www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мін шилу кит 明實錄 明实录 піньїнь Míng shí lù або Істиний часопис династії Мін також Правдиві записи про правління династії М

Мін шилу

«Мін шилу» (кит. 明實錄|明实录|піньїнь Míng shí-lù), або «Істиний часопис династії Мін» (також, «Правдиві записи про правління династії Мін», «Правдиві записи Мін») — зібрання часописів правління імператорів Династії Мін, які правили в Китаї з 1368 до 1644 року. Одне з основних джерел з історії Китаю в той період.

Список часописів та їх укладання ред.

Існує 13 «істинних часописів» (шилу) — як правило, по одній для кожного з 15 імператорів династії. Немає «істинних часописів» для 2-го (Чжу Юньвень, правив у 1398–1402) й останнього, 16-го (Чжу Юцзянь, правив у 1627–1644) імператорів. Для Чжу Юньвеня часопису не існує, оскільки він був скинутий своїм племінником, Чжу Ді, який викреслив Чжу Юньвеня з історії (роки його правління офіційно стали вважатись продовженням попередньої доби, Хуньу), й відповідно часописи складено не було. Чжу Юцзянь же виявився останнім імператором; після його самогубства, Пекін був зайнятий повстанцями Лі Цзичена, а потім маньчжурами, й решткам мінської бюрократії, що втекли на південь, було вже не до архівної роботи. Існує, однак, складений вже за цинського періоду часопис «Чунчжен чанбянь» (崇禎长编), що якоюсь мірою слугує замість «істинного часопису» останнього мінського імператора.

Окрім того, немає окремого часопису для Чжу Циюя, який правив у 1449–1457 роках (ера Цзинтай), поки його брат Чжу Цичжень був спочатку в полоні у монголів, а потім — під домашнім арештом. Замість окремого часопису інформація за роки доби Цзинтай міститься в часопису правління Чжу Цичженя.

Кожен часопис називається за посмертним храмовим іменем імператора. Наприклад, Чжу Ді, який правив під тронним іменем Юнле, отримав після смерті храмове ім'я Тай-цзун, та, відповідно, його часопис йменується «Тай-цзун шилу» (太宗实录). (Незважаючи на те, що пізніше, 1537 року, імператор Чжу Хоуцун надав імператору Чжу Ді нове посмертне храмове вм'я, на часопис царювання Чжу Ді продовжують посилатись за його первинною назвою.)

Кожен з часописів складався після смерті відповідного імператора, силами спеціальної робочої групи, що створювалась за вказівкою Генерального Секретаріату імператорського уряду. До неї входили кілька десятків авторів і редакторів (60-100), не враховуючи асистентів. Часопис складався на підставі журналів палацової канцелярії та інших документів. Часопис виготовлявся у 2 примірниках, з яких один мав зберігатись вічно (чи, принаймні, до падіння династії) в запечатаному вигляді в Генеральному Секретаріаті, а до іншого ж мали доступ майбутні імператори, генеральні секретарі та придворні історіографи. Насправді однак, неодноразово траплялось, що з тих чи інших політичних мотивів запечатаний примірник відкривали й наново редагували.

Використання часописів після падіння династії Мін ред.

За китайською традицією, після падіння династії, на базі її «істинних часописів» історики наступної династії складали історію династії, що пала, після чого часописи знищувались. Відповідно, після завоювання Китаю маньчжурами та встановлення нової Династії Цин, цинська влада залучила китайських бюрократів, які вижили в катаклізмах, до складання «Історії Мін». Однак усі копії «істинних часописів» знищені не були, вони розійшлись у списках та нині кілька з них, різного ступеня повноти, містяться у бібліотеках та архівах в Китаї, Японії та інших країн.

1940 року з'явилось перше друковане видання зібрання часописів, зроблене, однак, на базі погано переписаної копії. Більш авторитетним вважається фотолітографічне видання, що було випущено на Тайвані у 1963–1968 роках, та виготовлене, головним чином, на базі рукописного примірника з Національної Бібліотеки в Пекіні, що вважається найближчим до оригіналу. Видання супроводжують понад 20 томів коментарів.

Примітки ред.

  1. ↑ . Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 11 листопада 2012. 
  2. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 11 листопада 2012. 
  3. (Wade, 2005b, с. 3,5)
  4. ↑ (Wade, 2005b, с. 3)
  5. Tsai, Shih-Shan Henry (2002). . University of Washington Press. с. 211. ISBN ISBN 0-295-98124-5. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 11 листопада 2012. 
  6. ↑ (Wade, 2005b, с. 4)
  7. ↑ (Wade, 2005b, с. 6)

Джерела ред.


Це незавершена стаття з китайської історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Min shilu kit 明實錄 明实录 pinyin Ming shi lu abo Istinij chasopis dinastiyi Min takozh Pravdivi zapisi pro pravlinnya dinastiyi Min 1 Pravdivi zapisi Min 2 zibrannya chasopisiv pravlinnya imperatoriv Dinastiyi Min yaki pravili v Kitayi z 1368 do 1644 roku Odne z osnovnih dzherel z istoriyi Kitayu v toj period Zmist 1 Spisok chasopisiv ta yih ukladannya 2 Vikoristannya chasopisiv pislya padinnya dinastiyi Min 3 Primitki 4 DzherelaSpisok chasopisiv ta yih ukladannya red Isnuye 13 istinnih chasopisiv shilu yak pravilo po odnij dlya kozhnogo z 15 imperatoriv dinastiyi 3 Nemaye istinnih chasopisiv dlya 2 go Chzhu Yunven praviv u 1398 1402 j ostannogo 16 go Chzhu Yuczyan praviv u 1627 1644 imperatoriv Dlya Chzhu Yunvenya chasopisu ne isnuye oskilki vin buv skinutij svoyim pleminnikom Chzhu Di yakij vikresliv Chzhu Yunvenya z istoriyi roki jogo pravlinnya oficijno stali vvazhatis prodovzhennyam poperednoyi dobi Hunu j vidpovidno chasopisi skladeno ne bulo Chzhu Yuczyan zhe viyavivsya ostannim imperatorom pislya jogo samogubstva Pekin buv zajnyatij povstancyami Li Czichena a potim manchzhurami j reshtkam minskoyi byurokratiyi sho vtekli na pivden bulo vzhe ne do arhivnoyi roboti 4 Isnuye odnak skladenij vzhe za cinskogo periodu chasopis Chunchzhen chanbyan 崇禎长编 sho yakoyus miroyu sluguye zamist istinnogo chasopisu ostannogo minskogo imperatora 4 Okrim togo nemaye okremogo chasopisu dlya Chzhu Ciyuya yakij praviv u 1449 1457 rokah era Czintaj poki jogo brat Chzhu Cichzhen buv spochatku v poloni u mongoliv a potim pid domashnim areshtom Zamist okremogo chasopisu informaciya za roki dobi Czintaj mistitsya v chasopisu pravlinnya Chzhu Cichzhenya 4 Kozhen chasopis nazivayetsya za posmertnim hramovim imenem imperatora Napriklad Chzhu Di yakij praviv pid tronnim imenem Yunle otrimav pislya smerti hramove im ya Taj czun ta vidpovidno jogo chasopis jmenuyetsya Taj czun shilu 太宗实录 Nezvazhayuchi na te sho piznishe 1537 roku imperator Chzhu Houcun nadav imperatoru Chzhu Di nove posmertne hramove vm ya na chasopis caryuvannya Chzhu Di prodovzhuyut posilatis za jogo pervinnoyu nazvoyu 5 Kozhen z chasopisiv skladavsya pislya smerti vidpovidnogo imperatora silami specialnoyi robochoyi grupi sho stvoryuvalas za vkazivkoyu Generalnogo Sekretariatu imperatorskogo uryadu Do neyi vhodili kilka desyatkiv avtoriv i redaktoriv 60 100 ne vrahovuyuchi asistentiv Chasopis skladavsya na pidstavi zhurnaliv palacovoyi kancelyariyi ta inshih dokumentiv 6 Chasopis vigotovlyavsya u 2 primirnikah z yakih odin mav zberigatis vichno chi prinajmni do padinnya dinastiyi v zapechatanomu viglyadi v Generalnomu Sekretariati a do inshogo zh mali dostup majbutni imperatori generalni sekretari ta pridvorni istoriografi Naspravdi odnak neodnorazovo traplyalos sho z tih chi inshih politichnih motiviv zapechatanij primirnik vidkrivali j nanovo redaguvali 6 Vikoristannya chasopisiv pislya padinnya dinastiyi Min red Za kitajskoyu tradiciyeyu pislya padinnya dinastiyi na bazi yiyi istinnih chasopisiv istoriki nastupnoyi dinastiyi skladali istoriyu dinastiyi sho pala pislya chogo chasopisi znishuvalis Vidpovidno pislya zavoyuvannya Kitayu manchzhurami ta vstanovlennya novoyi Dinastiyi Cin cinska vlada zaluchila kitajskih byurokrativ yaki vizhili v kataklizmah do skladannya Istoriyi Min 1 Odnak usi kopiyi istinnih chasopisiv znisheni ne buli voni rozijshlis u spiskah ta nini kilka z nih riznogo stupenya povnoti mistyatsya u bibliotekah ta arhivah v Kitayi Yaponiyi ta inshih krayin 7 1940 roku z yavilos pershe drukovane vidannya zibrannya chasopisiv zroblene odnak na bazi pogano perepisanoyi kopiyi Bilsh avtoritetnim vvazhayetsya fotolitografichne vidannya sho bulo vipusheno na Tajvani u 1963 1968 rokah ta vigotovlene golovnim chinom na bazi rukopisnogo primirnika z Nacionalnoyi Biblioteki v Pekini sho vvazhayetsya najblizhchim do originalu Vidannya suprovodzhuyut ponad 20 tomiv komentariv 7 Primitki red a b Vityagi z Min shi Istoriya dinastiyi Min Arhiv originalu za 1 lyutogo 2010 Procitovano 11 listopada 2012 Oglyad osnovnih kitajskih dzherela z istoriyi Mongoliyi ta Kitayu XIII XIV st Arhiv originalu za 28 bereznya 2013 Procitovano 11 listopada 2012 Wade 2005b s 3 5 a b v Wade 2005b s 3 Tsai Shih Shan Henry 2002 Perpetual Happiness The Ming Emperor Yongle University of Washington Press s 211 ISBN ISBN 0 295 98124 5 Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 11 listopada 2012 a b Wade 2005b s 4 a b Wade 2005b s 6 Dzherela red FU VEJ LIN Istoriya dinastiyi Min Shidna literatura Arhiv originalu za 16 bereznya 2012 Procitovano 11 listopada 2012 FU VEJ LIN Istoriya dinastiyi Min Urivok z glavi 67 Opis zemel Agrarna politika minskogo uryadu u drugij polovini XIV stolittya M Nauka 1966 Shidna literatura Arhiv originalu za 16 bereznya 2012 Procitovano 11 listopada 2012 Wade Geoff tr 2005 Southeast Asia in the Ming Shi lu an open access resource Singapore Asia Research Institute and the Singapore E Press National University of Singapore Wade Geoff 2005b TheMing Shi luas a source for Southeast Asian History Arhiv originalu za 21 lipnya 2006 Procitovano 11 listopada 2012 detalnij oglyad procesu ukladannya Istinnih chasopisiv i harakter materialiv Sho v nih mistyatsya nbsp Ce nezavershena stattya z kitajskoyi istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Min shilu amp oldid 40362747