www.wikidata.uk-ua.nina.az

Морепорк Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Ani

Морепорк

?
Морепорк

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Біноміальна назва
Ninox novaeseelandiae
(Gmelin, 1788)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Strix novaeseelandiae J. F. Gmelin, 1788
Посилання
Вікісховище: Ninox novaeseelandiae
Віківиди: Ninox novaeseelandiae
ITIS: 555480
МСОП: 62023843
NCBI: 57242
Fossilworks: 371330

Морепорк (Ninox novaeseelandiae) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає на Новій Зеландії і на острові Норфолк.

Опис ред.

Морепорк
Морепорк
Норфолцький морепорк
Вимерлий лорд-гавський морепорк

Довжина птаха становить 26-29 см, вага 140-216 г. Самиці є дещо більшими за самців. Голова і верхня частина тіла темно-коричневі. Голова і шия поцятковані блідо-коричневими плмами, решта верхньої частини тіла білими плямами. Над очима білі "брови", скроні темно-коричневі, щоки охристі. Підборіддя і горло охристі, пера на них мають темно-коричневі стрижні. Решта нижньої частини тіла переважно темно-коричнева, поцяткована охристими і білими плямами і смугами, особливо на животі. Хвіст темно-коричневий, поцяткований більш світлими коричневими смугами. Очі золотисто-жовті, дзьоб блідо-сизувато-сірий з чорним краєм, лапи оперені, пальці оранжеві або жовті з чорнуватими кігтями.

Молоді морепорки мають більш темне, сірувато-коричневе забарвлення, ніж дорослі птахи. Кінчики їх пер, які є залишками пуху пташенят, м'які і пухнасті, з частом вони стираються, найдовше залишаючись на голові. Птахи набувають дорослого забарвлення у віці трьох-чотирьох років.

Голос — монотонне угукання «ru-ru» або «quor-quo», яке повторюється з інтервалом у кілька секунд.

Таксономія ред.

Морепорк був описаний британським орнітологом Джоном Летемом у праці «A General Synopsis of Birds» 1782 року, однак не вказав його біномінальну назву. Науково вид був описаний німецьким натуралістом Йоганном Фрідріхом Гмеліном у 1788 під назвою Strix novaeseelandiae.

Нідерландський орнітолог Герлоф Меес[en] і німецький біолог-еволюціоніст Ернст Майр вважали таксономію морепорка надзвичайно заплутаною. Майр у 1943 році зазначив, що це «одна з найбільш складних задач, з якою я коли-небудь стикався». У своєму огляді австралійських сов 1964 року Меес розглядав австралійських сов-голконогів і морепорків, а також кілька інших таксонів з Індонезії і Папуа Нової Гвінеї як один вид — Ninox novaeseelandiae з 16 підвидами. У книзі 1968 року «Nightwatchmen of the Bush and Plain» австралійський натураліст Девід Флай[en] зазначив, що сови з Тасманії більше нагадували сов з Нової Зеландії, ніж з материкової Австралії, хоча він, як і Меес, вважав їх усіх одним видом. Австралійська сова-голконіг була відділена від тасманійської сови-голконога і морепорка у 1999 році, в 5 томі Handbook of the Birds of the World, хоча деякі автори, зокрема австралійські орнітологи Леслі Христідіс і Волтер Боулс продовжували розглядати ці три таксони як один вид.

Вивчаючи морфологію і генетику австралійської сови-голконога, німецький біолог Міхаель Вінк[de] і його колеги у 2008 році прийшли до висновку, що цей вид відрізняється від морепока і тасманійської сови-голконога (яку вони запропонували визнати окремим видом), і що натомість австралійські сови-голконоги є сестринським видом по відношенню до плямистих сов-голконогів. Спорідненість тасманійських сов-голконогів і морепорків була підтверджена також дослідженням 2017 року.

Підвиди ред.

Виділяють три підвиди, включно з одним вимерлим:

  • N. n. novaeseelandiae (Gmelin, JF, 1788) — Північній і Південний острови, острів Стюарт та сусідні острови, зокрема ;
  • N. n. undulata (Latham, 1801) — острів Норфолк. Остання самиця вимерла у 1996 році, однак залишається невелика популяція, гібридна з австралійськими совами-голконогами;
  • †N. n. albaria Ramsay, EP, 1888 — острів Лорд-Гав. Вимерли у 1950-х.

Поширення і екологія ред.

Морепорки живуть в лісах, в яких переважають подокарпуси, нотофагуси, метросідерос та інші широколистяні дерева. На острові Норфолк вони живуть в лісах норфолкських араукарій Araucaria heterophylla. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками, на висоті до 2300 м над рівнем моря, переважно до межі поширення хвойних дерев. Ведуть присмерковий і нічний спосіб життя, день проводять, ховаються в густих кронах дерев. В хмарні дні вони можуть бути активними і при денному світлі. Живляться великими комахами та іншими безхребетними, зокрема жуками, метеликами, гусінню, кониками, павуками, вета, а також дрібними птахами і гризунами. Гніздяться в дуплах дерев.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Ninox novaeseelandiae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. König, Claus; Weick, Friedhelm; Becking, Jan-Hendrik (2009). Owls of the World. Helm Identification Guides. A&C Black. с. 455–56. ISBN 9781408108840. 
  4. Latham, John (1782). A General Synopsis of Birds 1. London, United Kingdom: Benj. White. с. 149–50. 
  5. Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae :secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis /Caroli a Linné. Leipzig, Germany: Impensis Georg. Emanuel. Beer. с. 296. 
  6. ↑ Mees, Gerlof Fokko (1964). A revision of the Australian owls (Strigidae and Tytonidae). Zoologische Verhandelingen 65: 3–62. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2014. 
  7. Mayr, Ernst (1943). Notes on Australian birds (II). Emu 43 (1): 3–17. doi:10.1071/MU943003. оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017. 
  8. Christidis, Les; Boles, Walter (2008). Systematics and Taxonomy of Australian Birds. Collingwood, Victoria: CSIRO Publishing. с. 165. ISBN 978-0-643-06511-6. оригіналу за 12 жовтня 2021. Процитовано 25 вересня 2016. 
  9. Michael Wink; Petra Heidrich; Hedi Sauer-Gürth; Abdel-Aziz Elsayed; Javier Gonzalez (2008). Molecular phylogeny and systematics of owls (Strigiformes). У König, Klaus; Weick, Friedhelm; Wink, Michael. Owls of the World (вид. 2nd). London: A & C Black, Christopher Helm. с. 42–63. ISBN 978-1-4081-0884-0. 
  10. Gwee, Chyi Yin; Christidis, Leslie; Eaton, James A.; Norman, Janette A.; Trainor, Colin R.; Verbelen, Phillippe; Rheindt, Frank E. (2017). Bioacoustic and multi-locus DNA data of Ninox owls support high incidence of extinction and recolonisation on small, low-lying islands across Wallacea. Molecular Phylogenetics and Evolution 109: 246–58. PMID 28017857. doi:10.1016/j.ympev.2016.12.024. 
  11. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 листопада 2022. 

Джерела ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
MoreporkOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sovopodibni Strigiformes Rodina Sovovi Strigidae Rid Sova golkonig Ninox Vid MoreporkBinomialna nazvaNinox novaeseelandiae Gmelin 1788 Pidvidi Div tekst SinonimiStrix novaeseelandiae J F Gmelin 1788PosilannyaVikishovishe Ninox novaeseelandiaeVikividi Ninox novaeseelandiaeITIS 555480MSOP 62023843NCBI 57242Fossilworks 371330Morepork 2 Ninox novaeseelandiae vid sovopodibnih ptahiv rodini sovovih Strigidae Meshkaye na Novij Zelandiyi i na ostrovi Norfolk Zmist 1 Opis 2 Taksonomiya 2 1 Pidvidi 3 Poshirennya i ekologiya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaOpis red nbsp Morepork nbsp Morepork nbsp Norfolckij morepork nbsp Vimerlij lord gavskij moreporkDovzhina ptaha stanovit 26 29 sm vaga 140 216 g Samici ye desho bilshimi za samciv Golova i verhnya chastina tila temno korichnevi Golova i shiya pocyatkovani blido korichnevimi plmami reshta verhnoyi chastini tila bilimi plyamami Nad ochima bili brovi skroni temno korichnevi shoki ohristi Pidboriddya i gorlo ohristi pera na nih mayut temno korichnevi strizhni Reshta nizhnoyi chastini tila perevazhno temno korichneva pocyatkovana ohristimi i bilimi plyamami i smugami osoblivo na zhivoti Hvist temno korichnevij pocyatkovanij bilsh svitlimi korichnevimi smugami Ochi zolotisto zhovti dzob blido sizuvato sirij z chornim krayem lapi opereni palci oranzhevi abo zhovti z chornuvatimi kigtyami 3 Molodi moreporki mayut bilsh temne siruvato korichneve zabarvlennya nizh dorosli ptahi Kinchiki yih per yaki ye zalishkami puhu ptashenyat m yaki i puhnasti z chastom voni stirayutsya najdovshe zalishayuchis na golovi Ptahi nabuvayut doroslogo zabarvlennya u vici troh chotiroh rokiv Golos monotonne ugukannya ru ru abo quor quo yake povtoryuyetsya z intervalom u kilka sekund Taksonomiya red Morepork buv opisanij britanskim ornitologom Dzhonom Letemom u praci A General Synopsis of Birds 1782 roku odnak ne vkazav jogo binominalnu nazvu 4 Naukovo vid buv opisanij nimeckim naturalistom Jogannom Fridrihom Gmelinom u 1788 pid nazvoyu Strix novaeseelandiae 5 Niderlandskij ornitolog Gerlof Mees en i nimeckij biolog evolyucionist Ernst Majr vvazhali taksonomiyu moreporka nadzvichajno zaplutanoyu 6 Majr u 1943 roci zaznachiv sho ce odna z najbilsh skladnih zadach z yakoyu ya koli nebud stikavsya 7 U svoyemu oglyadi avstralijskih sov 1964 roku Mees rozglyadav avstralijskih sov golkonogiv i moreporkiv a takozh kilka inshih taksoniv z Indoneziyi i Papua Novoyi Gvineyi yak odin vid Ninox novaeseelandiae z 16 pidvidami 6 U knizi 1968 roku Nightwatchmen of the Bush and Plain avstralijskij naturalist Devid Flaj en zaznachiv sho sovi z Tasmaniyi bilshe nagaduvali sov z Novoyi Zelandiyi nizh z materikovoyi Avstraliyi hocha vin yak i Mees vvazhav yih usih odnim vidom Avstralijska sova golkonig bula viddilena vid tasmanijskoyi sovi golkonoga i moreporka u 1999 roci v 5 tomi Handbook of the Birds of the World hocha deyaki avtori zokrema avstralijski ornitologi Lesli Hristidis i Volter Bouls prodovzhuvali rozglyadati ci tri taksoni yak odin vid 8 Vivchayuchi morfologiyu i genetiku avstralijskoyi sovi golkonoga nimeckij biolog Mihael Vink de i jogo kolegi u 2008 roci prijshli do visnovku sho cej vid vidriznyayetsya vid morepoka i tasmanijskoyi sovi golkonoga yaku voni zaproponuvali viznati okremim vidom i sho natomist avstralijski sovi golkonogi ye sestrinskim vidom po vidnoshennyu do plyamistih sov golkonogiv 9 Sporidnenist tasmanijskih sov golkonogiv i moreporkiv bula pidtverdzhena takozh doslidzhennyam 2017 roku 10 Pidvidi red Vidilyayut tri pidvidi vklyuchno z odnim vimerlim 11 N n novaeseelandiae Gmelin JF 1788 Pivnichnij i Pivdennij ostrovi ostriv Styuart ta susidni ostrovi zokrema N n undulata Latham 1801 ostriv Norfolk Ostannya samicya vimerla u 1996 roci odnak zalishayetsya nevelika populyaciya gibridna z avstralijskimi sovami golkonogami N n albaria Ramsay EP 1888 ostriv Lord Gav Vimerli u 1950 h Poshirennya i ekologiya red Moreporki zhivut v lisah v yakih perevazhayut podokarpusi notofagusi metrosideros ta inshi shirokolistyani dereva Na ostrovi Norfolk voni zhivut v lisah norfolkskih araukarij Araucaria heterophylla Zustrichayutsya poodinci parami abo nevelikimi simejnimi zgrajkami na visoti do 2300 m nad rivnem morya perevazhno do mezhi poshirennya hvojnih derev Vedut prismerkovij i nichnij sposib zhittya den provodyat hovayutsya v gustih kronah derev V hmarni dni voni mozhut buti aktivnimi i pri dennomu svitli Zhivlyatsya velikimi komahami ta inshimi bezhrebetnimi zokrema zhukami metelikami gusinnyu konikami pavukami veta a takozh dribnimi ptahami i grizunami Gnizdyatsya v duplah derev Primitki red BirdLife International 2016 Ninox novaeseelandiae informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 29 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Konig Claus Weick Friedhelm Becking Jan Hendrik 2009 Owls of the World Helm Identification Guides A amp C Black s 455 56 ISBN 9781408108840 Latham John 1782 A General Synopsis of Birds 1 London United Kingdom Benj White s 149 50 Gmelin Johann Friedrich 1788 Systema naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Caroli a Linne Leipzig Germany Impensis Georg Emanuel Beer s 296 a b Mees Gerlof Fokko 1964 A revision of the Australian owls Strigidae and Tytonidae Zoologische Verhandelingen 65 3 62 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2014 Mayr Ernst 1943 Notes on Australian birds II Emu 43 1 3 17 doi 10 1071 MU943003 Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 Christidis Les Boles Walter 2008 Systematics and Taxonomy of Australian Birds Collingwood Victoria CSIRO Publishing s 165 ISBN 978 0 643 06511 6 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2016 Michael Wink Petra Heidrich Hedi Sauer Gurth Abdel Aziz Elsayed Javier Gonzalez 2008 Molecular phylogeny and systematics of owls Strigiformes U Konig Klaus Weick Friedhelm Wink Michael Owls of the World vid 2nd London A amp C Black Christopher Helm s 42 63 ISBN 978 1 4081 0884 0 Gwee Chyi Yin Christidis Leslie Eaton James A Norman Janette A Trainor Colin R Verbelen Phillippe Rheindt Frank E 2017 Bioacoustic and multi locus DNA data of Ninox owls support high incidence of extinction and recolonisation on small low lying islands across Wallacea Molecular Phylogenetics and Evolution 109 246 58 PMID 28017857 doi 10 1016 j ympev 2016 12 024 Gill Frank Donsker David red 2022 Owls World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 29 listopada 2022 Dzherela red Claus Konig Friedhelm Weick Owls of the World Christopher Helm London 2008 ISBN 978 0 7136 6548 2 Higgins P J 1999 Handbook of Australian New Zealand and Antarctic Birds Volume 4 Parrots to Dollarbird Melbourne Victoria Oxford University Press ISBN 978 0 19 553071 1 Posilannya red Wingspan Birds of Prey Trust nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Morepork amp oldid 37699325