Дмитро́ Володи́мирович Нагі́єв (рос. Дмитрий Владимирович Нагиев; нар. 4 квітня 1967, Ленінград, СРСР) — російський актор, музикант, шоумен і телеведучий.
| Нагієв Дмитро Володимирович | |
|---|---|
| рос. Дмитрий Владимирович Нагиев | |
| Дата народження | 4 квітня 1967 (56 років) |
| Місце народження | Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Громадянство | Росія СРСР |
| Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв |
| Професія | актор, музикант, радіоведучий, співак, ді-джей, телеведучий, шоумен, телеактор |
| IMDb | ID 1166576 |
| Нагієв Дмитро Володимирович у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Походження Редагувати
Народився 4 квітня 1967 року в Ленінграді.
Предки батька Дмитра Нагієва, іранські араби, після Першої світової війни перебралися до Туркменістану з Ірану, рятуючись від голоду. По дорозі на чужину всі померли від голоду, і в живих залишився лише дід Дмитра — Гулам, якому тоді було дев'ять років. Його відправили в туркменський дитячий будинок, де і дали азербайджанське прізвище. Дід, крім російської і азербайджанської мови, володів також арабською і туркменською. Дружина Гулама (Миколи Нагієва) Гертруда Сопке була наполовину німкенею, наполовину латишкою. Її предками були балтійці з прізвищем Лейє і німці з прізвищем Сопке. Дід по материнській лінії був першим секретарем Петроградського райкому КПРС. У своїх програмах часто згадує свого діда, цитуючи його фрази (або приписуючи йому власну).
В юності Дмитро займався самбо, ще в 1980-ті роки отримав звання чемпіона СРСР серед юніорів.. Займався фарцуванням, за що притягувався до кримінальної відповідальності.
Кар'єра Редагувати
Після закінчення школи Дмитро став студентом Електротехнічного інституту ім. Ульянова (факультет автоматики та обчислювальної техніки). Потім була армія. Як спортсмена, Нагієва направили в спортроту, але там не виявилося секції самбо. Довелося Дмитру відправлятися у війська ППО під Вологду. В армії було нелегко — додому він повернувся з переламаним носом і ребрами. В 1991 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії, де займався в акторській майстерні B.B. Петрова. Постійне примруження у Нагієва залишився після перенесеного паралічу лицьового нерва. Потім працював у Франкфурті-на-Майні в театрі «Час», далі був ведучим на «Радіо-Модерн» і 4 рази визнавався найкращим радіоведучим країни. Паралельно працював в Санкт-Петербурзі діджеєм в клубах. Також був ведучим конкурсів краси.
В 1997 році Дмитро Нагієв в петербурзькому дансинг-холі «Континент» робить авторське шоу. Там він розігрує конкурси і проводить жартівливий аукціон. На все дійство запрошуються різні артисти. У тому ж році зіграв свою першу головну роль у кіно — чеченського польового командира Дукуза Ісрапілова у фільмі Олександра Невзорова «Чистилище». Знявся у телесеріалі «Каменська».
Потім з'явився на телебаченні, де вів програми «Телекомпакт», «Одного разу ввечері», «Тягар Грошей», ток-шоу «Окна». Виконав одну з головних ролей в гумористичних телесеріалах «Обережно, модерн!», «Обережно, модерн! 2» і «Обережно, Задов!». Також був ведучим спортивно-розважального шоу «Великі перегони», в 2003 році вів фінальне шоу проекту «Дом» на телеканалі ТНТ. У 2011 році спільно з Наталією Андрейченко вів реаліті-шоу «Мама в законі» на телеканалі «Перець».
Часто бере участь у журі у Вищій лізі КВК.
У 2012—14 роках знімався у російському гумористичному серіалі «Кухня» (роль власника ресторану «Клод Моне»).
У 2012-тому розпочав зніматися телеведучим у музичному проекті Голос (знімається посьогодення)
21 жовтня 2013 року на екранах з'явився російський комедійний телесеріал (ситком) «Два батька і два сина» — виробництва компанії «YBW Group», в якому Дмитро Володимирович грає Павла Гурова, відомого актора, а за сумісництвом батька і діда
В 2014 році знявся у російському комедійному телесеріалі «Фізрук».
Музичну кар'єру почав під час роботи на радіо «Модерн». Записав два альбоми: «Політ в нікуди» 1998 і «Срібло» 2006 року.
В 2021 році знявся у російському комедійному фільмі «Прабабуся легкої поведінки»
Фільмографія Редагувати
| Рік | Назва українською | Назва мовою оригіналу | Роль | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| 2007 | с | На шляху до серця | рос. На пути к сердцу | Олександр Некрасов, клоун з хворим серцем | |
| 2008 | ф | Найкращий фільм | рос. Самый лучший фильм | прапорщик | |
| 2012—2016 | с | Кухня | рос. Кухня | Дмитро Володимирович Нагієв, камео, власник ресторану «Claude Monet» | |
| 2014—2017 | с | Фізрук | рос. Физрук | Олег Євгенович Фомін («Фома»), бандит | |
| 2018 | ф | Непрощенний | рос. Непрощённый | Віталій Калоєв | |
| 2019 | с | СеняФедя | рос. СеняФедя | Дмитро Володимирович Нагієв, камео | |
| 2021 | ф | 12 стільців | рос. 12 стульев | Остап Бендер |
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт [ 8 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт про Д. В. Нагієва [ 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- на сайті «Наш фильм» (рос.)
- Біографія [ 13 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вечірній Ургант. Дмитро Нагієв в гостях у Івана Урганта [ 3 вересня 2015 у Wayback Machine.]