| Анатолій Захарович Москаленко | |
|---|---|
| | |
| Народився | 12 липня 1934 Красногорівка |
| Помер | 13 листопада 1999 (65 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | журналіст, письменник |
| Сфера роботи | творче і професіональне письмоd і журналістика |
| Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
| Мова творів | українська |
| Нагороди | |
| |
Анато́лій Заха́рович Москале́нко (*12 липня 1934, Красногорівка — † 13 листопада, 1999, Київ) — український письменник, журналіст, заслужений журналіст України, перший директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Дійсний член Міжнародної академії інформатизації, академік Академії наук вищої школи України та її перший віце-президент.
Життєпис Редагувати
Народився 12 липня 1934 року в місті Красногорівці (нині Мар'їнського району Донецької області) в робітничій сім'ї. Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у газетах «Соціалістичний Донбас», «Радянська Україна», в апараті ЦК КПУ (зокрема, помічником другого секретаря ЦК КПУ І. З. Соколова).
1984 року став деканом факультету журналістики, а згодом директором Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Керував факультетом, а потім Інститутом журналістики майже 20 років, є автором багатьох підручників, за якими тепер навчають майбутніх журналістів. Його вважають засновником сучасної української журналістики.
В останні роки життя працював радником Президента України.
Після довгої хвороби пішов із життя 13 листопада 1999 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Творчість Редагувати
Автор понад 300 праць, з-поміж яких — підручники, навчальні посібники, монографічні видання: «Основи журналістики», «Сучасна журналістика», «Теорія журналістики», «Сучасна українська преса». У своїй книзі «Теорія журналістики» він писав:
Журналістика залежить від часу. Ходіння у владу лежить у самій природі журналістики, але це ходіння повинно бути законодавчо закріплене, оскільки ми спостерігаємо відсутність правової свідомості у журналістів. Якщо відсутня правова свідомість, то це призводить до цинізму свободи, до того самого розриву між свободою і демократією… Викривлений стиль, скороспілість матеріалів, висновків, що не спираються на глибокі соціологічні дослідження. І як наслідок — інформаційні війни, ігнорування не лише законів і моралі, але й фактів.
Автор численних літературних і публіцистичних творів — оповідань, повістей, романів: «І Дніпро, і кручі», «Під небом вічності», «Краплина й море», «Дніпро у вогні», «Твого серця вогонь», «З відкритою душею».
Нагороди і звання Редагувати
Нагороджений орденами «За заслуги» III ступеня, «Ярослава Мудрого», «Святого Володимира» та почесним званням «Заслужений журналіст України».
Родина Редагувати
Москаленко Віталій Анатолійович — син, Кравчук Олена Анатоліївна — дочка, Кравчук Андрій Олександрович — онук, Москаленко Тарас Віталійович — онук, Кравчук Марія Олександрівна — онука.
Вшанування пам'яті Редагувати
12 листопада 2004 року у Києві на будинку по вулиці Шовковичній, 29 йому відкрито бронзову меморіальну дошку (барельєф).
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Жадько Віктор. Байковий некрополь.-К.,2004.-С.145
- Жадько Віктор. У пам'яті Києва. Столичний некрополь письменників.-К.,2007.-С.114,318
- Жадько Віктор. Некрополь на Байковій горі.-К.,2008.-С.188,189,288
- Пам'яті професора А. З. Москаленка
- Москаленко Анатолій Захарович [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Про нагородження відзнакою Президента України — орденом «За заслуги»[недоступне посилання з липня 2019]
- Указ Президента