Надпровідний магніт — електромагніт, в якому струм, що створює магнітне поле, протікає в основному по надпровіднику, внаслідок чого омічні втрати в обмотці надпровідного магніту дуже малі. Надпровідники другого роду можна застосовувати на практиці як важливий елемент в конструкції магнітів для створення постійних сильних полів.
Зовнішні зображення | |
---|---|
Сверхпроводящий магнит в разрезе |
Надпровідний магніт набуває свої надпровідні властивості тільки при низьких температурах, для цього його вміщують в посудину Дьюара, заповнену рідким гелієм, яку в свою чергу вміщують в посудину Дьюара з рідким азотом (щоб мінімізувати випаровування рідкого гелію).
Сили, що діють на діамагнітні об'єкти від звичайного магніту, занадто слабкі, проте в сильних магнітних полях надпровідних магнітів діамагнітні матеріали, наприклад шматочки свинцю, можуть парити, а оскільки вуглець і вода є речовинами діамагнітними, в потужному магнітному полі можуть парити навіть органічні об'єкти, наприклад живі жаби і миші.
Найбільшим на 2014 рік є надпровідний магніт, який використовується в центральній частині детектора CMS Великого адронного колайдера.
Застосування ред.
Надпровідні магніти використовуються в ЯМР- томографах (ЯМР — ядерний магнітний резонанс) і в високопольних ЯМР спектрометрах.
Також надпровідні магніти використовуються в поїздах на магнітній подушці.
У ITER використовуються надпровідні магніти, що охолоджуються гелієм.
Надпровідний магніт є частиною установки «Експеримент з левітуючим диполем» (The Levitated Dipole eXperiment — LDX).
Прискорювач «нуклотрон» створений на основі технології надпровідних магнітів, запропонованої і розвиненої в Лабораторії високих енергій, яка в даний час носить ім'я академіків В. І. Векслера і А. М. Балдіна.
27 квітня 2007 року в тунелі Великого адронного колайдера був встановлений останній надпровідний магніт. У 2010 році саме надпровідні магніти, а точніше якість їх електричних контактів, були причиною невивода колайдера на проектну енергію 7 ТеВ тераелектронвольт. Всього на ВАКу використовується тисяча двісті тридцять два надпровідних дипольних магнітів. Вони створюють магнітне поле аж до 8,2 Т.
Одним із преспективних застосувань надпровідних магнітів є надмісткі накопичувачі енергії. Наприклад, в магнітному полі тороїдальної обмотки обмотки ТОКАМАКа запасається 600 МДж енергії, або 166 кВт*год, енергія магнітного поля реактора ITER — 41 ГДж (близько 11 тис. кВт*год). Надпровідний магніт може зберігати накопичену енергію як завгодно довго.
В культурі ред.
У серіалі «Південний парк» в епізоді 1306 «Соснове дербі» батько Стена, щоб допомогти йому виграти перегони викрадає з ЦЕРНу надпровідний магніт. Під час заїзду машинка раптово прискорюється і виходить в космос, і при цьому досягає так званої «варп-швидкості» (перевищує швидкість світла).
Див. також ред.
Примітки ред.
- . elementy.ru. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 27 декабря 2017.
- . elementy.ru. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 27 декабря 2017.
- Mice Levitated in Lab. Livescience.com (англ.). 9 вересня 2009. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 21 квітня 2012.
- Страница магнита на сайте коллаборации CMS. cern.ch. Процитовано 27 декабря 2017.[недоступне посилання з Февраль 2018]
- . elementy.ru. Архів оригіналу за 11 березня 2010. Процитовано 27 декабря 2017.
- . elementy.ru. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 27 декабря 2017.
- . elementy.ru. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 27 декабря 2017.
- . elementy.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 27 декабря 2017.
- . mit.edu. Архів оригіналу за 23 серпня 2004. Процитовано 27 декабря 2017.
- . www.membrana.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 27 декабря 2017.
- . jinr.ru. Архів оригіналу за 31 січня 2005. Процитовано 23 февраля 2018.
- . Элементы.ру. Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 14 червня 2014.
- . elementy.ru. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 27 декабря 2017.
- . elementy.ru. Архів оригіналу за 24 березня 2010. Процитовано 27 декабря 2017.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 9 січня 2020.
Література ред.
- Martin N. Wilson, Superconducting Magnets (Monographs on Cryogenics), Oxford University Press, New edition (1987), ISBN 978-0-19-854810-2 .
- Yukikazu Iwasa, Case Studies in Superconducting Magnets: Design and Operational Issues (Selected Topics in Superconductivity), Kluwer Academic / Plenum Publishers, (Oct 1994), ISBN 978-0-306-44881-2 .
- Habibo Brechna, Superconducting magnet systems, New York, Springer-Verlag New York, Inc., 1973, ISBN 3-540-06103-7, ISBN 0-387-06103-7
Посилання ред.
- сверхпроводящіі магніт
- Магніт надпровідний
- From the National High Magnetic Field Laboratory
- magnets
- Лобове зіткнення Женевський колос