Мінерали діамагнітні (рос. минералы диамагнитные, англ. diamagnetic minerals; нім. diamagnetische Minerale n pl) — мінерали, які характеризуються слабкими магнітними властивостями. Магнітна сприйнятливість їх є негативною і здебільшого лежить у межах від –10−6 до –10−7 на одиницю об'єму.
Діамагнетики: кварц, кальцит, польові шпати, самородне срібло і золото, флюорит і ін.
Див. також ред.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.