| Міст Патона | |
|---|---|
| Вигляд мосту з лівого берега | |
| 50°25′27″ пн. ш. 30°34′18″ сх. д. / 50.42427560002777653° пн. ш. 30.57190950002777896° сх. д.Координати: 50°25′27″ пн. ш. 30°34′18″ сх. д. / 50.42427560002777653° пн. ш. 30.57190950002777896° сх. д. | |
| Офіційна назва | Міст імені Є. О. Патона |
| Країна | Україна |
| Розташування | Київ |
| Галузь застосування | автомобільний |
| Перетинає | Дніпро |
| Матеріал | сталь |
| Загальна довжина | 1543 м |
| Ширина | 21 м |
| Кількість смуг руху | 3+1+3 |
| Початок будівництва | 1939 |
| Відкрито | 5 листопада 1953 |
| Міст Патона Міст Патона (Україна) | |
| Міст Патона у Вікісховищі |
Міст імені Патона — один із мостів через Дніпро у Києві. Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Безпосередню участь у проєктуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон, на честь якого названо цю споруду.
Історія Редагувати
Будівництво моста було розпочато 1939 року, припинене — у вересні 1941 року через відступ радянських військ з Києва. Втім, вже на початку 1942 року на побудованих опорах мосту нацистами було продовжено будівництво. Побудований тимчасовий міст отримав назву на честь німецького воєначальника часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Будівельні роботи проводилися угорськими саперними частинами. Міст фон Райхенау добре видно на аерофотознімках люфтваффе 1943 року. Восени 1943 року, при відступі нацистів, цей міст було знищено.
Сучасний міст введений в експлуатацію 5 листопада 1953 року.
Конструкція Редагувати
Міст балочної конструкції, з суцільними головними балками двотаврового перерізу довжиною 58 і 57 м, висотою 3,6 м, 26-пролітний, з опорами на кесонній основі. Пролітні споруди складаються з 264 однотипних блоків довжиною 29 м, під час монтажу яких було зварено 10668 м швів. Ширина проїжджої частини 21 м, ширина тротуарів — по 3 м. Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа (вперше в СРСР). Її виконало підприємство з м. Донецьк «Ремкоммунелектротранс». З 1 листопада 1954 року і до 9 червня 2004 року по мосту проходила трамвайна лінія.
В'їзд на міст зі сторони правого берега оформлений пропілеями доричного ордера, з лівого — двома колонами висотою 20 м.
Проектували і будували міст Патона:
- Інститут «Укрпроектстальконструкція», Київ.
- Трест Мостобуд № 1, Київ.
- Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона АН УРСР.
- Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І. В. Бабушкіна.
Трамвай на мосту Патона Редагувати
Ще на початку 2000-х мостом проходила одна з найважливіших трамвайних ліній Києва, що сполучала лівобережну частину системи київського трамвая з правобережною. Проте протягом реконструкції мосту Патона у 2004 з нього було знято трамвайні колії. Це спричинило розділення київського трамвая на дві мережі: лівобережну та правобережну. Це викликало непоодинокі акції протесту і збори підписів проти припинення трамвайного сполучення між берегами Дніпра.
Після реконструкції, мостом Патона пройшла тролейбусна лінія, проте вона нездатна перевезти трамвайні пасажиропотоки.
У 2006 також планувався демонтаж трамвайних колій на Набережному шосе, без яких неможливе відновлення трамвайного сполучення через міст Патона. З приходом до влади Леоніда Черновецького демонтаж відклали, а у 2008 мерія спростувала інформацію про демонтаж колій на цій вулиці.
Згодом з'явилася інформація про плани відновлення трамвая на мосту Патона, проте вже за рік було оголошено про демонтаж трамвайних колій з Контрактової площі, без яких лінія по Набережному шосе стане ізольованою, а її значення при можливому відновленні колій мостом Патона буде знівельованим.
У 2011 лінію по Набережному шосе закрили та протягом семи років демонтували (остання ділянка демонтована на початку жовтня 2018).
У 2014 з'явилася ідея трамвайного кільця, яка передбачала будівництво лінії Подільським мостовим переходом та відновлення лінії мостом Патона.
У жовтні 2015 транспортний інженер Департаменту архітектури та містобудування Віктор Петрук запропонував реалізувати ідею трамвайного кільця, відновивши спочатку лінію мостом Патона. Схожі ідеї з'явилися в 2018, проте будівництво лінії Подільським мостом вже не передбачали.
Наприкінці листопада 2018 зареєстрована електронна петиція, яка пропонує об'єднати трамвайну мережу Києва, відновивши лінію мостом Патона.
Реконструкція Редагувати
Вперше про необхідність реконструкції мосту заговорили у 1990-ті рр. Але на той час, на це не було коштів. У 2008 році про реконструкцію заговорили знову у зв'язку з підготовкою до Чемпіонату Європи з футболу 2012. Був навіть розроблений проект, за яким планувалося зняти залізобетонне покриття і замінити більш легким металевим. За рахунок зменшення навантаження, несучі балки зможуть витримати 8 смуг руху, замість 6-ти. Загальна ширина мосту збільшиться з 21 до 38 метрів. Втім через фінансові проблеми, реконструкцію відклали на невизначений термін. В 2020 році міст визнано аварійним, проте на підготування всіх документів потрібно ще 2 роки. На мосту вже закрили 2 крайні смуги через небезпеку.
Надзвичайні події Редагувати
Падіння автобуса (1967) Редагувати
25 квітня 1967 року з моста імені Патона в Дніпро впав пасажирський автобус маршруту № 41 «Місто Бровари — Палац спорту».
Автобус марки ЛАЗ-695Е, держномер 93-36 КИГ, рухався з лівого берега. Приблизно о 15.40 під час спроби обгону вантажівки-рефрижератора зачепився за бампер трамвая, що рухався в тому ж напрямку. Унаслідок цього автобус занесло в лівий бік, він перетнув міст і, пробивши чавунну огорожу, впав у річку. За свідченнями очевидців та тогочасних співробітників ДАІ (зокрема, В'ячеслава Богаденка, колишнього заступника начальника ГУ ДАІ МВС України), причиною аварії стала неуважність водія, який занадто пізно помітив вантажівку попереду й спробував уникнути зіткнення, різко повернувши ліворуч.
Згідно з архівним записом автопідприємства № 7 (АП-7), унаслідок ДТП загинуло 27 осіб, включно з водієм та кондуктором, ще 5 осіб вижило. Проте за спогадами П.Ю. Шелеста, в аварії насправді загинуло 45 осіб, вижило двоє, яким удалося вистрибнути з автобуса. Серед загиблих був і відомий баскетбольний тренер команди СКА, майстер спорту СРСР Н.К. Каракаш'ян. Крім того, Петро Шелест наводить іншу дату трагедії — 24 квітня. У джерелах фігурують й інші цифри загиблих унаслідок аварії: 37 осіб, понад 40, 54 особи. Син автоінспектора Миколи Прохоровича Онупка, учасника рятувальної операції, стверджує, що з води було врятовано 6 осіб — 5 жінок і одного чоловіка, але останній помер уже на березі.
Інформацію про трагічну подію було приховано від населення, уперше публікації на цю тему в радянській пресі з'явилися наприкінці 1980-х років.
На місці зруйнованої частини огорожі мосту деякий час були тимчасові дерев'яні перила.
Інші аварії Редагувати
- У 1969 (1970?) році з мосту Патона в Дніпро впав службовий автобус заводу «Комуніст».
- У 1970-ті роки внаслідок ДТП туристичний автобус марки «Ікарус-люкс» пробив огорожу мосту Патона й зависнув передніми колесами над Дніпром.
Зображення Редагувати
Примітки Редагувати
- Постанова Бюро ЦК КП України від 18 серпня 1953 року «Про присвоєння Київському суцільнозварному міському автодорожньому мосту через р. Дніпро ім'я Є. О. Патона» [ 18 серпня 2021 у Wayback Machine.] // ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 1920, арк. 93.
- Строительство моста фон Рейхенау зимой 1941/42 гг. [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // reibert.livejournal.com. — 2015. — 5 мая. (рос.) [Архівовано з першоджерела 9 лютого 2016.]
- Аэрофотосъёмка Второй мировой войны [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Постанова Ради Міністрів Української РСР від 5 листопада 1953 року № 2348 «Про прийняття до постійної експлуатації новозбудованого автогужового моста через р. Дніпро в м. Києві»
- . Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 23 вересня 2009.
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 23 вересня 2009.
- http://kmv.gov.ua/news.asp?IdType=1&Id=199019 [ 27 листопада 2009 у Wayback Machine.] %C2%A0
- http://www.sezamka.kiev.ua/articles/4210
- Леся, Кириченко (29 липня 2014). На мост Патона в Киеве могут вернуть трамвай. «Сьогодні». оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 4 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 9 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
- Мосту Патона исполняется 55 лет [ 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- . kyiv-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 21 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
Посилання Редагувати
- Міст імені Є.О.Патона // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 126. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Вебкамера, Міст Патона [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Веб-енциклопедія Києва.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 422. (рос.)
- Дехтярь А. С., Жога И. В. Мост им. Патона в Киеве — к истории проектирования // Транспортное строительство Украины. — 2008. — № 6 (14). — С. 14–15.
- Лобанов Л. М. До 60-річчя мосту імені Є. О. Патона [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // Будівельні конструкції. — 2014. — Вип. 81. — С. 119—128.
- Лобанов Л. М., Кирьян В. И. Шестьдесят лет цельносварному мосту им. Е. О. Патона [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // Автоматическая сварка. — 2013. — № 12. — С. 35–40, іл.
- Шимановський О. В., Дудник Е. С., Шапошникова П. П. Міст ім. Патона: минуле, нинішнє, майбутнє // будівництво України. — 2004. — № 8. — С. 28–33, іл.