www.wikidata.uk-ua.nina.az

Натакамані д н бл 70 цар коре Куша в 50 70 роках На його володарювання припадає найбільше піднесення держави в мероїтськ

Натакамані

Натакамані (д/н — бл. 70) — цар (коре) Куша в 50—70 роках. На його володарювання припадає найбільше піднесення держави в мероїтський період.

Натакамані
Давньоєгипетський фараон
Правління 50—70 роки
Попередник Аманіхабале
Наступник Аманітора
Титульні імена
Тронне ім'я (преномен): Хепер-ка-Ре Ḫpr-k3-Rˁ
Прояв ка Ра
hiero>ra-xpr-kA</hiero>
Власне ім'я (номен): Натакамані
 


У шлюбі Аманітора
Діти Аріханхарар
Арікакагтані
Шеракарар
Мати Навідемак
Народився невідомо
Помер бл. 70
Місце поховання Мерое

Життєпис ред.

Молодший син цариці Навідемак. Посів трон близько 50 року після смерті брата Аманіхабале. Його дружиною стала ймовірно сестра Аманітора, що мала рівні права в управлінні царством, про що сідчать храмові скульптури де Натакамані і Аманітора зображені однакового зросту. За іншою гіпотезою права Натакамані на трон були сумнівні, тмоу він оженився на Аманітора, яка була донькою Навідемак або Аманіхабале.

Відомий за написами з декількох храмових будівель і з власної піраміди в Мерое. Відбудовується Напата, де зводиться палац, що відбуває елліністичний вплив. Він має округлі вікна з зображенням грецьких божеств, уславивляється як відновник храму Амона в Напаті. Разом з сином або зятем Шеракараром фундував храм Амона в Амарі. Йому ж належить посвята храму в Фарасі. На кількох пам'ятниках він з'являється разом з царицею Аманітора. В Мерое зводяться храм Амона (М260) і римська терма. Далі на південь проводились роботи над храмом в Дуанібі, особливо велика кількість храмових будівель походить з Вад бан-Наки: храм левів, храм Амона, в якому було три човна, маленькі статуї.

В цей час відбувається змішання греко-римського та мероїтського архітектурного стилю, що відбилося в храмі Хатор в Накі (відомий як римський кіоск). Він складався з 8 колон з коринфськими капітелями. З іншого боку, єгипетські ієрогліфи все частіше знову використовувались в храмових написах. Оскільки ці написи переважно написані гарною давьоєгипетською мовою, а не, як раніше - зіпсованою, припускають, що Натакамані запросив до себе майстрів з Єгипту. Це може вказувати на дружні відносини з Римською імперією. Хоча більшість зображень храмів виконані в єгипетському стилі, ці зображення виглядають напрочуд неєгипетськими, насамперед завдяки африканським елементам, насамперед завдяки одягу, ювелірним виробам та регаліям. Це враження ще більше підтверджується пишними формами тулубів.

Активна будівнича діяльність під час його володарювання засвідчує збереження політичної та економічної потуги Кушитського царства.

Разом з тим фактів про політичні та військові події часів цього царя обмаль, оскільки ще недешифровано мероїтську писемність. Історичні події не відтворюються на стінах храму. Натакамані не згадується в сучасних йму грецьких чи римських текстах. Лише за вказівками з написів його нащадків дослідники роблять висновок, що за часів Натакамані Куш пережив нове політичне піднесення.

Висловлюється припущення, що в цей час Куш відвідав Св. Марк. В будь-якому разі відбувається перші контакти з християнами.

Архелогічні знахідки в похованнях цього періоду свідчать про розширення торгівлі через єгипетські міста, насамперед Александрію. Виявлено багато речей з різних регіонів Середземномор'я.

У храмі Апедемаку є барельєф, на якому Натакамані зображений зі своїм сином-спадкоємцем Аріканхараром, що був від іншого шлюбу. Втім Аріканхарар помер напевне ще за життя батька, тому спадкоємцем став інший син Арікакагтані.

Помер Натакамані близько 70 року. Поховано в піраміді № 22 в Мерое. Йому спадкувала цариця Аманітора.

Поховання ред.

Піраміда Натакамані

Піраміда Натакамані стоїть окремо від інших пірамід. Вважається, що це сталося оскільки будівельний майданчик на пагорбі північного кладовища Мерое, на якому стояли піраміди попередників, був вже повністю зайнятий. Площа власне піраміди 8,92×8,92 м, із входом до підземних камер перед будівлею. 35 сходів ведуть до першої кімнати з 3 нішами на кожній із довгих стін. За нею знаходилася власне похоронна камера. Могилу було дуже пограбовано. Піраміда на тепер частково зруйнована: стеля обвалилася, частково збереглися стіни.

Джерела ред.

  • Inge Hofmann: Beiträge zur meroitischen Chronologie (= Studia Instituti Anthropos. Band 31). Anthropos-Institut, St. Augustin 1978, ISBN 3-921389-80-1, S. 120—122.
  • László Török: The Kingdom of Kush (= Der Nahe und der Mittlere Osten. Band 31). Brill, Leiden/ New York/ Köln 1997, ISBN 90-04-10448-8, S. 461—464.
  • László Török u. a.: Fontes historiae Nubiorum: textual sources for the history of the middle nile region between the 8th century BC ant the 6th century AD. Vol. III, From the first to the sixth century AD (= Fontes historiae Nubiorum. Band 3). University of Bergen, Bergen 1998, ISBN 82-91626-07-3, S. 896—901.
  • Michael H. Zach: Gedanken zur kdke Amanitore. In: Caris-Beatrice Arnst, Ingelore Hafemann, Angelika Lohwasser (Hrsg.): Begegnungen. Antike Kulturen im Niltal. Festgabe für Erika Endesfelder, Karl-Heinz Priese, Walter Friedrich Reineke und Steffen Wenig. Wodtke & Stegbauer, Leipzig 2001, ISBN 3-934374-02-6, S. 509—520.
  1. ↑ Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-538207-5
    d:Track:Q217595d:Track:Q60d:Track:Q561458d:Track:Q46002746d:Track:Q18353479
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Natakamani d n bl 70 car kore Kusha v 50 70 rokah Na jogo volodaryuvannya pripadaye najbilshe pidnesennya derzhavi v meroyitskij period NatakamaniDavnoyegipetskij faraonPravlinnya 50 70 rokiPoperednik AmanihabaleNastupnik AmanitoraTitulni imenaTronne im ya prenomen Heper ka Re Ḫpr k3 Rˁ Proyav ka Ra hiero gt ra xpr kA lt hiero gt Vlasne im ya nomen Natakamani U shlyubi AmanitoraDiti ArihanhararArikakagtaniSherakararMati NavidemakNarodivsya nevidomoPomer bl 70Misce pohovannya MeroeZhittyepis red Molodshij sin carici Navidemak Posiv tron blizko 50 roku pislya smerti brata Amanihabale Jogo druzhinoyu stala jmovirno sestra Amanitora sho mala rivni prava v upravlinni carstvom pro sho sidchat hramovi skulpturi de Natakamani i Amanitora zobrazheni odnakovogo zrostu Za inshoyu gipotezoyu prava Natakamani na tron buli sumnivni tmou vin ozhenivsya na Amanitora yaka bula donkoyu Navidemak abo Amanihabale Vidomij za napisami z dekilkoh hramovih budivel i z vlasnoyi piramidi v Meroe Vidbudovuyetsya Napata de zvoditsya palac sho vidbuvaye ellinistichnij vpliv Vin maye okrugli vikna z zobrazhennyam greckih bozhestv uslavivlyayetsya yak vidnovnik hramu Amona v Napati Razom z sinom abo zyatem Sherakararom funduvav hram Amona v Amari Jomu zh nalezhit posvyata hramu v Farasi Na kilkoh pam yatnikah vin z yavlyayetsya razom z cariceyu Amanitora V Meroe zvodyatsya hram Amona M260 i rimska terma Dali na pivden provodilis roboti nad hramom v Duanibi osoblivo velika kilkist hramovih budivel pohodit z Vad ban Naki hram leviv hram Amona v yakomu bulo tri chovna malenki statuyi V cej chas vidbuvayetsya zmishannya greko rimskogo ta meroyitskogo arhitekturnogo stilyu sho vidbilosya v hrami Hator v Naki vidomij yak rimskij kiosk Vin skladavsya z 8 kolon z korinfskimi kapitelyami Z inshogo boku yegipetski iyeroglifi vse chastishe znovu vikoristovuvalis v hramovih napisah Oskilki ci napisi perevazhno napisani garnoyu davoyegipetskoyu movoyu a ne yak ranishe zipsovanoyu pripuskayut sho Natakamani zaprosiv do sebe majstriv z Yegiptu Ce mozhe vkazuvati na druzhni vidnosini z Rimskoyu imperiyeyu Hocha bilshist zobrazhen hramiv vikonani v yegipetskomu stili ci zobrazhennya viglyadayut naprochud neyegipetskimi nasampered zavdyaki afrikanskim elementam nasampered zavdyaki odyagu yuvelirnim virobam ta regaliyam Ce vrazhennya she bilshe pidtverdzhuyetsya pishnimi formami tulubiv Aktivna budivnicha diyalnist pid chas jogo volodaryuvannya zasvidchuye zberezhennya politichnoyi ta ekonomichnoyi potugi Kushitskogo carstva Razom z tim faktiv pro politichni ta vijskovi podiyi chasiv cogo carya obmal oskilki she nedeshifrovano meroyitsku pisemnist Istorichni podiyi ne vidtvoryuyutsya na stinah hramu Natakamani ne zgaduyetsya v suchasnih jmu greckih chi rimskih tekstah Lishe za vkazivkami z napisiv jogo nashadkiv doslidniki roblyat visnovok sho za chasiv Natakamani Kush perezhiv nove politichne pidnesennya Vislovlyuyetsya pripushennya sho v cej chas Kush vidvidav Sv Mark V bud yakomu razi vidbuvayetsya pershi kontakti z hristiyanami Arhelogichni znahidki v pohovannyah cogo periodu svidchat pro rozshirennya torgivli cherez yegipetski mista nasampered Aleksandriyu Viyavleno bagato rechej z riznih regioniv Seredzemnomor ya U hrami Apedemaku ye barelyef na yakomu Natakamani zobrazhenij zi svoyim sinom spadkoyemcem Arikanhararom sho buv vid inshogo shlyubu Vtim Arikanharar pomer napevne she za zhittya batka tomu spadkoyemcem stav inshij sin Arikakagtani Pomer Natakamani blizko 70 roku Pohovano v piramidi 22 v Meroe Jomu spadkuvala caricya Amanitora Pohovannya red nbsp Piramida NatakamaniPiramida Natakamani stoyit okremo vid inshih piramid Vvazhayetsya sho ce stalosya oskilki budivelnij majdanchik na pagorbi pivnichnogo kladovisha Meroe na yakomu stoyali piramidi poperednikiv buv vzhe povnistyu zajnyatij Plosha vlasne piramidi 8 92 8 92 m iz vhodom do pidzemnih kamer pered budivleyu 35 shodiv vedut do pershoyi kimnati z 3 nishami na kozhnij iz dovgih stin Za neyu znahodilasya vlasne pohoronna kamera Mogilu bulo duzhe pograbovano Piramida na teper chastkovo zrujnovana stelya obvalilasya chastkovo zbereglisya stini Dzherela red Inge Hofmann Beitrage zur meroitischen Chronologie Studia Instituti Anthropos Band 31 Anthropos Institut St Augustin 1978 ISBN 3 921389 80 1 S 120 122 Laszlo Torok The Kingdom of Kush Der Nahe und der Mittlere Osten Band 31 Brill Leiden New York Koln 1997 ISBN 90 04 10448 8 S 461 464 Laszlo Torok u a Fontes historiae Nubiorum textual sources for the history of the middle nile region between the 8th century BC ant the 6th century AD Vol III From the first to the sixth century AD Fontes historiae Nubiorum Band 3 University of Bergen Bergen 1998 ISBN 82 91626 07 3 S 896 901 Michael H Zach Gedanken zur kdke Amanitore In Caris Beatrice Arnst Ingelore Hafemann Angelika Lohwasser Hrsg Begegnungen Antike Kulturen im Niltal Festgabe fur Erika Endesfelder Karl Heinz Priese Walter Friedrich Reineke und Steffen Wenig Wodtke amp Stegbauer Leipzig 2001 ISBN 3 934374 02 6 S 509 520 a b Dictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 ISBN 978 0 19 538207 5 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Natakamani amp oldid 30689560