Морське Око — найбільше та найвідоміше озеро у Татрах. Розташоване в польській частині Татр, у долині Риб'ячого Потоку, на висоті 1395 м. Морське Око було визнане журналістами The Wall Street Journal одним з п'яти найкрасивіших озер у світі.
| Морське Око | |
|---|---|
| | |
| 49°11′ пн. ш. 20°04′ сх. д. / 49.183° пн. ш. 20.067° сх. д.Координати: 49°11′ пн. ш. 20°04′ сх. д. / 49.183° пн. ш. 20.067° сх. д. | |
| Розташування | |
| Країна | Польща |
| Регіон | Ґміна Буковіна-Татшанська |
| Прибережні країни | Польща |
| Геологічні дані | |
| Тип | льодовикове озеро |
| Гірський хребет | Карпати |
| Природоох. тер-я | Татранський національний парк |
| Розміри | |
| Площа поверхні | 34,93 га км² |
| Висота | 1 395,4 м м |
| Глибина макс. | 50,8 м м |
| Довжина | 862 м км |
| Ширина | 566 м км |
| Берегова лінія | 2,45 км |
| Об'єм | 9,935 кубічний гектометр |
| Вода | |
| Басейн | |
| Витікають | Руб'ячий потік |
| Країни басейну | Польща |
| Інше | |
| Міста та поселення | Закопане |
| Geonames | 764398 |
Морське Око (Польща) | |
| | |
| Морське Око у Вікісховищі |
Площа плеса 34,5 га, глибина — до 51 м. Сусідні гори вищі за рівень води майже на кілометр.
Характеристика
Це озеро післяльодовикового походження з карово-мореновим характером. Воно заповнює видовбану льодовиками скельну чашу (Kocioł Morskie Oka), закриту з півночі засувом, на якому лежить кінцевий моренний насип. Морське Око має площу 34,93 га, має довжину 862 м, ширину 568 м і досягає 50,8 м у найглибшій точці (вимірювання WIG з кінця квітня 1934 року при дуже високому рівні води за розрахунками Юзефа Шафлярського).
Вода зелена (рівень IV за шкалою Фореля-Уле), а її прозорість дослідники оцінили від 11 (Юзеф Шафлярський) до 14 м (Людомир Савицький). Є чітко відокремлені шари води, так звані термоклини. Вимірювання, проведене 2 серпня 1937 року, показало, що верхній шар води, добре перемішаний хвилями, мав товщину лише 3 м і мав температуру 12,1 °C. До глибини 10 м температура знижувалася майже на 1 °С/м, від 10 до 20 м значно менше (близько 0,25 °С/м). Нижче 20 м, аж до самого дна, температура була вже постійною (близько 4 °С). Озеро зазвичай замерзає в листопаді і тане в травні, але є великі відмінності в окремі роки.
Назва «Морське око» є перекладом з німецької. Більш рання назва, яку використовували горяни, — Білий Став. Вперше згадується в 1650 році. Німецькі переселенці зі Спишу називали татрські озера «морськими очима» (Meeraugen) [9] .
Морське Око також називали озером Рибовим озером або Рибовим Ставом, оскільки це одне з небагатьох природних татрських озер. Його живлять два постійні потоки: Чорноставський потік, що стікає каскадами Чорноставської Сіклави, та Мніховий Потік, утворюючи Подвійну Сіклаву. В озеро також впадає кілька сезонних водотоків, напр. з Широкого і Морков'яного Кулуару. Рибовий Потік витікає зі ставка, розливаючись у початковій частині на кілька Рибових Ставків: Мале Морське Око, Жаб’яче Око, Мале Жаб’яче Око.
Природа
Навколо озера росте гірська сосна, а в ньому вражаючий кедр. На берегах росте багато рідкісних для Польщі видів рослин: гронянка багатороздільна, пухівочка альпійська, осока Ляхеналя, аконіт коматий, осока бідноцвіта, полин скельний, нечуйвітер волохатий, шолудивник Гакетта, ліннея північна, очанка барвиста.
Морське Око — одне з небагатьох татрських озер, де живе природна форель (деякі інші татрські озера були зариблені людьми). На початку вересня 2021 року над Морським Оком вперше в історії зафіксували появу бобра. Його присутність була виявлена послідовно в двох місцях на березі озера. Ця особина пережила зиму. Навесні 2022 року він вирушив на пошуки нових територій. Він піднявся на перевал Шпігласова, звідки впав у прірву в бік Долини п’яти польських ставків і загинув.
Туристичні стежки
.
Джерела
- Great Lakes Around the World [1] [ 28 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Józef Nyka. Dolina Rybiego Potoku (Morskiego Oka). Monografia krajoznawcza. — Warszawa : Sport i Turystyka, 1956.
- Władysław Cywiński. Grań Żabiego. — Poronin : Wydawnictwo Górskie, 1999. — ISBN 83-7104-024-5.
- Zbigniew Mirek; Halina Piękoś-Mirek. Czerwona księga Karpat Polskich. — Warszawa : Instytut Botaniki PAN, 2008. — ISBN 978-83-89648-71-6.
- Władysław Szafer. Tatrzański Park Narodowy. — Zakład Ochrony Przyrody PAN, 1962.
- Bartłomiej Kuraś. Tatry. Bóbr znad Morskiego Oka nie żyje. Wspiął się na Szpiglasową Przełęcz (2110 m n.p.m.) i spadł w przepaść.
- Tatry. Zakopane i okolice. Mapa w skali 1:27 000. — Warszawa : ExpressMap Polska, 2005. — ISBN 83-88112-35-X.
- TrekEarth photo with information [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Morskie Oko |