Мій батько і мій син (тур. Babam ve Oğlum) — фільм турецького режисера Чагана Ирмака[en], знятий 2005 року, один з найбільш касових фільмів в історії турецького кінематографа. На 19 серпня 2021 року фільм займав 177-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb
| Мій батько і мій син | |
|---|---|
| тур. Babam ve Oğlum | |
| | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Чаган Ирмак[en] |
| Продюсер | Şükrü Avşar |
| Сценарист | Чаган Ирмак[en] |
| У головних ролях | Фікрет Кушкан[en], Четін Текіндор[en], Хюмейра Акбай[en] |
| Композитор | Evanthia Reboutsikad |
| Музика | Евантія Ребутсіка[tr] |
| Кінокомпанія | Avşar Film[tr] |
| Дистриб'ютор | Özen Film |
| Тривалість | 108 мін. |
| Мова | турецька |
| Країна | Туреччина |
| Рік | 2005 |
| Дата виходу | 18 листопада 2005 |
| Кошторис | 1.400.000 $ |
| Касові збори | 25.470.085 TL |
| IMDb | ID 0476735 |
Сюжет ред.
Молода людина, на ім'я Садик (Фікрет Кушкан[en]) покидає рідне село на узбережжі Егейського моря, щоб вивчати журналістику у Стамбульському університеті. Його батько, Хюсейн (Четін Текіндор[en]) незадоволений вибором сина, і хоче, щоб він вчився на агротехніка, щоб згодом керувати сімейною фермою. В університеті Садик вступає в ліве екстремістське угруповання; дізнавшись про це, Хюсейн відрікається від нього.
Рано вранці 12 вересня 1980 року у вагітної дружини Садика починаються перейми. В пошуках людей, які могли б допомогти їй дійти до лікарні, вони виходять на вулицю, але нікого не зустрічають — через військовий переворот в місті оголошено комендантську годину. В міському парку дружина Садика народжує сина і незабаром помирає. Дитина отримує ім'я Деніз — можливо, на честь кумира турецької лівої молоді Деніза Гезміша.
Військові заарештовують Садика через його політичну діяльність. На допиті його катують, і незабаром засуджують до трьох років позбавлення волі. Після виходу на волю він дізнається, що скоро помре — за роки, проведені у в'язниці, його здоров'я сильно підірвано. Дізнавшись про швидку смерть, він, разом з сином, повертається до ферми матері й батька — останній відмовляється розмовляти з ним і після повернення. Для Деніза, хлопчика, зануреного в чарівний світ коміксів, переїзд на ферму повністю міняє всю картину світу. Він знайомиться зі своєю бабусею (Хюмейра Акбай[en]), трактористкою і радіоаматором-короткохвильовиком, з тіткою Ханіфе (Бінур Кайя[en]), руки якої від зап'ясть до плечей покриті браслетами, і дещо наївним дядьком Салімом (Йеткін Дікінджилер[ru]).
Садику і Хюсейну вдається помиритися один з одним. Також Садик зустрічається зі своїми старими друзями та першою любов'ю, що одружена на іншому і має двох дітей. У фіналі фільму хвороба бере своє, і Садик вмирає; Хюсейн і його дружина беруть Деніза під свою опіку.
В ролях ред.
- Фікрет Кушкан[en] — Садик;
- Четін Текіндор[en] — Хюсейн;
- Хюмейра Акбай[en] — дружина Хюсейна;
- Йеткін Дікінджилер[ru] — Салім;
- Бінур Кайя[en] — Ханіфе;
- Шеріф Сезер[en];
- Йозґе Йозберк[en];
- Еґе Танман[tr];
- Ердал Тосун[tr];
- Нерґіс Чоракчі[tr];
- Махмут Ґйоркйоз[tr];
- Халіт Ергенч;
- Мехмет Канбеґ;
- Туба Бюйюкюстюн — Айсун.
Нагороди ред.
- Міжнародний стамбульський кінофестиваль — 2006:
- Кращий фільм;
- Кращий актор (Фікрет Кушкан[en]);
- Краща жіноча роль (Шеріф Сезер[en]).
- 38-а Премія Асоціації кінокритиків Туреччини[tr] — 2005:
- Кращий фільм;
- Кращий режисер (Чаган Ирмак[en]);
- Кращий сценарій (Чаган Ирмак[en]);
- Краща актриса (Хюмейра Акбай[en]);
- Кращий актор (Четін Текіндор[en]);
- Краща актриса другого плану (Шеріф Сезер[en]).
- World Soundtrack Awards 2006[en]:
- Відкриття року (Евантія Ребутсіка[tr]).
Посилання ред.
- Мій батько і мій син на сайті IMDb (англ.)
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 25 березня 2017.