Нарукавний знак «За знищений танк» (нім. «Sonderabzeichen für das Niederkämpfen von Panzerkampfwagen durch Einzelkämpfer») — нарукавний знак, німецька військова нагорода часів Третього Рейху. Мав два ступені — перший і другий. Всього знаком було нагороджено понад 10 тисяч військовослужбовців.
| Нарукавний знак «За знищений танк» Panzervernichtungsabzeichen (скорочена) | |
| Країна | Третій Рейх |
|---|---|
| Тип | Нарукавний знак |
| Статус | Не вручається |
| Нагородження | |
| Засновано: | 9 березня 1942 |
| Нагороджено: | понад 10 тис. чоловік |
| Нагороджені: | |
| Черговість | |
| Відповідає | Нарукавний знак «За знищений танк» |
| Нарукавний знак «За знищений танк» у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Нарукавний знак «За знищений танк» було засновано 9 березня 1942. До введення нарукавного знаку, військовикам вручався нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» — за одноосібне знищення восьми танків противника або іншої бронетехніки. Нагородженню підлягали всі військовослужбовці, яки знищили танк чи іншу бронетехніку, включаючи бронеавтомобілі, ручною зброєю (протитанковою рушницею, гранатометом, гранатами тощо) в бойових умовах, починаючи з 22 червня 1941. Після стрімкого збільшення кількості нагороджених, 18 грудня 1943 був заснований 1-й ступінь нагороди, відповідно початковий варіант знака набув статусу 2-го ступеня. Не підлягали нагородженню військовослужбовці танкових (в тому числі САУ) та протитанкових артилерійських підрозділів.
Опис знака та критерії нагородження Редагувати
На знаку 2-го ступеня, зображення танка PzKpfw IV закріплено на срібній стрічці. Зображення виготовлялося із бронзи з подальшим чорнінням, розмір танка дорівнював 43×18 мм. Він кріпився за допомогою трьох зубців по центру нагородної стрічки з металізованої срібної нитки. У 2-х мм від краю стрічки, зверху і знизу, було вишито чорною ниткою дві тонкі 4-х мм смуги. Розмір стрічки становив 88×32 мм. Стрічка для знаку 1-го ступеню виготовлялася з металізованої нитки золотистого кольору, зображення танка PzKpfw IV виготовлялося з бронзи, але мало позолочене фінішне покриття.
Критерії для нагородження нагрудним знаком «За знищений танк» були такі:
- 2-й ступінь (із сріблястою стрічкою) — за знищення одного танка противника;
- 1-й ступінь (із золотистою стрічкою) — за знищення п'яти танків противника.
Знак носили у верхній частині правого рукава, спосіб кріплення — ниткою. Кожен наступний знак кріпився нижче попереднього (але не більше 4-х знаків 2-го ступеню). Після знищення п'ятого танка, знаки 2-го ступеня слід було замінити на знак 1-го ступеню. При знищенні наступного танка противника, черговий знак (2-го ступеню) кріпився нижче знака 1-го ступеню.
Відомі нагороджені Редагувати
Володарем найбільшої кількості знаків «За знищений танк» став обер-лейтенант Гюнтер Фіценц, який знищив 21 танк противника.
- Фрідріх Андінг — знищив 18 танків.
- Адольф Пайхль — знищив 11 танків.
- Густав Валле — знищив 9 танків.
- Непомук Штюцле — знищив 7 танків.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 4 січня 2011. Процитовано 19 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
- ↑ Пятов Г. В. Боевые награды Германии 1933—1945. стор. 54
- . Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 10 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 19 лютого 2011.
Джерела з інтернету та література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нарукавний знак «За знищений танк» |
- Опис знака [ 29 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Нагороджені знаком «За Знищений Танк» [ 12 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Пятов Г. В. Боевые награды Германии 1933—1945. Каталог-определитель. — М.: ИГП «Профис», 2002. — ISBN 5-902325-01-3
Виноски Редагувати
- На світлинах — музейний[en] експонат. Видна стрічка, що пришита у проріз для ґудзика, нагородження Залізним хрестом 2-го класу, на лівих грудях закріплено Нагрудний знак ближнього бою, а на правому передпліччі — нарукавні знаки «За Знищений Танк» 1-го та 2-го ступенів.
- Гюнтер Фіценц (нім. Günther Viezenz; *1 лютого 1921 Göhlenau, Вільна держава Пруссія — †14 січня 1999 Кельн, ФРН) — кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Винищів ручною зброєю (гранатами, ранцями з потужною вибухівкою, панцерфаустом) 21 одиницю бронетехніки. Закінчив війну капітаном. Від 1 квітня 1956 Віценц у Бундесвері; вийшов у відставку в чині полковника 30 березня 1980. Помер 1999 у Кельні.