Нали́сники — це тонкі млинці з начинкою, найчастіше з кисломолочним сиром.
|
Схоже джерелом слова «налисник» є словосполучення — «на листі», тобто це був корж, спечений на великому капустяному листі або на деку.
Млинці для налисників виготовляють з прісного яєчного рідкого тіста на гарячій пательні, змащеній жиром. Обсмажені млинці начіняють і загортають або складають.
Налисники начиняють домашнім сиром, варенням, грибами, м'ясом, ягодами, родзинками, відвареними крупами, риб'ячою ікрою тощо.
Часто налисники злегка повторно обсмажують, пасерують або запікають. Подають зі сметаною чи закусками.
Це традиційна страва української кухні, білоруської та польської кухні.
У польській кухні є інша варіація страви, котра називається крокети. Для виготовлення крокетів налисники заповнюють м’ясною, овочевою чи грибною начинкою та багатьма іншими начинками, але після скручування їх панірують і обсмажують.
Дивись також Редагувати
Примітки Редагувати
- Ольга Франко. Практична кухня — Львів — Каменяр — 1993 р.— С.181
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 119.
Література Редагувати
- Налисники // Гнатюк В. Народня пожива і спосіб її приправи у східній Галичині / Матеріали до українсько-руської етнології. Т. 1. / НТШ у Львові, Етногр. коміс.; за ред. Хв. Вовка. — Львів: З друк. НТШ, 1899. — С. 104.
- Франко Ольга. Практична кухня — Львів — Каменяр — 1993 р.— С. 181.
- Налисники (з гречаною кашою до борщу; з пшоняною кашою до борщу;; з сиром; шляхетські з повидлом; з яблуками; з вишнями; з сливами) // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні. — Видання репр. З вид.: Київ — Львів. 1913 р. — С. 13, 56, 62—63, 75.