| Мумін Каноат | |
|---|---|
| Мӯъмин Қаноат | |
| Мумін Каноат (праворуч) у колі інших таджицьких літераторів — Бахрама Фіруза (крайній ліворуч) та Джалала Ікрамі (у центрі) | |
| Народився | 5 травня 1932 (91 рік) кишлак Курговад, теперішня Горно-Бадахшанська автономна область |
| Помер | 18 травня 2018 (86 років) Душанбе, Таджикистан |
| Громадянство | СРСР Таджикистан |
| Діяльність | поет |
| Alma mater | Таджицький національний університет |
| Мова творів | таджицька |
| Роки активності | з 1960 |
| Жанр | вірші, поеми |
| Членство | СП СРСР |
| Партія | КПРС |
| Премії | Державна премія СРСР (1977) орден «Знак Пошани» |
| Сайт: cit.tj/mumin/index.php?id=asosi | |
| |
Мумі́н Каноа́т (також Каноа́тов, Каноатов Муміншо; тадж. Мӯъмин Қаноат; нар. 5 травня 1932, кишлак Курговад, теперішня Горно-Бадахшанська автономна область) — сучасний таджицький поет.
Біографія ред.
Каноат Мумін (Каноатов Муміншо) народився 5 травня 1932 року в кишлаку Курговад (теперішня Горно-Бадахшанська автономна область) у родині селянина (дехканина). Навчався в школі і працював у колгоспі, надрукувавши перші вірші у Гармській районній газеті наприкінці 1940-х років.
У 1956 році Каноат закінчив відділення таджицької філології історико-філологічного факультету Таджицького державного університету ім. Леніна. Потому працював у редакції часопису «Садои Шарк» спершу завідувачем відділу поезії, а далі віповідальним секретарем. Деякий час був старшим редактором видавництва «Ирфон».
Від 1961 року — член Спілки письменників СРСР, від наступного (1962) — члена КПРС.
Від 1968 року заступник Голови, а від 1976 року — перший секретар Правління Спілки письменників Таджикистану.
Мумін Каноат — депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання. Письменник нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.
Творчість ред.
Перша збірка віршів Каноата — «Іскра» (1960).
Основна тема творів поета — зміни життя на таджицькій землі, дружба народів, героїзм радянських людей у роки Другої світової війни (збірка «Земні зірки», 1963; поеми — «Поема вогню», 1967; «Караван світла», 1970; «Батько», 1975).
За поеми «Голоси Сталінграда» (1972) і «Моє ім'я — Таджикистан» (1974) у 1977 році Мумін Каноат удостоєний Державної премії СРСР.
Каноат присвятив Тарасові Шевченкові поему «Дніпровські хвилі» (1964), перекладав твори Т. Шевченка, М. Рильського.
Виноски ред.
- Мумін Каноат на www.pisateli.freenet.tj (Письменники Таджикистану) [ 29 січня 2010 у Wayback Machine.] // "Писатели Таджикистана", Душанбе: «Ирфон», 1986 (рос.)
- Шодикулов Х. Каноат Мумін // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 557
Джерела та посилання ред.
- Шодикулов Х. Каноат Мумін // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 557
- // "Писатели Таджикистана", Душанбе: «Ирфон», 1986 (рос.)