Міліція була національною поліцейською службою України з 1919 до 2015 року. Міліція була заснована 9 лютого 1919 року в період існування Української Радянської Соціалістичної Республіки, яка входила до складу Радянського Союзу, і продовжувала функціонувати як національна поліцейська служба в незалежній Україні до 7 листопада 2015 року, коли їй на зміну прийшла Національна поліція України.
| Загальна інформація: | |
| Тип: | міліція |
| Юрисдикція: | Україна |
| Площа юрисдикції: | 603 628 км2 |
| Дата заснування: | 9 лютого 1919 року |
| Дата ліквідації: | 7 листопада 2015 року |
| Відомство-попередник: | Вільне козацтво, Державна жандармерія ЗУНР, Народна сторожа, Державна варта |
| Відомство-наступник: | Національна поліція України |
| Структура: | |
| Керівна організація: | МВС України |
| Ключовий документ: | Закон України «Про міліцію» |
| Кількість співробітників: | 400 000 |
|
Орган перебував під безпосереднім контролем Міністерства внутрішніх справ (відомого під абревіатурою МВС).
Історія Редагувати
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2010) |
Добровільні міліцейсько-військові формування Редагувати
Після лютневої революції почали створюватись українські добровільні міліцейсько-військові формування — Вільне козацтво. Вони з'явилися спонтанно в 1917–1918 рр. для «оборони вольностей українського народу» та охорони громадського порядку від «банд збільшовичених дезертирів».
Слід зауважити, що в підрозділах Вільного козацтва, Державної жандармерії, Народної сторожі і Державної варти, які виконували по суті поліцейські функції, була слабка дисципліна, велика плинність кадрів, низький професійний рівень, відсутність належного управління, недостатнє матеріально-технічне постачання. На їх діяльності позначилися умови громадянської війни і тому вони не могли виконувати в повній мірі свої завдання.
Але особовий склад цих правоохоронних структур зробив свій внесок в боротьбу за відродження української державності, що розпочалася після Лютневої революції 1917 р. Важлива роль відводилась органам громадського порядку в становленні Української Народної Республіки, яка була проголошена у листопаді 1917 р. Однак процес побудови незалежної демократичної держави і її правоохоронних Інститутів був припинений більшовицьким режимом, який прийшов до влади в Україні і створив радянську міліцію.
Перший Всеукраїнський з'їзд Рад проголосив 12 грудня 1917 р. у Харкові Радянську владу і створив Українську Радянську республіку. У зв'язку з цим більшовики стали перед завданням формування нових органів охорони правопорядку. З цією метою до складу Радянського уряду України — Народного Секретаріату — увійшло Секретарство судових справ, на яке покладалася організація та керівництво міліцією, охорона громадської безпеки.
В Україні робітничо-селянську міліцію було створено декретом РНК УРСР від 9 лютого 1919 р. В декреті роз'яснювалося, що основним її завданням є «охорона революційного порядку та особистої безпеки громадян», а також боротьба «з кримінальними злочинними елементами, які є наслідком капіталістичного ладу».
Робітничо-селянська міліція Редагувати
Принципи організації та діяльності української міліції отримали подальший розвиток у Положенні про робітничо-селянську міліцію, яке було затверджено РНК УСРР 14 вересня 1920 р. В основу організації та діяльності української міліції були покладені ті ж принципи, що діяли і в міліції РРФСР.
Служба в міліції була добровільною, але кожен, хто вступав на службу, зобов'язаний був прослужити не менше одного року. На службу мали прийматися тільки особи, які досягли 21-річного віку, грамотні, які користувалися виборним правом, не знаходилися під слідством та судом по звинуваченню у скоєнні злочинів, цілком здорові та придатні для служби. Як озброєному виконавчому органові, робітничо-селянській міліції присвоювався статус збройних частин особливого призначення з усіма їх правами і обов'язками.
Формування української міліції проходило у важких умовах: не вистачало кадрів, слабкою була матеріально-технічна база. Слід сказати, що часто міліція використовувалася радянськими органами як каральний інструмент для боротьби з населенням, що поставало проти влади більшовиків. Але все ж основною функцією міліції було забезпечення правопорядку, захист громадян від злочинності. І цю функцію вона, не зважаючи на труднощі, виконувала.
Роки Другої світової війни Редагувати
Діяльність органів внутрішніх справ України в роки Німецько-радянської війни відображена в спеціальній літературі досить широко, хоч і однобоке. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 22 червня 1941 р. «Про воєнний стан» вимагав від місцевих органів державної влади надавати допомогу і повне сприяння військовому командуванню в використанні сил і засобів в цілях оборони держави, підтримання безпеки і громадського порядку. Слід зауважити, що за роки війни структура органів НКВС СРСР суттєво не мінялась. Післявоєнний період (1946—1954 рр.) став важливим етапом в формуванні і розвитку правоохоронних органів України, особливо що стосується органів міліції. Політичні причини та тяжкі соціальні умови, що склалися в післявоєнний час, змусили уряд провести чергову реорганізацію органів міліції.
Після Другої світової війни Редагувати
Так, 18 березня 1946 р. за рішенням Верховної Ради СРСР НКВС був перетворений в МВС СРСР. Аналогічні зміни були проведені і в союзних республіках СРСР.
Функціональні обов'язки і права працівника міліції закріплялись в Дисциплінарному статуті, який був введений в дію 7 липня 1948 р. і відміняв Дисциплінарний статут від 22 липня 1931 р. Для проведення політико-виховної роботи в органах внутрішніх справ в квітні 1949 р. за рішенням ЦК ВКП(б) вводиться посада заступника начальника по політчастині. В 70-ті рр. приділяється значна увага підготовці кадрів органів внутрішніх справ. В Україні в цей час діє ціла низка середніх спеціальних шкіл міліції (Дніпропетровська, Львівська, Івано-Франківська, Одеська) та Київська Вища школа МВС СРСР.
В 1985—1990 рр. органи внутрішніх справ УРСР, як і в попередні роки, діяли в підпорядкуванні МВС СРСР. І хоч права МВС УРСР і УВС областей — в ці роки було дещо розширені, але все рівно вони були частиною загальносоюзної системи, і загальне керівництво, і кадрове забезпечення, і матеріально-технічне постачання та інші сфери діяльності органів внутрішніх справ УРСР вирішувались в центральних союзних установах.
Галерея Редагувати
Поширені міліцейські автівки часів УРСР:
Часи незалежності та розформування Редагувати
| Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2015) |
Основний законодавчий акт, який чітко окреслив завдання та функції органів внутрішніх справ, — Закон України «Про міліцію» ухвалений 20 грудня 1990 року.
Основні завдання Редагувати
Законодавчо, офіційними основними завданнями міліції було:
- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
- запобігання правопорушенням та їх припинення;
- охорона і забезпечення громадського порядку;
- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
- забезпечення безпеки дорожнього руху;
- захист власності від злочинних посягань;
- виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
- участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Структура Редагувати
Станом на 2015, міліція складалася з підрозділів:
- кримінальної міліції:
- служба по боротьбі з організованою злочинністю;
- служба карного розшуку;
- служба боротьби з економічною злочинністю;
- служба боротьби з незаконним обігом наркотиків;
- служба кримінальної міліції у справах дітей;
- служба боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми;
- служба оперативна;
- служба оперативно-технічних заходів;
- служба кінологічна;
- Укрбюро Інтерполу;
- органів слідства та дізнання;
- міліції громадської безпеки:
- служба охорони громадського порядку:
- патрульно-постової служби міліції;
- приймальники-розподільники для затриманих за бродяжництво;
- приймальники-розподільники для неповнолітніх;
- служба охорони, утримання і конвоювання затриманих та взятих під варту осіб;
- спецприймальники;
- спецпідрозділи міліції з охорони громадського порядку;
- служба дільничних інспекторів міліції;
- дозвільна система;
- служба у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб;
- служба з проведення карантинних ветеринарних заходів;
- державна автомобільна інспекція
- служба охорони громадського порядку:
- внутрішніх військ;
- штабних підрозділів;
- транспортної міліції;
- спеціальної міліції;
- експертно-криміналістичної служби;
- служби зв'язків з громадськістю.
Спеціальні звання Редагувати
Докладніше: Звання, чини та ранги України
Постановою Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. № 3135-XII «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України» встановлені спеціальні звання для осіб начальницького та рядового складу органів внутрішх справ:
Критика Редагувати
2013 року, відповідно до результатів дослідження фонду Демократичні ініціативи, під керівництвом Віталія Захарченка суспільна довіра до міліції досягла найнижчих значень за усю історію спостережень (з 2000 року) — мінус 47 %.
Українська міліція широко застосовувала катування у своїй діяльності. За підрахунками Української гельсінської спілки кожен 14-й житель України зазнавав катувань з боку міліціонерів і лише за 2008 рік таких випадків було майже 100 тисяч.
За даними Харківської правозахисної групи кількість людей, що померли у відділеннях міліції, зросла у 2011 році утричі у порівнянні з 2009 роком.
Широкого розголосу набула смерть студента Ігоря Індила 26 травня 2010 року у Шевченківському райвідділі Києва, Протести у Врадіївці після групового зґвалтування та спроби вбивства офіцерами міліції жительки селища Ірини Крашкової.
Миротворча діяльність Редагувати
Станом на 2015, працівники МВС служили у складі миротворчих місій. Так, в Судані служило 19 співробітників, в Ліберії — 19, на Кіпрі — 1, у Кот-д `Івуарі — 4, в Конго — 3 і в Косово — 1 (у 2005—2006 роках там служило 197 працівників МВС).
| Місце | Численність |
|---|---|
| ДР Конго | 3 |
| Кіпр | 1 |
| Ліберія | 19 |
| Судан | 19 |
| Кот-д'Івуар | 4 |
| Косово | 1 |
| Східний Тимор | 10 |
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Ліквідація підрозділу МВС, що здійснює боротьбу з економічною злочинністю. Що далі?. ЮРЛІГА. Процитовано 23 травня 2020.
- Наказ «Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України» від 11.11.2010 № 550
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб» від 14.06.2002 № 844
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів» від 29.03.2002 № 395
- . http://zakon4.rada.gov.ua/. Верховна рада України. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
- Україні — 22: думка громадян [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.], Фонд «Демократичні ініціативи», перевірено 6 січня, 2013
- "Кривава плата за розкриття злочинів ", Радіо Свобода, Перевірено 30.03.2011
- «Правозахисники: втричі зросла смертність затриманих міліцією людей», 5 канал, Перевірено 30.03.2011
- «Загиблого студента Індила правоохоронці скалічили протягом першої години. ВІДЕО», NEWSru.ua, Перевірено 03.10.2011
- ↑ Вячеслав Хрипун (20 березня 2013). Милицию вызывали (рос.). Коммерсантъ Украина. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 20 березня 2013.