www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мішалов Марко Васильович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мішалов Марко Васи льович Міша лов 26 квітня

Мішалов Марко Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мішалов.

Марко́ Васи́льович Міша́лов (26 квітня 1903, Чорнобай, Золотоношський повіт, Полтавської губернії (нині Черкаська область — 8 серпня 1995, Сідней, Австралія) — науковець, викладач, видавець, знавець бандурної музики і справи.

Біографічні відомості ред.

Середню освіту одержав в Золотоношській чоловічій ґімназії.

Вищу освіту здобув в Уманському сільськогосподарському агротехнікумі в 1924 р. (Золотоношський відділ).

З 1925 до 1938 р. Марко Васильович працював науковцем на Лубенській дослідній станції лікарських і етероолійних рослин, а з 1938–1941 р. був викладачем у Всесоюзному Тернівському технікумі лікарських рослин та директором ВІЛАРу в Березоточі.

В Україні, працюючи на Дослідній станції лікарських рослин та викладачем Всесоюзного Тернівського Технікуму, Марко Васильович надрукував ряд праць з питань агрономії та дослідами над рослинами, особливо м'яти, ромашки та беладони.

В Австрії вийшла його популярна брошура «Атом та його енергія».

В Австралії, Марко Васильович далі продовжував писати науково-популярні статті які поміщалися в місцевих часописах «Українець в Австралії», «Вільна Думка» та в журналі «Нові дні» в Торонто, Канада. Були надруковані ряд статей про харчування, астрономію, та друге видання «Атома та його енергія».

В 1976 році Марко Васильович почав видавати журнал «Бандурист». Тут були різні статті про музику, історію кобзарського мистецтва та діяльність бандуристів. Журнал став поштовхом для видавання подібного журналу в Північній Америці «Бандура». 7 випусків журналу вийшли аж до грудня 1982 р.

Полтавська земля — один з осередків кобзарства, тож із молодих років Марко Васильович часто зустрічався з мандруючими кобзарями. Будучи студентом, він мав нагоду вчитися у Михайла Злобінцева (сценічне ім'я М. Домонтович), який викладав математику в гімназії в Золотоноші та із студентів створив гурток бандуристів.

Марко Васильович часто бував на концертах, де виступав М. Домонтович.

До Німеччини попав разом зі сином. В 1944 р. вони знайшлися в австрійському таборі недалеко Відня, де перебувала Капела бандуристів ім. Т. Шевченка. Так доля знову зв'язала долю з бандурою.

Переїзджаючи до Австралії в 1949 р., він далі цікавився кобзарським мистецтвом, де тримав близькі стосунки з шкільним другом і бандуристом Павлом Носярою, а також Григорієм Бажулом.

Марко Васильович фінансово підтримував діяльність капели бандуристів ім. Т. Шевченка, ансамблю бандуристів м. Г. Хоткевича в Сіднеї та Школи гри на бандурі при Центральній Рідній Школі ім. Кн. Ольги.

В галузі кобзарського мистецтва вийшли ряд статей та книжки.

Публікації ред.

  • Мишалов М. В. — «Культура м'яти» Лубенська дослідна станція . Прилуки, 1929
  • Мишалов М. В.  «Порадник по культурі головніших лікарських рослин». Лубенська дослідна станція Лубни, 1930.
  • Мышалов М. В. — Влияние различных способов сушки перечной мяты на содержание зфирного масла — (Лубенская опытная станция лекарственных и душистых растений), Лубны, 1930
  • Хайкін І, Мишалов М., Ласський Л. Верговський В. В. Культура лікарських та ефірологійних рослин. Харків, 1931
  • Мішалов М. В. — Культура лікарських та етероолійних рослин — (Українська дослідна станція лікарських та етероолійних рослин), Держсільгоспвидав, Харків, 1931
  • Мішалов М. В. — Культура м'яти — (Українська дослідна станція лікарських та етероолійних рослин), Держсільгоспвидав, Харків, 1933
  • Мишалов М. В. — Культура беладони — (Всесоюзний науково-дослідний інститут лікарських рослин (ВИЛАР) — Українська дослідна станція лікарських та ефіроолійних рослин) — Видання Української дослідної станції лік-рослин, Лубни, 1935
  • Мишалов М. Забезпечимо високий урожай камфорного базіліка. [ Лубні ] , Укр . дослідна станція. 1936
  • Мішалов М. В. — Атом та його енергія — Відень, 1948
  • Мішалов М. В. — Що треба знати про харчування — Сідней, 1971
  • Мішалов М. В. — Атом та його енергія — Сідней, 1977

Статті з кобзарського мистецтва ред.

  • Наша кобза-бандура
  • Чернігівська фабрика музичних інструментів
  • З історії розвитку кобзарського мистецтва
  • Наша пісня, наша дума не вмре не загине
  • Козак Мамай
  • Бандурне мистецтво в Австралії
  • Із життя Гната Хоткевича
  • Будова і настроювання бандури Київського типу
  • Кілька зауваг щодо техніки гри на бандурі
  • Основи музичної грамоти
  • Бандура і способи гри на ній
  • До питання назви кобза, бандура і кобзарство
  • Бандура — символ нашої національної окремости
  • Цензурні утиски та переслідування українського пісенного фольклору в Царській Росії
  • Бандура символ нашої самобутности
  • Сіднейська школа юних бандуристів
  • 100 літ з дня народження Г. Хоткевича
  • Наш видатний трудівник на ниві кобзарського мистецтва — Г. Т. Китастий (до 70 річчя з дня народження)
  • Капелі бандуристів 60 років
  • Леся Українка і кобзарство до 110 річчя з дня народження.
  • Не стало видатного кобзаря наєої доби (Некролог про В. Ємця)
  • М. В. Лисенко — 140 річчя і 70 річчя смерти
  • До 110-их роковин з дня народження кобзаря Т. Пархоменка

Праці — монографії ред.

  • Мішалов М. Кобзарі-бандуристи XIX — початку XX століття. 1978
  • Мішалов М. Сіднейська школа бандуристів.. 1981
  • Мішалов М. З історії українського кобзарства-бандурництва. 1981
  • Мішалов М. Праці Г. Хоткевича в ділянці бандурного мистецтва. 1984
  • Мішалов В і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія — 1986.
  • Мішалов М. Шлях молодого бандуриста — його рожі і терни. 1988
  • Мішалов М. Українські кобзарські думи. До питання виникнення розвитку та сучасного стану українського кобзарського епосу. — 1990

Примітки ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mishalov Marko Vasi lovich Misha lov 26 kvitnya 1903 Chornobaj Zolotonoshskij povit Poltavskoyi guberniyi nini Cherkaska oblast 8 serpnya 1995 Sidnej Avstraliya naukovec vikladach vidavec znavec bandurnoyi muziki i spravi Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Publikaciyi 2 1 Statti z kobzarskogo mistectva 2 2 Praci monografiyi 3 Primitki 4 PosilannyaBiografichni vidomosti red Serednyu osvitu oderzhav v Zolotonoshskij cholovichij gimnaziyi Vishu osvitu zdobuv v Umanskomu silskogospodarskomu agrotehnikumi v 1924 r Zolotonoshskij viddil Z 1925 do 1938 r Marko Vasilovich pracyuvav naukovcem na Lubenskij doslidnij stanciyi likarskih i eteroolijnih roslin a z 1938 1941 r buv vikladachem u Vsesoyuznomu Ternivskomu tehnikumi likarskih roslin ta direktorom VILARu v Berezotochi V Ukrayini pracyuyuchi na Doslidnij stanciyi likarskih roslin ta vikladachem Vsesoyuznogo Ternivskogo Tehnikumu Marko Vasilovich nadrukuvav ryad prac z pitan agronomiyi ta doslidami nad roslinami osoblivo m yati romashki ta beladoni V Avstriyi vijshla jogo populyarna broshura Atom ta jogo energiya V Avstraliyi Marko Vasilovich dali prodovzhuvav pisati naukovo populyarni statti yaki pomishalisya v miscevih chasopisah Ukrayinec v Avstraliyi Vilna Dumka ta v zhurnali Novi dni v Toronto Kanada Buli nadrukovani ryad statej pro harchuvannya astronomiyu ta druge vidannya Atoma ta jogo energiya V 1976 roci Marko Vasilovich pochav vidavati zhurnal Bandurist Tut buli rizni statti pro muziku istoriyu kobzarskogo mistectva ta diyalnist banduristiv Zhurnal stav poshtovhom dlya vidavannya podibnogo zhurnalu v Pivnichnij Americi Bandura 7 vipuskiv zhurnalu vijshli azh do grudnya 1982 r Poltavska zemlya odin z oseredkiv kobzarstva tozh iz molodih rokiv Marko Vasilovich chasto zustrichavsya z mandruyuchimi kobzaryami Buduchi studentom vin mav nagodu vchitisya u Mihajla Zlobinceva scenichne im ya M Domontovich yakij vikladav matematiku v gimnaziyi v Zolotonoshi ta iz studentiv stvoriv gurtok banduristiv Marko Vasilovich chasto buvav na koncertah de vistupav M Domontovich Do Nimechchini popav razom zi sinom V 1944 r voni znajshlisya v avstrijskomu tabori nedaleko Vidnya de perebuvala Kapela banduristiv im T Shevchenka Tak dolya znovu zv yazala dolyu z banduroyu Pereyizdzhayuchi do Avstraliyi v 1949 r vin dali cikavivsya kobzarskim mistectvom de trimav blizki stosunki z shkilnim drugom i banduristom Pavlom Nosyaroyu a takozh Grigoriyem Bazhulom Marko Vasilovich finansovo pidtrimuvav diyalnist kapeli banduristiv im T Shevchenka ansamblyu banduristiv m G Hotkevicha v Sidneyi ta Shkoli gri na banduri pri Centralnij Ridnij Shkoli im Kn Olgi V galuzi kobzarskogo mistectva vijshli ryad statej ta knizhki Publikaciyi red Mishalov M V Kultura m yati Lubenska doslidna stanciya Priluki 1929Mishalov M V Poradnik po kulturi golovnishih likarskih roslin Lubenska doslidna stanciya Lubni 1930 Myshalov M V Vliyanie razlichnyh sposobov sushki perechnoj myaty na soderzhanie zfirnogo masla Lubenskaya opytnaya stanciya lekarstvennyh i dushistyh rastenij Lubny 1930Hajkin I Mishalov M Lasskij L Vergovskij V V Kultura likarskih ta efirologijnih roslin Harkiv 1931Mishalov M V Kultura likarskih ta eteroolijnih roslin Ukrayinska doslidna stanciya likarskih ta eteroolijnih roslin Derzhsilgospvidav Harkiv 1931Mishalov M V Kultura m yati Ukrayinska doslidna stanciya likarskih ta eteroolijnih roslin Derzhsilgospvidav Harkiv 1933Mishalov M V Kultura beladoni Vsesoyuznij naukovo doslidnij institut likarskih roslin VILAR Ukrayinska doslidna stanciya likarskih ta efiroolijnih roslin Vidannya Ukrayinskoyi doslidnoyi stanciyi lik roslin Lubni 1935Mishalov M Zabezpechimo visokij urozhaj kamfornogo bazilika Lubni Ukr doslidna stanciya 1936Mishalov M V Atom ta jogo energiya Viden 1948Mishalov M V Sho treba znati pro harchuvannya Sidnej 1971Mishalov M V Atom ta jogo energiya Sidnej 1977Statti z kobzarskogo mistectva red Nasha kobza bandura Chernigivska fabrika muzichnih instrumentiv Z istoriyi rozvitku kobzarskogo mistectva Nasha pisnya nasha duma ne vmre ne zagine Kozak Mamaj Bandurne mistectvo v Avstraliyi Iz zhittya Gnata Hotkevicha Budova i nastroyuvannya banduri Kiyivskogo tipu Kilka zauvag shodo tehniki gri na banduri Osnovi muzichnoyi gramoti Bandura i sposobi gri na nij Do pitannya nazvi kobza bandura i kobzarstvo Bandura simvol nashoyi nacionalnoyi okremosti Cenzurni utiski ta peresliduvannya ukrayinskogo pisennogo folkloru v Carskij Rosiyi Bandura simvol nashoyi samobutnosti Sidnejska shkola yunih banduristiv 100 lit z dnya narodzhennya G Hotkevicha Nash vidatnij trudivnik na nivi kobzarskogo mistectva G T Kitastij do 70 richchya z dnya narodzhennya Kapeli banduristiv 60 rokiv Lesya Ukrayinka i kobzarstvo do 110 richchya z dnya narodzhennya Ne stalo vidatnogo kobzarya nayeoyi dobi Nekrolog pro V Yemcya M V Lisenko 140 richchya i 70 richchya smerti Do 110 ih rokovin z dnya narodzhennya kobzarya T ParhomenkaPraci monografiyi red Mishalov M Kobzari banduristi XIX pochatku XX stolittya 1978 Mishalov M Sidnejska shkola banduristiv 1981 Mishalov M Z istoriyi ukrayinskogo kobzarstva bandurnictva 1981 Mishalov M Praci G Hotkevicha v dilyanci bandurnogo mistectva 1984 Mishalov V i M Ukrayinski kobzari banduristi Sidnej Avstraliya 1986 Mishalov M Shlyah molodogo bandurista jogo rozhi i terni 1988 Mishalov M Ukrayinski kobzarski dumi Do pitannya viniknennya rozvitku ta suchasnogo stanu ukrayinskogo kobzarskogo eposu 1990Primitki red Posilannya red Mishalov Marko Vasilovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 430 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mishalov Marko Vasilovich amp oldid 37304395