www.wikidata.uk-ua.nina.az

Напівправильні змінні зорі гіганти або надгіганти середнього і пізнього спектрального типу які демонструють значну періо

Напівправильні змінні

Напівправильні змінні зорі — гіганти або надгіганти середнього і пізнього спектрального типу, які демонструють значну періодичність у зміні їх світності, що супроводжується або іноді переривається різними нерегулярностями. Періоди лежать у діапазоні від 20 до більш як 2000 діб, а форми кривих блиску можуть бути досить різними й змінюватись з кожним циклом. Амплітуда може бути від декількох сотих одиниці до декількох зоряних величин (як правило, 1-2 величини у видимому світлі).

Крива блиску напівправильної змінної зорі Бетельгейзе

Класифікація Редагувати

Визначення чотирьох основних підтипів були формалізовані 1958 року на десятій Генеральній асамблеї Міжнародного астрономічного союзу (МАС), на початку XXI ст. було виділено п'ятий підтип. Укладачі Загального каталогу змінних зір (GCVS) оновили класифікацію, зокрема додали нові зорі-прототипи у тих випадках, коли старі (такі як S Vul) були перекласифіковані.

Підкласи напіврегулярних змінних
Підтип Визначення МАС Код GCVS Визначення GCVS Стандартні зорі
SRa напіврегулярні змінні гіганти пізніх спектральних класів (M, C і S), які мають періодичність з порівняною стабільністю та мають, як правило, малі (менші 2m.5) амплітуди зміни яскравості. Амплітуди та форми кривих яскравості зазвичай зазнають значних варіацій від періоду до періоду. Багато з цих зір відрізняються від мірид лише меншою амплітудою зміни яскравості. SRA Напіврегулярні змінні гіганти пізніх спектральних класів (M, C, S чи Me, Ce, Se), які демонструють постійну періодичність та зазвичай малі (<2,5m у видимому світлі) амплітуди яскравості. Амплітуди та форми кривих яскравості зазвичай змінюються, а періоди становлять від 35 до 1200 діб. Багато з цих зір відрізняються від мірид лише меншою амплітудою зміни яскравості Z Aqr
SRb напіврегулярні змінні гіганти пізніх спектральних класів (M, C і S) з погано вираженою періодичністю, тобто з різною тривалістю індивідуальних циклів (що веде до неможливості передбачати епохи максимальної та мінімальної яскравості), або з заміною періодичних змін на повільні нерегулярні варіації, або навіть на постійну яскравість. Деякі з цих зір характеризуються певним середнім значенням періоду, наведеним у каталозі. SRB Напіврегулярні змінні гіганти пізніх спектральних класів (M, C, S чи Me, Ce, Se) з погано вираженою періодичністю (середні цикли від 20 до 2300 діб) або з взаємозмінними інтервалами періодичних та повільних нерегулярних змін, або навіть з інтервалами постійної яскравості. Кожній зорі цього типу як правило визначають певний середній період (цикл), значення якого наведено у каталозі. У деяких випадках спостерігається одночасна наявність двох або більше періодів змінності яскравості AF Cyg
RR CrB
SRc напіврегулярні змінні надгіганти пізніх спектральних класів SRC Надгіганти спектральних класів (M, C, S чи Me, Ce, Se) з амплітудами близько 1 зоряної величини та періодами змінності блиску від 30 діб до декількох тисяч діб. μ Cep
RW Cyg
SRd напіврегулярні змінні гіганти та надгіганти спектральних класів F, G, K SRD Напіврегулярні змінні гіганти та надгіганти спектральних класів F, G чи K, деколи з емісійними лініями у спектрі. Амплітуди коливання світності становлять від 0,1 до 4 зоряних величини, а періоди коливання — від 30 до 1100 діб S Vul
UU Her
AG Aur
SX Her
SV UMa
SRS Напіврегулярні пульсуючі червоні гіганти з коротким періодом (від декількох діб до місяця), ймовірно високо-овертонні пульсатори AU Ari

Пульсація Редагувати

Напівправильні змінні зорі, особливо підкласів SRa і SRb, часто об'єднували з міридами в клас довгоперіодичних змінних. В інших ситуаціях, термін поширювався на майже всі холодні пульсуючі зорі. Напіврегулярні гіганти тісно пов'язані з міридами: міриди зазвичай пульсують у фундаментальному моді; напіврегулярні гіганти пульсують на одному або декількох обертонах.

Фотометричні дослідження у Великій Магеллановій Хмарі, які шукали події гравітаційного мікролінзування, показали, що, по суті, всі холодні зорі на пізніх стадіях еволюції є змінними, при цьому найхолодніші зорі демонструють дуже великі амплітуди, а тепліші зорі демонструють тільки мікро-коливання. Напівправильні змінні зорі розділено на п'ять основних виявлених послідовностей за відношенням період—світність, які відрізняються від мірид тільки тим, що пульсують в обертонах. Тісно пов'язані з ними включені до каталогу OGLE червоні гіганти малої амплітуди (OSARGs), що пульсують в невідомому режимі.

Багато напівправильних змінних мають довгі вторинні періоди, десь у десять разів довші за основний період пульсації, з амплітудами в декілька десятих зоряної величини на візуальних довжинах хвиль. Причина цих пульсацій невідома.

Яскраві приклади Редагувати

η Gem є найяскравішою змінною підкласу SRa та затемнюваною подвійною. GZ Peg є змінною підкласу SRa та зорею спектрального класу S з максимальною зоряною величиною +4,95. T Cen позначена як наступна за яскравістю зоря підкласу SRa, але висловлено припущення, що вона може бути змінною типу RV Тельця, що зробить її найяскравішою змінною цього типу.

Відомо багато зір підкласу SRb видимих неозброєним оком; найяскравішою з них є зоря третьої зоряної величини L2 Корми, включена до «Загального каталогу змінних зір». σ Lib та ρ Per на максимумі яскравості також є зорями підкласу SRb третьої зоряної величини. β Gru є зорею другої зоряної величини, внесена у «Загальний каталог змінних зір» як повільна нерегулярна змінна, але пізніші дослідження визначили її як підклас SRa. Усі ці чотири зорі є гігантами спектрального класу M. Деякі змінні підкласу SRb є вуглецевими зорями, наприклад UU Aur, або зорями спектрального класу S, як π1 Gru.

Внесені до каталогів зорі підкласу SRc менш чисельні, але клас включає деякі з найяскравіших зір на небі, такі як Бетельгейзе і Рас-Альгеті (α Her). Хоча зорі підкласу SRc визначено як надгіганти, деякі з них мають спектральні класи яскравості гігантів, а деякі інші, як α Her, відомі як зорі асимптотичного відгалуження гігантів.

Багато зір підкласу SRd є надзвичайно яскравими гіпергігантами, включно з видимими неозброєними оком ρ Кассіопеї, V509 Кассіопеї і ο1 Cen. Інші класифікують як гіганти, серед них найяскравішим прикладом є LU Aqr сьомої зоряної величини.

Більшість змінних підкласу SRS були відкриті у глибоких масштабних оглядах, але є й приклади, видимі неозброєним оком — V428 And, AV Ari і EL Psc.

Спалахи Редагувати

У літературі є вказівки на короткочасні зміни яскравості тривалістю від годин до днів для довгоперіодичних змінних. Ці події зазвичай мають форму спалаху з різким підйомом, за яким часто слідує повільніше зниження. Систематичне дослідження кривих блиску довгоперіодичних змінних після спалахів може лише показати, що такі події мають відбуватися дуже рідко, менше ніж 0,15 подій на зорю та рік. Тільки на часовій шкалі 10 діб трапляються відхилення від гладкої кривої блиску.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Kukarkin, B. V. (2016). 27. Commission des Etoiles Variables. Transactions of the International Astronomical Union 10: 398. doi:10.1017/S0251107X00020988. 
  2. ↑ N.N. Samus, O.V. Durlevich (12 лютого 2009). . General Catalogue of Variable Stars @ Sternberg Astronomical Institute, Moscow, Russia. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 24 листопада 2010. 
  3. ↑ Nicholls, C. P.; Wood, P. R.; Cioni, M.-R. L.; Soszyński, I. (2009). Long Secondary Periods in variable red giants. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 399 (4): 2063. Bibcode:2009MNRAS.399.2063N. arXiv:0907.2975. doi:10.1111/j.1365-2966.2009.15401.x. 
  4. Soszyński, I.; Udalski, A.; Szymański, M. K.; Kubiak, M.; Pietrzyński, G.; Wyrzykowski, Ł.; Szewczyk, O.; Ulaczyk, K. та ін. (2009). The Optical Gravitational Lensing Experiment. The OGLE-III Catalog of Variable Stars. IV. Long-Period Variables in the Large Magellanic Cloud. Acta Astronomica 59: 239. Bibcode:2009AcA....59..239S. arXiv:0910.1354. 
  5. Soszynski, I.; Dziembowski, W. A.; Udalski, A.; Kubiak, M.; Szymanski, M. K.; Pietrzynski, G.; Wyrzykowski, L.; Szewczyk, O. та ін. (2007). The Optical Gravitational Lensing Experiment. Period--Luminosity Relations of Variable Red Giant Stars. Acta Astronomica 57: 201. Bibcode:2007AcA....57..201S. arXiv:0710.2780. 
  6. Watson, C. L. (2006). The International Variable Star Index (VSX). The Society for Astronomical Sciences 25th Annual Symposium on Telescope Science. Held May 23–25 25: 47. Bibcode:2006SASS...25...47W. 
  7. Otero, S. A.; Moon, T. (December 2006). The Characteristic Period of Pulsation of β Gruis. The Journal of the American Association of Variable Star Observers 34 (2): 156–164. Bibcode:2006JAVSO..34..156O. 
  8. STEREO observations of long period variables. 2012. arXiv:1206.1485. 
  9. Long-period variables in the CoRoT fields 530. 2011. с. A35. doi:10.1051/0004-6361/201116801. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Napivpravilni zminni zori giganti abo nadgiganti serednogo i piznogo spektralnogo tipu yaki demonstruyut znachnu periodichnist u zmini yih svitnosti sho suprovodzhuyetsya abo inodi pererivayetsya riznimi neregulyarnostyami Periodi lezhat u diapazoni vid 20 do bilsh yak 2000 dib a formi krivih blisku mozhut buti dosit riznimi j zminyuvatis z kozhnim ciklom Amplituda mozhe buti vid dekilkoh sotih odinici do dekilkoh zoryanih velichin yak pravilo 1 2 velichini u vidimomu svitli Kriva blisku napivpravilnoyi zminnoyi zori Betelgejze Zmist 1 Klasifikaciya 2 Pulsaciya 3 Yaskravi prikladi 4 Spalahi 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaKlasifikaciya RedaguvatiViznachennya chotiroh osnovnih pidtipiv buli formalizovani 1958 roku na desyatij Generalnij asambleyi Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu MAS na pochatku XXI st bulo vidileno p yatij pidtip Ukladachi Zagalnogo katalogu zminnih zir GCVS onovili klasifikaciyu zokrema dodali novi zori prototipi u tih vipadkah koli stari taki yak S Vul buli pereklasifikovani Pidklasi napivregulyarnih zminnih Pidtip 1 Viznachennya MAS 1 Kod GCVS 2 Viznachennya GCVS 2 Standartni zoriSRa napivregulyarni zminni giganti piznih spektralnih klasiv M C i S yaki mayut periodichnist z porivnyanoyu stabilnistyu ta mayut yak pravilo mali menshi 2m 5 amplitudi zmini yaskravosti Amplitudi ta formi krivih yaskravosti zazvichaj zaznayut znachnih variacij vid periodu do periodu Bagato z cih zir vidriznyayutsya vid mirid lishe menshoyu amplitudoyu zmini yaskravosti SRA Napivregulyarni zminni giganti piznih spektralnih klasiv M C S chi Me Ce Se yaki demonstruyut postijnu periodichnist ta zazvichaj mali lt 2 5m u vidimomu svitli amplitudi yaskravosti Amplitudi ta formi krivih yaskravosti zazvichaj zminyuyutsya a periodi stanovlyat vid 35 do 1200 dib Bagato z cih zir vidriznyayutsya vid mirid lishe menshoyu amplitudoyu zmini yaskravosti Z Aqr 1 2 SRb napivregulyarni zminni giganti piznih spektralnih klasiv M C i S z pogano virazhenoyu periodichnistyu tobto z riznoyu trivalistyu individualnih cikliv sho vede do nemozhlivosti peredbachati epohi maksimalnoyi ta minimalnoyi yaskravosti abo z zaminoyu periodichnih zmin na povilni neregulyarni variaciyi abo navit na postijnu yaskravist Deyaki z cih zir harakterizuyutsya pevnim serednim znachennyam periodu navedenim u katalozi SRB Napivregulyarni zminni giganti piznih spektralnih klasiv M C S chi Me Ce Se z pogano virazhenoyu periodichnistyu seredni cikli vid 20 do 2300 dib abo z vzayemozminnimi intervalami periodichnih ta povilnih neregulyarnih zmin abo navit z intervalami postijnoyi yaskravosti Kozhnij zori cogo tipu yak pravilo viznachayut pevnij serednij period cikl znachennya yakogo navedeno u katalozi U deyakih vipadkah sposterigayetsya odnochasna nayavnist dvoh abo bilshe periodiv zminnosti yaskravosti AF Cyg 1 2 RR CrB 1 2 SRc napivregulyarni zminni nadgiganti piznih spektralnih klasiv SRC Nadgiganti spektralnih klasiv M C S chi Me Ce Se z amplitudami blizko 1 zoryanoyi velichini ta periodami zminnosti blisku vid 30 dib do dekilkoh tisyach dib m Cep 1 2 RW Cyg 1 SRd napivregulyarni zminni giganti ta nadgiganti spektralnih klasiv F G K SRD Napivregulyarni zminni giganti ta nadgiganti spektralnih klasiv F G chi K dekoli z emisijnimi liniyami u spektri Amplitudi kolivannya svitnosti stanovlyat vid 0 1 do 4 zoryanih velichini a periodi kolivannya vid 30 do 1100 dib S Vul 1 UU Her 1 AG Aur 1 SX Her 2 SV UMa 2 SRS Napivregulyarni pulsuyuchi chervoni giganti z korotkim periodom vid dekilkoh dib do misyacya jmovirno visoko overtonni pulsatori AU Ari 2 Pulsaciya RedaguvatiNapivpravilni zminni zori osoblivo pidklasiv SRa i SRb chasto ob yednuvali z miridami v klas dovgoperiodichnih zminnih V inshih situaciyah termin poshiryuvavsya na majzhe vsi holodni pulsuyuchi zori Napivregulyarni giganti tisno pov yazani z miridami miridi zazvichaj pulsuyut u fundamentalnomu modi napivregulyarni giganti pulsuyut na odnomu abo dekilkoh obertonah 3 Fotometrichni doslidzhennya u Velikij Magellanovij Hmari yaki shukali podiyi gravitacijnogo mikrolinzuvannya pokazali sho po suti vsi holodni zori na piznih stadiyah evolyuciyi ye zminnimi pri comu najholodnishi zori demonstruyut duzhe veliki amplitudi a teplishi zori demonstruyut tilki mikro kolivannya Napivpravilni zminni zori rozdileno na p yat osnovnih viyavlenih poslidovnostej za vidnoshennyam period svitnist yaki vidriznyayutsya vid mirid tilki tim sho pulsuyut v obertonah Tisno pov yazani z nimi vklyucheni do katalogu OGLE chervoni giganti maloyi amplitudi OSARGs sho pulsuyut v nevidomomu rezhimi 4 5 Bagato napivpravilnih zminnih mayut dovgi vtorinni periodi des u desyat raziv dovshi za osnovnij period pulsaciyi z amplitudami v dekilka desyatih zoryanoyi velichini na vizualnih dovzhinah hvil Prichina cih pulsacij nevidoma 3 Yaskravi prikladi Redaguvatih Gem ye najyaskravishoyu zminnoyu pidklasu SRa ta zatemnyuvanoyu podvijnoyu GZ Peg ye zminnoyu pidklasu SRa ta zoreyu spektralnogo klasu S z maksimalnoyu zoryanoyu velichinoyu 4 95 T Cen poznachena yak nastupna za yaskravistyu zorya pidklasu SRa 2 ale vislovleno pripushennya sho vona mozhe buti zminnoyu tipu RV Telcya sho zrobit yiyi najyaskravishoyu zminnoyu cogo tipu 6 Vidomo bagato zir pidklasu SRb vidimih neozbroyenim okom najyaskravishoyu z nih ye zorya tretoyi zoryanoyi velichini L2 Kormi vklyuchena do Zagalnogo katalogu zminnih zir s Lib ta r Per na maksimumi yaskravosti takozh ye zoryami pidklasu SRb tretoyi zoryanoyi velichini b Gru ye zoreyu drugoyi zoryanoyi velichini vnesena u Zagalnij katalog zminnih zir yak povilna neregulyarna zminna ale piznishi doslidzhennya viznachili yiyi yak pidklas SRa 7 Usi ci chotiri zori ye gigantami spektralnogo klasu M Deyaki zminni pidklasu SRb ye vuglecevimi zoryami napriklad UU Aur abo zoryami spektralnogo klasu S yak p1 Gru 2 Vneseni do katalogiv zori pidklasu SRc mensh chiselni ale klas vklyuchaye deyaki z najyaskravishih zir na nebi taki yak Betelgejze i Ras Algeti a Her Hocha zori pidklasu SRc viznacheno yak nadgiganti deyaki z nih mayut spektralni klasi yaskravosti gigantiv a deyaki inshi yak a Her vidomi yak zori asimptotichnogo vidgaluzhennya gigantiv 2 Bagato zir pidklasu SRd ye nadzvichajno yaskravimi gipergigantami vklyuchno z vidimimi neozbroyenimi okom r Kassiopeyi V509 Kassiopeyi i o1 Cen Inshi klasifikuyut yak giganti sered nih najyaskravishim prikladom ye LU Aqr somoyi zoryanoyi velichini 2 Bilshist zminnih pidklasu SRS buli vidkriti u glibokih masshtabnih oglyadah ale ye j prikladi vidimi neozbroyenim okom V428 And AV Ari i EL Psc 2 Spalahi RedaguvatiU literaturi ye vkazivki na korotkochasni zmini yaskravosti trivalistyu vid godin do dniv dlya dovgoperiodichnih zminnih Ci podiyi zazvichaj mayut formu spalahu z rizkim pidjomom za yakim chasto sliduye povilnishe znizhennya 8 Sistematichne doslidzhennya krivih blisku dovgoperiodichnih zminnih pislya spalahiv mozhe lishe pokazati sho taki podiyi mayut vidbuvatisya duzhe ridko menshe nizh 0 15 podij na zoryu ta rik Tilki na chasovij shkali 10 dib traplyayutsya vidhilennya vid gladkoyi krivoyi blisku 9 Div takozh Redaguvatispisok napivpravilnih zminnih zir pulsuyuchi zminni zori dovgoperiodichni zminniPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l Kukarkin B V 2016 27 Commission des Etoiles Variables Transactions of the International Astronomical Union 10 398 doi 10 1017 S0251107X00020988 a b v g d e zh i k l m n p r N N Samus O V Durlevich 12 lyutogo 2009 GCVS Variability Types General Catalogue of Variable Stars Sternberg Astronomical Institute Moscow Russia Arhiv originalu za 11 travnya 2015 Procitovano 24 listopada 2010 a b Nicholls C P Wood P R Cioni M R L Soszynski I 2009 Long Secondary Periods in variable red giants Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 399 4 2063 Bibcode 2009MNRAS 399 2063N arXiv 0907 2975 doi 10 1111 j 1365 2966 2009 15401 x Soszynski I Udalski A Szymanski M K Kubiak M Pietrzynski G Wyrzykowski L Szewczyk O Ulaczyk K ta in 2009 The Optical Gravitational Lensing Experiment The OGLE III Catalog of Variable Stars IV Long Period Variables in the Large Magellanic Cloud Acta Astronomica 59 239 Bibcode 2009AcA 59 239S arXiv 0910 1354 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Soszynski I Dziembowski W A Udalski A Kubiak M Szymanski M K Pietrzynski G Wyrzykowski L Szewczyk O ta in 2007 The Optical Gravitational Lensing Experiment Period Luminosity Relations of Variable Red Giant Stars Acta Astronomica 57 201 Bibcode 2007AcA 57 201S arXiv 0710 2780 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Watson C L 2006 The International Variable Star Index VSX The Society for Astronomical Sciences 25th Annual Symposium on Telescope Science Held May 23 25 25 47 Bibcode 2006SASS 25 47W Otero S A Moon T December 2006 The Characteristic Period of Pulsation of b Gruis The Journal of the American Association of Variable Star Observers 34 2 156 164 Bibcode 2006JAVSO 34 156O STEREO observations of long period variables 2012 arXiv 1206 1485 Long period variables in the CoRoT fields 530 2011 s A35 doi 10 1051 0004 6361 201116801 Posilannya RedaguvatiEU Delphini ta chervoni giganti maloyi amplitudi Arhivovano 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl Y Lyncis Arhivovano 17 chervnya 2018 u Wayback Machine angl Pulsuyuchi zminni zori ta diagrama Gercshprunga Rassela Arhivovano 27 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Napivpravilni zminni amp oldid 38270114