«Місто смутку» (Силуети) — нарис Лесі Українки, написаний 8 вересня 1896 році у селі (Колодяжному).
Місто смутку | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | нарис | |||
Автор | Леся Українка | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1896 | |||
Опубліковано | 1929 | |||
|
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори.- Т. X. — К., Книгоспілка, 1929, стор. 108—114.
Опис
Ідея написати про божевільних з'явилася під час перебування поетеси Лесі Українки влітку 1896 року в містечку Творки під Варшавою (зараз це околиця міста Прушкув Мазовецького воєводства у Польщі), куди вона приїхала на запрошення дядька (О. П. Драгоманова), який на той час працював у Творках головним лікарем психіатричного санаторію. Приїхавши туди, Леся побачила те, що, за її словами, викликало почуття страху, «жалості безконечної і, сором сказати, цікавості», що «обгортає сторонню людину при вході в сю велику verkehrte Welt» (нім. світ навиворіт).
Зберігся лист письменниці до двоюрідної сестри (Л. М. Драгоманової-Шишманової) (від 22.07.1896), у якому Леся Українка зазначає:
Тільки недавно повернулася з сумашедшего дома – з Творок…. |
Що ж спромоглася побачити й збагнути Леся? Вона побачила тих, кого ідиотизм життя в імперії, його безумство підвело до межі, позбавивши здатності опору. Людське божевілля постало перед дівчиною в усій своїх оголеній болючій сутності. Образи «безталанних» не покидали Лесю ні в найближчу ніч, проведену в лікарському кабінеті, ні пізніше. То де ж межа між нормальним і ненормальним? Що розмежовує талан і божевілля (може вони зливаються в один промінь)? Якою дорогою слід ходити до чистої мети? Й чи ж дійсно тільки той може бути по-справжньому щасливим, хто нікому не бажає зла? А справжній демократизм — то лише для імперських божевільних? Хто може об'єктивно відповісти на ці запитання? Ми шукаємо й не знаходимо відповіді. Але ці питання — сформульовані й їх, здається, не можна забувати: збуджуючи уяву прийдешніх поколінь, вони тим самим утримують хиткий баланс сил між добрим і злим, спонукають сумління шукати шляхи до створення гармонії всередині себе самого, гармонії з навколишнім світом, і зрештою, — у світі.
Тема божевілля, порушена Лесею Українкою, була ще одним «зняттям табу» в тогочасному українському інтелектуальному середовищі, ще одним кроком на шляху освоєння життєвого простору нації. Кроком у літературну Європу, яка вже не рік переймалася «божевільними проблемами».
(Олена Пчілка), яка їздила разом із донькою до Творок, згодом 1929 року, коментуючи першодрук твору, написала:
«Місто смутку», побіжні замітки, нотатки. Можливо, Леся Українка думала, що ті нотатки здадуться їй колись для якогось її писання, яко «людські документи», але ні в одному її творі не видно, щоб їй здалися оті знадібки. |
Джерела
- Леся Українка. Волинський скарб: вибр. тв. / упоряд. С. М. Романов, Т. Я. Данилюк-Терещук.- Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011.- 552 с.- .
Примітки
- Жаркова Р. Є. Його (і, чи)/ її міс-то (-це): силуети інших як тактика саморепрезентації в жіночому письмі модерну (На матеріалі твору “Місто смутку” Лесі Українки) // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. — Вип. № 2 (261), Ч. ІІ, 2013. — С. 25.
- Кармазіна, Марія (2003). Леся Українка (українська) . Київ: Видавничий дім "Альтернативи". с. 205. ISBN .
- . l-ukrainka.name. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 12 березня 2016 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет