Мірошниченко Іван Овсійович Примітки Іван Овсійовіч МірошниченкоІван Мірошніченко і Іван КобилкінНародився 15 лютого 193

~~|Примітки=~~

Іван Овсійовіч Мірошниченко
Іван Мірошніченко і Іван Кобилкін
Народився	15 лютого 1937(1937-02-15) с. Тишківка
Помер	20 січня 2016(2016-01-20) (78 років) м. Старобільськ
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	краєзнавець, громадський діяч
Alma mater	Луганський педагогічний інститут
Мова творів	українська, російська
Напрямок	краєзнавство
Magnum opus	Старобельщина — жемчужина Приайдарья
Нагороди	Почесний громадянин міста Старобільськ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірошниченко.

Іван Овсійович Мірошниченко (15 лютого 1937, Тишківка Марківський район, Ворошиловградська область — 20 січня 2016, Старобільськ) — краєзнавець, громадський діяч. Почесний громадянин міста Старобільськ.

Життєпис ред.

Іван Овсійович Мірошниченко народився в селі Тишківка Марківського району на Луганщині у багатодітній родині. Батько Овсій Якович до війни — голова колгоспу. Мати Прасков'я Логвинівна теж працювала у колгоспі. Працювати Іван почав з третього класу. Спочатку пас телят односельчан, згодом колгоспних телят по 70-80 голів. Згодом перейшов на тік мотористом, сторожем, рядовим. Після закінчення 7 класів Іван, пропрацювавши 2 роки в колгоспі, їде на навчання до Луганського ремесленого училища. По закінченню Луганського ГорПУ № 9 отримав скерування на роботу на Старобільський ремзавод.

З 1965 року на педагогічній роботі. Закінчив філологічний факультет Луганського педагогічного інституту. Працював вчителем, директором школи, завідувачем райвно, відділу пропаганди РК КПУ.

Помер Іван Овсійович 20 січня 2016 року у місті Старобільську.

Громадська діяльність ред.

Мірошниченко І. О. — почесний громадянин міста Старобільська. Працював головою районної комісії з питань реабілітованих, помічником– консультантом народного депутата України.

Мірошниченко Іван — краєзнавець

Любов до рідного краю, його людей спонукала І. О. Мірошниченко до вивчення історичного минулого Старобільщини, дала йому наснагу в написанні півтора десятка книг про історію краю, його буремне минуле, людей, які прославили Старобільщину трудовими, героїчними подвигами, науковими відкриттями, мистецтвом.

Доробок ред.

Старобельск: Путеводитель / И. Е. Мирошниченко, В. А. Бутков. — Донецк: Донбас, 1986. — 30 с.
Шла война гражданская / И. Е. Мирошниченко. — Луганск: ВАТ «ЛОД», 2003. — 96 с. — ISBN 966-7566-18-8.
Люди твои, Старобельщина. — Луганск: ОАО «ЛОД», 2003. — 288 с.
Память. — 2-е изд.; доп. и перераб. — Луганск: ОАО «ЛОД», 2003. — 140 с.
Последний этап: Историко–краеведческий очерк. — Луганск: Элтон, 2008. — 115 с.
Іван Михайлович Світличний: Літературний портрет. — Луганск: Элтон, 2008. — 71 с.
Старобільщина: Історико–краєзнавчий нарис. — Луганск: Элтон, 2008. — 71 с.
Всеволод Михайлович Гаршин: Биографический очерк. — Луганск: ВПЦ ТОВ «Элтон-2», 2009. — 74 с.
Ветерены: историко–краеведческий очерк. — Луганск: ВПЦ ТОВ «Элтон-2», 2010. — 325 с.
Старобельщина — жемчужина Приайдарья. — Луганск: ООО «Виртуальная реальность», 2011. — 252 с.
Іван Савич (Лук'яненко) життя та творчість/ І. Мирошниченко. — Луганськ: ТОВ «Виртуальная реальность», 2012. — 86 с.

Примітки ред.

Вербецкая Т. Старобельский краевед // Телегазета. — 2008. — № 40. — 1 октября. — С. 7.< (рос.)
Лисицына И. Омут краеведения // Наша газета. — 2009. — № 62. — 13 июня. — С. 9. (рос.)

Посилання ред.

Антипова А. Сліди на карті міста [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]

[1] Вербецкая Т. Старобельский краевед // Телегазета. — 2008. — № 40. — 1 октября. — С. 7.< (рос.)

[2] Лисицына И. Омут краеведения // Наша газета. — 2009. — № 62. — 13 июня. — С. 9. (рос.)