — травні 1980 — старший представник головного командування Об'єднаними збройними силами держав — учасників Варшавського договору в Угорській Народній Армії. У 1980—1988 — заступник головнокомандувача Сухопутними військами за вневойсковой підготовки — начальник вневойсковой підготовки Міністерства оборони СРСР. З червня 1988 року генерал-полковник Ю. А. Науменко — в запасі.

Жив у Москві. Помер 6 жовтня 1999 року. Похований на Троєкуровському кладовищі.

Громадська діяльність ред.

Депутат Верховної Ради СРСР 9-го скликання (1974—1979 роках).

Нагороди ред.

Нагороди іноземних держав ред.

  • Орден Тудора Владимиреску 2 ступеня (Румунія);
  • медаль «25 років свободи Батьківщини» (Румунія);
  • медаль «50 років Монгольської Народної Революції» (1971);
  • медаль «50 років Монгольської Народної Армії» (1971);
  • медаль «За зміцнення дружби по зброї» 1-го ступеня (Чехословаччина, 1970);
  • ювілейна медаль «50 років Компартії Чехословаччини»;
  • три польські медалі.

Пам'ять ред.

У місті Ромни (Сумська область, Україна) на Алеї Героїв встановлено пам'ятний стенд Ю. А. Науменко.

Твір ред.

  • Науменко Ю. А. {{{Заголовок}}}. — 30.000 прим. — ISBN 5-203-00599-0.

Посилання ред.

  • Науменко Юрій Андрійович. // Сайт «Герои страны» (рос.). 
  • Біографія Ю. А. Науменко на сайті «az-libr.ru».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yurij Andrijovich Naumenko 5 bereznya 1919 roku Romni nini Sumska oblast Ukrayina 6 zhovtnya 1999 roku Moskva radyanskij vijskovij diyach general polkovnik 8 11 1971 Geroj Radyanskogo Soyuzu Naumenko Yurij AndrijovichNarodzhennya 5 bereznya 1919 1919 03 05 Romni Poltavska guberniya Ukrayinska Radyanska Socialistichna RespublikaSmert 6 zhovtnya 1999 1999 10 06 80 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheKrayina SRSROsvita Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiPartiya KPRSZvannya general polkovnikVijni bitvi nimecko radyanska vijnaNagorodi orden Tudora VladimireskudU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Naumenko Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Vijskova sluzhba 2 Gromadska diyalnist 3 Nagorodi 3 1 Nagorodi inozemnih derzhav 4 Pam yat 5 Tvir 6 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 5 bereznya 1919 roku v misti Romni nini Sumskoyi oblasti Ukrayina Z 1921 roku zhiv u seli Loknya U 1934 roci zakinchiv 7 klasiv shkoli v 1936 roci Romenskij tehnikum mehanizaciyi silskogo gospodarstva U 1936 1937 rokah pracyuvav tehnikom normuvalnikom na metalurgijnomu zavodi v misti Voroshilovsk nini misto Alchevsk Luganskoyi oblasti Ukrayina v 1937 1939 rokah vantazhnikom u Kerchenskomu morskomu portu rahivnikom i golovoyu miscevogo profkomu radgospu v seli Bagerovo nini selishe Leninskogo rajonu Krim Vijskova sluzhba red Dovoyennij chasV armiyi z grudnya 1939 roku U lipni 1941 roku zakinchiv Zhitomirske vijskove pihotne uchilishe Nimecko radyanska vijnaUchasnik Nimecko radyanskoyi vijni v serpni 1941 roku komandir roti 963 go strileckogo polku Voyuvav na Pivdennomu fronti Brav uchast v oboroni Zaporizhzhya 18 serpnya 1941 roku buv poranenij v golovu i nogu do veresnya 1941 roku perebuvav u gospitali v misti Novocherkasku Rostovska oblast Na pochatku veresnya 1941 roku napravlenij u viddil kadriv Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu de buv priznachenij na posadu pomichnika nachalnika shtabu 1151 go strileckogo polku sho formuvavsya v Stavropoli Znovu na fronti z zhovtnya 1941 roku na posadah pomichnika nachalnika i nachalnika shtabu 1151 go z travnya 1943 289 go gvardijskogo strileckogo polku 6 zhovtnya 1943 roku pislya zagibeli v boyu komandira polku buv priznachenij na posadu komandira 289 go gvardijskogo strileckogo polku Voyuvav na Pivdennomu Donskomu Voronezkomu Stepovomu 2 mu i 1 mu Ukrayinskih frontah Brav uchast u Rostovskij oboronnoyi ta nastupalnoyi operaciyi Barvinkove Lozivskoyi operaciyi Harkivskomu bitvi Stalingradskij i Kurskij bitvah Byelgorodsko Harkivskoyi operaciyi vizvolenni Livoberezhnoyi Ukrayini Kirovogradskoyi Umansko Botoshansku Lvivsko Sandomirskoyi Sandomirsko Silezkoyi ta Berlinskij operaciyah Vsogo za chas vijni buv trichi poranenij Osoblivo vidznachivsya u Berlinskij operaciyi Polk pid jogo komanduvannyam 16 kvitnya 1945 roku forsuvav richku Nejse Nisa Luzhicka prorvavshi oboronu protivnika pivnichnishe mista Bad Muskau i pershim v diviziyi forsuvav Shpree i vijshov do Elbi v rajoni Torgau V boyah voyinami polku bulo znisheno 22 vorozhih tanki 12 shturmovih ta 20 polovih garmat 14 bronetransporteriv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 chervnya 1945 roku za uspishne komanduvannya polkom i osobistu muzhnist i geroyizm proyavleni v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami gvardiyi pidpolkovniku Yuriyu Andrijovichu Naumenko prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Pislyavoyenna sluzhbaU travni 1945 roku buv pershim komendantom mista Drezden Nimechchina Do 1946 roku prodovzhuvav komanduvati strileckim polkom u Centralnij grupi vijsk Avstriya U 1949 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze Znovu komanduvav strileckim polkom U travni listopadi 1956 zastupnik komandira strileckoyi diviziyi v 1956 1960 komandir mehanizovanoyi diviziyi v Pribaltijskomu vijskovomu okruzi V 1962 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Genshtabu U 1962 1964 zastupnik nachalnika Upravlinnya bojovoyi pidgotovki Pivdennoyi grupi vijsk Ugorshina v 1964 1965 komandir korpusu v Prikarpatskomu vijskovomu okruzi u 1965 1968 zastupnik komanduvacha Leningradskim vijskovim okrugom z bojovoyi pidgotovki U chervni 1968 zhovtni 1971 komanduvav armiyeyu v Pribaltijskomu vijskovomu okruzi Z zhovtnya 1971 roku po cherven 1975 roku komanduvav vijskami Privolzkogo vijskovogo okrugu U travni 1975 travni 1980 starshij predstavnik golovnogo komanduvannya Ob yednanimi zbrojnimi silami derzhav uchasnikiv Varshavskogo dogovoru v Ugorskij Narodnij Armiyi U 1980 1988 zastupnik golovnokomanduvacha Suhoputnimi vijskami za vnevojskovoj pidgotovki nachalnik vnevojskovoj pidgotovki Ministerstva oboroni SRSR Z chervnya 1988 roku general polkovnik Yu A Naumenko v zapasi Zhiv u Moskvi Pomer 6 zhovtnya 1999 roku Pohovanij na Troyekurovskomu kladovishi Gromadska diyalnist red Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 9 go sklikannya 1974 1979 rokah Nagorodi red Geroj Radyanskogo Soyuzu 27 06 1945 dva ordeni Lenina 27 06 1945 15 02 1979 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 16 12 1972 dva ordeni Chervonogo Prapora 6 02 1943 28 03 1945 orden Suvorova 3 go stupenya 30 08 1944 orden Oleksandra Nevskogo 31 03 1944 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 19 02 1986 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 2 11 1943 11 03 1985 dva ordeni Chervonoyi Zirki 2 10 1942 30 12 1956 orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya 30 04 1975 medal Za bojovi zaslugi 19 11 1951 medal Za vidvagu na pozhezhi 23 01 1973 inshi medali Nagorodi inozemnih derzhav red Orden Tudora Vladimiresku 2 stupenya Rumuniya medal 25 rokiv svobodi Batkivshini Rumuniya medal 50 rokiv Mongolskoyi Narodnoyi Revolyuciyi 1971 medal 50 rokiv Mongolskoyi Narodnoyi Armiyi 1971 medal Za zmicnennya druzhbi po zbroyi 1 go stupenya Chehoslovachchina 1970 yuvilejna medal 50 rokiv Kompartiyi Chehoslovachchini tri polski medali Pam yat red U misti Romni Sumska oblast Ukrayina na Aleyi Geroyiv vstanovleno pam yatnij stend Yu A Naumenko Tvir red Naumenko Yu A Zagolovok 30 000 prim ISBN 5 203 00599 0 Posilannya red Naumenko Yurij Andrijovich Sajt Geroi strany ros Biografiya Yu A Naumenko na sajti az libr ru Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Naumenko Yurij Andrijovich amp oldid 24650172