www.wikidata.uk-ua.nina.az

Морі Ферт англ Moray Firth ˈmʌrifɜrθ також Murray Firth 1 шотл гел An Cuan Moireach Linne Mhoireibh затока Північного мо

Морі-Ферт

Морі-Ферт (англ. Moray Firth [ˈmʌrifɜrθ], також Murray Firth, шотл. гел. An Cuan Moireach, Linne Mhoireibh) — затока Північного моря, трикутної форми, біля північно-східних берегів Великої Британії. Найбільша затока Шотландії. Ширина при вході 100 км. Довжина узбережжя 800 км. Глибина 25-60 м. Припливи півдобові, величиною до 5,5 м. На узбережжі затоки знаходяться три області Шотландії — Гайленд, Морей і Абердиншир.

Морі-Ферт
57°45′ пн. ш. 3°30′ зх. д. / 57.750° пн. ш. 3.500° зх. д. / 57.750; -3.500Координати: 57°45′ пн. ш. 3°30′ зх. д. / 57.750° пн. ш. 3.500° зх. д. / 57.750; -3.500
Частина від Північне море
складники Cromarty Firthd
Прибережні країни  Велика Британія
Регіон Шотландія
Вливаються
  • River Nessd, River Brorad, River Findhornd, River Helmsdaled, River Beaulyd, River Deverond, River Lossied і River Nairnd
    • ідентифікатори і посилання
    GeoNames 2642239
    У проєкті OpenStreetMap ↑58446 ·R (Шотландія)
    Морі-Ферт
    Морі-Ферт (Шотландія)
     Морі-Ферт у Вікісховищі

    Географія Редагувати

    Форма рельєфу затоки формувалася мільйони років рухами земної кори, заледенінням, відкладенням осаду і ерозією, берегова лінія затоки дотепер змінюється під впливом ерозії і вивітрювання. Затока з'єднана Каледонським каналом із затокою Лох-Лінне по розлому Глен-Мор. Від основної частини відгалужуються затоки Дорнох-Ферт, Кромарті, Б'юлі-Ферт тощо. У затоку впадають річки Спей, Несс, Фіндхорн, Лоссі, Б'юлі тощо.

    Геологія Редагувати

    Морі-Ферт має тектонічне походження, пов'язане з розломом Грейт-Глен. За часів останнього заледеніння Морі-Ферт було покрито льодовиком.

    Підмурівок складається з пісковиків, сланців і граніту. Багаті відкладення фосилій у корінних породах девонського і тріасового періодів.

    Ландшафт узбережжя затоки різноманітний у результаті наносів, прибережних і земних геоморфологічних процесів. Найпоширеніші кліфи з пісковику, а також пляжі з піску і гальки. Велика частина берега рівнинна або трохи горбиста. Для естуаріїв де впадають річки характерні припливні вати і солончаки. Ліси на узбережжі представлені хвойними насадженнями.

    Природа Редагувати

    Затока є природоохоронною зоною під захистом Рамсарської конвенції, британських і європейських законів, і одним з найважливіших місць у Великій Британії для спостереження за китоподібними, нараховуючи 2 центри дикої природи, 2 зони біорізноманіття і близько 100 зон природної спадщини.

    Флора включає бурі водорості, камка. У затоці мешкають губки, голкошкірі, восьминоги, актинії, молюски, ракоподібні. З риб — оселедець, шпроти, камбала, пікша, тріска, мерланг. У естуаріях річок зустрічаються лосось і морська форель. Затока є важливою північною точкою зимівлі для водоплавних птахів з арктичної Канади, Європи та Сибіру. Тут налічується 10000 качиних і від 20 до 36 000 прибережних птахів — сивкоподібні, поганок, гагар, бакланів. З морських ссавців головними є афаліни, морські свині, видри, тев'яки і звичайні тюлені. У літній та осінній періоди тут годуються дельфін білобокий і смугач малий.

    Клімат Редагувати

    Клімат затоки відносно м'який. Затока знаходиться в дощовій тіні переважаючих західних вітрів, у підсумку тут менше дощу і більше сонця, ніж на решті території Шотландії. Середня температура 5-12 ° C, кількість опадів — 660 мм.

    Історія Редагувати

    Узбережжя затоки зберегло багату спадщину історичного впливу людей на берег, включаючи піктські камені. У серпні 1848 тут відбулася одна з найбільших катастроф в історії плавання у східних берегів Шотландії[en], в ході шторму затонуло 124 човни і загинуло 100 осіб. У 1996 році було засновано некомерційну організацію, що об'єднує багато людей і організацій, для обміну інформацією та збереження ресурсів цієї місцевості.

    Економіка Редагувати

    Затока є важливим економічним районом, що динамічно розвивається з великим промисловим і комерційним потенціалом. На узбережжі затоки проживає більшість населення Хайленду — 250000 чоловік в 100 містах і селах. Головні міста — Інвернесс, Лоссімут, Бакі, Елгін, Нерн. Найважливішими галузями економіки є туризм, нафтова промисловість (нафтове родовище Беатріс) і рибна ловля (морські гребінці, норвезький омар, пікша, мерланг, скумбрія, краби), а також сільське господарство (вирощування ячменю і картоплі, розведення овець і великої рогатої худоби).

    В останні роки морське рибальство тут занепало через надмірний вилов, зменшилась ефективність екосистеми. Крім переробки і транспортування нафти, в регіоні виробляються віскі і вовняні вироби, переробляється риба, є невеликі корабельні. Водні види спорту включають дайвінг, серфінг, віндсерфінг, водно-моторний спорт, воднолижний спорт, вітрильний спорт.

    Див. також Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. Atlas plate from maproom.org. Архів оригіналу за 14 березня 2013. Процитовано 19 лютого 2013. 
    2. Музей Элгина. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 27 жовтня 2015. 
    3. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 27 жовтня 2015. 
    4. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015. 
    5. . Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 27 жовтня 2015. 
    6. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015. 
    7. . Архів оригіналу за 1 листопада 2015. Процитовано 27 жовтня 2015. 
    8. . Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 27 жовтня 2015. 
    9. . Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 27 жовтня 2015. 
    10. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015. 
    11. Рибальство у затоці. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 27 жовтня 2015. 

    Ресурси Інтернету Редагувати

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морі-Ферт

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Mori Fert angl Moray Firth ˈmʌrifɜr8 takozh Murray Firth 1 shotl gel An Cuan Moireach Linne Mhoireibh zatoka Pivnichnogo morya trikutnoyi formi bilya pivnichno shidnih beregiv Velikoyi Britaniyi Najbilsha zatoka Shotlandiyi Shirina pri vhodi 100 km Dovzhina uzberezhzhya 800 km Glibina 25 60 m Priplivi pivdobovi velichinoyu do 5 5 m Na uzberezhzhi zatoki znahodyatsya tri oblasti Shotlandiyi Gajlend Morej i Aberdinshir Mori Fert57 45 pn sh 3 30 zh d 57 750 pn sh 3 500 zh d 57 750 3 500 Koordinati 57 45 pn sh 3 30 zh d 57 750 pn sh 3 500 zh d 57 750 3 500Chastina vid Pivnichne moreskladniki Cromarty FirthdPriberezhni krayini Velika BritaniyaRegion ShotlandiyaVlivayutsya River Nessd River Brorad River Findhornd River Helmsdaled River Beaulyd River Deverond River Lossied i River Nairndidentifikatori i posilannyaGeoNames 2642239U proyekti OpenStreetMap 58446 R Shotlandiya Mori FertMori Fert Shotlandiya Mori Fert u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Geologiya 3 Priroda 4 Klimat 5 Istoriya 6 Ekonomika 7 Div takozh 8 Primitki 9 Resursi InternetuGeografiya RedaguvatiForma relyefu zatoki formuvalasya miljoni rokiv ruhami zemnoyi kori zaledeninnyam vidkladennyam osadu i eroziyeyu beregova liniya zatoki doteper zminyuyetsya pid vplivom eroziyi i vivitryuvannya Zatoka z yednana Kaledonskim kanalom iz zatokoyu Loh Linne po rozlomu Glen Mor Vid osnovnoyi chastini vidgaluzhuyutsya zatoki Dornoh Fert Kromarti B yuli Fert tosho U zatoku vpadayut richki Spej Ness Findhorn Lossi B yuli tosho Geologiya RedaguvatiMori Fert maye tektonichne pohodzhennya pov yazane z rozlomom Grejt Glen Za chasiv ostannogo zaledeninnya Mori Fert bulo pokrito lodovikom Pidmurivok skladayetsya z piskovikiv slanciv i granitu Bagati vidkladennya fosilij u korinnih porodah devonskogo i triasovogo periodiv 2 Landshaft uzberezhzhya zatoki riznomanitnij u rezultati nanosiv priberezhnih i zemnih geomorfologichnih procesiv Najposhirenishi klifi z piskoviku a takozh plyazhi z pisku i galki Velika chastina berega rivninna abo trohi gorbista Dlya estuariyiv de vpadayut richki harakterni priplivni vati i solonchaki Lisi na uzberezhzhi predstavleni hvojnimi nasadzhennyami 3 Priroda RedaguvatiZatoka ye prirodoohoronnoyu zonoyu pid zahistom Ramsarskoyi konvenciyi britanskih i yevropejskih zakoniv i odnim z najvazhlivishih misc u Velikij Britaniyi dlya sposterezhennya za kitopodibnimi narahovuyuchi 2 centri dikoyi prirodi 4 2 zoni bioriznomanittya 5 6 i blizko 100 zon prirodnoyi spadshini Flora vklyuchaye buri vodorosti kamka U zatoci meshkayut gubki golkoshkiri vosminogi aktiniyi molyuski rakopodibni Z rib oseledec shproti kambala piksha triska merlang U estuariyah richok zustrichayutsya losos i morska forel Zatoka ye vazhlivoyu pivnichnoyu tochkoyu zimivli dlya vodoplavnih ptahiv z arktichnoyi Kanadi Yevropi ta Sibiru Tut nalichuyetsya 10000 kachinih i vid 20 do 36 000 priberezhnih ptahiv sivkopodibni poganok gagar baklaniv Z morskih ssavciv golovnimi ye afalini morski svini vidri tev yaki i zvichajni tyuleni U litnij ta osinnij periodi tut goduyutsya delfin bilobokij i smugach malij Klimat RedaguvatiKlimat zatoki vidnosno m yakij Zatoka znahoditsya v doshovij tini perevazhayuchih zahidnih vitriv u pidsumku tut menshe doshu i bilshe soncya nizh na reshti teritoriyi Shotlandiyi Serednya temperatura 5 12 C kilkist opadiv 660 mm 7 8 Istoriya RedaguvatiUzberezhzhya zatoki zbereglo bagatu spadshinu istorichnogo vplivu lyudej na bereg vklyuchayuchi piktski kameni 9 U serpni 1848 tut vidbulasya odna z najbilshih katastrof v istoriyi plavannya u shidnih beregiv Shotlandiyi en v hodi shtormu zatonulo 124 chovni i zaginulo 100 osib U 1996 roci bulo zasnovano nekomercijnu organizaciyu sho ob yednuye bagato lyudej i organizacij dlya obminu informaciyeyu ta zberezhennya resursiv ciyeyi miscevosti Ekonomika RedaguvatiZatoka ye vazhlivim ekonomichnim rajonom sho dinamichno rozvivayetsya z velikim promislovim i komercijnim potencialom Na uzberezhzhi zatoki prozhivaye bilshist naselennya Hajlendu 250000 cholovik v 100 mistah i selah Golovni mista Inverness Lossimut Baki Elgin Nern Najvazhlivishimi galuzyami ekonomiki ye turizm 10 naftova promislovist naftove rodovishe Beatris i ribna lovlya morski grebinci norvezkij omar piksha merlang skumbriya krabi 11 a takozh silske gospodarstvo viroshuvannya yachmenyu i kartopli rozvedennya ovec i velikoyi rogatoyi hudobi V ostanni roki morske ribalstvo tut zanepalo cherez nadmirnij vilov zmenshilas efektivnist ekosistemi Krim pererobki i transportuvannya nafti v regioni viroblyayutsya viski i vovnyani virobi pereroblyayetsya riba ye neveliki korabelni Vodni vidi sportu vklyuchayut dajving serfing vindserfing vodno motornij sport vodnolizhnij sport vitrilnij sport Div takozh RedaguvatiVES BeatrisPrimitki Redaguvati Atlas plate from maproom org Arhiv originalu za 14 bereznya 2013 Procitovano 19 lyutogo 2013 Muzej Elgina Arhiv originalu za 9 lipnya 2012 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Evolyuciya i formy landshafta Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Centri dikoyi prirodi Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 bioriznomanittya Hajlendu Arhiv originalu za 17 chervnya 2012 Procitovano 27 zhovtnya 2015 bioriznomanittya pivnichno shidnoyi Shotlandiyi Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Klimat zatoki Arhiv originalu za 1 listopada 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Klimat Velikoyi Britaniyi Arhiv originalu za 30 grudnya 2010 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Piktske kaminnya Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Turizm u zatoci Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Ribalstvo u zatoci Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Resursi Internetu Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mori Fert UK government website re its status as a protected site Arhivovano 13 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Scottish government press release about seal management in the firth Arhivovano 2 travnya 2014 u Wayback Machine The Moray Firth Partnership Arhivovano 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Whale and Dolphin Conservation Society Arhivovano 24 lipnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mori Fert amp oldid 40498383